Місцеві вибори — 2015: оплачуємо працю членів виборчих комісій
Місцеві вибори відбудуться 25.10.2015 р. Вони проводитимуться згідно з новим Законом України «Про місцеві вибори» від 14.07.2015 р. № 595-VIII. У зв’язку з цим оновлюються і підзаконні документи. Зокрема, КМУ постановою від 08.09.2015 р. № 687 (набула чинності 16.09.2015 р.) затвердив Порядок оплати праці членів територіальних і дільничних виборчих комісій з місцевих виборів, нарахування та виплати одноразової грошової винагороди.
Кількість членів виборчих комісій (ВК), які можуть здійснювати свої повноваження на платній основі, становить: для територіальної комісії — не більше 3 осіб, а для дільничної комісії — не більше 2 осіб. З такими особами укладають цивільно-правові договори. Порядком регламентовано оплату праці членам ВК, які виконують свої повноваження на платній основі.
Крім того, у ньому йдеться про оплату членів ВК за роботу в день місцевих виборів, дні встановлення підсумків голосування та результатів місцевих виборів, а також про виплату членам ВК одноразової грошової винагороди. Такі норми стосуються всіх членів ВК (незалежно від того, чи виконують вони свої повноваження на платній основі).
У цілому сам Порядок побудований на тих самих засадах, що і подібні документи з оплати праці членів ВК. В одному з найближчих випусків нашого видання ми розглянемо оплатні нюанси для членів таких комісій при проведенні місцевих виборів у 2015 році.
Як розрахувати + 50 % за участь у проведенні АТО: відповідає Мінсоцполітики
Працівники бюджетних установ (не уповноважені вести боротьбу з тероризмом) можуть залучатися до забезпечення проведення АТО. За дні (години) роботи в таких умовах їх зарплату підвищують на 50 %. Про це зазначено в постанові КМУ від 22.07.2015 р. № 522. Ми наводили консультацію фахівця Мінсоцполітики з приводу розрахунку такого 50-відсоткового «бонуса» (див. «ОП», 2015, № 17, с. 6). Тепер висновки, наведені в ній, підкріплено листом Мінсоцполітики від 17.08.2015 р. № 12443/0/14-15/13. Акцентуємо увагу на основних моментах цього листа.
По-перше, працівники (невійськовослужбовці), які направляються до районів АТО для забезпечення її проведення, вважаються такими, що перебувають у відрядженні. Отже, за місцем роботи таких осіб видають наказ про відрядження. Оплату праці за час перебування у відрядженні здійснюють згідно зі ст. 121 КЗпП. Крім того, працівнику слід виплатити добові та видати аванс, а після повернення компенсувати понесені витрати.
По-друге, підвищення зарплати на 50 % здійснюють лише за наявності документів, що підтверджують фактичний час перебування в районі АТО. Як зазначено в листі, таким документом може бути посвідчення про відрядження. Нагадаємо: його обов’язкове використання вже давно скасовано. Однак для цих цілей воно може бути використано — тим більше що й головне трудове відомство тільки «за». Допускає Мінсоцполітики використання інших підтвердних документів: списків, довідок, форма яких затверджена відповідним уповноваженим органом. Зауважимо: 50-відсоткове підвищення нараховують після повернення працівника з АТО, оскільки тільки тоді він зможе надати підтвердні документи.
По-третє, 50-відсоткове підвищення є додатковою зарплатою. Ураховуйте його суму під час обчислення відпускних, а також виплат, що визначаються на підставі заробітку за 2 місяці. Крім того, суму такого підвищення беріть до уваги при підрахунку зарплатного максимуму. При цьому 50-відсоткове підвищення не враховуйте при оплаті за роботу у вихідні (святкові, неробочі) дні.
Відпустка «за свій рахунок»: коли вважати її поважною причиною при розрахунку лікарняних
Це ФСС ТВП роз’яснює в листі від 20.08.2015 р. № 5.2-32-1359. Нагадаємо, що з розрахункового періоду, визначеного для обчислення лікарняних, виключають календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин (п. 3 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266). Такою причиною, зокрема, є відпустка без збереження зарплати.
На думку ФСС ТВП, до відпусток без збереження зарплати, які є поважними причинами в розумінні п. 3 вищезгаданого Порядку, належать відпустки «за свій рахунок» згідно зі:
— ст. 25 і 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР;
— п. 66 Прикінцевих положень Закону України від 16.01.2014 р. № 719-VII (стосується центральних органів виконавчої влади, які здійснюють контроль і нагляд у відповідних галузях і сферах, і центральних органів виконавчої влади, виконання функцій яких можуть здійснювати відповідні міністерства);
— п. 9 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 р. № 76-VIII (у загальному випадку стосується органів виконавчої влади та інших держорганів).