I. Загальні положення

1. Це Положення розроблено відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов’язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб’єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі — ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на надані такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Вимоги цього Положення не поширюються на розрахункові проїзні та перевізні документи на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитки на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, білети державних лотерей, квитанції на послуги поштового зв’язку.

2. У цьому Положенні терміни вживаються в таких значеннях:

адреса господарської одиниці — адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею;

господарська одиниця — стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції;

літерне позначення ставки податку на додану вартість (далі — ПДВ) — літера, яка відповідає групі товарів (послуг), продаж яких оподатковується ПДВ за однією і тією самою ставкою, або групі товарів (послуг), продаж яких не оподатковується ПДВ;

місцезнаходження (місце проживання) суб’єкта господарювання (далі — СГ) — місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи — підприємця, що зазначене у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;

назва товару (послуги) — слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу СГ;

найменування господарської одиниці — найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею;

найменування СГ — найменування юридичної особи або прізвище, ініціали фізичної особи — підприємця, які зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. Дозволяється використовувати в назві загальноприйняті скорочення, наприклад, ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю), ПП (приватне підприємство) тощо;

податковий номер:

1) код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України для платників, які включаються до такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб — резидентів і нерезидентів);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізичної особи, крім осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта;

сума розрахунку — сума готівкових коштів, яка отримана від покупця за продані товари (послуги) або видана йому при поверненні товару (рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках), або сума безготівкових коштів у разі застосування електронних платіжних засобів;

сфера призначення — умови проведення розрахункових операцій, які встановлені у цьому Положенні для окремих форм розрахункових документів;

фіскальний номер — сформований відповідно до встановлених правил унікальний номер реєстратора розрахункових операцій, книги обліку розрахункових операцій, який надається органом державної податкової служби при реєстрації відповідного засобу реєстрації розрахункових операцій;

фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій — унікальний код, що формується фіскальним сервером контролюючого органу та присвоюється програмному реєстратору розрахункових операцій під час реєстрації для його ідентифікації;

фіскальний номер електронного розрахункового документа — унікальний код, що формується реєстратором розрахункових операцій або фіскальним сервером контролюючого органу та присвоюється електронному розрахунковому документу, електронному фіскальному звіту та електронному фіскальному звітному чеку під час їх реєстрації;

заводський номер реєстратора розрахункових операцій — унікальний номер реєстратора розрахункових операцій, який надається виробником при його виготовленні.

Термін «реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України (далі — Кодекс).

Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Положенні про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, та Положенні про штрихове кодування товарів, затвердженому наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 20 серпня 2002 року № 255, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 05 вересня 2002 року за № 733/7021, (у редакції наказу Міністерства економіки України від 25 жовтня 2007 року № 355).

3. Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов’язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

4. У наведених у додатках до Положення формах розрахункових документів взаєморозміщення написів та даних на полі документа є рекомендованим. Розрахункові документи, визначені цим Положенням, крім тих, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, є варіантами розрахункових квитанцій, визначених у статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Написи на розрахункових документах, указані в додатках у кутових дужках (наприклад, <Найменування СГ>), означають надруковані, проштамповані або записані в розрахунковому документі конкретизовані дані про СГ, товар, послугу тощо.

5. Розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій або програмними реєстраторами розрахункових операцій в паперовій та/або електронній формі, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.