25.11.2024
Правила визначення спрощенцем доходу, отриманого в іноземній валюті, прописані у п. 292.5 ПКУ. З нього випливає, що дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується в гривнях за офіційним курсом, установленим НБУ на дату отримання такого доходу. Причому датою отримання доходу в загальному випадку є дата надходження коштів платникові єдиного податку в грошовій (готівковій чи безготівковій) формі (п. 292.6 ПКУ).
Податківці на сьогодні наголошують, що дохід слід відображати за датою надходження валютних коштів саме на поточний рахунок відкритий в банку, а не на розподільчий рахунок (див. листи ДПСУ від 17.08.2023 № 2506/ІПК/99-00-24-03-03-06, від 01.03.2023 № 462/ІПК/99-00-24-03-03-06 тощо).
Із цього робимо висновок, що
спрощенець (як ФОП, так і юрособа) для перерахунку валютного доходу у гривневий має брати курс НБУ на дату надходження коштів на поточний рахунок спрощенця, відкритий у банку
Причому доволі часто при отриманні іноземної валюти банк чи платіжна система може стягувати з валютної виручки комісію. Так от, щоб визначити валютний дохід, який слід буде перерахувати в гривні, спрощенцю слід брати в розрахунок всю (повну) суму валютної виручки без зменшення її на суму комісії, утриманої банком (див. листи ДПСУ від від 16.10.2024 № 4854/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 02.10.2024 № 4678/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, БЗ 108.01.02; БЗ 07.01.03). Те ж саме стосується і утримання відсотків (комісійних) на користь міжнародної системи грошових переказів (SWIFT, Western Union, MoneyGram та ін.): у дохід уключають повну суму виручки — тобто з урахуванням коштів, утриманих міжнародними системами за переказ валюти (див. БЗ 108.01.02).
Останнім часом деякі спрощенці, укладаючи договір з нерезидентом, прописують у ньому оплату коштів не на рахунок, відкритий в українському банку, а на рахунок, відкритий в іноземному банку, або через акаунт у певній міжнародній онлайн-платформі чи платіжній системі.
Так, наприклад, на сьогодні доволі багато ФОП — платників ЄП отримують валютну виручку через міжнародні платіжні системи — Payoneer, Wise, Veem чи навіть міжнародні платформи, які забезпечують автоматизацію укладання та облік договорів (контрактів) між замовником та виконавцем, таких як Deel тощо.
І в цьому випадку виникає запитання:
в який саме момент слід визнавати валютний дохід?
Розпочнемо з того, що у ПКУ, а саме у п. 292.6, не встановлено, на який саме рахунок (в українському банку чи в іноземному або в платіжній системі) повинна надійти оплата від нерезидента, щоб у єдиноподатника виник валютний дохід. Тому дохід у платника ЄП має виникати в момент отримання коштів на іноземні банківські рахунки чи на рахунки в міжнародній платіжній системі.
Так само міркують і податківці: дохід у спрощенця повинен виникати не за датою зарахування коштів на поточний рахунок в українському банку, а за датою отримання їх у іноземному банку чи міжнародній платіжній системі. Так, на сьогодні фіскали прямо кажуть, що коли інвалютні кошти йдуть через міжнародну систему Payoneer, то їх слід перерахувати у національну валюту за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату їх отримання у системі Payoneer (лист ДПСУ від 15.10.2024 № 4817/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК). Те ж саме стосується і системи Deel (лист від 16.10.2024 № 4854/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК), платформи Veem (лист від 02.10.2024 № 4678/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК) тощо.
Водночас щодо ФОП — платників ЄП податківці заявляють, що валютна виручка, яка потрапить на рахунки в міжнародних платіжних системах, визнаватиметься
саме підприємницьким доходом тільки тоді, коли в подальшому буде перерахована на рахунок, відкритий в українському банку
Зробити це слід протягом звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду. Такий висновок фіскали роблять для всіх ФОП, тобто як для ФОП групи 2, для яких звітним періодом є рік, так і для ФОП групи 3, які звітують щокварталу. Хоча раніше зустрічалися й інші трактування, а саме для ФОП групи 3 вони говорили опиратися не на річний, а на квартальний період.
Якщо ж кошти залишаться на кінець звітного податкового періоду (вважаємо, що року) на рахунку в іноземному банку чи міжнародні платіжній системі (наприклад, Payoneer, Deel тощо),або перераховуються, але на рахунок в Україні, відкритий для власних потреб, то такі кошти визнаються не підприємницькими доходами, а цивільними доходами фізособи. А отже, їх слід оподатковувати ПДФО і ВЗ за загальними правилами оподаткування іноземного доходу, встановленими для платників податків — фізичних осіб (див. листи ДПСУ від 27.09.2024 № 4633/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 16.10.2024 № 4854/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК тощо).
Відразу зауважимо, у ПКУ про зміну статусу підприємницьких доходів на цивільні через неповернення з-за кордону коштів до кінця періоду немає і слова. Тому з таким підходом фіскалів можна сперечатися (детальніше див. «ФОП — платник єдиного податку та доходи на Payoneer та Wise» // «Податки & бухоблік», 2024, № 14). Тим, хто цього робити не бажає, радимо якнайшвидше завести виручку в Україну на підприємницькі рахунки.
Щодо юросіб-спрощенців, то у податківців таких особливих правил оподаткування валютної виручки, яка застрягла за кордоном на рахунках юрособи, немає. Тобто ці суми, незалежно від того, будуть вони зараховані на рахунки в Україні чи ні, в будь-якому випадку оподатковуються ЄП. Звичайно, якщо мова йде про валютну виручку від операції, яка потрапляє під валютний контроль, то такі суми юрособа (як і ФОП) має в будь-якому випадку завести в Україну, щоб зняти операцію з контролю і уникнути ЗЕД-пені.
Коли юрособа-спрощенець має справу з нерезидентами (поставляє їм товари чи надає послуги), то у неї виникає дебіторська заборгованість, яка буде погашатися коштами. Для цілей бухобліку така стаття є монетарною, а отже, у бухобліку на кожну дату балансу і на дату операції слід визнавати курсові різниці. Це ж саме відбувається у випадку, коли суб’єкт отримав валютну виручку і вона в нього протягом деякого часу зберігається на рахунку. Тоді також у бухгалтерському обліку спрощенець має визнавати курсові різниці на кожну дату балансу і на дату здійснення операції (п. 8 НП(С)БО 21, див. статтю «Курсові різниці та як їх рахувати» // «Податки & бухоблік», 2022, № 62):
Так от, через це у всіх спрощенців виникає закономірне запитання: чи впливає курсова різниця на оподатковуваний дохід платника ЄП?
На наш погляд,
курсові різниці жодним чином не впливають на оподатковуваний дохід платника ЄП
Пояснюється це тим, що в результаті виникнення курсових різниць у платника ЄП не відбувається поява на рахунку або в касі нових коштів. Також від таких операцій не відбувається операції з безоплатного отримання товарів (робіт, послуг) чи списання кредиторської заборгованості при закінченні строку позовної давності.
Що стосується ФОП (бухоблік не ведуть), то говорити про те, що у них може виникнути курсова різниця, взагалі не слід.
Водночас податківці дещо по-іншому підходять до цієї ситуації.
Погоджуються вони з нами тільки щодо курсових різниць, пов’язаних із ФОП-спрощенцями. На їх погляд, оскільки ФОП не ведуть бухгалтерського обліку, то у них просто курсові різниці не можуть виникнути. А якщо курсових різниць немає, то немає що оподатковувати ЄП.
А от щодо юросіб — платників ЄП у податківців трішки інший підхід. На їх погляд, юрособи-спрощенці мають включати до оподатковуваного доходу позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти і монетарної заборгованості. А от від’ємне значення не зменшує базу оподаткування ЄП (див. листи ГУ ДПС у м. Київ від 24.03.2023 № 680/ІПК/26-15-04-02-08, від 27.11.2023 № 4347/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК, БЗ 108.01.02).
Чому податківці роблять такий висновок щодо юросіб, не зрозуміло. Особливо якщо враховувати, що правила визначення оподатковуваного доходу для ФОП і юросіб є однаковими.
Добре, що суди в цій ситуації стоять на боці платників. Вони, як і ми, не бачать підстав для збільшення оподатковуваного доходу ЄП на суму курсових різниць. Адже немає додаткових грошей, немає і ЄП-доходу (див. постанову ВС від 25.10.2022 у справі № 820/3681/18).
Здебільшого валюту, яку отримує платник ЄП від здійснення операцій з нерезидентами, він продає на міжбанку. При такому продажу теж виникає різниця, але ця різниця не є курсовою. Вона утворюється за рахунок застосування різних курсів: за яким обліковувалася валюта і за яким її продали.
Так от, щодо такої різниці податківці на сьогодні одностайно заявляють, що:
— у ФОП — платника ЄП при продажу валюти оподатковуваний дохід не виникає. Пояснюють вони це тим, що розрахунок курсової різниці, яка виникає при продажу іноземної валюти ФОП, та включення такої курсової різниці до доходу платника єдиного податку нормами ПКУ не передбачено (див. листи ДПСУ від 22.04.2024 № 2224/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 19.03.2024 № 1474/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК тощо). З цим ми повністю згодні;
— у юрособи-спрощенця при продажу валюти може виникнути оподатковуваний дохід. А саме це відбувається, коли виникає позитивна різниця між сумою, що надійшла від продажу валюти, і сумою, включеною в дохід. Від’ємна різниця на дохід не впливає.
Так, вони наголошують, що коли єдиноподатник-юрособа продає валюту (БЗ 108.01.02):
— до закінчення кварталу, в якому вона отримала цю валюту, то в дохід включається позитивна різниця між сумою, що надійшла від продажу валюти, і сумою, включеною в дохід при надходженні валютної виручки;
— після закінчення кварталу, то в дохід треба включати різницю між сумою, отриманою від продажу валюти, і доходом, отриманим від перерахунку валюти на кінець попереднього кварталу.
Втім правила оподаткування продажу валюти ФОП-спрощенцями мають бути такими самими, як і при продажу валюти юрособами-спрощенцями, адже порядок визначення доходу для них один і той же.
Причому на допомогу юрособі-спрощенцю може прийти вищезгадана позиція суду щодо неоподаткування курсової різниці юрособою-спрощенцем (див. постанову ВС від 25.10.2022 у справі № 820/3681/18).