ФОП на ЄП групи 2 та ЗЕД

Операції продажу (експорт)

Експорт послуг заборонено. Підприємцям-єдиноподатникам, як і іншим суб’єктам господарювання, займатися ЗЕД як такою не заборонено.

Але треба враховувати загальні заборони, які є для платників ЄП (існуючі обмеження за видами діяльності, заборону на негрошові форми розрахунків тощо).

Так, ФОП на ЄП групи 2 мають право здійснювати експорт товарів (окрім підакцизних*). При цьому товари можуть бути у т. ч. власновироблені.

* Оскільки на ЄП груп 1 — 3 забороненими є, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин) (п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ).

А ось

Пов’язане це з тим, що ФОП на ЄП групи 2 дозволено надавати послуги лише платникам ЄП та/або населенню (п.п. 2 п. 291.4 ПКУ). Нерезиденти платниками ЄП бути не можуть (п.п. 291.5.7 ПКУ). А під категорію населення, на переконання податківців, потрапляють лише ті фізичні особи, які на момент отримання послуги знаходилися на території України (див., зокрема, лист ГУ ДПС у Харківський обл. від 20.04.2021 № 1620/ІПК/20-40-24-04-10, лист ДПСУ від 28.11.2023 № 4387/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК).

А тому ФОП на ЄП групи 2 не має права надавати послуги нерезидентам, що знаходяться за межами України.

«Цифрові» товари. Експорт засобами цифрового/електронного зв’язку, тобто продаж програмної продукції, інших «цифрових» товарів (того, що може скачуватися з сайту) — для цілей ПКУ може бути розцінений як експорт послуг (див. із цього приводу статтю «Постачання програмної продукції для ПДВ-обліку: товар чи послуга?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 82).

А отже,

Чи потрібен додатковий КВЕД на ЗЕД. Спеціального КВЕД на ЗЕД немає.

Тобто ФОП достатньо мати звичайні торгові чи виробничі КВЕД. Для оптової торгівлі це КВЕД з того ж розділу 46 КВЕД. Для роздрібної торгівлі підійдуть КВЕД для позамагазинної роздрібної торгівлі із групи 47.9 КВЕД. При цьому нагадаємо, що при оптовій торгівлі здійснюють продаж товару для його подальшого перепродажу або іншого використання в підприємницькій діяльності. А роздрібна торгівля передбачає реалізацію товару для особистого споживання і домашнього використання (тобто кінцевому споживачеві). Для виробництва підійдуть, наприклад, КВЕД із розділів 10 — 32 КВЕД.

Місце здійснення діяльності. Податківці зазначають (107.01.01 БЗ), що платник, який планує здійснювати ЗЕД на ЄП, у Заяві про застосування спрощеної системи оподаткування в полі 6 «Місце провадження господарської діяльності» в графі «Область, район, населений пункт» має зазначити: «Виконання робіт чи надання послуг за межами України (експорт)» та/або «Поставка товарів за межами території України (експорт)». Інші графи поля 6 Заяви («Код за КОАТУУ» тощо) не заповнюються.

Експорт послуг/робіт на ЄП групи 2, як ми з’ясували вище, заборонено. Тож щодо діяльності з експорту товарів (продукції) у ФОП як місце здійснення діяльності має бути зазначено «Поставка товарів за межами території України (експорт)».

Якщо експорт товарів (продукції) не є єдиним видом діяльності ФОП, то в Заяві про застосування спрощеної системи оподаткування в полі 6 слід навести всі місця здійснення діяльності ФОП.

Чи потрібен валютний рахунок? Так, потрібен. Адже якщо виручка не буде заходити на валютний підприємницький рахунок в Україні, то, швидше за все, податківці не визнають цей дохід підприємницьким (тобто таким, що оподатковується ЄП). А будуть вважати це доходом фізособи (ставка 18 % + 1,5 %).

Бо якщо операція підлягає валютному нагляду (операція продажу перевищує екв. 400 тис. грн), то в будь-якому випадку до закінчення граничних строків розрахунків експортна виручка має потрапити в Україну (зарахована на банківські рахунки України) (п. 23 Положення № 5*).

* Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5.

Якщо ж операція не підлягає експортному контролю, то все одно залишається ще п. 16 Положення № 5, в якому сказано, що «розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках».

Валютний нагляд. Банки не здійснюють нагляд/не ставлять на контроль операцію, якщо її сума є меншою за еквівалент 400 тис. грн. за курсом НБУ на момент здійснення операції.

Виручка на Payoneer и Ко. Зараз у категорії 107.01.03 БЗ з’явилася консультація, в якій податківці визнали, що кошти, отримані на Payoneer (чи WISE), можуть вважатися підприємницьким доходом (а отже, і обкладатися ЄП),

Але! Навіть якщо кошти будуть виведені на валютний рахунок ФОП в Україні, варто врахувати, що

Адже ФОП потрібно буде підтвердити, що кошти, які «зайшли» на валютний рахунок в Україні, є доходом від підприємницької діяльності, а для єдиноподатника важливо ще й довести, що це кошти від діяльності, яка значиться в Реєстрі платників ЄП. Але якщо кошти на валютний рахунок будуть зараховані з того ж Payoneer, то виписка тільки з валютного рахунку не надасть достатніх підтверджень підприємницького статусу доходів. Тож податківці вочевидь зажадають якихось додаткових документів, у тому числі з Payoneer.

Детальніше про це див. у статті «ФОП — платник єдиного податку та доходи на Payoneer та Wise» // «Податки & бухоблік», 2024, № 14.

Комісії банків, надавачів платіжних послуг, маркетплейсів. Єдиноподатник-продавець повинен

тобто усю вартість реалізованих покупцям товарів. Комісії, які утримуються банками, іншими фінустановами, маркетплейсами, дохід підприємця не зменшують.

Але тут є ще один момент. А чи не визнають податківці таке утримання комісій негрошовою формою розрахунків (адже фактично кошти за товари отримуються на рахунок не в повній сумі, а за вирахуванням вартості послуг банку/надавача платіжних послуг/маркетплейсів)?

Проти банківських комісій податківці традиційно нічого не мають проти. Фіскали відзначають, що утримання банківської комісії не підпадає під поняття бартерної (товарообмінної) операції з п.п. 14.1.10 ПКУ (лист ДПСУ від 01.03.2023 № 462/ІПК/99-00-24-03-03-06; лист ГУ ДПС у Харківській обл. від 15.04.2021 № 1553/ІПК/20-40-18-05-10).

А ось як вони поставляться до комісій, утриманих маркетплейсами (навіть якщо дохід підприємець покаже в повній сумі, не зменшуючи його на суму комісії), не відомо. Ризик, що податківці можуть побачити тут негрошову форму розрахунків (зі скиданням ФОП зі спрощенки) не виключається.

Приймання оплати криптовалютою — заборонено. Криптовалюта не випускається банком і не є грошовим зобов’язанням певної особи, а тому вона не може бути визнана електронними грошима.

Отже,

Тому вони заборонені для платників ЄП. Більше деталей з цього приводу знайдете у статті «Єдиноподатникам дозволили приймати електронні гроші: чи все так просто?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 14.

Правила обліку інвалютного доходу. У ФОП досить прості:

1) дохід записуємо в регістр обліку доходів у тому місяці, в якому гроші надійшли ФОП;

2) дохід записуємо у гривнях. Для цього валюту перераховуємо в гривні за офіційним курсом НБУ на день отримання валюти ФОП (п. 292.5 ПКУ);

3) у дохід включаємо всю суму інвалюти, вказану в договорі (інвойсі), не зменшуючи її на комісію банку (якщо банк утримує комісію).

Важливо:

До того ж і в разі продажу інвалюти контролери ліберально роз’яснюють, що позитивна різниця від продажу інвалюти ЄП-доходом підприємця-єдиноподатника не є (категорія 107.01.03 БЗ). Більше деталей з цього приводу знайдете у статті «Курсові різниці в єдиноподатників» // «Податки & бухоблік», 2022, № 59.

Чи є додаткова звітність на ЗЕД-операції? Ні, немає. Свого часу існувала така Декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами. Втім за звітні періоди починаючи з І кварталу 2019 року така декларація не подається. Ніяких замінників немає. Тобто ніякої додаткової звітності тут не буде. Головне — правильно показати дохід від операції в ЄП-декларації.

Якщо ви плануєте продажі товарів за кордон через інтернет-магазин, то див. також статтю «Торгівля через Інтернет із закордоном» // «Податки & бухоблік», 2022, № 76.

Імпорт товарів/послуг

Імпорт товарів (окрім підакцизних) / імпорт послуг для платників ЄП не заборонені. Єдине, потрібно враховувати, що зараз все ще діє заборона суб’єктам ЗЕД придбавати та/або перераховувати за кордон валюту в оплату послуг, робіт, нематеріальних прав, які не потрапили до Переліку № 153* (п. 14 постанови НБУ № 18**).

* Перелік послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), за операціями з імпорту яких рекомендовано Національному банку забезпечити здійснення переказів, затверджений постановою КМУ від 24.02.2022 № 153.

** Постанова Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18.

Облік витрат. Облік витрат платник єдиного податку групи 2 не веде.

Як сказано в листі Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики від 30.12.2021 № 04-32/10-2021/409504, з яким не сперечаються податківці:

«ФОП не повинні підтверджувати документами (в тому числі первинними документами) витрати на придбання товарів/послуг, а повинні вести лише облік доходів з урахуванням вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України. Водночас такі ФОП повинні підтверджувати факт включення або невключення певних доходів до загального складу доходу (стаття 292 Податкового кодексу України)».

Втім тут є деякі додаткові нюанси, про які дізнаєтеся із статті «Документи на проданий товар: чи потрібні вони ФОП на єдиному податку?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 55 (ср. ).

Облік товарних запасів ФОП. Це питання актуально лише для тих ФОП, які зобов’язані вести облік товарних запасів. Зокрема, через те, що займаються реалізацією технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (ТСПТ). Більше деталей щодо такого обліку знайдете у статті «Облік товарних запасів у ФОП: «готуй сани влітку» // «Податки & бухоблік», 2023, № 49, щодо ТСПТ — у статті «Виготовлення коптильних камер: чи потрібен облік товарних запасів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 61.

Так от, якщо ФОП зобов’язаний вести облік товарних запасів, то він має:

— вести Форму ведення обліку товарних запасів з додатка до Порядку № 496*. Фактично мова про те, що ФОП відображає у такій формі реквізити документів про: 1) надходження товарів; 2) та вибуття товарів;

— пред’являти податківцям цю Форму та документи на товар.

* Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб — підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2021 № 496.

Що це за документи? Мова йде не про документи власне на підтвердження здійснення оплати. Мова саме про

Адже згідно з п. 2 розд. I Порядку № 496 до таких документів віднесено «накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі — РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб’єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID-картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару».

Часто лунає питання, чи може тут підійти проформа-інвойс? Ні.

Дійсно, Мінфін давав роз’яснення (і не раз*), що оплачений інвойс, який містить усі обов’язкові реквізити первинного документа, які розкривають відомості про господарську операцію, може бути підставою для відображення операції з постачання товарів, робіт, послуг без складання акта приймання-передачі.

* Див., зокрема, лист Міністерства фінансів України «Про застосування рахунків-фактур (інвойсів)» від 24.03.2023 № 41010-06-5/7983.

Але тут принципово:

— що мова йде саме про інвойс (рахунок-фактуру), тобто документ, складений за наслідками постачання товару (чи роботи/послуги). Це зовсім інше, ніж проформа-інвойс. Бо останній документ фактично є еквівалентом нашого рахунку, який не підтверджує сам факт постачання;

— податківці чіпляються навіть до інвойсів. Типу, для оприбуткування імпортних товарів оплаченого інвойсу недостатньо, а він підходить для робіт/послуг (листи ГУ ДФС у м. Києві від 31.03.2017 № 6964/10/26-15-14-05-04-22, від 17.08.2018 № 3568/ІПК/26-15-14-08-28).

Тобто проформу-інвойс, навіть оплачену, податківці не будуть сприймати як документ про походження товару. Сама лише платіжка також не є первинним документом для цілей ведення обліку товарних запасів.

Також часто запитують, чи можуть тут допомогти поштові документи (поштові накладні на пересилку товару тощо), якщо товар ФОП отримує на пошті? Податківці такі документи здебільшого також не сприймають. Мовляв, вони оформлені не на ФОП, а на звичайну особу. А ФОП, типу, потрібна саме митна декларація.

Також не факт, що такі поштові документи будуть мати всі обов’язкові реквізити первинного документа.

* Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. (п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV).

Тобто такі поштові документі можна спробувати використовувати як підтвердні (оскільки у ФОП буде на додаток і платіжний документ, і проформа-інвойс, що в купі дозволяє ідентифікувати господарську операцію придбання), втім не факт, що це задовольнить податківців і буде належним чином сприйнято судом у разі судового оскарження дій податківців. Краще тут запросити в податківців індивідуальну податкову консультація на свою користь.

Оподаткування виплат нерезидентам. Почнемо з податку на репатріацію, ПДФО, військового збору (ВЗ).

Слід обов’язково з’ясовувати статус нерезидента, в якого ви купуєте товар/роботи/послуги. Чи це юридична особа, чи це фізична особа (у т. ч. будь-який аналог нашого ФОП).

Так от, якщо нерезидент-постачальник є юридичною особою, діємо згідно з п. 141.4 ПКУ. Тут усе доволі просто, бо виручку нерезидентів від реалізації товарів/робіт/послуг звільняє від оподаткування п.п. «к» п.п. 141.4.1 ПКУ (з урахуванням інших підпунктів п.п. 141.4.1 ПКУ). Тож, наприклад, оплата за товар не буде оподатковуватися так званим податком на репатріацію. Відповідно немає необхідності додатково щось сплачувати / подавати додаткову звітність.

Якщо ж нерезидент-постачальник є фізичною особою (у т. ч. будь-який аналог нашого ФОП), то все набагато складніше, бо такого звільнення, як у випадку з нерезидентом-юрособою (див. вище), немає. Тож вам, якщо купуєте товари/роботи/послуги для використання в підприємницькій діяльності (!), доведеться подбати про сплату ПДФО, ВЗ із виплати, а також подання відповідної звітності (у складі об’єднаного ПДФО/ВЗ/ЄСВ-розрахунку). Істотною проблемою тут стане, зокрема, відсутність у нерезидента українського податкового номера. Більше деталей з цього приводу знайдете, зокрема, у статті «Замовляємо послуги у підприємця-нерезидента: що з оподаткуванням» // «Податки & бухоблік», 2023, № 77. Тож рекомендація загалом така, що

Далі розглянемо актуальне питання щодо ПДВ. Коли мова про імпортний ПДВ з товарів, то тут ніякого додаткового обліку / звітності від ФОП не вимагається.

Нюанс є по платежах за послуги, які ФОП отримує від нерезидентів, з місцем постачання (послуг) на території України.

У загальному випадку отримувач таких послуг (якщо місце постачання цих послуг, визначене за правилами ст. 186 ПКУ, — територія України), зобов’язаний нарахувати (задекларувати) і сплатити ПДВ з таких послуг незалежно від того, чи є він платником ПДВ.

Але, скоріш за все, з послугами нерезидента, місцем постачання яких буде територія України, ФОП на ЄП групи 2 матиме справу при отриманні так званих «електронних послуг». Наприклад, це можуть бути якісь комісії, які торговельний майданчик —нерезидент стягує з ФОП за розміщення інформації про товари ФОП. Але принциповим є те, що

Детальніше про це див. у статті «Електронні послуги від нерезидента: хто платить ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 12.