Революційні зміни у трудовому законодавстві з’явилися завдяки Закону № 1774 і Закону про Держбюджет-2017. Саме ними було істотно відкориговано норми про мінімальну зарплату і збільшено її розмір. Спочатку наведемо норми КЗпП і Закону про оплату праці, які нам знадобляться у визначенні правил нарахування доплати до рівня МЗП. Це ст. 95 КЗпП і ст. 3 Закону про оплату праці (у редакції Закону № 1774).
| Стара редакція ст. 95 КЗпП | Нова редакція ст. 95 КЗпП (у редакції Закону № 1774) |
| Мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, а також годинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України «Про оплату праці» і не може бути нижче від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності та господарювання і фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації в установленому порядку | Мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та годинному розмірі. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України «Про оплату праці» і не може бути нижче від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності та господарювання і фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Заробітна плата підлягає індексації в установленому порядку |
| Стара редакція Закону про оплату праці | Нова редакція Закону про оплату праці (у редакції Закону № 1774) |
| Стаття 3 | |
| Мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності та господарювання і фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників | Мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному і годинному розмірі. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності та господарювання і фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці |
| Стаття 31 | |
| Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижче розміру мінімальної заробітної плати. При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових та ювілейних дат. Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, що виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної зарплати, проводиться доплата до її рівня. У разі укладення трудового договору на роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно виконаній нормі праці. Мінімальна заробітна плата в годинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування годинної оплати праці | |
Які висновки можна зробити, прочитавши нові положення ст. 95 КЗпП і ст. 3 і 31 Закону про оплату праці?
Отже, головні висновки:
1. До поняття «мінімальна зарплата» уключають практично всі складові зарплати, такі як оклад, доплати, надбавки, премії. Є деякі виплати, що є винятком із цього правила.
2. Якщо зарплата за повністю відпрацьовану місячну норму праці менше встановленого законодавчого розміру МЗП, то здійснюють доплату до рівня МЗП. Отже, з 1 січня 2017 року за зарплатою певних працівників виникне необхідність у нарахуванні доплати до рівня МЗП.
3. При неповній зайнятості або не повністю відпрацьованому місяці МЗП розраховують і виплачують пропорційно виконаній нормі праці. Отже, розрахунок доплати до рівня МЗП у цьому випадку має свої особливості.
Отже, на перший план виходить необхідність визначити чіткі правила розрахунку доплати до рівня МЗП. Проте на сьогодні ми маємо тільки «голі» законодавчі норми, з яких далеко не на всі питання з нарахування доплати до рівня МЗП можна знайти відповіді. Але засмучуватися не варто. Наразі вивчаємо те, що є. А за спірними питаннями ми вже відправили офіційні запити на адресу Мінсоцполітики.
Що потрібно зробити, щоб виконати покладений на роботодавця обов’язок з нарахування доплати до рівня МЗП? Потрібно визначити:
1) коло працівників, за зарплатою яких може виникнути необхідність у нарахуванні доплати до рівня МЗП;
2) суму зарплати за місяць, яку ми повинні порівнювати з рівнем МЗП для визначення суми доплати. У цьому питанні, перш за все, слід з’ясувати, які виплати уключаються до суми зарплати, а які не включаються для цієї мети;
3) рівень МЗП, з яким порівнюватимемо зарплату за місяць;
4) суму доплати до рівня МЗП.
Давайте «пройдемося» всіма цими пунктами.
ЗА ЧИЇМИ ДОХОДАМИ ПОТРІБНО БУДЕ НАРАХОВУВАТИ ДОПЛАТУ ДО РІВНЯ МЗП
Підемо спочатку від зворотного. А саме з’ясуємо, на кого однозначно правило з нарахування доплати до рівня МЗП не поширюється.
До них належать:
— фізичні особи, які працюють за договорами цивільно-правового характеру. Причому не має значення, є така фізична особа одночасно нашим співробітником чи ні;
— працівники, посадовий оклад яких більше МЗП (3200 грн.). Звертаємо вашу увагу: це не означає, що якщо посадовий оклад працівника менше 3200 грн., то за ним автоматично потрібно буде нараховувати доплату до рівня МЗП. Можливо, і не потрібно буде. Наприклад, якщо крім посадового окладу він отримує надбавки та доплати, що включаються до поняття МЗП, премії, і вся сума зарплати перевищить 3200 грн., то доплату до рівня МЗП нараховувати не потрібно. Але що стосується працівників, посадовий оклад яких більше МЗП, то за ними точно не потрібно буде нараховувати доплату до МЗП;
— працівники, які не працюють увесь місяць. Незалежно від причин, чи то через хворобу, чи то у зв’язку з перебуванням у відпустці тощо. Пояснення просте. Вони не виконали норму праці за місяць, тому в роботодавця відсутній обов’язок у нарахуванні доплати до рівня МЗП. Урахуйте! Навіть якщо в місяці, який працівник повністю не відпрацював (наприклад, у зв’язку з хворобою), йому були нараховані будь-які виплати (наприклад, премія за підсумками роботи за минулий місяць), доплата до рівня МЗП не нараховується.
А тепер зазначимо тих працівників, на яких поширюється правило нарахування доплати до рівня МЗП. До них належать:
— працівники з повною зайнятістю, посадовий оклад яких менше 3200 грн. Але не всі, а тільки ті, в яких сума посадового окладу + надбавки і доплати буде менше 3200 грн. при повністю виконаній нормі праці (про те, які види виплат уключатимуться до поняття зарплати для визначення суми доплати до рівня МЗП, ми розповімо нижче);
— працівники, в яких посадовий оклад менше 3200 грн. (з урахуванням повної зайнятості) і які працюють в умовах неповної зайнятості. При цьому як ті, які працюють за основним місцем роботи, так і ті, які працюють за сумісництвом, як за внутрішнім, так і за зовнішнім. У цьому випадку зарплату за місяць потрібно буде порівнювати з рівнем МЗП, визначеним пропорційно виконаній нормі праці, тобто пропорційно відпрацьованому робочому часу. Те, що правило про нарахування доплати до рівня МЗП стосується і сумісників (як зовнішніх, так і внутрішніх), випливає з того, що, по-перше: жодних винятків у Законі про оплату праці немає, а по-друге: у цьому Законі зазначено, що при укладенні трудового договору на умовах неповного робочого часу МЗП виплачується пропорційно виконаній нормі праці.
Зверніть увагу! Пільгових категорій працівників, за якими не треба виконувати вимогу про зарплату не нижче МЗП, немає. Так, наприклад, для працівників-інвалідів або зовнішніх сумісників не треба виконувати вимогу про нарахування ЄСВ виходячи з МЗП. Проте з доплатою до рівня МЗП такий «трюк» не пройде, оскільки це різні поняття і в них різні правила розрахунку, нарахування. Тому якщо зарплата працівника (незалежно від його категорії) менше мінімальної з урахуванням виконаної норми праці, то за ним треба буде виконувати вимогу про доплату до рівня МЗП. Водночас нараховувати ЄСВ з МЗП за працівниками-інвалідами і працівниками — зовнішніми сумісниками не потрібно.
Коло осіб, які підпадають під правило нарахування доплати до рівня МЗП, визначили. Тепер щодо них потрібно провести відповідні розрахунки. Для цього слід перш за все визначити, що включати до суми зарплати для порівняння з рівнем МЗП.
ЩО ВКЛЮЧАТИ ДО СУМИ ЗАРПЛАТИ
Як ми вже зазначали, законодавець, на жаль, привів досить скупі норми щодо правил розрахунку суми доплати до рівня МЗП. Тому найскладнішим є визначення переліку виплат, що включаються до суми зарплати для порівняння з рівнем МЗП. Нічого не залишається, як робити висновки з прямих норм трудового законодавства (див. таблицю нижче). За основу візьмемо перелік виплат, зазначених в Інструкції № 5.
Порядок уключення виплат, нарахованих працівникам, для порівняння з МЗП
| № з/п | Виплата | Враховуємо (+) /не враховуємо (-) |
| 1 | Основна зарплата, зокрема винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками та посадовими окладами | + |
| Така виплата передбачена трудовим договором і виплачується за відпрацьований час або за фактично зроблену продукцію (роботу), тому її враховують при порівнянні з рівнем МЗП. | ||
| 2 | Оплата праці за період перебування у відрядженні | +/- |
| Тут треба пригадати норму трудового законодавства про оплату службового відрядження. Так, згідно зі ст. 121 КЗпП працівникам, направленим у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється згідно з умовами, визначеними трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати не може бути нижче середнього заробітку. Тобто для виконання цієї вимоги треба розрахувати та порівняти середньоденний і денний заробіток і оплатити період відрядження за найбільшим показником. Через те, що оплата періоду відрядження може бути здійснена за різними розрахунковими величинами, відрізнятиметься і принцип уключення такої виплати до сукупного доходу у вигляді заробітної плати для порівняння її з рівнем МЗП. Інакше кажучи, якщо денний заробіток виявився вищим середньоденного і оплата періоду відрядження здійснювалася згідно з умовами, визначеними у трудовому договорі (тобто за період відрядження зарплата нараховувалася як за звичайні робочі дні), то за період відрядження, як і за період роботи, ми зобов’язані нарахувати доплату до МЗП. Якщо оплата періоду відрядження здійснювалася за середньою зарплатою, яка вище денного заробітку, що включає в себе доплату до МЗП, то, на нашу думку, середню зарплату не включають до складу зарплати для порівняння її з рівнем МЗП. У цьому випадку рівень МЗП визначають пропорційно відпрацьованим дням. Зверніть увагу: для держслужбовців за період відрядження завжди зберігають зарплату як за звичайний робочий день, тобто зарплату, передбачену умовами трудового договору (див. лист Мінсоцполітики від 08.11.2016 р. № 1584/13/84-16), за середнім заробітком період відрядження не оплачують, тому оплата праці за дні перебування працівника у відрядженні бере участь у порівнянні загальної суми зарплати з рівнем МЗП. | ||
| 3 | Доплати та надбавки до тарифних ставок (окладів) за: | |
| 3.1 | — суміщення професій (посад) | + |
| — розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт | ||
| — виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника | ||
| Спершу нагадаємо визначення видів робіт, за які виплачують зазначені види доплат. Суміщення професій (посад). Цей спосіб полягає у виконанні працівником разом зі своєю основною роботою, передбаченою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою). Зазначимо, що додаткова робота за іншою професією (посадою) здійснюється в межах робочого часу за основним місцем роботи (п. 2 постанови № 1145 і п. 1 Інструкції про порядок суміщення професій). Розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт. Під цим способом слід розуміти виконання працівником разом зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робіт за однією й тією самою професією чи посадою (п. 1 Інструкції про порядок суміщення професій). Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Цей спосіб передбачає, що працівник разом зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, виконує обов’язки іншого, тимчасово відсутнього працівника ( ст. 105 КЗпП і п. 2 постанови № 1145). Таким чином, головна особливість зазначених видів робіт — працівник виконує покладені на нього додаткові обов’язки без звільнення його від основної роботи і виконання такої роботи відбувається в межах робочого часу за основною роботою. А це означає, що доплату за виконання працівником зазначених видів робіт слід ураховувати у складі заробітної плати при порівнянні її з рівнем МЗП. Зазначимо, що раніше чиновники міністерств дотримувалися такої точки зору щодо доплати до МЗП за умовами 2000-2005 року (див. лист Мінфіну і Мінпраці від 09.07.2002 р. № 03-3/3456-018-2). | ||
| 3.2 | — інтенсивність праці | + |
| — керівництво бригадою | ||
| — висока професійна майстерність | ||
| — класність водіям (машиністам) транспортних засобів | ||
| — високі досягнення у праці, у тому числі державним службовцям | ||
| — виконання особливо важливої роботи на визначений строк | ||
| — знання та використання в роботі іноземної мови | ||
| — допуск до державної таємниці | ||
| — дипломатичні ранги, персональні звання службових осіб, ранги державних службовців, кваліфікаційні класи суддів | ||
| — науковий ступінь | + | |
| — роботу у святкові та вихідні дні | ||
| Такі доплати (надбавки) ураховують при порівнянні з рівнем МЗП, оскільки вони передбачені трудовим договором і їх виплачують за виконану норму праці. | ||
| 3.3 | — роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я | - |
| — роботу в нічний час | ||
| — роботу в наднормовий час | ||
| — роз’їзний характер робіт | ||
| Прямо зазначені в п. 31 Закону про оплату праці. | ||
| 4 | Премії (щомісячні, квартальні тощо) і винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер | + |
| Такі премії виплачують за фактично виконану норму праці. Тому їх ураховують при порівнянні зарплати з рівнем МЗП. | ||
| 5 | Оплата за невідпрацьований час: | |
| — суми відпускних (компенсації за невикористану відпустку) | - | |
| — оплата курсів підвищення кваліфікації виходячи з середньої зарплати | ||
| — оплата працівникам, які притягуються до виконання державних або громадських обов’язків, якщо вони виконуються в робочий час | ||
| — оплата простоїв | ||
| Згідно зі ст. 31 Закону про оплату праці, якщо працівник не відпрацював повністю місячну (годинну) норму часу, МЗП виплачується пропорційно відпрацьованому часу. Тому виплати, нараховані за невідпрацьований час, не враховують при порівнянні місячної зарплати з рівнем МЗП. Зверніть увагу! Для держслужбовців на строк професійного навчання (підвищення кваліфікації) зберігається посада і заробітна плата. Це передбачено п. 7 ст. 48 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII. Тобто аналогічно з оплатою періоду відрядження на період проходження держслужбовцями курсів підвищення кваліфікації виплачують звичайну зарплату згідно з умовами трудового договору. Тому для такої категорії працівників, на відмінну від звичайних працівників, за період курсів підвищення кваліфікації буде розраховуватися доплата до МЗП, як за звичайні відпрацьовані робочі дні. | ||
| 6 | Премії до святкових та ювілейних дат | - |
| Прямо зазначені в п. 31 Закону про оплату праці. | ||
| 7 | — Винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи) | + |
| — Премії за виконання важливих та особливо важливих завдань | ||
| Нарахування таких виплат залежить від виконаної роботи. Тому їх слід ураховувати при порівнянні з рівнем МЗП. | ||
| 8 | — Матеріальна допомога (на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань) | - |
| — Сума вихідної допомоги при припиненні трудового договору | ||
| На нашу думку, такі виплати не слід ураховувати у складі загальної суми зарплати за місяць при порівнянні її з рівнем МЗП, оскільки їх нарахування не залежить від виконаної працівником місячної (годинної) норми праці. | ||
| 9 | Лікарняні, декретні | - |
| МЗП виплачується пропорційно відпрацьованому часу. Оскільки допомога по тимчасовій непрацездатності і по вагітності та пологах не входить до ФОП, а також її виплачують за час, коли працівник фактично не працював, а перебував на лікарняному (у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами), то такі виплати не порівнюють з рівнем МЗП. | ||
| 10 | Індексація зарплати | - |
| Вважаємо, що таку виплату не слід ураховувати при порівнянні з рівнем МЗП для визначення суми доплати до рівня МЗП. Пояснимо чому. Річ у тім, що індексації підлягає нарахована заробітна плата працівника. Тому потрібно спочатку визначити суму нарахованої зарплати, у тому числі доплату до рівня МЗП, а потім суму нарахованої зарплати в межах прожитмінімуму на працездатну особу (1600 грн.) проіндексувати. У зв’язку з цим сума індексації нараховуватиметься «зверху» 3200 грн. за повністю відпрацьований місяць. | ||
| 11 | Винагорода за ЦПД | - |
| Якщо особа виконує роботи (надає послуги) за ЦПД, то винагороду за ЦПД не враховують у складі загальної суми доходів, які порівнюють з рівнем МЗП. Пояснення просте: винагорода за ЦПД — це виплата, не пов’язана з трудовими відносинами. Тому навіть якщо роботи за ЦПД виконує працівник установи, то підсумовувати винагороду за таким договором з сумою його зарплати не потрібно. З рівнем МЗП слід порівнювати лише зарплату, нараховану за умовами трудового договору. | ||
| 12 | Зарплата на роботі за внутрішнім сумісництвом | - |
| Підсумовувати зарплату за основним місцем роботи із зарплатою на роботі за сумісництвом, у тому числі і внутрішнім, не потрібно. Вимогу про доплату до рівня МЗП слід виконувати окремо за основним місцем роботи і окремо на роботі за сумісництвом. | ||
Ще хочемо зупинитися на ситуації, що буде далеко не рідкісною в бухгалтерів бюджетних організацій, — «перехідні» лікарняні 2016/2017. Річ у тім, що у зв’язку з такими лікарняними бухгалтери повинні відсторнувати зарплату, нараховану у грудні 2016 року за невідпрацьовані у зв’язку з хворобою дні і нарахувати суму лікарняних за весь період хвороби. І що ж робити з цією сумою зарплати? Чи зменшується зарплата за січень 2017 року на суму сторнованої зарплати за грудень 2016 року для цілей розрахунку доплати до рівня МЗП? Лікарняні ми, звісно, до суми зарплати для цих цілей не включаємо.
На нашу думку, сума відсторнованої в січні 2017 року грудневої зарплати не повинна впливати на розмір зарплати за січень для цілей визначення суми доплати до рівня МЗП. Адже вона не має стосунку до зарплати за виконану норму праці поточного місяця — січня 2017 року. Яка ж думка Мінсоцполітики з цього приводу, ми сподіваємося дізнатися зовсім скоро, — відповідний офіційний запит ми вже надіслали.
З ЧИМ ПОРІВНЮВАТИ ЗАРПЛАТУ
На перший погляд, дуже просте запитання. Як з чим порівнювати? З 3200 грн., звичайно! Але не все так просто.
Якщо працівнику встановлено посадовий оклад (тарифну ставку) і ним повністю відпрацьовано місячну норму робочого часу (працівник на повній ставці, відпрацював усі дні, передбачені графіком роботи), то зарплату за місяць порівнюють з установленим законодавством розміром МЗП (з 01.01.2017 р. — 3200 грн.).
Якщо працівник прийнятий на роботу на умовах неповного робочого часу або він не виконав у повному обсязі місячну (годинну) норму праці (відпрацював не всі дні або години, передбачені графіком роботи), то МЗП виплачується пропорційно виконаній нормі праці ( ст. 31 Закону про оплату праці). Інакше кажучи, його нараховану зарплату треба порівняти з рівнем МЗП («МЗП-рівень»), розрахованим пропорційно зайнятості або відпрацьованому часу.
Наведемо приклади розрахунку «МЗП-рівня», з яким надалі потрібно порівняти зарплату працівника за відпрацьований час.
Приклад 1. Працівник прийнятий на роботу на 0,5 ставки. Посадовий оклад на повну зайнятість становить 1600 грн. Сума посадового окладу з урахуванням зайнятості становить 800 грн. Доплат, надбавок, премій немає.
«МЗП-рівень» для працівника, прийнятого на 0,5 ставки, слід розрахувати з урахуванням його зайнятості:
3200 грн. х 0,5 = 1600 грн.
Саме з цією сумою (1600 грн.) і потрібно буде порівняти зарплату працівника, нараховану йому за відпрацьований місяць.
Аналогічний розрахунок «МЗП-рівня» потрібно проводити і в разі, коли працівник не відпрацював повністю весь місяць, наприклад, через хворобу або через відпустку.
Приклад 2. Працівник перебував у відпустці з 16 по 29 січня 2017 року тривалістю 14 календарних днів. У січні 2017 року він відпрацював 10 робочих днів. Посадовий оклад за місяць становить 1600 грн. Доплат і надбавок немає.
Зарплата працівника за відпрацьовані дні в січні 2017 року становитиме 800 грн. (1600 грн. : 20 роб. дн. х 10 роб. дн.).
Сума «МЗП-рівня» у цій ситуації така:
3200 грн. : 20 роб. дн. x 10 роб. дн. = 1600 грн.
Приклад 3. Працівнику-почасовику встановлено годинну тарифну ставку 9,70 грн. Інших доплат, надбавок і премій немає. У січні 2017 року працівник відпрацював 128 годин.
Згідно зі ст. 95 КЗпП і ст. 3 Закону про оплату праці МЗП установлюють одночасно в місячному та годинному розмірі. Тому в наведеному прикладі сума «МЗП-рівня», з яким треба порівняти нараховану за січень зарплату, розраховується виходячи з установленого Законом про Держбюджет-2017 рівня МЗП у годинному розмірі. З 01.01.2017 р. його розмір становить 19,34 грн./год.
Таким чином, зарплата працівника за відпрацьовану годину не може бути менше 19,34 грн., а за відпрацьовані в січні 128 годин не має бути менше 2475,52 грн. (128 год. х 19,34 грн./год). Тобто «МЗП-рівень» у цьому випадку дорівнює 2475,52 грн.
Як визначати «МЗП-рівень», тобто суму, з якою потрібно порівняти нараховану зарплату працівника, ми з’ясували. Перейдемо до розрахунку суми доплати до рівня МЗП.
ЯК РОЗРАХОВУВАТИ СУМУ ДОПЛАТИ ДО РІВНЯ МЗП
Ось ми й дійшли до головного етапу виконання законодавчої вимоги про нараховану зарплату не нижче «мінімальної» — визначаємо суму доплати до рівня МЗП.
Для цього від певного «МЗП-рівня» віднімаємо нараховану зарплату за місяць (як визначити ці показники, ви вже дізналися вище). Отримана різниця й буде доплатою до рівня МЗП. Її суму потрібно нарахувати працівнику в кінці місяця разом з нарахуванням зарплати в цілому за місяць.
Увага! Ця сума нараховуватиметься наприкінці місяця, коли буде відома сума зарплати працівника за відпрацьований час. Виплачувати її слід разом із зарплатою за другу половину місяця.
Тобто при нарахуванні та виплаті зарплати за першу половину місяця (аванс) розраховувати та виплачувати доплату до рівня МЗП не потрібно.
Отже, розглянемо умовні числові приклади з розрахунку доплати до рівня МЗП.
Приклад 4. Посадовий оклад працівника 2000 грн. Повна зайнятість. Доплат, надбавок і премій немає. У січні 2017 року такий працівник відпрацював усі дні, передбачені графіком роботи.
За січень працівнику нарахують оклад у повному розмірі — 2000 грн. Але оскільки з 01.01.2017 р. МЗП становить 3200 грн. і нарахована зарплата за повністю виконану місячну норму (повністю відпрацьований місяць) не може бути нижче МЗП, то працівнику нараховують доплату до рівня МЗП. Розмір такої доплати становитиме:
3200 - 2000 = 1200 (грн.).
Таким чином, за січень 2017 року сума зарплати за повністю відпрацьований місяць становитиме:
2000 оклад + 1200 доплата до рівня МЗП = 3200 (грн.).
Приклад 5. У січні 2017 року працівник перебував у відпустці без збереження зарплати згідно зі ст. 26 Закону про відпустки з 3 по 6 січня. Посадовий оклад працівника 2000 грн., крім цього йому нарахували щомісячну премію в розмірі 500 грн.
Спочатку визначимо рівень МЗП, з яким порівнюватимемо нараховану працівнику зарплату за січень 2017 року. Оскільки працівник відпрацював цей місяць не повністю, то «МЗП-рівень», що визначається пропорційно відпрацьованому часу:
3200 грн. : 20 роб. дн. х 16 роб. дн. = 2560 грн.,
де 3200 — МЗП, установлена з 01.01.2017 р., грн.;
20 — число днів, передбачених графіком роботи за січень 2017 року;
16 — кількість фактично відпрацьованих днів у січні 2017 року (з 3 по 6 січня — відпустка «за свій рахунок»).
Далі розрахуємо зарплату, яку отримає працівник за відпрацьовані в січні дні:
1600 оклад + 500 премія = 2100 (грн.),
де 1600 — оплата за окладом за відпрацьовані в січні дні (2000 грн. : 20 роб. дн. х 16 роб. дн.);
500 — щомісячна премія.
Зверніть увагу: щомісячна премія, нарахована в січні, також бере участь у порівнянні з рівнем МЗП. Тому з рівнем МЗП слід порівнювати всю суму зарплати за відпрацьований час, нараховану працівнику за січень 2017 року (2100 грн.).
Розмір доплати до рівня МЗП за січень 2017 року становитиме:
2560 - 2100 = 460 (грн.).
Таким чином, загальна сума зарплати працівника в січні 2017 року складе:
1600 оклад + 500 премія + 460 доплата до МЗП = 2560 (грн.).
Приклад 6. Посадовий оклад працівника 2200 грн. Повна зайнятість. Доплат, надбавок і премій немає. З 16 по 20 січня 2017 року він хворів, сума лікарняних становила 377 грн.
Спочатку визначимо рівень МЗП, з яким порівнюватимемо нараховану працівнику зарплату за січень 2017 року. Оскільки працівник відпрацював цей місяць не повністю, то «МЗП-рівень» визначаємо пропорційно відпрацьованому часу:
3200 грн. : 20 роб. дн. х 15 роб. дн. = 2400 грн.,
де 3200 — МЗП, установлена з 01.01.2017 р., грн.;
20 — число днів, передбачених графіком роботи за січень 2017 року;
15 — кількість фактично відпрацьованих днів у січні 2017 року (з 16 по 20 січня — лікарняний).
Далі визначимо суму доплати до рівня МЗП. Урахуйте: у порівнянні з «МЗП-рівнем» братиме участь тільки зарплата за відпрацьований час, суму лікарняних до розрахунку не включаємо. Доплата до рівня МЗП становитиме:
2400 - 1650 = 750 (грн.),
де 1650 — сума зарплати за відпрацьований час у січні 2017 року (2200 грн. : 20 роб. дн. х 15 роб. дн.).
Загальна сума нарахованого доходу працівника в січні 2017 року становитиме:
1650 оклад + 377 лікарняних + 750 доплата до рівня МЗП = 2777 (грн.).
Приклад 7. На підприємстві працює працівник-інвалід на 0,25 ставки (зовнішній сумісник). Посадовий оклад з урахуванням зайнятості 500 грн. (2000 грн. х 0,25 ставки). Доплат, надбавок, премій немає.
Якщо з фізичною особою було укладено трудовий договір, то у випадку якщо її зарплата за виконану місячну норму праці менше мінімальної, роботодавець зобов’язаний виконувати вимогу про зарплату не нижче МЗП. Тобто жодних винятків для пільгових категорій працівників немає. У наведеному прикладі працівник-інвалід є зовнішнім сумісником. При цьому його зарплата менше МЗП. Тому щодо нього треба буде виконувати вимогу про доплату до рівня МЗП.
Визначимо рівень МЗП з урахуванням його зайнятості:
3200 грн. х 0,25 = 800 грн.
Сума доплати до рівня МЗП становитиме:
800 - 500 = 300 (грн.),
де 500 — зарплата за повністю відпрацьований місяць з урахуванням зайнятості працівника.
Загальна сума зарплати працівника-інваліда (зовнішнього сумісника) у січні 2017 року становитиме:
500 оклад + 300 доплата до рівня МЗП = 800 (грн.).
Приклад 8. Працівник підприємства працює на 0,75 ставки бухгалтером (основне місце роботи) і 0,25 ставки інспектором з кадрів (внутрішній сумісник). Посадовий оклад за основною посадою з урахуванням зайнятості 1650 грн. (2200 грн. х 0,75 ставки), на посаді за сумісництвом 500 грн. (2000 грн. х 0,25 ставки). Також за основним місцем роботи в січні 2017 року працівнику нарахували щомісячну премію в розмірі 300 грн. і премію до ювілею в розмірі 500 грн. У січні працівник відпрацював усі дні.
Вимогу про доплату до рівня МЗП слід виконувати окремо за основним місцем роботи і окремо на роботі за сумісництвом. Підсумовувати зарплату за основним місцем роботи із зарплатою на роботі за сумісництвом, у тому числі і внутрішнім, не треба. При цьому за кожним місцем роботи зарплату за місяць потрібно буде порівнювати з рівнем МЗП, визначеним пропорційно виконаній нормі праці, тобто з урахуванням зайнятості працівника (пропорційно відпрацьованому робочому часу).
Розрахуємо доплату до рівня МЗП за кожним місцем роботи окремо.
За основним місцем роботи.
1. Визначимо рівень МЗП з урахуванням його зайнятості:
3200 грн. х 0,75 = 2400 грн.
2. Визначимо суму виплат, які враховують при порівнянні з рівнем МЗП. У січні 2017 року працівнику було нараховано: посадовий оклад у розмірі 1650 грн., щомісячну премію в розмірі 300 грн. і премію до ювілейної дати в розмірі 500 грн. Разову премію (до ювілейної дати) не враховуємо в сумі виплат при порівнянні з «МЗП-рівнем».Таким чином, у порівнянні бере участь оклад за відпрацьований час і щомісячна премія. Сума виплат за січень 2017 року становитиме:
1650 + 300 = 1950 (грн.).
3. Визначимо суму доплати до рівня МЗП:
2400 - 1950 = 450 (грн.).
4. Загальний розмір зарплати, нарахованої в січні 2017 року, дорівнює:
1650 оклад + 300 щомісячна премія + 450 доплата до рівня МЗП + 500 разова премія = 2900 (грн.).
За внутрішнім сумісництвом.
1. Визначимо рівень МЗП з урахуванням його зайнятості:
3200 грн. х 0,25 = 800 грн.
2. Визначимо суму доплати до рівня МЗП:
800 - 500 = 300 (грн.),
де 500 — посадовий оклад з урахуванням зайнятості, нарахований за січень 2017 року (інших нарахувань немає).
3. Загальний розмір зарплати, нарахованої в січні 2017 року, дорівнює:
500 оклад + 300 доплата до рівня МЗП = 800 (грн.).
Приклад 9. Сторож (місячний оклад 1600 грн.) у січні 2017 року відпрацював 192 години, у тому числі в нічний час 64 години і у святковий день 6 годин. Для такого працівника встановлено підсумований облік робочого часу. Місячна норма робочого часу в січні 2017 року для нього — 192 години. У колективному договорі передбачено доплату за роботу в нічний час у розмірі 40 % посадового окладу (годинної ставки).
Спочатку визначимо суму заробітної плати, нарахованої за відпрацьований час за умовами трудового договору. Сторож відпрацював усі години, передбачені його графіком роботи, тому розмір посадового окладу за відпрацьований час становитиме 1600 грн.
Крім того, працівник відпрацював у січні 64 години в нічний час і 6 годин у святковий день. Визначимо розмір доплати за таку роботу.
Сума доплати працівнику за роботу в нічний час у січні 2017 року становитиме:
8,33 грн. х 64 год х 40 % = 213,25 грн.,
де 8,33 — годинна тарифна ставка працівника в січні 2017 року (1600 грн. : 192 год).
Оскільки робота у святковий день здійснювалася в межах місячної норми робочого часу, оплата за роботу в святковий день здійснюється в одинарному розмірі годинної ставки понад оклад. Сума доплати за роботу у святковий день становитиме 49,98 грн. (8,33 грн. х 1 х 6 год).
Таким чином, зарплата за відпрацьований час у січні 2017 року становитиме 1863,23 грн. (1600 + 213,25 + 49,98).
Водночас порівнювати з рівнем МЗП слід не всю зарплату за січень за відпрацьований час, а тільки зарплату в розмірі 1649,98 грн. (1600 оклад + 49,98доплата за роботу у святковий день). Доплата за роботу в нічний час (213,25 грн.) у порівнянні не братиме участі, її нарахування буде «зверх» рівня МЗП.
Оскільки працівник виконав місячну норму праці (відпрацював усі дні, передбачені його графіком роботи), то порівнюватимемо з рівнем МЗП, що складає 3200 грн.
Сума доплати до рівня МЗП дорівнює:
3200 - 1649,98 = 1550,02 (грн.).
Загальна сума зарплати за січень 2017 року становитиме:
1600 оклад + 213,25 доплата за роботу в нічний час + 49,98 доплата за роботу у святковий день + 1550,02 доплата до МЗП = 3413,25 (грн.).
ДОПЛАТА ДО РІВНЯ МЗП: УКЛЮЧАЄМО, ОПОДАТКОВУЄМО, ВІДОБРАЖАЄМО
Уключаємо до розрахунків…
…середньої зарплати згідно з Порядком № 100. Згідно з п. 3 Порядку № 100 при розрахунку середньої зарплати в усіх випадках її збереження враховуються: основна зарплата, доплати та надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; за суміщення професій і посад; за розширення зони обслуговування; високі досягнення у праці; умови та інтенсивність праці; вислугу років) та інші доплати. До інших доплат належить і доплата до рівня МЗП. Тому при обчисленні середньої зарплати для оплати відпускних, середнього заробітку за час відрядження, оплати за час виконання державних та громадських обов’язків, вихідної допомоги тощо доплату до рівня МЗП необхідно включати до розрахунку.
…середньої зарплати згідно з Порядком № 1266. До розрахунку середньої зарплати для обчислення сум лікарняних і декретних уключаються виплати, що входять до ФОП та бази справляння ЄСВ ( п. 7 Порядку № 1266). Отже, оскільки доплата до рівня МЗП згідно з Інструкцією № 5 належить до ФОП і з її суми сплачується ЄСВ, вона враховується при обчисленні розміру страхових виплат, що розраховуються згідно з Порядком № 1266 (у тому числі при нарахуванні лікарняних та декретних).
…денного заробітку. Це стосується, перш за все, розрахунку денного заробітку для оплати періоду відрядження. При розрахунку денного заробітку включаються всі елементи зарплати, які працівник отримає згідно з умовами трудового, колективного договору в місяці, в якому його направляють у відрядження: оклад, доплати, надбавки, премії, що мають постійний характер, тобто нараховані елементи зарплати за відпрацьовані ним дні. МЗП — це гарантована виплата працівнику, нижче якої не може бути зарплата за виконану норму праці. Тому доплату до рівня МЗП уключають до розрахунку денного заробітку.
…індексації зарплати. Доплата до рівня МЗП уключається до ФОП у складі додаткової заробітної плати. Отже, така доплата включається до суми зарплати для її індексації. Але! Врахуйте, що нарахована зарплата індексується в межах ПМПО, тобто в межах 1600 грн. Детальніше див. с. 29 цього номера.
Обкладаємо ПДФО, ВЗ, ЄСВ. Доплата до рівня МЗП — зарплатна виплата. Згідно з п.п. 2.2.1 Інструкції № 5 вона включається до складу додаткової зарплати ФОП. Тому така доплата у складі заробітної плати обкладається ЄСВ (ставка 22 %), ПДФО (ставка 18 %) і ВЗ (ставка 1,5 %) у загальному порядку. Крім того, доплата до рівня МЗП ураховується при визначенні права працівника на ПСП, тобто включається до суми зарплати з метою порівняння з 2240 грн. (детальніше про ПСП у 2017 році див. с. 25).
Зверніть увагу: доплата до рівня МЗП ураховується при визначенні суми зарплати для виконання вимоги законодавства про нарахування ЄСВ з мінзарплати.
Нагадаємо, що для працівників-неінвалідів за основним місцем роботи за умови перебування у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця в разі, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру МЗП, установленого законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП, установленого законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), і ставки ЄСВ ( ч. 5 ст. 8 Закону № 2464). Тобто принципи сплати ЄСВ виходячи з МЗП у 2017 році не змінилися!
Для того, щоб не плутатися в поняттях «доплата до МЗП» і «сплата ЄСВ з МЗП», бухгалтеру потрібно робити так. Спочатку визначати суму зарплати кожного працівника за календарний місяць, з урахуванням доплати до МЗП, у разі необхідності її нарахування. Ще раз зазначимо, що правила нарахування доплати до МЗП свої, особливі. Про них ми вже розповіли вище.
І тільки після цього приступати до розрахунку ЄСВ за місяць по доходу кожного працівника. Вимоги про сплату ЄСВ з МЗП теж свої, особливі, такі ж, як і у 2016 році. І ці вимоги зовсім інші, ніж ті, які висунуті законодавством з доплати до МЗП. Запам’ятайте це. І постарайтеся не плутатися.
Щоб розібратися, що до чого, наведемо такі умовні приклади.
Приклад 10. Працівник у січні 2017 року відпрацював усі дні. Його зарплата (оклад) становила 2500 грн.
За січень працівнику нарахують оклад у повному розмірі — 2500 грн. Але оскільки нарахована йому зарплата за повністю відпрацьований місяць менше МЗП (2500 грн. < 3200 грн.), йому нарахують доплату до рівня МЗП у розмірі 700 грн. За січень 2017 року сума зарплати за повністю відпрацьований місяць становитиме:
2500 оклад + 700 доплата до МЗП = 3200 (грн.).
Розмір ЄСВ складе 704 грн. (3200 грн. х 22 %).
Приклад 11. У січні 2017 року працівник-не інвалід (основне місце роботи) відпрацював 10 робочих днів (з 3 по 17 січня був у відпустці «за свій рахунок»). Посадовий оклад працівника 3000 грн., інших доплат і надбавок немає.
Зарплата працівника за відпрацьовані дні становила 1500 грн. (3000 оклад : 20 роб. дн. х 10 роб. дн).
Оскільки він відпрацював не всі дні, то «МЗП-рівень» визначаємо пропорційно відпрацьованому часу:
3200 грн. : 20 роб. дн. х 10 роб. дн. = 1600 грн.,
де 3200 — МЗП, установлена з 01.01.2017 р., грн.;
20 — число днів, передбачених графіком роботи за січень 2017 року;
10 — кількість фактично відпрацьованих днів у січні 2017 року.
Розмір доплати до рівня МЗП за січень 2017 року становитиме:
1600 - 1500 = 100 (грн.).
Тобто в результаті працівнику за січень 2017 року нарахують 1600 грн. (1500 оклад + 100 доплата до МЗП).
Водночас загальний дохід працівника за місяць виявився менше МЗП (1600 грн. < 3200 грн.). А отже, треба виконати вимогу про нарахування ЄСВ виходячи з "мінімалки". Сума нарахованого ЄСВ за січень 2017 року становитиме:
3200 грн. х 22 % = 704 грн.
Як бачимо, в останніх двох прикладах доходи працівників за січень 2017 року з урахуванням «МЗП-рівня» різні, а розмір ЄСВ однаковий.
У наступному номері нашої газети ми ще повернемося до питання сплати ЄСВ з МЗП більш детально.
Звітність. Доплату до рівня МЗП відображають у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ однією сумою разом із зарплатою за відпрацьований час з ознакою доходу «101».
У таблиці 6 Звіту за формою № Д4 таку доплату також слід відобразити в одному рядку із заробітною платою.
Ось ми й ознайомилися з цією новою добре забутою доплатою до рівня МЗП. Ураховуючи неоднозначність окремих питань, ми ще повернемося до цієї теми і неодноразово! Пишіть нам — ми будемо раді вам допомогти!
Використані документи та скорочення
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
Закон про Держбюджет-2017 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 р. № 1801-VIII.
Закон № 1774 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774-VIII.
Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
Постанова № 1145 — постанова Ради Міністрів СРСР «Про порядок та умови суміщення професій (посад)» від 04.12.81 р. № 1145.
Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням», затверджена постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
Інструкція про порядок суміщення професій — Інструкція з використання постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок та умови суміщення професій (посад)» від 4 грудня 1981 р. № 1145, затверджена постановою Держкомпраці, Мінфіну СРСР і ВЦРПС від 14.05.82 р. № 53-ВЛ.
Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.
ВЗ — військовий збір.
ЦПД — цивільно-правовий договір.
ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
МЗП — мінімальна заробітна плата.
ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.
ПСП — податкова соціальна пільга.
ФОП — фонд оплати праці.
