Правила сплати ЄСВ з МЗП не змінилися: повторимо їх
Норма ч. 5 ст. 8 Закону № 2464, що встановлює зобов’язання зі сплати ЄСВ з МЗП, з 1 січня 2017 року нікуди не поділася.
Так, у випадку, якщо база нарахування ЄСВ щодо основного працівника — не інваліда не перевищує розміру МЗП (3200 грн.), сума ЄСВ визначається як добуток МЗП (3200 грн.) і ставки ЄСВ (22 %).
З появою у складі заробітної плати такої нової складової, як доплата до МЗП, виникло запитання: чи буде вона враховуватися для порівняння зарплати з МЗП і виконання вимоги законодавства щодо нарахування ЄСВ з мінзарплати?
Відповідаємо відразу — так. Доплата до МЗП — це зарплатна виплата. І згідно з п.п. 2.2.1 Інструкції № 5 вона включається до складу додаткової зарплати фонду оплати праці, тобто обкладається ЄСВ в загальному порядку. З тієї ж причини доплата до МЗП враховується при визначенні суми бази обкладення ЄСВ для порівняння з МЗП і виконання вимоги норми ч. 5 ст. 8 Закону № 2464.
Наведемо правила сплати ЄСВ з МЗП.
Розпочнемо з того, що вкажемо тих осіб, щодо яких правило сплати ЄСВ з МЗП виконувати не треба.
Тобто правило сплати ЄСВ з МЗП потрібно виконувати щодо основних працівників — не інвалідів. Для них ставка ЄСВ — 22 %. Щодо таких працівників у разі, якщо їх база обкладення ЄСВ за місяць менше МЗП, треба сплатити ЄСВ з МЗП.
При цьому врахуйте: з МЗП (3200 грн.) ми порівнюємо загальну базу обкладення ЄСВ за звітний місяць!
Нагадаємо, що включається у базу обкладення ЄСВ основних працівників — не інвалідів:
— зарплатні виплати (у тому числі доплата до МЗП), що включаються у ФОП згідно з Інструкцією № 5;
— лікарняні;
— декретні;
— зарплата, лікарняні, декретні за внутрішнім сумісництвом;
— винагорода за виконання робіт (надання послуг) за ЦПД.
Але трапляються випадки, коли щодо основних працівників — не інвалідів виконувати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП не потрібно. Наведемо їх:
• Відсутня база для нарахування ЄСВ (дохід працівника за звітний місяць дорівнює «нулю». Наприклад, працівник був у відпустці без збереження зарплати, був відсутній на роботі увесь місяць через прогул).
• У місяці прийняття/звільнення основного працівника — не інваліда, який не відпрацював повністю норму робочого часу. Наприклад, такого працівника прийнято або звільнено в середині місяця. Урахуйте: якщо працівника прийнято в перший робочий (не календарний) день звітного місяця або звільнено в останній робочий (не календарний) день звітного місяця і відпрацював повністю норму робочого часу, вимогу про сплату ЄСВ з МЗП щодо основного працівника — не інваліда виконувати потрібно.
• Працівникові надано відпустку без збереження заробітної плати відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР. Сплачувати ЄСВ з МЗП не треба, навіть якщо ця відпустка припадає тільки на частину місяця. ЄСВ нараховують на фактично нараховану суму зарплати (за її наявності).
Вкажемо на важливий момент у розрахунку ЄСВ з МЗП. Відпускні, лікарняні і декретні для цілей порівняння бази обкладення ЄСВ з МЗП належать до бази обкладення ЄСВ того місяця, за які вони нараховані.
«Сплата ЄСВ з МЗП» і «доплата до МЗП» — абсолютно різні поняття
Отже, ще раз скажемо про головне. Не плутайте такі поняття, як «доплата до МЗП», яка нараховується і виплачується працівникові, і «сплата ЄСВ з МЗП», яку здійснює роботодавець. Це абсолютно різні поняття і в них абсолютно різні правила розрахунку.
Проілюструємо це на декількох умовних числових прикладах.
Працівник-інвалід працює в режимі неповного робочого часу
Приклад 1. Працівник-інвалід працює за основним місцем роботи в режимі неповного робочого часу (0,5 ставки). Його посадовий оклад — 1600 грн. Надбавок, доплат і премій немає. Місячну норму праці, установлену для цього працівника, він відпрацював повністю.
Зарплата працівника за повністю відпрацьований місяць з урахуванням режиму його робочого часу складає 800 грн. (1600 грн. x 0,5).
Суму МЗП, з якою треба порівняти його зарплату за відпрацьований у режимі неповного робочого часу місяць, потрібно розрахувати так:
3200 грн. x 0,5 = 1600 грн.
Виходить, що працівнику-інваліду, який працює в режимі неповного робочого часу, в цій ситуації треба нарахувати доплату до МЗП в розмірі:
1600МЗП пропорційно виконаній нормі праці - 800зарплата за місяць з урахуванням режиму робочого часу = 800 (грн.).
Сума зарплати за місяць працівнику-інваліду з урахуванням доплати до МЗП складе 1600 грн. І оскільки працівник є інвалідом, то базою обкладення ЄСВ буде фактично нарахована зарплата. Тобто фактично нарахована база обкладення ЄСВ складає 1600 грн.
ЄСВ у цій ситуації треба сплатити з фактично нарахованої бази обкладення ЄСВ. Сума ЄСВ складе 134,56 грн. (1600 грн. x 8,41 %).
Сплачувати ЄСВ з МЗП по зарплаті працівника-інваліда не треба.
Працівника звільнено в середині місяця
Приклад 2. Працівника за основним місцем роботи (не інваліда) звільнено 20 січня 2017 року. В установі встановлено п’ятиденний робочий тиждень. Зарплата за відпрацьований час січня склала 1300 грн., сума компенсації за невикористану відпустку дорівнює 650 грн.
У цій ситуації зарплата за відпрацьований час січня не може бути менше суми МЗП, розрахованої пропорційно відпрацьованому працівником у січні часу. Ця сума складе:
3200 : 20 x 13 = 2080 (грн.),
де 3200 — МЗП, встановлена з 1 січня 2017 року;
20 — кількість днів, передбачених графіком роботи за січень 2017 року;
13 — кількість фактично відпрацьованих днів у січні 2017 року (з 1 по 20 січня — день звільнення вважається робочим днем).
Яку ж суму зарплати треба порівнювати з 2080 грн.? Чи потрібно включати в загальну суму зарплати компенсацію за невикористану відпустку? — Ні! Сума компенсації за невикористану відпустку в загальну суму зарплати за відпрацьований час для порівняння з МЗП при визначенні доплати до МЗП не включається! Тому для порівняння беремо тільки зарплату за відпрацьований час у січні — 1300 грн. Вона менша ніж 2080 грн., тому розрахуємо суму доплати до МЗП:
2080 - 1300 = 780 (грн.).
Визначимо базу обкладення ЄСВ. Вона дорівнює 2730 грн. (1300 + 780 + 650).
У місяці звільнення (працівником не відпрацьовано повністю норму робочого часу) вимога про сплату ЄСВ з МЗП не працює. Тому суму ЄСВ треба сплатити з фактичної бази обкладення ЄСВ (2730 грн.). Сума ЄСВ складе 600,60 грн. (2730 грн. x 22 %).
Працівниця перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами
Приклад 3. Працівниця (основний працівник, не інвалід) увесь місяць (січень 2017 року) перебувала у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами. Декретні їй були нараховані і виплачені в листопаді 2016 року. Сума допомоги по вагітності та пологах, що припадає на січень, склала 1860 грн.
Оскільки працівниця увесь місяць перебувала у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, то їй нараховувати і виплачувати доплату до МЗП не потрібно. Крім того, ніяких перерахунків самої суми допомоги по вагітності та пологах робити не треба!
База обкладення ЄСВ за січень 2017 року (1860 грн.) щодо такої працівниці менша МЗП (3200 грн.). Тому по ній треба виконати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП.
Сума ЄСВ з фактично нарахованої суми допомоги по вагітності та пологах, що припадає на січень 2017 року, складе 409,20 грн. (1860 грн. x 22 %).
Допбаза ЄСВ у січні 2017 року дорівнюватиме 1340 грн. (3200 - 1860).
Сума ЄСВ з допбази ЄСВ складе 294,80 грн. (1340 грн. x 22 %).
Працівник служить за контрактом
Приклад 4. Працівник установи (основний працівник, не інвалід) проходить військову службу за контрактом. За ним зберігається місце роботи і середня зарплата згідно з чинним законодавством. За січень 2017 року йому нараховано суму середнього заробітку у розмірі 2550 грн.
Оскільки працівник увесь місяць не працював, а за ним зберігався середній заробіток, нараховувати йому доплату до МЗП не треба. Майте на увазі! Якщо з 1 січня 2017 року у працівника, службовця за контрактом, було підвищено посадовий оклад, то згідно з п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, середньоденна зарплата має бути відкоригована на коефіцієнт підвищення посадового окладу з 1 січня 2017 року.
Перейдемо до сплати ЄСВ.
База обкладення ЄСВ за січень 2017 року щодо працівника-контрактника менше МЗП (3200 грн.). Тому по ній треба виконати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП.
Сума ЄСВ з фактично нарахованої суми середнього заробітку за січень 2017 року складе 561 грн. (2550 грн. x 22 %).
Допбаза ЄСВ у січні 2017 року дорівнюватиме 650 грн. (3200 - 2550).
Сума ЄСВ з допбази ЄСВ складе 143 грн. (650 грн. х 22 %).
Загальна сума ЄСВ, що підлягає сплаті щодо працівника-контрактника за січень 2017 року, становитиме 704 грн. (561 + 143).
Працівник пішов у відпустку з виплатою матдопомоги до відпустки
Приклад 5. Працівник пішов у відпустку з 16 січня 2017 року на 20 календарних днів. Сума відпускних склала 1640 грн. (1312 грн. за січень і 328 грн. за лютий). Матдопомога до відпустки склала 2340,50 грн. Зарплата за відпрацьовані дні січня — 1050,50 грн.
Спочатку треба визначити, чи потрібно в цій ситуації нараховувати такому працівнику доплату до МЗП. Оскільки місяць відпрацьований не повністю, суму МЗП розрахуємо пропорційно відпрацьованому часу:
3200 грн. : 20 роб. дн. x 8 роб. дн. = 1280 грн.,
де 3200 — МЗП, установлена з 1 січня 2017 року;
20 — кількість днів, передбачених графіком роботи за січень 2017 року;
8 — кількість фактично відпрацьованих днів у січні 2017 року (з 1 по 16 січня).
Майте на увазі! Відпускні і матдопомогу до відпустки в загальну суму зарплати для порівняння з МЗП включати не потрібно.
Зарплата за відпрацьовані дні січня (1050,50 грн.) менша, ніж МЗП, розрахована пропорційно відпрацьованому часу (1280 грн.).
Це означає, що треба нарахувати доплату до МЗП:
1280 - 1050,50 = 229,50 (грн.).
Перейдемо до сплати ЄСВ.
База обкладення за січень 2017 року складе: 1050,50зарплата + 229,50доплата до МЗП + 2340,50матдопомога + 1312відпускні за січень = 4932,50 (грн.).
База обкладення ЄСВ за січень 2017 року перевищує 3200 грн., тому ЄСВ треба сплатити з фактично нарахованої бази обкладення.
Розрахуємо суму ЄСВ:
— ЄСВ із зарплати (1050,50зарплата+229,50доплата до МЗП + 2340,50матдопомога) x 22 % = 796,51 (грн.);
— ЄСВ із січневих відпускних
1312 грн. x 22 % = 288,64 грн.;
— ЄСВ із відпускних за лютий
328 грн. x 22 % = 72,16 грн.
Загальна сума ЄСВ, нарахована в січні 2017 року, складе 1157,31 грн. (796,51 + 288,64 + 72,16).
Отже, з наведених умовних числових прикладів чітко видно: поняття «доплата до МЗП» і «сплата ЄСВ з МЗП» є абсолютно різними.
Щоб не заплутатися, вихід може бути тільки один.
Спочатку озброюємося правилами нарахування доплати до МЗП і нараховуємо у кінці місяця таку доплату тим працівникам, яким вона належить. Визначаємо загальний дохід за місяць щодо кожного працівника.
Вдихнули — видихнули.
Визначаємо базу обкладення ЄСВ щодо кожного працівника і застосовуємо правило сплати ЄСВ з МЗП до бази обкладення щодо основних працівників — не інвалідів.
ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ ТА СКОРОЧЕННЯ
Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.
МЗП — мінімальна заробітна плата.
ФОП — фонд оплати праці.
ЦПД — цивільно-правовий договір.
ЄСВ — єдиний соціальний внесок.