18.11.2024

ФОП ухиляється від мобілізації: чи будуть проблеми в госпдіяльності?

Візьмемо людину, яка не оновила дані у ТЦК, ігнорує повістки і ховається від мобілізації. Про відповідальність такої особи зараз говорять звідусіль. Але що як у цієї людини статус підприємця (ФОП) та ще й є наймані працівники? Чи вплине ухилення від служби на підприємницьку діяльність? Давайте розбиратися.

Негативні наслідки для ухилянтів цілком можуть вплинути й на госпдіяльність ФОП. Усе випливає з відповідальності для таких осіб. Зокрема, йдеться про:

— адмінштраф (ст. 210 КУпАП);

— обмеження у праві керування транспортним засобом (ч. 4 ст. 27 Закону № 3543*, ст. 2832 КАСУ);

— кримінальну відповідальність (ст. 336 ККУ).

* Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543-XII.

Коротко зауважимо: кримінальна відповідальність за ст. 336 ККУ настає не одразу. Зокрема, така ситуація може виникнути тоді, коли особа отримала «запрошувальну» повістку, пройшла ВЛК, отримала «бойову» повістку, але не з’явилася у ТЦК без поважних причин (див., наприклад, вирок Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13.11.2024 у справі № 220/1089/24). Тобто якщо, наприклад, людина тільки проігнорувала оновлення даних, то цього ще недостатньо для застосування ст. 336 ККУ.

Отже, як перелічене може впливати на госпдіяльність?

Адмінштраф

Безумовно, якщо штраф буде оплачено або успішно оскаржено, то ніяких питань виникнути не має. Нагадаємо, що:

а) здійснити оплату слід протягом 15 днів з дня одержання постанови або повідомлення про відмову у задоволенні скарги (ч. 1 ст. 307 КУпАП) або

б) подати скаргу — протягом 10 днів з дня винесення постанови* (ч. 1 ст. 289 КУпАП).

* Можна поновити, якщо строк пропущено з поважних причин.

Але

якщо не оскаржувати постанову від ТЦК або не сплачувати штраф, то цей штраф не тільки стає вдвічі більше (ч. 2 ст. 308 КУпАП), його примусово буде стягувати вже держвиконавча служба

Здійснюється така процедура у порядку Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі — Закон № 1404). Це означає:

— накладення арешту на кошти (у тому числі ті, що знаходяться на банківському рахунку(ах)* з подальшим їх стягненням у рахунок погашення боргу;

* Формально арешт накладається виключно у розмірі суми стягнення (штраф + виконавчий збір + витрати на виконання) (ч. 3 ст. 56 Закону № 1404). Але часто блокується рахунок у повному обсязі.

— ризик накладення арешту на майно з подальшим стягненням боргу за його рахунок;

— стягнення не тільки суми штрафу, але й виконавчого збору та компенсації витрат на виконання постанови ТЦК.

Арешт коштів. Арешт викличе складнощі щодо сплати податків, виплати зарплати найманим працівникам та виконання зобов’язань перед контрагентами.

Проте ситуація не безнадійна. Зокрема, ФОП з найманими працівниками зможе користуватися своїм арештованим рахунком для сплати (п.п. 2 п. 102 розд. VIII Закону № 1404):

податків, зборів та ЄСВ;

заробітної плати, але в розмірі не більше 5 мінзарплат, установлених законом про держбюджет, на місяць на одного працівника (станом на сьогодні — 40 тис. грн).

Зверніть увагу: У п. 102 розд. VIII Закону № 1404 законодавець оперує поняттям «самозайнята особа». І дехто може вважати, що про ФОП у пункті не йдеться. Але це не так. ФОП = самозайнята особа, про що зазначено у п.п. 14.1.226 ПКУ. Проте не виключаємо складнощі під час контактів з банками щодо цього питання.

І ще один важливий момент.

Пільга щодо можливості користування арештованим рахунком не працює для ФОП без найманих працівників

Зокрема, у таких ФОП можуть виникнути складнощі зі сплатою ПДВ та поповненням рахунку у СЕА ПДВ. Звісно, якщо підприємець є платником цього податку. Детально про це та сплату податків від імені госпсуб’єкта кимось іншим читайте у статті «Сплачуємо податки за третю особу: місія можлива» // «Податки & бухоблік», 2024, № 8.

Що ж до виконання зобов’язань перед контрагентами, то тут такі варіанти:

— погашати борги перед контрагентами за допомогою готівки;

— переглядати умови договорів;

— доручати третім особам виконувати зобов’язання від імені ФОП.

Звісно, ці варіанти не завжди можна реалізувати.

Зрозуміло, що несвоєчасна сплата податків, зборів, ЄСВ, виплата зарплати та несвоєчасне виконання зобов’язань перед контрагентами призведе до відповідних додаткових витрат (штрафи та інші санкції).

Арешт та стягнення за рахунок майна. У разі, якщо за рахунок грошових коштів не вдасться погасити усю необхідну суму, черга дійде до майна боржника (ч. 5 ст. 48 Закону № 1404). У тому числі того, що використовується у підприємницькій діяльності ФОП. З урахуванням чималеньких сум штрафу, який зросте вдвічі через несплату + виконавчий збір + витрати на виконання постанови, це може бути реально.

Наприклад, арешт на автомобіль стане перепоною для його продажу, дарування та будь-якого іншого відчуження. Виконавець також може вилучити транспортний засіб або обмежити боржника у користуванні ним (ч. 2 ст. 56 Закону № 1404). Проте тут є, звісно, свої нюанси. Ну і крайній захід — вилучення автомобіля для примусової реалізації.

Щодо нерухомого майна. Припустимо, ФОП надає в оренду нерухоме майно, яке належить йому на праві власності, як фізособі. Виконавець може звернути стягнення на таке майно, але виключно якщо:

— за рахунок грошових коштів та іншого майна він не зміг погасити борг та

— нерухомість не є єдиним житлом боржника. Виняток: сума боргу перевищує суму у 20 мінзарплат, станом на сьогодні — 160 тис. грн (ч. 7 ст. 48 Закону № 1404).

Обмеження у керуванні транспортом + кримінальна відповідальність

Обмеження у керуванні транспортом. У разі, якщо ТЦК надіслав вимогу особі, а вона не виконала зазначеного у ній обов’язку добровільно протягом 10 календарних днів з дня її вручення, то представники ТЦК можуть звернутися до суду з позовом про тимчасове обмеження винуватця у користуванні транспортним засобом (ч. 4 ст. 27 Закону № 3543, ст. 2832 КАСУ). Простіше кажучи, призупиняється дія водійських прав. Обмеження діятиме до виконання вимоги або її відкликання (ч. 4 ст. 27 Закону № 3543).

Відповідно якщо ФОП особисто використовує транспортні засоби у своїй підприємницькій діяльності (доставляє товар, їздить по об’єктах тощо), то таке обмеження явно йому буде заважати. Доведеться вигадувати, як вирішити проблему, не користуючись авто.

Кримінальна відповідальність. У цьому випадку, звісно, будуть складнощі з виконанням своїх зобов’язань перед контрагентами, зі сплатою податків, зборів, інших обов’язкових платежів, з поданням звітності, виплатою зарплати тощо.

У підсумку виходить, що ухилення від мобілізації не тільки призведе до проблем у житті особи як звичайного громадянина, але й викличе труднощі у підприємницькій діяльності ФОП.

Якщо ФОП все ж таки наважився не ухилятися від військової служби, то радимо почитати статтю «ФОП мобілізований: що робити з бізнесом» // «Податки & бухоблік», 2024, № 93.

Висновки

  • Ухилення від мобілізації може створити проблеми у підприємницькій діяльності ФОП.
  • Арештований рахунок ФОП може використовувати для виплати податків, зборів, ЄСВ, якщо в нього є наймані працівники.
  • Арештований рахунок ФОП можна використовувати для виплати зарплати, але у розмірі не більше 5 мінзарплат (на сьогодні — 40 тис. грн), установлених законом про держбюджет, на місяць на одного працівника.
  • У разі невиконання вимоги ТЦК (окремий документ) особу можуть тимчасово обмежити у керуванні транспортними засобами за рішенням суду. Це може створити додаткові труднощі в діяльності ФОП, якому авто потрібне для ведення бізнесу.