28.03.2019
Звісно, у житті буває всяке. Не виключено й те, що ваш співробітник може потрапити в неприємну ситуацію і стати, наприклад, жертвою злочину. І перше питання, з яким стикається роботодавець, — що йому робити, адже працівник буде відсутній якийсь час на роботі.
Отже, давайте розбиратися. Припустимо, до вас прийшов працівник з повісткою про виклик для проведення слідчого експерименту. Ваші дії:
При цьому така особа викликається шляхом вручення їй повістки про виклик, яка також може бути надіслана поштою, електронною поштою або факсом, а також можливий виклик телефоном або телеграмою. За загальним правилом, працівник має бути про це повідомлений за 3 дні до дня проведення процесуальної дії.
Тому до заяви з проханням звільнити від роботи на час слідчого експерименту потрібно додати копію повістки.
Отже, усі ці дії спрямовані на те, щоб працівник міг бути відсутнім на роботі на законних підставах. І що далі? А далі потрібно правильно оформити таку відсутність і оплатити. Як це зробити? Читайте далі.
Шукатимемо відповідь у положеннях КПК.
Цитата
Ст. 122 Витрати, пов’язані із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
1. Витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цих Кодексом.
2. Витрати, пов’язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні <…> здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
3. Потерпілим, цивільним позивачам, свідкам оплачуються проїзд, наймання житла та добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять — пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
У нашому випадку працівника викликали як потерпілого. Таким чином, згідно із зазначеною вище нормою, потерпілому оплачуються проїзд, наймання житла та добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток. При цьому така компенсація обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку.
Детальніше це питання розглянуте в Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою постановою КМУ від 01.07.1996 р. № 710 (далі — Інструкція № 710).
У ній зазначено, що за потерпілими зберігається середня заробітна плата за весь час, витрачений ними у зв’язку з явкою і викликом до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення.
Сума компенсації (відшкодування) за втрачений заробіток обчислюється за кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати особи, розрахованої відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку № 100 (ср. ).
Зверніть увагу! Загальний розмір виплати не може перевищувати суму, розраховану за відповідний час виходячи з трикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У кримінальних провадженнях такі виплати здійснюються органом, який викликав працівника, із коштів, що передбачаються кошторисом на зазначені цілі.
Що з цього виходить? А те, що, по-перше, роботодавець зобов’язаний зберегти потерпілому середній заробіток, розрахований згідно з Порядком № 100.
По-друге, роботодавець має право на відшкодування середнього заробітку в сумі, яка не перевищує суму, розраховану за відповідний час виходячи з трикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб від органу, який викликав працівника для проведення слідчого експерименту.
Тому роботодавець повинен зробити ще такі кроки.
Вкотре нагадаємо про необхідність установлення статусу вашого працівника. Оскільки якщо ваш працівник — підозрюваний, ситуація змінюється.
Так, за правилами ст. 121 КПК витрати, пов’язані з прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого лягають на плечі підозрюваного або обвинуваченого. Сюди можна віднести витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток або витрати у зв’язку з відривом від звичайних занять.
Тому перебування вашого працівника в статусі підозрюваного не дозволяє зберігати за ним середній заробіток. Звісно, згодом може з’ясуватися, що його засудження, повідомлення про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, відсторонення від роботи (посади) або проведення інших процесуальних дій, які обмежують права громадян, було незаконним. У такому разі компенсацію працівник може очікувати вже за рахунок держбюджету. Тут слід керуватися нормами Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01.12.94 р. № 266/94-ВР.
Висновки
1. Якщо працівник приносить повістку про його виклик, встановіть, за якою категорією справ і в якому статусі він викликаний, а також документально зафіксуйте його відсутність (заява, копія повістки, наказ).
2. Якщо працівник викликаний як потерпілий, то роботодавець зобов’язаний за час його відсутності зберегти за ним місце роботи та середній заробіток. Надалі в роботодавця є право на відшкодування середнього заробітку відповідно до Інструкції № 710.