II. Визнання та оцінка необоротних активів та групи вибуття, утримуваних для продажу

1. Необоротний актив та група вибуття визнаються утримуваними для продажу у разі, якщо:

економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням;

вони готові до продажу у їх теперішньому стані;

їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх такими, що утримуються для продажу;

умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;

здійснення їх продажу має високу ймовірність, зокрема якщо керівництвом підприємства підготовлено відповідний план або укладено твердий контракт про продаж, здійснюється їх активна пропозиція на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.

Період завершення продажу може бути продовжено на строк більше одного року в разі, якщо це обумовлено обставинами, які перебувають поза контролем підприємства, яке продовжує виконувати план продажу.

Підприємство, яке зобов’язується виконати план продажу, пов’язаний з втратою контролю над дочірнім підприємством, визнає усі активи цього дочірнього підприємства як утримувані для продажу, якщо умови, наведені у цьому пункті, виконуються без урахування того, чи буде підприємство зберігати неконтрольовану частку у своєму колишньому дочірньому підприємстві після продажу.

Якщо підприємством переведено необоротний актив або групу вибуття з необоротних активів, утримуваних для продажу, до необоротних активів, утримуваних для розподілу між власниками, або навпаки, така зміна вважається продовженням початкового плану вибуття.

До необоротних активів, які утримуються для розподілу між власниками, застосовуються вимоги цього Національного положення (стандарту).

2. Необоротні активи, група вибуття, відчуження яких планується в інший спосіб, ніж продаж на дату балансу, не визнаються утримуваними для продажу.

3. Первісне визнання необоротних активів та групи вибуття як утримуваних для продажу проводиться на дату, коли щодо активів, групи вибуття задовольняються умови, наведені в пункті 1 цього розділу, або на дату оприбуткування активів, придбаних з метою продажу.

4. Якщо необоротні активи, група вибуття визнаються утримуваними для продажу після дати балансу, то таке визнання здійснюється на наступну дату балансу.

Якщо таке визнання відбувається після дати балансу, але до затвердження фінансової звітності, то інформація про необоротні активи, групу вибуття, утримувані для продажу, розкривається в примітках до фінансової звітності.

Необоротний актив або група вибуття визнаються як утримувані для розподілу між власниками, якщо підприємство зобов’язується розподілити актив або групу вибуття між власниками. Для цього активи мають бути готовими до розподілу в їх теперішньому стані, а здійснення їх розподілу — високоймовірним. Тобто визначено заходи, необхідні для завершення розподілу протягом одного року з дати визнання необоротних активів, утримуваних для розподілу.

5. До складу групи вибуття також може бути включено гудвіл, придбаний у результаті операції об’єднання бізнесу, за умови, що така група являє собою групу активів, яка генерує грошові кошти та на яку було розподілено гудвіл відповідно до вимог інших Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

6. Необоротні активи, група вибуття, які визнані утримуваними для продажу, припиняють визнаватися у складі необоротних активів.

Якщо необоротні активи, у тому числі придбані винятково з метою перепродажу, не відповідають умовам, наведеним у пункті 1 цього розділу, такі активи не можуть бути відображені у складі оборотних активів.

На необоротні активи, утримувані для продажу, у т. ч. необоротні активи, що входять до групи вибуття, амортизація не нараховується.

7. Підприємство продовжує визнавати фінансові витрати та інші зобов’язання, що належать до зобов’язань групи вибуття, утримуваної для продажу.

8. Придбані (отримані, у т. ч. безкоштовно) активи, які визнаються необоротними активами, утримуваними для продажу, зараховуються на баланс за вартістю придбання, яка визначається відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за № 751/4044.

9. Необоротні активи та група вибуття, утримувані для продажу, відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності на дату балансу за найменшою з двох величин — балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації.

Підприємство оцінює необоротний актив або групу вибуття, як утримувані для розподілу між власниками за меншою з двох оцінок: балансовою вартістю або справедливою вартістю за вирахуванням витрат, пов’язаних з розподілом.

10. У разі оцінки за чистою вартістю реалізації сума коригування балансової вартості необоротних активів або групи вибуття, утримуваних для продажу, за винятком тих активів, на які не поширюються вимоги цього Національного положення (стандарту) щодо методики оцінки, визнається іншими операційними доходами (витратами) звітного періоду.

Визнані в попередніх періодах втрати від зменшення корисності групи вибуття розподіляються у такій послідовності.

Спочатку зменшується балансова вартість будь-якого гудвілу, розподіленого на групу вибуття.

Потім зменшується балансова вартість активів у складі цієї групи шляхом розподілу втрат пропорційно балансовій вартості кожного активу групи вибуття, за винятком активів, зазначених у пункті 3 розділу I цього Національного положення (стандарту).

11. Підприємство визнає дохід від подальшого збільшення чистої вартості реалізації необоротних активів, групи вибуття, утримуваних для продажу, але в сумі, не більшій, ніж визнані витрати від його попередніх уцінок, визначений згідно з пунктом 10 цього розділу, з урахуванням попередньо визнаних втрат від зменшення корисності відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2004 року № 817, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 35/10315 (далі — Національне положення (стандарт) 28).

Визнаний щодо групи вибуття дохід збільшує балансову вартість активів, що складають групу, шляхом розподілу загальної суми доходу пропорційно балансовій вартості кожного активу групи вибуття, за винятком активів, зазначених у пункті 3 розділу I цього Національного положення (стандарту).

12. У разі відмови від реалізації необоротного активу, групи вибуття підприємство оцінює необоротний актив, який більше не визнається як утримуваний для продажу або виключається з групи вибуття, утримуваної для продажу, за нижчою з оцінок:

а) балансовою вартістю необоротного активу або групи вибуття на момент їх визнання як утримуваних для продажу, скоригованою на суми амортизації та переоцінки, які було б визнано за період його утримання для продажу;

або

б) вищою з оцінок: чистою вартістю реалізації необоротного активу або вартістю використання.

Сума коригування включається до інших витрат (доходів) звітного періоду.

Суми коригування балансової вартості необоротних активів, утримуваних для розподілу, переведених зі складу необоротних активів, утримуваних для продажу, включаються до інших витрат (доходів) звітного періоду.