14.11.2019
* Див. консультації «Мінімальний ЄСВ-внесок: сумісництво & суміщення» і «Мінімальний ЄСВ-внесок, якщо працівник був без роботи» // «ОП», 2019, № 20.
Нагадаємо, правило про сплату мінімального ЄСВ-внеску свідчить: якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру МЗП, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП і ставки ЄСВ (ч. 2 п. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ). Це правило працює і у тому випадку, коли працівникові нараховано виплати виходячи із середньої зарплати.
Так, для працівника без інвалідності (за основним місцем роботи), який частину місяця відпрацював, а частину був відсутній з будь-якої причини, треба виконати вимоги про сплату мінімального ЄСВ-внеску. А саме, якщо загальна сума нарахованого доходу за місяць менше МЗП, то ЄСВ треба сплатити з МЗП.
Для працівника, який був відсутній на роботі цілий місяць, при цьому йому були нараховані виплати виходячи із середньої зарплати, загальна сума якої не перевищила розміру МЗП, ЄСВ також нараховуємо виходячи з «мінімалки».
Приклад 1. Працівник хворів з 7 по 18 жовтня 2019 року. За жовтень йому нараховані: лікарняні в сумі 987,05 грн. і зарплата за відпрацьовані 13 роб. дн. — 2465,86 грн. Як визначити базу нарахування ЄСВ?
Загальний дохід працівника за жовтень 2019 року дорівнює 3452,91 грн.
987,05 лікарняні + 2465,86 зарплата.
Оскільки сума нарахованої зарплати і лікарняних виявилася менше МЗП (3452,91 грн. < 4173 грн.), ЄСВ нараховуємо виходячи з «мінімалки».
ЄСВ складе 918,06 грн.
(4173 грн. х 22 %).
Приклад 2. Працівник усі дні місяця (з 1 по 31 жовтня 2019 року) хворів. За вказаний період йому нараховані лікарняні у розмірі 3500 грн. Що буде базою нарахування ЄСВ?
У вересні 2019 року працівник не відпрацював жодного робочого дня, отже:
• зарплата за цей місяць не нараховувалася;
• доплату до МЗП йому також нараховувати не треба.
Водночас працівникові були нараховані лікарняні в сумі 3500 грн. Їх і порівнюватимемо з МЗП з метою нарахування ЄСВ. Оплата днів хвороби виявилася менше розміру МЗП (3500 грн. < 4173 грн.). Тому ЄСВ розраховуємо виходячи з мінімальної зарплати.
ЄСВ складе 918,06 грн.
(4173 грн. х 22 %).
Тепер давайте перейдемо до цікавіших ситуацій.
Для працівника без інвалідності (за основним місцем роботи), у якого початок і закінчення хвороби припадають на різні місяці (лист ДФСУ від 31.03.2015 р. № 6667/6/99-99-17-03-01-15; підкатегорія 301.04.01 ЗІР):
• у місяці початку тимчасової непрацездатності ЄСВ нараховуємо за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не відома;
• після розподілу лікарняного, якщо загальний дохід за місяць виявиться менше «мінімалки», виникає необхідність донарахувати ЄСВ виходячи з МЗП за минулий місяць (місяці).
Приклад 3. Працівник хворів з 23.09.2019 р. по 04.10.2019 р. За вересень його зарплата склала 2980,71 грн., а за жовтень — 3414,27 грн. Лікарняні були нараховані в жовтні: за вересень — 1096,72 грн., а за жовтень — 822,54 грн. Яка буде база нарахування ЄСВ?
Оскільки на дату нарахування ЄСВ загальна сума доходу за вересень ще не відома, то в місяці відкриття лікарняного ЄСВ нараховуємо на зарплату за фактично відпрацьовані дні місяця (без урахування вимог ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).
Тобто ЄСВ за вересень складе 655,76 грн.
(2980,71 грн. х 22 %).
У жовтні розраховуємо суму до нарахування працівникові за вересень.
Сума доходу за вересень: зарплата + лікарняні за вересень = 4077,43 грн.
(2980,71 + 1096,72).
Отримана величина менше МЗП, а це означає, що за вересень ЄСВ треба сплатити з МЗП. Додаткова база, на яку треба нарахувати ЄСВ, становить 95,57 грн.
(4173 - 4077,43).
Загальна сума доходу, нарахованого за вересень, виявилася на рівні 4077,43 грн.
(2980,71зарплата + 1096,72лікарняні).
Ця сума менше МЗП (4077,43 < 4173), тому окрім ЄСВ, нарахованого в жовтні на лікарняні за вересень 241,28 грн.
(1096,72 x 22 %),
треба ще нарахувати ЄСВ на додаткову базу 95,57 грн.
(4173 - 4077,43).
ЄСВ на додаткову базу складе 21,03 грн.
(95,57 x 22 %).
Аналогічні розрахунки проводимо за жовтень 2019 року. За їх підсумками знаходимо, що працівникові нараховано дохід у розмірі 4236,81 грн.
(3414,27зарплата + 822,54лікарняні).
ЄСВ складе 932,10 грн.
(4236,81 грн. х 22 %).
Трудове законодавство вимагає, щоб відпускні суми були виплачені працівникові не пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки (ст. 115 КЗпП).
А ось при нарахуванні відпускних можна обрати один із варіантів:
1) усю суму відпускних нарахувати в місяці виплати;
2) усю суму відпускних нарахувати в місяці, на який припадають календарні дні відпустки.
Залежно від обраного способу, суми відпускних увійдуть до бази нарахування ЄСВ того чи іншого місяця і, відповідно, братимуть участь у порівнянні з розміром МЗП у складі доходу, нарахованого працівникові за такий період.
Приклад 4. Працівник пішов у відпустку з 01.10.2019 р. на 21 календарний день. 27 вересня 2019 року йому виплатили відпускні у розмірі 2878,89 грн. Посадовий оклад — 4173 грн. Після виходу з відпустки його заробіток за відпрацьований час (7 роб.дн.) складає 1327,77 грн. Що буде базою нарахування ЄСВ у вересні і жовтні 2019 року?
У вересні працівникові нараховано зарплату (4173 грн.) і відпускні за жовтень (2878,89 грн.). У вересні ми повинні нарахувати ЄСВ на фактично нараховану зарплату 918,06 грн.
(4173 x 22%)
і на фактично нараховану суму відпускних 633,36 грн.
(2878,89 x 22 %).
У жовтні працівникові нарахована зарплата за відпрацьовані дні 1327,77 грн. Для цілей порівняння з МЗП відпускні, нараховані у вересні, але що припадають на жовтень, треба віднести до доходу жовтня. Загальна сума доходу за жовтень складе 4206,66 грн.
(1327,77 + 2878,89).
Як бачимо, дохід за жовтень більше, ніж мінімальна зарплата. Це означає, що в жовтні треба нарахувати ЄСВ тільки на суму фактично нарахованої зарплати. Нарахований ЄСВ за жовтень складе:
1327,77 x 22 % = 292,11 грн.
За працівниками, прийнятими на військову службу за контрактом, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня закінчення служби зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток (ч. 3 ст. 119 КЗпП).
Саме до такого середнього заробітку «солдата підприємства» і застосовуватимемо вимогу ч. 2 п. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ у разі, якщо сума зарплати за місяць буде менше за мінімальну.
Приклад 5. За жовтень 2019 року працівникові, який служить за контрактом, нарахована середня зарплата у розмірі 3450 грн. Що буде базою нарахування ЄСВ?
Зарплата працівника за вересень 2019 року виявилася менше МЗП, встановленої на місяць, за який отримано дохід (3450 грн. < 4173 грн.).
Звертаємо увагу, що доплату до МЗП в цій ситуації нараховувати не треба, оскільки працівник не відпрацював жодного дня цього місяця.
Водночас ЄСВ треба сплатити з мінімальної зарплати.
Тобто ЄСВ треба сплатити у розмірі 918,06 грн.
(4173 грн. х 22 %).
Висновки
• Для працівника без інвалідності (за основним місцем роботи), який частину місяця працював, а частину — був відсутній, при цьому загальна сума нарахованого йому доходу за місяць виявилася менше МЗП, ЄСВ доведеться сплатити виходячи з «мінімалки».
• Перехідні виплати (відпускні, лікарняні тощо) для визначення бази нарахування ЄСВ за звітний місяць відносять до тих місяців, за які вони нараховані. Тільки після цього базу нарахування ЄСВ за місяць порівнюють з МЗП.