Індексація & простій: як проводити розрахунок?

Оплата простою

Визначення простою зазначено у ст. 34 КЗпП. Так, простоєм вважається призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою чи іншими обставинами.

На період простою працівники залишаються в трудових відносинах із роботодавцем. Також за цей період передбачені оплатні гарантії. Час простою не з вини працівника оплачують із розрахунку не нижче від 2/3 посадового окладу (тарифної ставки).

Разом з тим роботодавець може оплатити період простою і в більшому розмірі, наприклад у розмірі середньої зарплати.