13.06.2024
Спочатку нагадаємо, що можливість за певних умов не використовувати РРО/ПРРО передбачена, зокрема, ст. 10 Закону про РРО* та розробленими під неї постановою / Переліком № 1336**.
Втім у цьому разі не все так просто (як, наприклад, у випадку із пільгами за ст. 9 Закону про РРО) — доведеться проводити розрахунки з використанням КОРО (книга обліку розрахункових операцій) та РК (розрахункова книжка). Тобто ФОП:
— замість РРО/ПРРО придбаває та реєструє в податковій РК і КОРО;
— на кожну покупку виписуєте розрахункову квитанцію (з них складається РК), видає її покупцеві;
— наприкінці дня заносить суму виторгу одним рядком у КОРО.
Зокрема, такий спосіб обліку розрахункових операцій згідно з п. 1 Переліку № 1336 може застосовуватися ФОП на єдиному податку (ЄП) при роздрібній торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів), за умови що:
— така роздрібна торгівля не здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля (у тому числі іншими суб’єктами господарювання) підакцизними товарами;
— таким ФОП не здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет;
— сільськими, селищними, міськими радами не прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села, селища РРО/ПРРО у разі такої торгівлі.
Ще однією додатковою вимогою при цьому є граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій, у випадку перевищення якого стає обов’язковим застосування РРО/ПРРО. Згідно з п. 2 постанови № 1336 для п. 1 Переліку № 1336 (це випадок, що нас цікавить) він складає «167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів)».
Згідно з нашим запитанням, окрім роздрібної торгівлі в селі, ФОП став надавати онлайн-послуги. Чи є це проблемою для можливості і далі працювати без РРО/ПРРО (з використанням КОРО з РК)?
Ні. Адже
застосуванню РРО/ПРРО-пільги з п. 1 Переліку № 1336 (що нас цікавить) заважає саме дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет
А в нашому випадку ФОП став надавати онлайн-послуги. Це не дистанційна торгівля. Тобто умови для того, щоб продовжити користуватися пільгою з п. 1 Переліку № 1336, при торгівлі в селі зберігаються.
А якщо щодо розрахунків за онлайн-послуги? Тут у ФОП може виникнути декілька питань. Наприклад, таких.
Раз ФОП вже застосовує при розрахунках КОРО з РК, то чи немає в нього обов’язку і при розрахунках за онлайн-послуги застосовувати КОРО з РК?
Ні. Такого обов’язку немає. Бо
пільга за п. 1 Переліку № 1336 діє локально. Вона стосується саме діяльності ФОП на ЄП з роздрібної торгівлі на території села, селища. Іншої діяльності такого ФОП вона не стосується
Тобто по іншій діяльності — ми застосовуємо загальне регулювання.
Так само, якщо по іншій діяльності ми застосовуємо загальне регулювання (хай навіть ми по ній застосовуємо РРО/ПРРО), то це не означає, що ФОП втрачає право при роздрібній торгівлі на території села, селища застосовувати пільгу за п. 1 Переліку № 1336 (тобто не застосовувати РРО/ПРРО, натомість застосовувати КОРО з РК). Це, до речі, підтверджують і податківці в категорії 109.02 БЗ (ср. ).
Як проводити розрахунки саме за онлайн-послуги? Тут усе залежатиме від того, як ФОП прийматиме оплату за онлайн-послуги. При цьому є реальна можливість уникнути застосовування по цих розрахунках РРО/ПРРО, КОРО з РК.
Так, якщо приймати оплату за онлайн-послуги за IBAN-реквізитами поточного рахунку, то таку оплату законодавство не вимагає проводити через РРО/ПРРО, КОРО з РК.
І не через те, що ми тут маємо можливість скористатися якоюсь пільгою із Закону про РРО. А через те, що
за таких умов немає розрахункових операцій в розумінні Закону про РРО
Нам, до речі, цей нюанс ще знадобиться пізніше.
Підтверджують це і податківці (категорія 109.02 БЗ ): «…РРО та/або ПРРО не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи — підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, оскільки продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN).»
Але і це ще не все. Тут, до речі, є цікавий момент, пов’язаний із тим, що п. 14 ст. 9 Закону про РРО передбачено ще і так звану послужну пільгу. За нею оплату за послуги можна приймати навіть за реквізитами картки і не застосовувати при цьому РРО/ПРРО, КОРО з РК. Головне при цьому, щоб оплата за послуги відбувалася виключно (!) за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (додаткові деталі знайдете у статті «Дистанційна оплата послуг і звільнення від РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2023, № 98).
Причому податківці останнім часом, схоже, навіть стали її адекватно сприймати. Вони наче погодились, що у випадку одночасного здійснення торгівлі та надання послуг, за умови приймання оплати саме за послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО/ПРРО у разі приймання розрахунків за послуги. У той час як раніше вони чомусь наполягали, що право на послужну пільгу мають лише ті, хто надає виключно послуги (див. про це в статті «Дистанційна оплата послуг і звільнення від РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2023, № 98).
Втім,
з погляду на нестабільність думки податківців, якщо ФОП влаштовує приймання оплати за послуги саме за IBAN-реквізитами поточного рахунку, то краще на цьому варіанті і зупинитися
Бо у випадку з послужною пільгою за п. 14 ст. 9 Закону про РРО на місцях не можна цілком виключати і застосування податківцями старого фіскального підходу. А в нашому випадку ФОП як раз-таки, окрім послуг, ще й займається торгівлею.
Ось ми вже плавно підійшли до питання щодо підрахунку обмеження в 167 мінзарплат. Чи діє воно щодо всього обороту ФОП чи тільки щодо торгівлі через КОРО з РК? Одразу зазначимо, що
воно стосується лише обсягу торгівлі через один конкретний пункт продажу товарів на території села, на який ФОП зареєстрував КОРО з РК
Ми вже цитували вище відповідне обмеження з п. 2 постанови № 1336. Воно встановлюється:
— по-перше, для форм та умов проведення діяльності, визначених у Переліку № 1336;
— по-друге, на «на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів)».
Тобто не на всього ФОП, а на один його пункт продажу товарів, що пільгується згідно з п. 1 Переліку № 1336. Виходить, що
обсяг розрахунків, які здійснюються в іншому місці / за іншу діяльність, для порівняння з лімітом в 167 мінзарплат не враховується
До того ж ту є такий важливий момент. Як ми з’ясували вище, розрахунки за IBAN-реквізитами поточного рахунку взагалі не вважаються розрахунковою операцією.
А обмеження в 167 мінзарплат стосується саме обсягу розрахункових операцій.
Тож з якої сторони тут не підійти, обсяг розрахунків за онлайн-послуги не враховується для порівняння з РК/КОРО-лімітом у 167 мінзарплат (не плутати з ЄП-лімітом, бо зараз не про нього).
На закінчення зазначимо ще такий нюанс. Мова в питанні йде про ФОП на ЄП групи 2. А такі ФОП можуть надавати послуги лише платникам ЄП та/або населенню (п.п. 2 п. 291.4 ПКУ). І ось тут слід звернути увагу, що у категорію населення, на переконання податківців, потрапляють лише ті фізичні особи, які на момент отримання послуги знаходилися на території України (див., зокрема, лист ГУ ДПС у Харківській обл. від 20.04.2021 № 1620/ІПК/20-40-24-04-10, лист ДПСУ від 28.11.2023 № 4387/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК). Більше деталей знайдете у статті «ФОП на ЄП групи 2 та ЗЕД» // «Податки & бухоблік», 2024, № 24.