* zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques
Висновок документа
Платники податків не мають права на подання уточнюючих розрахунків за періоди до лютого 2022 року зі зменшенням показника рядка 18 декларації з ПДВ
Двозначність норм законів відома давно. І ось не так давно з’явилася чергова невдало сформульована норма. Ідеться про п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, який набрав чинності з 27.05.2022. У ній сказано, що платники ПДВ тимчасово, до припинення воєнного стану, не мають права подавати уточнюючі розрахунки за періоди до лютого 2022 року з показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування бюджетного відшкодування.
У чому тут проблема? А проблема в тому, що розуміти під терміном «податкові зобов’язання».
Давайте міркувати. Ця норма стосується виключно ПДВ. Тому логічно звернутися саме до тієї термінології, яка використовується у сфері ПДВ. Термін «податкове зобов’язання» (для цілей ПДВ) розкритий у п.п. 14.1.1561 ПКУ. У загальному вигляді під ним розуміється загальна сума ПДВ, отримана (нарахована) платником податків у звітному періоді. Тобто якщо чітко дотимуватися ПДВ-термінології, то податкові зобов’язання — це показник рядка 9 декларації. Він є підсумковим рядком розділу I декларації, який називається
«Податкові зобов’язання», а сам рядок 9 так і називається «Усього податкових зобов’язань».
Рядок же 18, у якому фіксується сума податку до сплати, називається зовсім по-іншому — «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту…, яке сплачується до державного бюджету». Тому, на перший погляд, законодавець забороняє зменшувати рядок 9 декларації, але зовсім не рядок 18.
З іншого боку, заборона на зменшення саме податкових зобов’язань, що декларуються в рядку 9, виглядає достатньо дивно. В умовах воєнного стану ідея законодавця була, судячи з усього, в тому, щоб заборонити зменшувати суму податку до сплати довоєнних періодів і, як наслідок, обмежити можливість повернення переплати, яка може з’явитися через подання зменшуючого УР (детально про те, в яких випадках виправлення помилки призводить до появи переплати, див. «Зменшуючий УР і поява переплати» // «Податки & бухоблік», 2022, № 60). Тобто ідея була знизити додаткове навантаження на бюджет (про це говорить і друга заборона — на декларування бюджетного відшкодування в тих же періодах).
Але заборона на зменшення показника рядка 9 не допоможе вирішити цю проблему. По-перше, платник податків може подати УР зі збільшенням податкового кредиту, і тоді з’явиться від’ємне значення, яке, у свою чергу, цілком може спричинити появу переплати. По-друге, в декларації може бути величезний податковий кредит, що перекриває суму податкового зобов’язання. У цьому випадку від заморожування рядка 9 бюджету ні холодно, ні жарко.
Тому ми завжди дотримувалися думки, що законодавець заборонив зменшувати саме рядок 18 декларації з ПДВ. Тобто тут термін «податкові зобов’язання» розуміється не в сенсі ПДВ-термінології, а в загальному сенсі, як сума податку до сплати (цей термін визначений у п.п. 14.1.156 ПКУ) (див. статтю «Виправлення ПДВ-помилок — ключові принципи» // «Податки & бухоблік», 2022, № 60).
Благо наші читачі в курсі цієї проблеми, тому непорозумінь бути не повинно.
