14.03.2024
Виконавчими документами є виконавчі листи та накази, що видаються судами, ухвали та постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах, виконавчі написи нотаріусів. Повний їх перелік зазначений у ст. 3 Закону № 1404*.
* Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Виконавчий лист — це документ, який видається судом для забезпечення виконання ухваленого судового рішення. Він надається стягувачу після набрання законної сили судовим рішенням. Якщо боржник самостійно не сплачує грошові кошти (не виконує свої зобов’язання за судовим рішенням), то стягувач може звернутися з виконавчим листом до органів державної виконавчої служби або до приватних виконавців для реалізації примусового виконання.
Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на зарплату боржника п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону № 1404.
Для проведення стягнення із зарплати боржника виконавець (державний або приватний) виносить постанову і надсилає її для виконання роботодавцю боржника. Роботодавець не може її ігнорувати. Він зобов’язаний виконувати стягнення із зарплати працівника-боржника за умовами, які в ній зазначені. До речі, про дії роботодавця, який отримав постанову виконавця, ви можете прочитати у статті «Аліменти за постановою виконавця» // «Оплата праці», 2024, № 5.
У загальному випадку для утримання із зарплати працівника за виконавчим документом роботодавцю треба мати три показники (див. рисунок).
Визначення суми відрахування
Давайте детально розберемо кожен показник.
1. Чиста зарплата працівника. Це база, з якої будемо проводити утримання. Її розраховуємо як різницю між нарахованою сумою заробітку і ПДФО та ВЗ, оскільки відрахування проводять із суми, яка залишається після утримання податків і зборів (ч. 1 ст. 70 Закону № 1404).
А якщо із зарплати працівника відраховують профспілкові внески або платежі за договором добровільного страхування (звісно, за бажанням працівника), якою буде база для утримання за виконавчими документами? Базою буде сума, що залишилась після сплати податків (ПДФО та ВЗ). А от cуму профспілкових членських внесків та страхові платежі викидати із зарплати не треба. Зверніть увагу, якщо працівник у цього роботодавця працює ще й за внутрішнім сумісництвом, то відрахування треба проводити із загальної суми зарплати (основне місце роботи + внутрішнє сумісництво) після утримання ПДФО та ВЗ.
2. Сума утримання. Цю суму знаходимо відповідно до умов, зазначених у виконавчому документі. Наприклад, якщо це фіксована сума, то беремо її. Якщо стягнення визначені у відсотках, то обчислюємо суму утримання (базу множимо на відсоток, зазначений у виконавчому документі).
Самостійно змінювати розмір чи умови утримань, визначені у виконавчому документі, або встановлювати черговість відрахувань за декількома отриманими виконавчими документами роботодавець не має права.
3. Розмір стягнення з урахуванням обмежень. Проводимо розрахунок розміру обмеження відрахувань із заробітку працівника. Якщо сума відрахувань, яка визначена у виконавчих документах, вписується в такі обмеження, то утримуємо всю суму. Якщо розмір відрахувань більший за максимально дозволений — утримуємо суму в рамках такого обмеження.
Розміри обмежень, установлені ст. 128 КЗпП та ст. 70 Закону № 1404, наведено в таблиці.
Обмеження відрахувань із заробітку працівника
| Вид стягнення | Максимальний розмір відрахувань | Кількість виконавчих документів |
| Аліменти на повнолітніх осіб | 50 % від заробітку | Незалежно від кількості |
| Відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’ю чи смертю особи | ||
| Відшкодування шкоди, заподіяної втратою годувальника | ||
| Відшкодування майнової та/або моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням | ||
| Аліменти на неповнолітніх дітей | 70 % від заробітку | |
| Інші відрахування | 20 % від заробітку | Один |
| 50 % від заробітку | Два і більше |
Зауважте, якщо роботодавець перераховує утримані з працівника аліменти безпосередньо стягувачу, то можуть виникнути витрати на перерахування утриманих коштів (поштові витрати при переведенні, комісія банку тощо). Ці витрати також лягають на працівника, з якого проводилися стягнення. Це прямо зазначено у п. 14 Переліку № 146*. Тоді роботодавець має проконтролювати розмір відрахувань із його зарплати з урахуванням таких витрат.
Є ще такий нюанс щодо обмежень, які наведені у таблиці. Їх можна не застосовувати, якщо працівник, щодо якого проводяться утримання, надав роботодавцю особисту заяву. У цій заяві працівник може зазначити, що утримання за виконавчими документами проводити без обмежень. У такому випадку у роботодавця буде право здійснювати відрахування у повній сумі, зазначеній у виконавчих документах (якщо вистачить суми заробітку) не застосовуючи законодавчих обмежень.
На прикладах розглянемо як зробити відрахування із зарплати з ураховуванням обмежень, якщо на одного працівника надійшли два виконавчих документа.
Приклад 1. З грудня 2023 року з працівника утримується за виконавчим листом 20 % заробітку на погашення заборгованості за кредитом. У березні 2024 року надійшов ще один виконавчий лист також про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 20 % заробітку. Працівник є членом профспілки і з його заробітку щомісяця утримується 1 % членських внесків. Зарплата працівника за березень становить 10000 грн. ПДФО — 1800 грн, ВЗ — 150 грн.
Розрахуємо чисту суму зарплати, з якої будемо стягувати борг:
10000 - 1800 - 150 = 8050 (грн).
Обчислимо суму примусового утримання за виконавчими документами:
— за першим сума відрахування становитиме 1610 грн (8050 х 20 %);
— за другим сума відрахування також становитиме 1610 грн (8050 х 20 %).
Обчислимо суму профспілкового внеску за березень:
10000 х 1% = 100 (грн).
Обчислимо суму зарплати працівника, яка належить до виплати:
10000 - 1800 - 150 - 1610 - 1610 - 100 = 4730 (грн).
За умовами наведеної ситуації у березні розмір відрахувань із зарплати працівника за обома виконавчими документами становить 40 %. А також утримується 1 % профвнесків. Чи допустиме таке відрахування?
Так. Оскільки при відрахуванні із зарплати за кількома виконавчими документами за працівником повинно бути збережено 50 % заробітку. Це пряма норма ч. 2 ст. 128 КЗпП. Отже, роботодавець повинен утримати із заробітку працівника 40 % на виконання обох постанов (20 % по кожній).
Проконтролюємо розмір відрахувань з урахуванням обмежень за ст. 128 КЗпП. Половина зарплати, яка повинна залишитися працівнику, становить 4025 грн (8050 х 50 %). Таким чином, працівник має отримати не менше ніж 4025 грн.
Із наведених вище розрахунків видно, що сума зарплати працівника за березень після проведених відрахувань вища за 50 %. Тобто гарантія щодо збереження 50 % зарплати працівнику після відрахувань за кількома виконавчими документами роботодавцем виконана.
Далі розглянемо ситуацію, коли працівник, який сплачує аліменти на неповнолітніх дітей, ще й заборгував банку.
Приклад 2. За виконавчим листом підприємство утримує з працівника аліменти на трьох неповнолітніх дітей у розмірі ½ заробітку. В березні 2024 року на цього працівника отримано виконавчий лист про утримання боргу за кредитом у розмірі 20 % від заробітку.
Зарплата працівника за березень становить 15000 грн. ПДФО — 2700 грн, ВЗ — 225 грн.
Розрахуємо базу (чисту суму зарплати), з якої будемо утримувати аліменти та борг за кредитом:
15000 - 2700 - 225 = 12075 (грн).
Розрахуємо суму аліментів на неповнолітніх дітей:
12075 х 50 % = 6037,50 (грн).
Розрахуємо суму погашення кредитного боргу:
12075 х 20 % = 2415 (грн).
Обчислюємо суму зарплати працівника до виплати:
15000 - 2700 - 225 - 6037,50 - 2415 = 3622,50 (грн).
При відрахуванні із заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у будь-якому разі повинно бути збережено 50 % заробітку. У випадку утримання аліментів на неповнолітніх дітей максимальний розмір відрахувань становить 70 % заробітку працівника. То ж як бути? Який розмір обмеження застосовувати в умовах наведеного прикладу: 50 % чи 70 %?
Ми вважаємо, що в такому разі маємо застосувати максимальний розмір відрахувань, який становить 70 % заробітку працівника.
Тож роботодавець має утримати із зарплати працівника 50 % на аліменти та 20 % на борг за кредитом, що у сумі дає 70 % відрахувань.
Згідно з розрахунком максимальний розмір відрахувань становить 8452,50 грн (12075 грн х 70 %).
Сума утримань за двома виконавчими документами — 8452,50 грн (6037,50 грн аліменти + 2415 грн кредитний борг).
Отже, роботодавець у цьому випадку проведе відрахування із заробітку працівника у максимально допустимому розмірі.