20.06.2024
Визначення цього терміна міститься в п.п. 16 п. 3 Положення № 148*, згідно з яким ліміт залишку готівки в касі (ліміт каси) — це граничний розмір суми готівки, яка може:
— залишатися в касі в позаробочий час
та
— забезпечити роботу на початку наступного робочого дня.
Тобто
це певна сума готівки, більше якої не можна залишати в касі на кінець робочого дня
Готівку, що перевищує ліміт, обов’язково здають до банків для її зарахування на банківські рахунки (п. 15 Положення № 148). Крім того, готівку можна здавати до національних операторів, небанківських надавачів платіжних послуг, комерційних агентів із приймання готівки (п. 16 Положення № 148). Подробиці шукайте в статті «Як звітувати за підзвітну готівку і здавати виручку після касових змін?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 83.
Зверніть увагу! Обов’язок зі встановлення ліміту каси поширюється на підприємства / установи, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті (абзац перший п. 14 Положення № 148). Причому терміном «підприємства» охоплюються як юридичні особи (крім банків), так і їх відокремлені підрозділи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (п. 1 Положення № 148). Про установи далі не говоритимемо, оскільки вони — не наша читацька авдиторія.
Водночас
вимоги Положення № 148 у частині встановлення лімітів залишку готівки в касі та обов’язку здавати торговельну виручку до відділень банківських установ не поширюються на фізичних осіб — підприємців (ФОП)
Про це чітко сказано в БЗ 109.15, а також у листах ДПСУ від 12.08.2022 № 1267/ІПК/99-00-07-04-01-06, ГУ ДПС у Сумській обл. від 16.05.2022 № 522/ІПК/18-28-07-08-02 тощо. Наведений висновок ґрунтується на приписах п. 14 Положення № 148, згідно з яким ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) ФОП не встановлюють.
Резюмуємо сказане вище. Потурбуватися про ліміт каси, якщо діяльність на ниві роздрібної торгівлі тільки-но розпочинається, зобов’язані лише юридичні особи. І лише за наявності готівкових розрахунків. При цьому новачкам слід ураховувати певні особливості, про які розповімо в наступному розділі.
Якщо ж торговельна діяльність здійснюватиметься виключно в безготівковій формі, ліміт каси можна не встановлювати
Цей висновок справедливий, у тому числі коли оплата за товар відбуватиметься за допомогою інтернет-еквайрингу. Бо такий розрахунок є безготівковим. І не плутайте, будь ласка, обов’язок установлення ліміту каси з обов’язком застосування РРО/ПРРО, який поширюється як на готівкові, так і на окремі види безготівкових розрахунків, зокрема карткові.
Для підприємств, що розпочинають свою діяльність, яка передбачає розрахунки готівкою, особливості встановлення ліміту каси визначає абзац четвертий п. 50 Положення № 148 (ср. ).
На перші три місяці їх роботи (з дня першого готівкового розрахунку) вони встановлюють ліміт каси згідно з прогнозними розрахунками
При цьому проводити будь-які детальні розрахунки або іншим чином обґрунтовувати величину встановленого ліміту Положення № 148 у цьому разі не вимагає. Такий прогнозний ліміт просто затверджують відповідним наказом керівника.
Зверніть увагу! Якщо підприємство не подбає про встановлення прогнозного ліміту каси, він дорівнюватиме нулю. Уся готівка, що перебуватиме в касі на кінець робочого дня і не буде здана відповідно до вимог Положення № 148, уважатиметься понадлімітною (п. 53 Положення № 148).
Надалі
у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців роботи прогнозний ліміт переглядають за фактичними показниками діяльності
Ось тут уже без відповідних розрахунків не обійтись.
Положення № 148 не прописує порядку перегляду прогнозного ліміту. Воно містить лише загальні правила розрахунку ліміту каси.
Так, п. 50 Положення № 148 вимагає
розробити та затвердити внутрішнім документом Порядок розрахунку ліміту каси як самого підприємства, так і його відокремлених підрозділів
Такий розрахунок має бути обґрунтованим. За основу приймають вказівки Положення № 148 і одночасно враховують особливості своєї роботи (внутрішній трудовий розпорядок, графіки змінності тощо). Також підприємства звертають увагу на строк здавання готівки для її зарахування на банківські рахунки. При цьому в розрахунку ліміту каси не враховується готівка, внесена через платіжні пристрої, що належать небанківським фінансовим установам.
Розраховують ліміт каси на вибір підприємства (за рішенням керівника / уповноваженої ним особи) одним із двох способів (п. 50 Положення № 148):
1) на основі середньоденного надходження готівки до каси
або
2) виходячи із середньоденної видачі готівки з каси підприємства.
Такі середньоденні показники визначають шляхом ділення суми надходжень / видачі готівки за розрахунковий період на кількість робочих днів у такому періоді. Очевидно, ліміт каси не повинен перевищувати середньоденний показник, у тому числі для підприємств, розташованих у населених пунктах, де немає банків (див., зокрема, лист ГУ ДФС у Миколаївській обл. від 02.07.2019 № 3032/ІПК/14-29-14-06-15).
У загальному випадку розрахунковий період підприємство теж установлює самостійно. Жодних обмежень із цього приводу в Положенні № 148 немає.
Водночас виникає закономірне запитання:
чи можна при перегляді прогнозованого ліміту порахувати його виходячи з розрахункового періоду, що є меншим за перші три місяці роботи підприємства?
На нашу думку, ні. Абзац четвертий п. 50 Положення № 148, де містяться спеціальні норми щодо встановлення і перегляду ліміту новачками, говорить саме про 3-місячний розрахунковий період.
Разом з тим при розрахунку ліміту підприємства мають право враховувати будь-які види надходжень / видачі готівки. Адже Положення № 148 не містить жодних обмежень щодо цього. Зокрема, для розрахунку ліміту за середньоденним надходженням, за ідеєю, можна взяти суми одержаної з банків готівки, а також будь-які інші надходження. До речі, підприємству роздрібної торгівлі є сенс надати перевагу саме такому способу розрахунку.
Приклад. ТОВ «Фікус» є торговельним підприємством, яке отримує готівкову виручку. З метою перегляду прогнозованого ліміту каси після закінчення перших трьох місяців роботи підприємство розрахувало новий ліміт каси з 01.04.2024 виходячи із середньоденного надходження готівки. Крім готівкової виручки, до розрахунку було включено грошові кошти, одержані з банку на господарські потреби, а також інші надходження, зокрема, внесок до статутного капіталу через касу підприємства в сумі 40000 грн у лютому 2024 року.
Інформацію про рух готівки в касі за останні 3 місяці, що передують даті встановлення ліміту, і про суму встановленого ліміту наведено в таблиці.
Розрахунок ліміту залишку готівки в касі
| № з/п | Місяць | Кількість робочих днів | Надходження грошових коштів, що включаються до розрахунку | Разом | ||
| готівкова виручка | одержані з банку | інші | ||||
| 2024 рік | ||||||
| 1 | Січень | 31 | 352000 | 2000 | — | 354000 |
| 2 | Лютий | 29 | 363200 | — | 40000 | 403200 |
| 3 | Березень | 31 | 321000 | 5000 | — | 326000 |
| Період, що бере участь у розрахунку ліміту залишку готівки в касі | Січень — березень 2024 року | |||||
| Середньоденна сума надходжень за розрахунковий період (1083200 грн : 91 роб. дн.) | 11903,30 грн | |||||
| Сума встановленого ліміту | 11900 грн | |||||
Якщо ж підприємство визнає за потрібне переглянути прогнозований ліміт виходячи з розрахункового періоду, що є меншим за перші три місяці його роботи, особливо боятися йому нічого. Адже
ні ПКУ, ні інші нормативно-правові акти не встановлюють фінансової відповідальності за перевищення встановлених лімітів у касах підприємств
Про це говорять самі податківці (БЗ 109.19).
Разом з тим за здавання виторгу торговельними підприємствами з порушенням установлених термінів особам, відповідальним за здавання виторгу, може загрожувати адмінштраф за ст. 1644 КУпАП. Його розмір — від 289 до 1496 грн, а за ті самі дії, вчинені протягом року після накладання цього штрафу, — від 731 до 2975 грн. Але адмінпротоколи за це порушення мають право складати органи Нацполіції, а не податківці. Тож податківці накласти його не можуть. Хоча, судячи з БЗ 109.19, їм цього дуже б хотілось...
Втім не можна на всі сто виключати, що вони не спробують тут застосувати адмінштраф за ст. 16315 КУпАП як за порушення порядку проведення готівкових розрахунків. Він дещо суттєвіший — від 1700 до 3400 грн, а за ті самі дії, вчинені протягом року після накладання цього штрафу, — від 8500 до 17000 грн. Однак із цим потрібно сперечатися, про що детальніше у статті «Ліміт каси: за перевищення не карають?» // «Податки & бухоблік», 2020, № 98.