* Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148 (далі — Положення № 148).
Готівка за платіжною карткою
Оновлена редакція п. 20 Положення № 148, як і раніше, передбачає, що фізособи —довірені особи підприємств — юридичних осіб, які одержали готівку з рахунку із застосуванням платіжного інструменту, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі.
Тобто відтепер п. 20 Положення № 148 вже напряму не згадує про корпоративні та особисті електронні платіжні засоби. У ньому йдеться про одержання довіреною особою готівки з рахунку підприємства за допомогою платіжного інструменту. А під платіжним інструментом відповідно до п.п. 63 ч. 1 ст. 1 Закону № 1591 розуміють персоналізований засіб, пристрій та/або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції. До платіжних інструментів належать, зокрема, електронні платіжні засоби (п.п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону № 1591). Водночас НБУ має право визначати інші види платіжних інструментів та порядок їх емісії (ч. 2 ст. 34 Закону № 1591).
Електронним платіжним засобом є платіжна картка у вигляді пластикової чи іншого виду картки (п.п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону № 1591). Тож платіжна картка може бути і в електронній формі. Відповідно
у Положенні № 148 регулятор вживає зараз більш широке поняття — «платіжний інструмент», аби охопити сучасні різновиди платіжних засобів
Ще одна новація — у тексті Положення № 148 словосполучення «поточний рахунок» замінено одним словом «рахунок». Це пов’язано з тим, що до сфери регулювання Положення № 148 входять інші види рахунків, зокрема, поточний, платіжний і розрахунковий (див. Закон № 1591 і Інструкцію про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затверджену постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 162).
Втім підзвітник і надалі зможе знімати готівку за допомогою платіжного інструменту лише з поточних рахунків підприємства. Адже розрахунковий рахунок відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг та фінансовій установі, що має право на надання платіжних послуг. А платіжний рахунок відкриває небанківський надавач платіжних послуг користувачу виключно для цілей виконання платіжних операцій.
Ну і найголовніше! З п. 20 Положення № 148 прибрали вимогу щодо необхідності подання підзвітною особою у складі авансового звіту документів про одержання готівки з поточного рахунку. Суму отриманих з поточного рахунку підприємства коштів бухгалтер і так бачить з банківської виписки. Відтак,
починаючи з 08.10.2022 документи про одержання готівки з поточного рахунку (чеки банкомата, довідки за встановленими формами, сліпи, квитанції торговельних терміналів) подавати до бухгалтерії разом з авансовим звітом не потрібно
На цьому наголошують і податківці (див. роз’яснення від 28.10.2022).
Відтепер до авансового звіту слід обов’язково додавати лише оригінали документів про використання коштів за призначенням (чеки РРО, готельні рахунки, транспортні квитки тощо). Повернути невикористаний залишок коштів на рахунок підприємства або в касу, як і раніше, треба в установлені строки і порядку, визначені для підзвітних осіб. Такі строки, нагадаємо, встановлені пп. 170.9.2 і 170.9.3 ПКУ. Докладно читайте у статті «Авансовий звіт і остаточний розрахунок» // «Податки & бухоблік», 2021, № 64 (ср. ).
Тож ще раз наголосимо! Ніяких документів про одержання готівкових коштів за допомогою платіжного інструменту (зокрема, платіжної картки) додавати до авансового звіту більше не потрібно.
Здавання готівкової виручки
Нова редакція п. 16 Положення № 148 передбачає наразі, що суб’єкти господарювання (юрособи та ФОП) здають готівкову виручку (готівку) для виконання платіжних операцій до національних операторів, небанківських надавачів платіжних послуг, а також комерційних агентів із приймання готівки.
Тобто порівняно з попередньою версією п. 16 Положення № 148, суб’єкти господарювання для зарахування готівкової виручки можуть залучати комерційних агентів. До цього такої можливості не було. При цьому, як і раніше, зарахувати кошти можна на будь-який рахунок на вибір підприємства.
Небанківський надавач платіжних послуг — це надавач платіжних послуг, що не є банком (п.п. 161 п. 3 Положення № 148). До небанківських надавачів платіжних послуг належать (пп. 2 — 7 ч. 1 ст. 10 Закону № 1591):
— платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи);
— філії іноземних платіжних установ;
— установи електронних грошей;
— фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг;
— оператори поштового зв’язку;
— надавачі нефінансових платіжних послуг.
Також небанківські надавачі платіжних послуг визначені пп. 6 і 7 Положення № 148 як особи, через які проводяться платежі понад установлені граничні готівкові обмеження у розмірі 10000/50000 грн.
А хто такий комерційний агент? Визначення цього терміна наведено у п.п. 151 п. 3 Положення № 148. За його нормами комерційний агент — це юрособа або ФОП, яка діє від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок особи, яку вона представляє під час надання платіжних послуг на підставі відповідного договору.
Як і до внесених змін, суб’єкти господарювання мають право здавати готівкову виручку:
— або самостійно (уключаючи готівку, отриману із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти надання фінансових послуг);
— або через інкасаторську службу;
— або через підприємства, які отримали ліцензію НБУ на надання банкам послуг з інкасації.
Уточнено також п. 15 Положення № 148. Тож відтепер відокремлені підрозділи підприємств мають право здавати готівкову виручку (готівку) для її переказу і зарахування на банківські рахунки юросіб:
— або безпосередньо до кас підприємств;
— або надавачам платіжних послуг;
— або комерційним агентам із приймання готівки.
Тобто відокремленим підрозділам юросіб, як, власне, і всім суб’єктам господарювання, зараз надана можливість здавати готівку через комерційних агентів
Втім чи знайде ця опція поширення на практиці, скоро дізнаємося…
