Тактика податківців: наступ з декількох напрямів
Проінвентаризуємо спочатку напрями наступу податківців на ФОП-єдиноподатників, у яких відсутні документи на товар.
«Бездокументне → безкоштовно отримане». У свій час податківці стверджували, що вартість бездокументних товарів — це дохід ФОП-єдиноподатника, оскільки вони отримані безоплатно. Але наразі, завдяки п. 292.3 ПКУ, такі вимоги «офіційно» більше не звучать. Бо
якщо немає письмового (!) договору дарування або іншого договору отримання товарів без компенсації, то немає й безоплатно отриманих товарів
Тож цей напрям наступу на ФОП можна вже «списати з рахунків».
«Немає документів на товар → штраф за ст. 20 Закону про РРО». Стаття 20 Закону про РРО*, нагадаємо, встановлює відповідальність за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або за ненадання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться в місці продажу (господарському об’єкті).
Цей варіант цілком робочий. Втім слід урахувати, що:
— через нього податківці не можуть підступитися до ФОП, які звільнені від обліку товарних запасів. Це, нагадаємо, ФОП на ЄП, які (одночасно): 1) не зареєстровані платниками ПДВ; 2) не займаються реалізацією технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; лікарських засобів; виробів медпризначення; ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
При цьому щодо платників ЄП групи 1 податківці вважають, що вони є звільненими від ведення обліку товарних запасів у будь-якому разі (більше деталей щодо цього знайдете у статті «Облік товарних запасів у ФОП: «готуй сани влітку» // «Податки & бухоблік», 2023, № 49);
— з урахуванням Закону, прийнятого на базі законопроєкту № 8401, штрафи, у т. ч. за ст. 20 Закону про РРО, не застосовуються за порушення (крім порушень під час продажу підакцизних товарів, купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор), вчинені в період з 1 січня 2022 до 1 жовтня 2023.
А з 1 жовтня 2023 року звільнення від цього штрафу діятиме лише при продажу товарів/послуг (крім порушень при продажу підакцизних товарів) на «воєнних» територіях (територіях активних бойових дій/можливих бойових дій/тимчасово окупованих територіях).
«Штраф за незбереження первинних документів за ПКУ». Нагадаємо, що ст. 121 ПКУ передбачає штраф за незбереження первинних документів у розмірі 1020 грн (при повторному протягом року порушенні — 2040 грн).
Цей варіант теж цілком робочий. Втім, якщо аналізувати ситуацію з відсутністю саме документів про походження товару, із цим штрафом податківці не можуть прямо підступитися до ФОП на ЄП, які (одночасно):
— зобов’язані вести лише облік доходів. Тобто до ФОП на ЄП, не зареєстрованих платниками ПДВ;
— є звільненими від обліку товарних запасів за Законом про РРО (див. вище).
Так, у листі Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики від 30.12.2021 № 04-32/10-2021/409504 щодо таких ФОП сказано, що:
«…такі ФОП не повинні підтверджувати документами (у тому числі первинними документами) витрати на придбання товарів/послуг, а повинні вести лише облік доходів з урахуванням вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України…»
А далі вже своє слово сказали податківці.
Вони теж визнали (див. категорію 107.05 БЗ)*, що до таких ФОП штрафи, передбачені п. 121.1 ст. 121 ПКУ, за незберігання первинних документів, які підтверджують витрати на придбання товарів/послуг, не застосовуються.
* До речі, ця остання консультація переведена у розряд нечинних з 28.04.2023. Але привід для цього — то зміни до ст. 44.3 ПКУ, які у питанні, що нас цікавить, нічого не змінюють. Тож вочевидь скоро вийде оновлена консультація аналогічного змісту.
«Немає документів → куплено у звичайних фізичних осіб». Тут логіка податківців така. Якщо ФОП купив товари в іншого ФОП чи юрособи, то де документи? Немає? Значить, товар куплено у звичайних фізичних осіб. Тож ФОП як податковий агент повинен був утримати із виплат на їх користь ПДФО та ВЗ, сплатити їх до бюджету та відзвітувати. Не зробив цього? Ну тоді стягуємо ПДФО, ВЗ та штрафи за невиконання обов’язків податкового агента.
Тішить те, що податківці про цей варіант розвитку подій у своїх роз’ясненнях загалом вже не згадують. Не в останню чергу через названий вище лист Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики від 30.12.2021 № 04-32/10-2021/409504. Та і в судах, коли податківці діють зовсім незграбно, їм не щастить (більше деталей щодо цього знайдете у статті «Документи на проданий товар: чи потрібні вони ФОП на єдиному податку?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 55).
До того ж є надія на «затухання» цього напряму. Обережні надії на це подає і свіженька ІПК, про яку ми будемо говорити далі.
«Не надав документи на запит податківців → штраф 6700 грн». Слід звернути увагу і на цей новий нюанс.
По-перше, з 01.01.2022 п. 73.3 ПКУ дозволяє податківцям направляти запити платникам і у випадку виявлення фактів, які лише можуть свідчити про порушення платником податків вимог законодавства. До 01.01.2022 було — при виявленні фактів, які свідчать про порушення. Тобто зараз для направлення запиту податківцям зовсім не обов’язково наводити факти вчинення платником порушення. Достатньо того, що податківці вважають, що таке порушення може бути. І податківці такі запити наразі активно розсилають. У тому числі з приводу надання ФОПом документів на товар.
По-друге,
з 28.04.2023 новим п. 121.2 ПКУ передбачено штраф за неподання або подання не в повному обсязі платником документів чи іншої інформації на запит податківців
Так, за неподання/подання не у повному обсязі документів/інформації можна отримати штраф розміром в 1 мінзарплату (станом на 1 січня податкового (звітного) року). Тобто станом на сьогодні — 6700 грн (більше деталей щодо цього знайдете у статтях: «Не відповів на запит податківців? Отримаєш штраф!» // «Податки & бухоблік», 2023, № 36, «Несвоєчасна відповідь на запит фіскалів: чи бути штрафу?», 2023, № 42).
Тож якщо податківці вважатимуть, що ФОП не надав їм достатньо документів на відповідний запит, то не виключено застосування штрафу у розмірі 6700 грн.
Звісно, у відповіді на запит ФОП на ЄП — неплатник ПДВ, який не зобов’язаний вести облік товарних запасів, може спиратися на висновки зі згаданого вище листа Комітету і роз’яснення самих податківців, що в нього немає обов’язку підтверджувати документами (у тому числі первинними документами) витрати на придбання товарів/послуг.
Але чи подіє це на податківців — невідомо. Власне, як важко передбачити і реакцію суду.
Що податківці думають зараз. «Свіженька» ІПК
ФОП на ЄП групи 2 запитав у ДПСУ, чи потрібно йому мати та зберігати документи на товар при продажу таких товарів, як сумки для документів, чохли/сумки для планшетів, чохли/сумки для ноутбуків, термосумки, косметички, дорожні органайзери, рюкзаки, плівки для ноутбуків тощо.
Розуміємо так, що самими ноутбуками, планшетами та іншими технічно складними побутовими товарів, що підлягають гарантійному ремонту, ФОП не торгує.
Принаймні, саме так зрозуміли питання податківці.
Так от, ДПСУ відповіла в ІПК від 19.05.2023 № 1231/ІПК/99-00-07-04-01-06 так:
«Підприємець… не повинен підтверджувати (в тому числі первинними документами) витрати на придбання товарів.
Додатково повідомляємо, що з метою дотримання законодавства про захист прав споживачів, суб’єкти господарювання зобов’язанні мати документи, що підтверджують походження товару, його якість та сертифікацію»
Отже, гарна новина в тому, що немає ані слова про виконання ФОП функцій податкового агента, якщо товар було куплено у фізичних осіб (при непідтвердженні ФОП факту придбання товарів у суб’єктів господарювання). А отже,
є обережна надія, що податківці потроху відходять від практики застосування наслідків невиконання функцій податкового агента, коли в них немає прямих доказів того, що ФОП придбав товари у звичайних фізосіб
Ми про це говорили в підрозділі «Немає документів — куплено у звичайних фізичних осіб» вище.
Втім, ми б не радили взагалі розслаблятися. Хоча б з погляду на нові можливості податківці щодо застосування штрафу 6700 грн за неподання/подання не у повному обсязі документів/інформації на їх запит. Див. підрозділ «Не надав документи на запит податківців — штраф 6700 грн» вище.
Чи перевіряють податківці документи про якість товару?
А чи звернули ви увагу, що в ІПК від 19.05.2023 № 1231/ІПК/99-00-07-04-01-06 ДПСУ згадала про «документи, що підтверджують походження товару, його якість та сертифікацію»? Що то за документи і яке відношення до них мають податківці?
А ніякого! ДПСУ, ймовірно, просто шукає, за що б ще зачепитися, бо не уявляє, як після стількох років просто взяти і дати спрощенцям «зелене світло» на роботу без документів на товар. Тож майте на увазі:
фіскали не мають права перевіряти документи, які підтверджують походження товару, його якість та сертифікацію, адже ці документи ніяк не пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (пп. 16.1.5, 20.1.6 ПКУ)
Перевіряє ці документи тільки Держпродспоживслужба. Вона ж і штрафує за їх відсутність.
Наприклад, п. 17 Порядку № 833* забороняє продаж товарів без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку. А за порушення правил торгівлі передбачено адміністративний штраф від 17 до 170 грн (ст. 155 КУпАП).
Значно більш болючіші штрафи можуть бути, якщо продукція, яку реалізує ФОП, становить серйозний ризик чи не відповідає встановленим вимогам.
Нюанс, зокрема, у нормі п. 7 ст. 8 Закону № 2735*: «У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб’єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб’єкту господарювання цю продукцію».
* Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI.
Тобто якщо ФОП не зможе документально підтвердити походження товару, а цей товар виявиться «проблемним», то саме до ФОП можуть буди застосовані величезні штрафи за введення «проблемного» товару в обіг (передбачені ст. 44 Закону № 2735).
А що то за документи «про якість та сертифікацію»? Дивіться, з 2018 року обов’язкова сертифікація взагалі скасована. Але це не означає, що тепер ніяк не треба підтверджувати якість та безпеку товару. Просто зараз замість сертифікації виробники оцінюють відповідність своєї продукції техрегламентам і подають декларацію відповідності. Це роблять по тій продукції, на яку поширюється дія хоча б одного техрегламенту України.
Перелік чинних техрегламентів можна найти на сайті «Дія» за посиланням.
При цьому вимоги щодо того, чи повинна продукція при наданні на ринку супроводжуватися тією ж копією декларації про відповідність, слід дивитися у відповідному техрегламенті.
Також зазначимо:
поки йде війна, планові і позапланові перевірки Держпродспоживслужби за деякими винятками* заборонені (постанова КМУ № 303**)!
* Див., зокрема, наказ Мінагрополітики від 03.01.2023 № 5.
Тож малоймовірно, що Держпродспоживслужба навідається до ФОП-спрощенця, що торгує непродовольчими товарами, протягом війни.
Висновки
- Податківці погоджуються з тим, що ФОП-спрощенець без ПДВ, який є звільненим від обліку товарних запасів, не зобов’язаний вести облік витрат і мати документи на товар.
- У свіженькій ІПК ДПСУ не згадує про можливу закупку бездокументного товару у громадян і про обов’язок утримати з них ПДФО та ВЗ. Це добрий знак, але розслаблятися не варто.
- Податківці також згадують про документи, які підтверджують якість та безпеку товару. Але то вже сфера інтересів Держпродспоживслужби, а ніяк не податківців.
