Аліменти з компенсаційного мобзаробітку: чи треба утримувати

Щоб обґрунтовано відповісти на це запитання, спочатку нагадаємо особливості утримання аліментів.

1. Бухгалтер не може самостійно змінювати розмір аліментів, зазначений у виконавчому документі (у разі примусового стягнення) або в заяві працівника (у разі добровільної сплати). Як правило, це 1/4 або 1/3 частина зарплати аліментника.

2. Розмір аліментів, що підлягає перерахуванню отримувачу, обчислюють із суми, що залишається після утримання ПДФО, ВЗ і ЄСВ ( ч. 1 ст. 70 Закону № 606*, п. 13 постанови № 146**), тобто з «чистої» зарплати «аліментника». Про це ми писали в «ОП», 2014, № 21, с. 24.

* Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.99 р. № 606-XIV.

** Постанова КМУ «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» від 26.02.93 р. № 146.

3. Виплати, з яких утримують аліменти, перелічено в пп. 1 — 8 постанови № 146. Перелік доходів, на які не може бути звернене стягнення, наведено у ст. 73 Закону № 606 і п. 12 постанови № 146.

4. Аліменти відображають у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «140» у рядку з реєстраційним номером облікової картки платника податку — отримувача аліментів.

Про що свідчить така виплата, як середній заробіток мобілізованому працівнику?

Відомо, що цю гарантію передбачено ст. 119 КЗпП: за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації зберігають місце роботи, посаду і середній заробіток, який компенсують з бюджету.

До 01.01.2015 р. утримання аліментів із середнього заробітку мобілізованих питань не викликало. Адже така виплата належала до фонду додаткової зарплати у складі оплати за невідпрацьований час — оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків. Вона перелічена і в п.п. 6 п. 1 постанови № 146, а отже, аліменти з такої виплати утримують.

Неоднозначне трактування з’явилося для середнього заробітку мобілізованих, що компенсується з бюджету. До Держбюджету-2015 було закладено кошти на компенсацію роботодавцям витрат з виплати середнього заробітку мобілізованих працівників. А з 17.03.2015 р. набув чинності і сам Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 105. Тому з середнього заробітку мобілізованих, що компенсується з бюджету, починаючи з січня 2015 року не справляють ПДФО, ВЗ і ЄСВ. Усе це і викликало сумніви: чи утримувати з компенсаційної виплати аліменти?

Так, утримувати аліменти потрібно. Як і раніше, така виплата залишилася середнім заробітком, який зберігається у випадках, передбачених законодавством. Джерело фінансування та звільнення такої виплати від сплати податків, зборів і внесків не впливають на утримання/неутримання аліментів. Більше того, ані в п. 12 постанови № 146, ані у ст. 73 Закону № 606 така компенсаційна виплата не значиться серед «неутримуваних» доходів.

До речі, з листа Мін’юсту від 06.03.2015 р. № 356-0-3-15/7.2 також напрошується висновок про необхідність утримання аліментів з середнього мобілізаційного заробітку.

Виходить, що мобілізований працівник — «аліментник», виконуючи обов’язок перед Батьківщиною, повинен виконати його й перед дитиною у вигляді сплати аліментів. Адже ситуація, що склалася, не відміняє обов’язку батьків утримувати дитину.