31.10.2024
Про те, які гарантії донорам передбачені чинним законодавством, ви можете дізнатися з таблиці нижче.
Гарантії працівникам-донорам
| № з/п | Передбачені гарантії | Норма законодавства |
| 1 | Працівник, який виявив бажання здійснити донацію крові та/або її компонентів, звільняється від роботи у дні медичного обстеження та донації крові та/або компонентів крові зі збереженням за ним середнього заробітку за рахунок коштів роботодавця | |
| 2 | Безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові та/або її компонентів працівнику надається день відпочинку зі збереженням середнього заробітку за рахунок коштів роботодавця. За бажанням донора цей день приєднується до щорічної відпустки | Абзац другий ч. 2 ст. 20 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» від 30.09.2020 № 931-ІХ (далі — Закон № 931)* |
| 3 | Допомога по тимчасовій непрацездатності у зв’язку із захворюванням виплачується у розмірі 100 % середньої зарплати незалежно від стажу роботи донорам, які протягом року безоплатно здійснили донацію: — крові в сумарній кількості, що дорівнює 2 разовим максимально допустимим дозам, або — плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює 4 разовим максимально допустимим дозам, заготовленим методом аферезу, або — тромбоцитів у 2 разових донаціях методом аферезу. Така пільга надається протягом року після здійснення донації крові (її компонентів) у зазначених кількостях | Ч. 4 ст. 20 Закону № 931* і п. 5 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-ХІV |
| * Ці норми є тимчасовими. Вони втрачають чинність через 5 років після введення в дію Закону № 931. Закон набрав чинності 25.10.2020 та введений у дію через 3 місяці після цієї дати (тобто 25.01.2021). Відповідно згадані норми діятимуть до 25.01.2026. Водночас особи, які отримали право на лікарняні у підвищеному розмірі, збережуть на них право після втрати чинності ч. 4 ст. 20 Закону № 931. | ||
Давайте розглянемо особливості надання окремих донорських пільг докладніше.
Керівники підприємств зобов’язані безперешкодно відпускати з місця роботи осіб, які виявили бажання стати донором крові та/або її компонентів, у дні відповідного медичного обстеження та донації (п. 2 ч. 2 ст. 12 Закону № 931). Відмовити працівнику-донору можна лише у випадках, коли його відсутність на робочому місці у ці дні може призвести до:
— загрози життю чи здоров’ю людей;
— невиконання завдань, пов’язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку;
— значної матеріальної шкоди;
— інших тяжких наслідків.
Підстава для увільнення. Щоб отримати увільнення від роботи, працівник не пізніше ніж за 1 робочий день до дня донації крові та/або її компонентів повинен подати роботодавцю заяву (у довільній формі). У такій заяві зазначається запланований день донації та медобстеження, а також спосіб використання додаткового дня відпочинку. Як виглядає така заява, див. нижче.
Важливо! Якщо з поважних причин, зазначених вище, роботодавець відмовляє працівнику в увільненні від роботи, така відмова має бути обґрунтована та оформлена письмово (див. постанову Дніпровського апеляційного суду від 23.11.2022 у справі № 203/1929/21). Який документ при цьому скласти? Наприклад, повідомлення про відмову в увільненні від роботи із зазначенням причин цієї відмови.
У разі увільнення працівника від роботи видають відповідний наказ. Приклад наказу наведемо нижче.
Цікавий момент! Як передбачено абзацом четвертим ч. 2 ст. 20 Закону № 931, підставою для увільнення від роботи є довідка, видана донору за місцем медобстеження чи донації крові (її компонентів). Водночас така довідка буде видана лише після донації / медобстеження. У зв’язку з цим наказ про увільнення працівника від роботи видають на підставі заяви донора.
Вже після здійснення донації працівник повинен надати роботодавцю довідку за формою № 435/о «Довідка № ___ щодо надання донорам крові та/або компонентів крові пільг», затвердженою наказом МОЗ від 22.01.2024 № 106. А якщо після медобстеження внаслідок технічних чи фізіологічних причин донація крові не відбулася, то подається довідка за формою № 436/о «Довідка № ___ щодо медичного обстеження донорів крові та/або компонентів крові». Вона також є підставою увільнення працівника від роботи.
Важливо!
Якщо день медобстеження та безпосередньо донація припадають на різні дні, то працівника слід увільнити від роботи у кожен із таких днів
Оплата дня увільнення від роботи. День увільнення від роботи у зв’язку з донацією крові (її компонентів) та/або медобстеження оплачується виходячи із середнього заробітку за рахунок коштів роботодавця. Середню розраховують за останні 2 місяці роботи, що передують місяцю надання вільного від роботи дня, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 № 100 (далі — Порядок № 100). Докладно про особливості такого розрахунку див. у статті «Середня зарплата для оплати відрядження, вихідної допомоги, донорських...» // «Податки & бухоблік», 2024, № 70 (ср. ).
Після кожного дня здійснення донації крові та/або її компонентів роботодавець повинен надати працівнику-донору додатковий день відпочинку.
Але майте на увазі: на думку Мінекономіки (див. лист від 04.05.2021 № 4712-05/26179-07), на додатковий день відпочинку донор має право лише в тому випадку, коли день, наступний за днем донації, є робочим згідно з графіком його роботи.
Додатковий день відпочинку оплачується виходячи із середнього заробітку за останні 2 місяці роботи згідно з Порядком № 100.
За бажанням працівника додатковий день відпочинку може бути:
— надано безпосередньо після дня донації крові або
— приєднано до щорічної відпустки.
Взяти додатковий день відпочинку в інший зручний для себе час працівник не зможе.
На підставі довідки за формою № 435/о та заяви працівника роботодавець видає наказ про надання додаткового дня відпочинку. Приклад такого наказу наведемо нижче.
Зверніть увагу! Якщо працівник виявив бажання отримати додатковий день відпочинку одразу після дня донації, наказ про його надання видають ще до отримання роботодавцем довідки за формою № 435/о. Подати цю довідку роботодавцю працівник зможе, коли з’явиться на роботі після дня донації та використання додаткового дня відпочинку.
А як бути, якщо заяву про увільнення від роботи у зв’язку з донацію працівник не писав, а довідку за формою № 435/о подав роботодавцю не відразу (наприклад, через місяць)?
На нашу думку, у такому разі працівник зберігає право на додатковий день відпочинку за донорство. Звісно, якщо день після донації був для нього робочим. Проте скористатися пільгою він зможе лише одним способом — приєднавши додатковий день відпочинку до щорічної відпустки.
Якщо ваш донор бажає приєднати додатковий день відпочинку до щорічної відпустки, пам’ятайте про два важливих моменти.
1. У листі Мінекономіки від 23.03.2022 № 4712-06/11070-07 згадується лише основна щорічна відпустка, проте законодавство такого обмеження не встановлює. Тому, вважаємо,
приєднати додатковий день відпочинку можна як до основної, так і до додаткової щорічної відпустки
А ось приєднати його, наприклад, до навчальної чи «дитячої» відпустки не вийде.
2. Приєднання додаткового донорського дня відпочинку до щорічної відпустки не означає, що такий день стає днем відпустки. Це важливо, оскільки дні відпустки та додаткові дні відпочинку у зв’язку з донацією крові (її компонентів) оплачуються по-різному. Так, у загальному випадку відпускні розраховують виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують відпустці. У свою чергу, для оплати додаткового донорського дня відпочинку середній заробіток визначають виходячи з виплат за останні 2 місяці роботи, що передують місяцю, в якому надають такий день. Проілюструємо це на прикладі.
Приклад. Працівнику надано щорічну основну відпустку з 14 жовтня 2024 року на 14 календарних днів. За заявою працівника до щорічної відпустки приєднують 5 додаткових днів відпочинку за донорство (було надано 5 довідок за формою № 435/о).
У такому разі роботодавець має оформити:
1) наказ про надання щорічної основної відпустки з 14.10.2024 до 27.10.2024;
2) наказ про надання 4 додаткових днів відпочинку за донорство у жовтні (з 28.10.2024 по 31.10.2024);
3) наказ про надання 1 додаткового дня відпочинку за донорство у листопаді (01.11.2024).
Зауважимо, що наказ про надання додаткових донорських днів відпочинку може бути й один, а ось розрахункових періодів для обчислення середнього заробітку — два. Річ у тім, що додаткові донорські дні відпочинку припадають на різні місяці (4 дні — на жовтень і 1 день — на листопад). При цьому визначати розрахунковий період слід за кожною подією, з якою пов’язано обчислення середнього заробітку (у нашому прикладі — надання додаткового дня відпочинку за донорство).
Таким чином, слід окремо розрахувати середній заробіток:
— для оплати днів відпустки. Розрахунковий період: жовтень 2023 року — вересень 2024 року;
— для оплати 4 додаткових донорських днів відпочинку, які припали на жовтень 2024 року (з 28.10.2024 по 31.10.2024). Розрахунковий період: серпень — вересень 2024 року;
— для оплати додаткового донорського дня відпочинку, який припав на листопад 2024 року (01.11.2024). Розрахунковий період: вересень — жовтень 2024 року.
І ще один важливий момент. Додатковий день відпочинку не надається, якщо працівник пройшов лише медобстеження, а донація крові цього дня з якихось причин не відбулася.
Це були загальні правила надання роботодавцями гарантій донорам крові та її компонентів. А про нюанси поговоримо у статті «Гарантії донорам: особливі випадки» // «Податки & бухоблік», 2024, № 88.