Перевірки та штрафи щодо бенефіціарів відстрочено до 01.09.2024

* Порядок повідомлення держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань про виявлення розбіжностей.., затверджений наказом Мін’юсту від 12.07.2023 № 2542/5 (далі — Порядок № 2542).

** Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Про загрозу негативних «бенефіціарних» наслідків для юросіб у зв’язку з набуттям чинності Порядком № 2542 ми попереджали у «Податки & бухоблік», 2023, № 80. Нагадували про них також у «Податки & бухоблік», 2023, № 96. Причому робили це через те, що якраз-таки відбулося відстрочення набуття чинності Порядком № 2542.

Тепер же новий час «Ч» — 1 вересня 2024 року. Відповідні зміни до Порядку № 2542 внесено наказом Мін’юсту від 18.03.2024 № 727/5 (набрав чинності 21.03.2024).

Одразу зауважимо:

ФОП це не загрожує.

А тепер нагадаємо, про які взагалі негативні наслідки йдеться.

У Мін’юсті є інформація про розбіжності: які ризики?

Проблеми з «бенефіціарними» даними можуть принести дві загрози:

1) штрафи;

2) запис у ЄДР про можливу недостовірність даних щодо бенефіціарів.

Норми, що регулюють ці загрози, вже набули чинності. Але для того, щоб вони запрацювали у повному обсязі, якраз-таки і потрібен Порядок № 2542.

Штрафи. За неподання або несвоєчасне подання держреєстратору даних щодо бенефіціарів санкції загрожують одночасно:

— посадовим особам юрособи (ч. 6 ст. 166¹¹ КУпАП). Йдеться про керівника або особу, уповноважену діяти від імені юрособи (виконавчого органу). Нагадаємо: виконавчий орган — це керівник юрособи, дирекція та ін;

— юрособі в цілому (ч. 4 ст. 35 Закону № 755***).

*** Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV.

Штрафи великі: адмінштраф для посадових осіб юрособи — від 17000 до 51000 грн, а фінсанкція для юрособи — від 17000 до 340000 грн.

Можлива недостовірність. Поки цей механізм на практиці не бачили, оскільки, як ми вже сказали вище, не вистачає процедурної нормативки. Однак наразі відомо, що він виглядатиме таким чином.

Коли виявляється якась розбіжність у даних щодо бенефіціарів, держреєстратор за командою Мін’юсту звертається до юрособи з вимогою надати пояснення та підтвердні документи. У цей період вноситься запис про можливу недостовірність «бенефіціарної» інформації у ЄДР. Якщо юрособа ігнорує звернення від держреєстратора, то останній може видалити дані щодо бенефіціарів з реєстру.

А завдяки Порядку № 2542 інформацію про розбіжності можна буде одержувати від суб’єктів первинного фінмоніторингу. До них, серед інших, належать банки, ФОП-бухгалтери, аудитори та ін.****.

**** Про суб’єктів первинного фінмоніторингу див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 30. Щодо ФОП-бухгалтерів — у «Податки & бухоблік», 2023, № 89.

(!) Якщо дані про бенефіціарів виключать з ЄДР, то у юросіб будуть проблеми

Зокрема, такі юрособи одразу потраплятимуть до категорії клієнтів з високим ризиком ділових відносин. Або фіноперації без установлення ділових відносин цих осіб вважатимуться ризиковими (ч. 5 ст. 7 Закону № 361****).

**** Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX.

Це означає, що банки та інші фінустанови змушені будуть проводити посилені заходи перевірки клієнта (ч. 1 ст. 12 Закону № 361). ср. Тобто вони запитуватимуть у юрособи додаткові документи, що може гальмувати, зокрема, переказ коштів.

Не здивуємося, якщо банки будуть проявляти особливу цікавість до операцій тих юросіб, щодо яких у ЄДР лише внесено запис про можливу недостовірність. Бо зрештою є ще критерії підозрілості фіноперації (діяльності), які банки та інші фінустанови встановлюють самостійно (ст. 21 Закону № 361). До них така ситуація і може потрапити.

Детально про штрафи, зокрема, і для юросіб, а також про запис щодо можливої недостовірності «бенефіціарних» даних читайте у «Податки & бухоблік», 2022, № 75.

Кому з юросіб варто остерігатися після 01.09.2024, а кому — ні?

Кому НЕ варто перейматися? Видихнути можуть юрособи, які:

1) первинно не подавали даних щодо бенефіціарів та структуру власності (тобто ви не встигли це зробити свого часу до 11.07.2022) + змін у «бенефіціарній» інформації та структурі не відбулося. Зверніть увагу: наразі існують нові строки для подання даних щодо бенефіціарів. Зокрема, дані потрібно подати протягом 6 місяців з дня набрання чинності нормативкою, що затверджує форму та зміст структури власності і методологію визначення юрособою бенефіціара. Але не раніше спливу 90 днів з дня закінчення воєнного стану.

Так, уся необхідна нормативка вже набрала чинності: і положення про форму та зміст структури власності, яке існувало ще до війни (див. наказ Мінфіну від 19.03.2021 № 163), і методологія визначення бенефіціара (див. постанову КМУ від 19.09.2023 № 1011). Але наразі наш орієнтир — 91-й день з дня закінчення воєнного стану;

2) взагалі не зобов’язані подавати інформацію про бенефіціарів. Про цих юросіб-щасливчиків читайте у «Податки & бухоблік», 2022, № 75. Серед них, наприклад, дачні кооперативи, ЖБК, ОСББ, гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи та ін.

Кому варто задуматися? Тут йдеться про юросіб, у яких все ж відбувалися «бенефіціарні» зміни. Їм варто бути обережними.

Нагадаємо: окрім первинного подання даних про бенефіціарів, для юросіб є ще обов’язок підтримувати ці дані у актуальному стані. Тобто потрібно протягом певного строку повідомляти держреєстратора про зміни у даних щодо бенефіціарів або структури власності. Юрособа має звернутися до держреєстратора або нотаріуса (який має право проводити держреєстраційні дії щодо юросіб та ФОП) протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін.

Однак, на нашу думку,

А от зі штрафами не все так однозначно! І про це ми детально писали у статті «Штрафів щодо бенефіціарів не буде лише до 01.04.2024?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 98.

Отже, чекаємо на 1 вересня та тримаємо руку на пульсі ☺.