28.07.2025
* i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2025/april/issue-30/article-132589.html
Розглянемо дві типові ситуації / судові справи. Тут податківці застосовували свою схему запобігання пільговому оподаткуванню дивідендів* шляхом «виявлення» у нерезидента-інвестора постійного представництва в Україні. Адже
за змістом більшості діючих Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування факт наявності у нерезидента постійного представництва виключає застосування пільгової ставки податку для сум дивідендів (процентів, роялті), які виплачує юрособа-резидент на користь нерезидента
* Аналогічний підхід фіскалів можливий до виплат на користь нерезидентів ще й таких пасивних видів доходів, як проценти та роялті, для яких норми міжнародних Конвенцій передбачають схожі умови оподаткування…
В обох цих ситуаціях українські агрофірми перераховували дивіденди на користь нерезидента-інвестора — компанії, зареєстрованої на Кіпрі. Тобто ці виплати підпадали під норми Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, із змінами, внесеними до неї Протоколом від 11.12.2015, ратифікованим ВРУ 30.10.2019, який набрав чинності 28.11.2019 (далі — Конвенція).
І в обох випадках представники нерезидента-інвестора діяли в Україні за довіреностями останнього, а також були пов’язаними особами (директори, бенефіціари інвестора тощо). На підставі цього та інших фактів (див. нижче) фіскали робили висновок, що нерезидент-інвестор працює в Україні через незареєстроване постійне представництво. А це виключає застосування до виплат дивідендів пільгової ставки податку на прибуток (репатріацію) — 5 %.
Водночас вердикти суддів у цих справах були протилежними — і навіть за однією справою судами різних рівнів…
Тож давайте окремо проаналізуємо судові рішення і спробуємо якось зорієнтувати наших читачів у цих непростих питаннях.