23.05.2019
Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду (подати позов) з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України, далі — ЦКУ).
Зверніть увагу, що Законом № 2189* не передбачено застосування спеціальної позовної давності до вимог у сфері ЖК-послуг. Тому до комунальних боргів застосовують загальний строк позовної давності, який становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ).
* Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. № 2189-VIII (остаточно введено в дію з 01.05.2019 р.).
Увага! Перебіг позовної давності розпочинається з дня, що настає за граничним строком оплати ЖК-послуг (лист Мінрегіону від 11.09.2013 р. № 8/20-251-13). Щоб дізнатися граничний строк оплати кожної конкретної ЖК-послуги, зазирніть у договір про її надання. У загальному випадку це буде 20-те число (включно) місяця, що настає за місяцем, у якому була надана така послуга.
З наступного дня після зазначеної дати й потрібно розпочинати відраховувати 3 роки.
За закінченням строку позовної давності за заборгованістю передусім стежитиме сам постачальник ЖК-послуги. Це важливо як для його податкового, так і для бухгалтерського обліку.
Річ у тому, що заборгованість, за якою минув строк позовної давності, у податковому та бухгалтерському обліку визнається безнадійною. А таку заборгованість не лише можна, але й потрібно списувати з балансу.
Але попереджаємо: фізособі-боржникові навіть у цьому випадку не варто розслаблятися. Річ у тому, що навіть після закінчення строку давності постачальник ЖК-послуги може звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості. Таке право йому надає ч. 2 ст. 267 ЦКУ.
Відмовити в задоволенні такого позову суд може тільки за однієї умови: якщо одна зі сторін у спорі (тобто боржник) заявить про закінчення строку позовної давності (ч. 4 ст. 267 ЦКУ).
Якщо ж (1) сторона не заявить про закінчення строку позовної давності або (2) позивач доведе поважність причин пропуску такого строку, то суд не зможе відмовити в розгляді справи (ч. 5 ст. 267 ЦКУ). Перше зі сказаного може відбутися, якщо стягувач (тобто постачальник ЖК-послуги) подасть заяву про видання судового наказу (ст. 161 Цивільного процесуального кодексу України). Прийнявши таку заяву, суд уже протягом 3 днів видасть такий документ по суті заявлених вимог. Причому без судового засідання і боржника для заслуховування його пояснень.
Перше і друге — якщо постачальник ЖК-послуги вирішить стягнути борг із фізособи-боржника у звичайному порядку (у порядку позовного судочинства).
А отже, навіть після закінчення строку позовної давності у фізособи-боржника все ж залишається шанс погасити заборгованість.
До речі, і в обліку, списуючи безнадійну заборгованість, постачальник не ставить на ній жирну крапку. Річ у тому, що навіть списану з балансу суму безнадійної дебіторської заборгованості кредитор повинен обліковувати на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» ще не менше 3 років із дати списання для спостереження за можливістю її стягнення в разі зміни (поліпшення) майнового стану боржника.
Не омине списання заборгованості із ЖК-послуг і ПДФО-облік постачальника.
Тут на перший план виходить п. п. 164.2.7 ПКУ. Він відносить до оподатковуваних доходів суму заборгованості платника податків за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що дорівнює у 2019 році 960,50 грн.
Також сума, оподатковувана ПДФО, потрапить до бази нарахування ВЗ (пп. 1.2 і 1.7 п.п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Але панікувати постачальникові не варто.
Важливо!
Фізична особа самостійно сплачує ПДФО і ВЗ з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.
Усе, що потрібно від постачальника-податкового агента, — це відобразити суму списаної заборгованості в Податковому розрахунку, сформованому за той квартал, у якому минув строк позовної давності. Причому в розд. I форми № 1ДФ суму списаної заборгованості, яка:
• перевищує неоподатковувану межу (у 2019 році — 960,50 грн.), відображають з ознакою доходу «107», без заповнення граф 4 і 4а (категорія 103.25 ЗІР);
• не перевищує у 2019 році 960,50 грн., відображають з новою* ознакою доходу «194» як інший неоподатковуваний дохід (п.п. 165.1.49 ПКУ) також без заповнення граф 4 і 4а**.(ср. )
** Про нові ознаки доходів читайте в «ОТ», 2019, № 7, с. 20.
Фізособа-боржник повинна самостійно задекларувати дохід у вигляді списаної суми заборгованості зі строком позовної давності, що минув, розрахувати і сплатити з неї ПДФО та ВЗ. Форма річної декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. № 859. Подати її в загальному випадку слід до 1 травня року, що настає за роком, в якому за заборгованістю минув строк позовної давності. Сплатити до бюджету погоджені суми ПДФО і ВЗ потрібно до 1 серпня такого року. І тільки якщо заборгованість, за якою минув строк позовної давності, не перевищує оподатковуваної межі, подавати декларацію про доходи не потрібно, але за умови, що у фізособи немає інших підстав для її подання.
Звісно, часто фізособа не контролює строк закінчення позовної давності своїх комунальних боргів. А постачальник навряд чи інформуватиме її про це. Але якщо ви знаєте, що у вас борги за комуналкою за 2016 рік, то наприкінці 2019 року перевірити свої доходи можна такими способами:
1) звернувшись до самого постачальника ЖК-послуги;
2) подавши до податкової запит (заяву) за формою № 10 ДР;
3) зробивши запит через Електронний кабінет на сайті ДФСУ (cabinet.sfs.gov.ua).