1. Якщо компонент підприємства, який відповідає ознакам припиненої діяльності, вибув через безпосереднє припинення (ліквідацію) діяльності з виробництва та/або продажу продукції (робіт, послуг), то підприємство оцінює і відображає результати зазначеної операції у складі доходів та витрат припиненої діяльності на дату фактичного вибуття активів та погашення зобов’язань.
Необоротні активи такого компонента підприємства перевіряються на предмет їх знецінення у порядку, передбаченому Національним положенням (стандартом) 28.
2. Якщо компонент підприємства відповідає ознакам припиненої діяльності та його визнано як утримуваний для продажу, то його визнання і оцінка відбуваються у порядку, передбаченому цим Національним положенням (стандартом).
3. Для погашення зобов’язань підприємства, що виникають у зв’язку з визнанням компонента підприємства, який відповідає ознакам припиненої діяльності, утримуваним для продажу, і обумовлені вимогами законодавства, договорів або при прийнятті на себе добровільно перед фізичними та юридичними особами у зв’язку з таким припиненням діяльності (вихідна допомога та інші виплати при звільненні, штрафи, пені за порушення умов договорів тощо), створюються забезпечення відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за № 85/4306.
При прийнятті керівним органом управління підприємства рішення про відмову від припинення діяльності створені (визнані) відповідно до цього пункту забезпечення сторнуються.
Якщо підприємство більше не визнає свій компонент як утримуваний для продажу, то результати діяльності такого компонента, що раніше визнавалися як від припиненої діяльності, відображаються у складі доходів або витрат діяльності.
4. Підприємство подає у звіті про фінансові результати (звіті про сукупний дохід) за період, у якому відбулося фактичне вибуття його компонента шляхом ліквідації або продажу, єдиний показник, який містить:
прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування;
прибуток (збиток) від переоцінки необоротних активів, групи вибуття, які утворюють припинену діяльність та оцінюються за чистою вартістю реалізації.