Сплачуємо податки за третю особу: місія можлива

* Див. про це в статті «Податки власним коштом директора: чи потрібен авансовий звіт» // «Податки & бухоблік», 2023, № 65.

Податкове представництво

З одного боку, будь-яке відступлення грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам заборонено (п. 87.7 ПКУ). Багатьох ця заборона відлякує, тож вони просто складають лапки і чекають на штрафи за несплату/несвоєчасну сплату податків. Такі штрафи, до речі, можна відхопити і зараз, під час воєнного стану (ВС).

З іншого ж боку,

Таким представником визнається особа, яка може представляти законні інтереси платника податків і вести справи, пов’язані зі сплатою податків, на підставі закону або довіреності (п.п. 19.2 ПКУ).

При цьому платник не поступається своїм податковим зобов’язанням представникові, а виконує його за допомогою останнього (доручає представникові здійснити оплату). Тобто сторони діють у рамках договору доручення. І представник платить податки не за платника податків, а від імені та за рахунок останнього (ст. 1000 ЦКУ).

Тож якщо якийсь багатий дядечко ☺ зголоситься стати вашим податковим представником, то, можливо, ще й не все втрачено. Що для цього треба?

Для законного представника, скажімо, директора або іншої особи, яка має право діяти від імені юрособи без довіреності та відомості про яку внесено до ЄДР, крім бажання та коштів, — більше нічого. Такий представник може взагалі обійтися без довіреності.

А от представникові за довіреністю потрібно обов’язково мати цю саму довіреність від платника податків, оформлену належним чином. Належним чином — це як?