03.06.2024
Почнемо з того, що стосовно податкового обліку, обліку товарних запасів ані ПКУ, ані Закон про РРО* не висувають якихось особливих вимог до ФОП, які займаються виїзною торгівлею.
* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.
Тобто незалежно від того, якою торгівлею займається ФОП: виїзною чи стаціонарною, правила податкового обліку, обліку товарних запасів для нього одні й ті самі
Такі ФОП:
— самі зацікавлені в тому, щоб мати документи на понесені витрати, зокрема на оплату придбаних товарів. Бо в них базою для сплати ПДФО, ВЗ та ЄСВ за себе є чистий дохід, який, у свою чергу, рахується як різниця між виручкою і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такого ФОП (п. 177.2 ПКУ). Такими документами є, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів;
— зобов’язані мати документи щодо походження товару на виконання вимог п. 177.10 ПКУ, а на виконання вимог п. 12 ст. 3 Закону про РРО:
1) вести Форму ведення обліку товарних запасів за формою з додатка до Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2021 № 496, на підставі первинних документів;
2) здійснювати реалізацію лише тих товарів, інформація про надходження яких попередньо (до початку їх реалізації) внесена до Форми ведення обліку товарних запасів;
3) на початок проведення перевірки надавати податківцям Форму ведення обліку товарних запасів + первинні документи на товари, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті). Більше деталей щодо цього знайдете у статті «Облік товарних запасів у ФОП: «готуй сани влітку» // «Податки & бухоблік», 2023, № 49.
Нагадаємо, що під первинними документами на товари тут розуміються:
— опис залишку товарів на початок обліку;
— накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі — РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб’єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID-картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.
Тобто якщо говорити саме про документи на товар, то
для ФОП-загальносистемників не може бути й мови про відсутність товарних документів
Єдине, від штрафів за невиконання вимог п. 12 ст. 3 Закону про РРО в деяких випадках ФОП може захистити п. 14 розд. ІІ Закону про РРО (про це будемо ще говорити окремо у розділі «Захист від штрафів за Законом про РРО» цієї статті).
Є дві категорії ФОП на єдиному податку (ЄП), яким теж не обійтися без документів. Це:
1. ФОП на ЄП з ПДВ. Вони зобов’язані вести облік доходів і витрат (п. 296.1 ПКУ) (більше деталей знайдете у статті «Як ФОП вести облік доходів, витрат та товарних запасів у 2023 році?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 16). І хоча витрати ніяк не впливають на суму ЄП, ПКУ все одно вимагає вести їх облік. А значить, при перевірці у податківців можуть виникнути питання щодо первинки на відображені в обліку витрати.
Але це ще не все. Окрім обліку витрат, спрощенці — платники ПДВ на виконання вимог п. 12 ст. 3 Закону про РРО ще зобов’язані:
1) вести Форму ведення обліку товарних запасів за формою з додатка до Порядку № 496 на підставі первинних документів;
2) здійснювати реалізацію лише тих товарів, інформація про надходження яких попередньо (до початку їх реалізації) внесена до Форми ведення обліку товарних запасів;
3) на початок проведення перевірки надавати податківцям Форму ведення обліку товарних запасів + первинні документи на товари, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Тож
ФОП на ЄП з ПДВ потрібні і документи на витрати, і документи на товар
Знову-таки, є нюанси із захистом від штрафів за Законом про РРО у разі проблем з первинкою на товар (проблем із виконанням вимог п. 12 ст. 3 Закону про РРО). Про це див. у розділі «Захист від штрафів за Законом про РРО» нижче.
2. ФОП на ЄП, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Документи на витрати їм не потрібні — бо вони ведуть лише облік доходів (більше деталей знайдете у статті «Як ФОП вести облік доходів, витрат та товарних запасів у 2023 році?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 16). Втім такі спрощенці на виконання вимог п. 12 ст. 3 Закону про РРО зобов’язані:
1) вести Форму ведення обліку товарних запасів за формою з додатка до Порядку № 496 на підставі первинних документів;
2) здійснювати реалізацію лише тих товарів, інформація про надходження яких попередньо (до початку їх реалізації) внесена до Форми ведення обліку товарних запасів;
3) на початок проведення перевірки надавати податківцям Форму ведення обліку товарних запасів + первинні документи на товари, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Єдиний виняток тут — усі платники ЄП групи 1. Податківці вважають їх звільненими від виконання вимог до товарного обліку з п. 12 ст. 3 Закону про РРО (категорія 109.02 БЗ)
Але таким ФОП на ЄП групи 1 слід ознайомитися з розділом «ФОП на ЄП без особливостей» нижче.
Ну а далі вже скажемо про нюанси із захистом від штрафів за Законом про РРО у разі проблем із первинкою на товар / проблем із виконанням вимог п. 12 ст. 3 Закону про РРО).
Стосовно вимог до згаданих вище ФОП щодо ведення товарного обліку (зокрема, наявності первинних документів на товар) згідно з п. 12 ст. 3 Закону про РРО є цікавий нюанс.
Ніяких воєнних звільнень саме від його ведення немає. З іншого боку, за невиконання вимог п. 12 ст. 3 Закону про РРО загрожує штраф за ст. 20 Закону про РРО. Але цей штраф наразі не застосовують, якщо ФОП продає товари на територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, тимчасово окупованих територіях, тобто коли порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону про РРО відбувається саме на цих територіях (п. 14 розд. ІІ Закону про РРО).
Тож якщо порушення правил ведення обліку товарних запасів відбулося, наприклад, на територіях можливих бойових дій чи активних бойових дій, то штрафів за ст. 20 Закону про РРО не буде
Майте на увазі! Для незастосування штрафу важлива не прописка ФОП (його місцезнаходження згідно з ЄДР), а те місце, де він фактично вчиняє порушення — наприклад, торгує.
Перелік бойових територій та тимчасово окупованих територій див. у Переліку № 309*.
Більше деталей з цього приводу знайдете в статті «Захист від штрафів за Законом про РРО: для кого він актуальний сьогодні» // «Податки & бухоблік», 2024, № 41 (ср. ).
Втім зазначимо, що тут є ризик іншого штрафу (для всіх ФОП), про який ми будемо говорити трішки згодом.
А тепер поговоримо про всіх інших ФОП на ЄП, які не є платниками ПДВ і не торгують переліченими вище ризиковими товарами (ТСПТ, ліками, медвиробами, ювеліркою) чи торгують, але належать до групи 1 ЄП. Чи потрібні їм документи на товар? Дивіться.
1. Такі ФОП не зобов’язані вести товарний облік, бо п. 12 ст. 3 Закону про РРО прямо звільняє їх від цього обов’язку. Тож штраф за Законом про РРО за відсутність документів на товар їм не загрожує.
2. Також такі ФОП не зобов’язані вести облік витрат. Для них обов’язковий тільки облік доходів (п. 296.1 ПКУ). А відтак не потрібна і витратна первинка, про яку йде мова в п. 44.1 ПКУ. Тож штраф за п. 121.1 ПКУ за відсутність первинки їм теж не загрожує.
Таку думку висловив спершу Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики в листі від 30.12.2021 № 04-32/10-2021/409504, а згодом із цим довелось погодитися й податківцям: «Штрафи, передбачені п. 121.1 ст. 121 ПКУ, не застосовуються до фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, за незберігання первинних документів, які підтверджують витрати на придбання товарів/послуг» (категорія 107.05 БЗ).
3. Раніше податківці прискіпувалися до того, що, мовляв, бездокументні товари ФОП отримав безоплатно і повинен показати дохід на цю суму або придбав у громадян і повинен був утримати ПДФО та ВЗ. Втім, від такого роду зазіхань ФОП успішно відбивалися в суді. Тож зараз ці притягнуті за вуха звинувачення потроху «затухають»*.
* Детальніше про це ми розповідали в статті «ФОП-спрощенець: чи потрібні накладні на надходження товару» // «Податки & бухоблік», 2023, № 62.
Але залишається один суттєвий ризик: з 01.01.2022 податківці можуть надсилати запити ФОП-спрощенцям, у т. ч. з приводу надання документів на товар. Причому для цього їм навіть не потрібно доводити факт вчинення ФОП якогось порушення.
Якщо перевіряючі запросять пояснення та документи на товар, а ФОП не надасть їх на запит податківців, то його можуть оштрафувати на 7100 грн (п. 121.2 ПКУ)
Звісно, у відповіді на запит можна посилатися на лист Комітету ВР та консультацію з категорії 107.05 БЗ стосовного того, що спрощенець груп 1 — 3 (неплатник ПДВ), який не торгує ризиковими товарами (ТСПТ, ліки, медвироби, ювелірка), не має обов’язку підтверджувати документами витрати на придбання товарів чи послуг. Але чи задовольнить це податківців — сказати важко.
Втім, деяким ФОП вже вдалося отримати на свою адресу позитивні ІПК, в яких фіскали дозволили їм не підтверджувати первинкою витрати на придбання товарів (наприклад, ІПК від 19.05.2023 № 1231/ІПК/99-00-07-04-01-06, від 04.10.2023 № 3378/ІПК/99-00-07-04-01-06, від 03.10.2023 № 3323/ІПК/99-00-07-04-01-06, від 11.09.2023 № 2930/ІПК/99-00-07-04-01-06, від 19.06.2023 № 1425/ІПК/99-00-07-04-01-06). То чому б не спробувати й вам?
Тож
загалом ФОП на ЄП, які не є платниками ПДВ і не торгують ризиковими товарами, можуть працювати без товарних документів. Але щоб вас не оштрафували за ненадання таких документів на запит фіскалів, краще заздалегідь отримати ІПК з цього питання
Позитивна ІПК захистить вас від штрафів у майбутньому, навіть якщо думка фіскалів зміниться (п.п. 112.8.2 ПКУ).
Ну і, звичайно, якщо у вас є хоч якась можливість отримати документи на товар, радимо нею скористатися і зберігати первинку — тоді і спорів з податківцями можна буде уникнути значно простіше.
До речі, у своїх ІПК податківці подекуди зазначають, що вимоги мати документи на товар встановлюються не тільки податковим, а й іншим законодавством. З’ясуємо далі, про що мова.
Крім податкового законодавства, є і, умовно кажучи, споживче законодавство. І бездокументні товари з позиції цього законодавства — то досить проблемне явище.
Зокрема, п. 30 Правил № 369* та п. 17 Порядку № 833** забороняють продавати товар, який надійшов без документів, передбачених законодавством, зокрема, які засвідчують якість та безпеку.
При цьому за порушення правил торгівлі передбачено адміністративний штраф від 17 до 170 грн (ст. 155 КУпАП). Це наче й небагато, але значно більш болючі штрафи можуть бути, якщо продукція, яку реалізує ФОП, становить серйозний ризик чи не відповідає встановленим вимогам.
Нюанс, зокрема, у нормі п. 7 ст. 8 Закону № 2735*: «У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб’єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб’єкту господарювання цю продукцію».
Тобто якщо ФОП не зможе документально підтвердити походження товару, а цей товар виявиться проблемним, то саме до ФОП можуть бути застосовані величезні штрафи за введення проблемного товару в обіг, передбачені ст. 44 Закону № 2735, з урахуванням рішення КСУ від 01.11.2023 у справі № 3-53/2022(126/22).
Це стосовно нехарчової продукції.
Тут принагідно зазначимо, що з 2018 року обов’язкова сертифікація скасована. Зараз замість сертифікації виробники оцінюють відповідність своєї продукції техрегламентам і подають декларацію відповідності. Втім
це роблять не по всій продукції, а тільки по тій, на яку поширюється дія хоча б одного техрегламенту України. Перелік чинних техрегламентів можна знайти на сайті «Дія»
Ну а ФОП, як продавець продукції, в деяких випадках повинен мати копію декларації про відповідність від виробника, хоча і не завжди. Щоб дізнатися, чи потрібно мати спеціальні супровідні документи саме на ваш товар, досить зазирнути у відповідний техрегламент — там ці вимоги і прописані.
А що з харчовими / продовольчими товарами? Тут узагалі згідно з п. 12 Правилами № 185*
харчові продукти і продовольча сировина, на які відсутні супровідні документи виробника (власника), що підтверджують їх походження, або документи, що підтверджують їх якість і безпеку, належать до небезпечних
Про можливі негативні наслідки йдеться у законах № 1393* та № 2042**.
Також у випадку з харчовими продуктами не забудьте зареєструвати потужності відповідно до вимог ст. 25 Закону № 771* (кафе, лоток тощо).
Заяву можна подати в «Дії», це безкоштовно.
Ну і, звісно, відсутність документів про походження та якість товарів — то не сфера інтересів податківців. Це прерогатива Держпродспоживслужби. Втім її контрольні заходи наразі істотно обмежено.