Що потрібно знати ФОП-бухгалтеру про фінмоніторинг

Облік у Держфінмоніторингу

Ставати на облік чи ні? Суб’єкти первинного фінмоніторингу (СПФМ) зобов’язані ставати на облік у спеціально уповноважених органах (наприклад, у Держфінмоніторингу) (ч. 1 ст. 8 Закону № 361*). І цей статус є, зокрема, у:

— бухгалтерів та госпсуб’єктів, які надають послуги з бухгалтерського обліку (п.п. «б» п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону № 361);

— госпсуб’єктів, які здійснюють консультування з питань оподаткування (п.п. «в» п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону № 361).

* Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX.

Принагідно нагадуємо, що СПФМ не є бухгалтери / податкові консультанти — наймані працівники (п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону № 361). Отже, їм ставати на облік не потрібно, як і виконувати обов’язки СПФМ.

Коли ставати на облік? Відповідаючи на це запитання, слід урахувати такі моменти.

1. Наявність / відсутність певного спецкоду КВЕД. Той чи інший код КВЕД (наприклад, той же 69.20 «Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з оподаткування»), вважаємо, не є однозначним показником для постановки на облік. Втім як і його відсутність. Усе тому, що ключове у питаннях обліку у Держфінмоніторингу — фактичне надання тих чи інших послуг. Звісно, відповідний «бухобліково-консультативний» КВЕД може привертати увагу, але його відсутність — не стовідсоткова гарантія права на необлік у Держфінмоніторингу.

Детально про наявність/ відсутність КВЕД можна почитати у «Податки & бухоблік», 2023, № 82.

Аргумент «я не маю доступу до фінансових операцій клієнта» може не спрацювати як захист від постановки на облік (див. постанову Третього апеляційного адмінсуду від 28.01.2022 у справі № 160/4751/19; йдеться про аудиторську фірму, але підхід у контексті доступу до фіноперацій може застосовуватися й до ФОП-бухгалтерів). Хоча нам вдалося знайти лише один такий випадок.

2. Строки постановки на облік. Вони визначені у постанові КМУ від 09.09.2020 № 850 (далі — Порядок № 850). Зокрема, для ФОП, які надають бухпослуги / податкові консультації, це — не пізніше дня проведення першої фіноперації або дати встановлення ділових відносин з клієнтом (абз. 2 п. 5 Порядку № 850).

Очевидно, що більш актуальним для підприємців-бухгалтерів є момент встановлення ділових відносин з клієнтом. Наприклад, може йтися про дату укладення договору про надання послуг. Хоча це лише один з варіантів, він — найбільш очевидний та такий, що легко може перевірятися.

Як стати на облік? Процедура передбачена у Порядку № 850. Ставати на облік за загальним правилом потрібно у електронному вигляді (п. 4 Порядку № 850). Зокрема, через електронний кабінет за посиланням (обираємо «Кабінет СПФМ»). Для цього, звісно, ФОП знадобиться електронний підпис.

Але якщо неможливо подати документи у електронному вигляді, то вони подаються до Держфінмоніторингу у паперовій формі. Направити їх можна шляхом надсилання поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення або вручення під розписку (п. 4 Порядку № 850).

Зверніть увагу: до набрання чинності наказом Мінфіну від 04.06.2021 № 322 будь-яка інформація, подана через е-кабінет СПФМ, на облік не береться. А це має відбутися у перший понеділок четвертого місяця після припинення чи скасування воєнного стану (п. 4 наказу Мінфіну від 04.06.2021 № 322). Отже,

Необхідні бланки потрібно брати з наказу Мінфіну від 29.01.2016 № 24. Завантажити їх можна за посиланням («Фінансовий моніторинг» — «Форми обліку і подання інформації» — «Форми обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу»). Проконсультуватися щодо заповнення заяви про постановку на облік (форма № 1-ФМ) можна за телефоном гарячої лінії Держфінмоніторингу — (044) 594-16-20 (розклад роботи див. за посиланням). Зразок заповнення заяви для ФОП див. за посиланням.

Обов’язки СПФМ — ФОП — бухгалтера

Що доведеться робити? Обов’язки для ФОП-бухгалтера майже такі самі, як і для інших СПФМ. Вони передбачені у першу чергу у ст. 8 Закону № 361 та деталізуються у Положенні № 282**. Але слід ураховувати, що ФОП-бухгалтер — це спеціальний СПФМ та до того ж здійснює свою діяльність одноособово. Тобто певні обов’язки СПФМ ФОП-бухгалтер виконувати не зобов’язаний (про це розкажемо пізніше).

** Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України, затверджене наказом Мінфіну від 07.06.2024 № 282.

Далі серед обов’язків ФОП-бухгалтера виокремимо, на наш погляд, найголовніше. Отже, доведеться:

1) контролювати підозрілі фінансові операції клієнта. Тобто повідомляти про такі операції до Держфінмоніторингу та реєструвати, зберігати документи щодо них (пп. 2, 7, п.п. «в» пп. 8, 18 ч. 2 ст. 8 Закону № 361).

Підозрілість фіноперацій означає, що ФОП-бухгалтер вважає їх пов’язаними із злочинною діяльністю***, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (ч. 1 ст. 20 Закону № 361). Підкреслюємо — вважає сам ФОП-бухгалтер, при цьому сума значення не має. Крім того, підозри мають бути обґрунтованими. А такі обґрунтування повинні базуватися на типологічних дослідженнях та рекомендаціях суб’єктів державного фінмоніторингу. Дивимося інформацію щодо цього, наприклад, за посиланням або за посиланням. Також орієнтуємося на критерії, затверджені наказом Мінфіну від 28.12.2022 № 465;

*** Не забувайте: ухилення від сплати податків — це теж злочин (ст. 212 ККУ).

До речі, ФОП-бухгалтерам та їх клієнтам варто звернути увагу ще й на критерії щодо підозрілих фіноперацій, якими керуються банки. Зокрема, для розуміння ризиків та того, яким чином вибудовувати свої відносини з цими установами. Наприклад, відносно нещодавно НБУ навів перелік ознак, за якими визначається «дроблення бізнесу», та визначив алгоритм дій для банків у такому випадку. Деталі щодо цього читайте у «Податки & бухоблік», 2024, № 92 (ср. );

2) повідомляти Мін’юст про розбіжність між фактичними даними щодо бенефіціарів та тих, що містяться у ЄДР**** у клієнта (п. 8¹ ч. 2 ст. 8 Закону № 361). Нагадаємо: з 01.09.2024 ФОП-бухгалтери повинні передавати дані у порядку, затвердженому наказом Мін’юсту від 12.07.2023 № 2542/5, напряму до Мін’юсту*****. Цей обов’язок підкріплено спеціальною санкцією — штрафом у розмірі до 340000 грн (п. 6¹ ч. 5 ст. 32 Закону № 361). Детальніше про санкції розкажемо трохи згодом;

**** Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

***** Щодо ризиків для юросіб з цієї дати у «бенефіціарній» темі читайте у статті «Перевірки та штрафи щодо бенефіціарів відстрочено до 01.09.2024» // «Податки & бухоблік», 2024, № 28.

3) відповідати на запити від Мінфіну та Держфінмоніторингу та давати доступ до документів щодо тих чи інших операцій або клієнтів (пп. 11, 12, 13, 15, 19 ч. 2 ст. 8 Закону № 361);

4) подавати звіт за формою № 2-фінмон (річна) до Мінфіну. Порядок заповнення та подання цього типу звітності можна знайти у наказі Мінфіну від 09.12.2022 № 422;

5) проводити належну перевірку клієнтів (ч. 2 ст. 11 Закону № 361). Порядок такої перевірки передбачений у розд. VIII Положення № 282. Тут і про перевірку даних щодо бенефіціарів є, і про запитування всілякої інформації про клієнта у того ж клієнта ☹ (тобто ідентифікація та верифікація клієнта) та інше;

6) повідомляти Держфінмоніторинг про припинення своєї діяльності (п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону № 361). Для цього подаватиметься та сама заява, що й для постановки на облік (форма № 1-ФМ).

Ще раз повторимо: це не вичерпний перелік обов’язків. Ми виділили лише найголовніші.

Чого НЕ доведеться робити? ФОП-бухгалтер не зобов’язаний:

1) контролювати порогові фінансові операції клієнта (повідомляти про такі операції до Держфінмоніторингу, реєструвати та зберігати документи щодо них). Нагадаємо: порогові фіноперації — це операції на суму 400 тис. грн і більше (для тих, хто проводить лотереї / азартні ігри — 55 тис. грн і більше) плюс за наявності певних інших критеріїв (див. ст. 20 Закону № 361). Про це йдеться у ч. 2 ст. 10 Закону № 361;

2) розробляти, впроваджувати та оновлювати правила фінмоніторингу, програми проведення первинного фінмоніторингу та інші внутрішні «фінмоніторингові» документи. У тому числі визначати так звані ризик-апетити, тобто прийнятний та неприйнятний рівень ризику щодо клієнтів та їх операцій (див. п. 7 Положення № 282);

3) призначати працівника, відповідального за проведення фінмоніторингу.

Щодо останніх двох пунктів зауважимо таке. Звільнення від цих обов’язків для ФОП-бухгалтерів випливає з ч. 1 ст. 8 Закону № 361 (увага на формулювання «крім… що провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи»). І ФОП цілком відповідає цьому: «здійснює свою діяльність одноособово», без утворення юрособи (що також підтверджується п. 5 Положення № 850). І вважаємо, що ФОП підпадатиме під звільнення щодо п. 2 та п. 3 нашого списку навіть тоді, коли найматиме для себе працівників. Бо від того такий підприємець юрособою не стане. А з п. 5 Положення № 850 випливає, що є лише два варіанти: або суб’єкт — ФОП чи фізособа, або — юрособа. Хоча питання все-таки досить спірне…

Відповідальність та контроль

Відповідальність. Суми штрафів у сфері запобігання відмиванню коштів часто дуже великі. Тому відповідальність серйозна. Штрафи передбачено у:

1) ст. 166⁹КУпАП. Сума штрафу: від 5100 до 34000 грн. Протоколи мають складатися представниками Мінфіну;

2) ст. 32 Закону № 361. Суми штрафів різноманітні і достатньо великі (найменший — до 51000 грн). Проте всюди встановлена лише максимальна межа (наприклад, «до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів», «до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів» тощо). Накладаються санкції представниками Мінфіну. Крім штрафів, передбачені також, зокрема, письмові застереження (п. 1 ч. 2 ст. 32 Закону № 361).

Цитувати усю ст. 32 Закону № 361 не будемо. Звернемо увагу на деякі нюанси:

— не до всіх застосовують саме максимальну суму штрафу. Усе залежатиме від конкретних обставин, перелічених у ч. 7 ст. 32 Закону № 361. Наприклад, враховуватиметься фінансовий стан СПМФ, наявність співпраці з держорганами та наявність / відсутність збитків для третіх осіб. Теоретично можуть обмежитися й письмовим застереженням;

— щодо штрафу за непостановку на облік у Держфінмоніторингу. Окремої санкції саме за те, що ФОП-бухгалтер не став на облік, у законодавстві немає. Є лише штраф за «за порушення інших вимог…» у розмірі 51000 грн. Але нам трапилася постанова Третього апеляційного адмінсуду від 28.01.2022 у справі № 160/4751/19. Вона свідчить про те, що можуть «пришити» замість цього неподання інформації у випадках, передбачених законодавством. І там штраф вже складає до 340000 грн. Проте цікавий факт: судової практики щодо непостановки на облік у Держфінмоніторингу тих, хто надає бухпослуги, ну дуже мало.

Чи є особливості на період воєнного стану? Досить спірна історія. Наразі продовжує діяти Закон України від 03.03.2022 № 2115-IX. Він передбачає, що до юросіб та ФОП не застосовується адмін- та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та документів. Однак у Держфінмоніторингу роз’яснюють, що інформацію можна не подавати лише за відсутності фізичної можливості це зробити.

Хто контролює? ФОП-бухгалтерів, які є СПФМ, контролює Держфінмоніторинг та Мінфін. Порядок нагляду встановлено у постанові КМУ від 16.06.2023 № 662.