Стаття 7. Єдиний державний реєстр

1. Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб — підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру.

Невід’ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об’єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

2. Єдиний державний реєстр ведеться державною мовою з використанням програмного забезпечення, що забезпечує його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави.

3. Програмне забезпечення Єдиного державного реєстру повинно забезпечувати:

1) автоматизацію процесу державної реєстрації та інших реєстраційних дій та відтворення його процедур, у тому числі:

автоматичне формування та присвоєння дати та номера запису в Єдиному державному реєстрі;

відображення відомостей про проведені реєстраційні дії, відмову в їх проведенні, про скасування реєстраційних дій, про виправлення помилок, допущених у відомостях Єдиного державного реєстру, про суб’єкта державної реєстрації та державного реєстратора;

відображення відомостей про результати розгляду документів, поданих для державної реєстрації, про надання відомостей з Єдиного державного реєстру;

відображення відомостей про документи, подані для проведення реєстраційних дій, у тому числі дату набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію;

автоматичний моніторинг ризикованих реєстраційних дій за критеріями, визначеними Кабінетом Міністрів України;

2) заповнення та друк форми заяви про державну реєстрацію;

3) ідентифікацію заявників, які подають документи для державної реєстрації в електронній формі, з використанням електронного цифрового підпису та альтернативних електронному цифровому підпису засобів ідентифікації таких заявників;

4) державну реєстрацію за принципом екстериторіальності;

5) контроль за повнотою внесення записів до Єдиного державного реєстру та проведенням реєстраційних дій;

6) пошук взаємозв’язків між юридичними особами та їхніми засновниками (учасниками), кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами), у тому числі кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) засновника, керівниками юридичних осіб, візуалізацію всіх прямих та непрямих зв’язків;

6¹) пошук взаємозв’язків у структурі власності юридичної особи між всіма особами, які прямо або опосередковано володіють такою юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами (всіма засновниками (учасниками) юридичної особи та кожної особи у кожному ланцюгу володіння корпоративними правами юридичної особи), візуалізацію всіх прямих та непрямих зв’язків;

7) ведення реєстраційних справ в електронній формі та створення їх електронного архіву;

8) передачу державним органам відомостей з Єдиного державного реєстру у випадках, передбачених цим Законом;

9) інформаційну взаємодію між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів, у тому числі автоматизований, безпосередній доступ державних реєстраторів до реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, у тому числі до тих, що містять персональні дані особи;

10) зберігання відомостей про юридичних осіб, інші організації та фізичних осіб — підприємців протягом 75 років з дати внесення запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, іншої організації або припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця;

11) захист даних згідно із законом;

12) виконання в повному обсязі функцій адміністратора бази даних Єдиного державного реєстру (накопичення, аналіз даних, актуалізація та обробка даних, права доступу тощо);

12¹) інформаційну взаємодію між Державним земельним кадастром, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань з метою одержання інформації про загальну площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності фізичної особи, а також юридичних осіб, учасником (акціонером, членом) яких вона є;

13) проведення інших операцій, визначених цим Законом.

4. До Єдиного державного реєстру не вносяться відомості, що становлять державну таємницю.

5. Єдиний державний реєстр та його програмне забезпечення є об’єктом права державної власності.

6. Доступ державного реєстратора до Єдиного державного реєстру здійснюється шляхом багатофакторної аутентифікації.