Вступна частина

(зі змінами та доповненнями, останні з яких унесені законами України
від 5 липня 2012 року № 5076-VI,
від 18 квітня 2013 року № 222-VII,
від 23 травня 2013 року № 314-VII,
від 4 липня 2013 року № 406-VII,
від 16 січня 2014 року № 721-VII (зміни, внесені Законом України від 16 січня 2014 року № 721-VII, втратили чинність у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16 січня 2014 року № 721-VII згідно із Законом України від 28 січня 2014 року № 732-VII),
від 16 січня 2014 року № 725-VII (зміни, внесені Законом України від 16 січня 2014 року № 725-VII, втратили чинність у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16 січня 2014 року № 725-VII згідно із Законом України від 28 січня 2014 року № 732-VII),
від 21 лютого 2014 року № 746-VII,
від 23 лютого 2014 року № 767-VII,
від 15 квітня 2014 року № 1207-VII,
від 6 травня 2014 року № 1235-VII,
від 13 травня 2014 року № 1261-VII,
від 12 серпня 2014 року № 1631-VII,
від 7 жовтня 2014 року № 1689-VII,
від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (враховуючи зміни, внесені Законом України від 21 квітня 2015 року № 335-VIII),
від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII,
від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (зміни, внесені Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, вводяться в дію з 26 квітня 2015 року),
від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII,
від 25 грудня 2014 року № 63-VIII,
від 15 січня 2015 року № 119-VIII,
від 12 лютого 2015 року № 191-VIII,
від 12 лютого 2015 року № 192-VIII,
від 12 лютого 2015 року № 193-VIII,
від 12 лютого 2015 року № 198-VIII (зміни, внесені підпунктами 6 та 9 пункту 5 розділу I Закону України від 12 лютого 2015 року № 198-VIII, набирають чинності з 4 червня 2015 року),
від 2 березня 2015 року № 218-VIII,
від 4 березня 2015 року № 233-VIII,
від 13 травня 2015 року № 394-VIII,
від 2 липня 2015 року № 576-VIII,
від 15 липня 2015 року № 613-VIII,
від 16 липня 2015 року № 628-VIII (зміни, внесені Законом України від 16 липня 2015 року № 628-VIII, вводяться в дію після початку належного функціонування Національного антикорупційного бюро України та здійснення ним повноважень в повному обсязі відповідно до закону),
від 16 липня 2015 року № 629-VIII,
від 10 листопада 2015 року № 769-VIII,
від 10 листопада 2015 року № 771-VIII,
від 10 листопада 2015 року № 772-VIII (який вводяться в дію з 11 червня 2016 року),
від 26 листопада 2015 року № 835-VIII,
від 10 грудня 2015 року № 889-VIII,
від 23 грудня 2015 року № 901-VIII,
від 24 грудня 2015 року № 916-VIII,
від 18 лютого 2016 року № 1019-VIII,
від 18 лютого 2016 року № 1021-VIII (який вводяться в дію з 11 червня 2016 року),
від 12 травня 2016 року № 1355-VIII,
від 2 червня 2016 року № 1403-VIII,
від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (зміни, внесені Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, в частині положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, вводяться в дію з 5 січня 2017 року),
від 7 вересня 2016 року № 1491-VIII,
від 7 вересня 2016 року № 1492-VIII (зміни, внесені Законом України від 7 вересня 2016 року № 1492-VIII, в частині положень щодо застосування пробаційних програм набирають чинності з 1 січня 2018 року),
від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII,
від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII,
від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII,
від 16 березня 2017 року № 1950-VIII,
від 13 липня 2017 року № 2136-VIII,
від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (зміни, внесені підпунктами 11–27, 45 пункту 7 параграфа 1 розділу 4 Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, вводяться в дію через три місяціпісля набрання чинності цим Законом — 16 березня 2018 року, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний  реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін; зміни, внесені підпунктом 5 пункту 7 § 1 розділу 4 Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, вводяться в дію з 5 жовтня 2021 року),
від 14 листопада 2017 року № 2205-VIII (який вводиться в дію з 10 червня 2018 року),
від 16 листопада 2017 року № 2213-VIII,
від 6 грудня 2017 року № 2227-VIII,
від 7 грудня 2017 року № 2234-VIII (зміни, внесені підпунктом 3 пункту 4 розділу 1 Закону України від 7 грудня 2017 року № 2234-VIII, набирають чинності з 7 січня 2018 року; зміни, внесені підпунктами 1, 2 пункту 4 розділу 1 Закону України від 7 грудня 2017 року № 2234-VIII, набирають чинності з 15 березня 2018 року),
від 22 березня 2018 року № 2367-VIII,
від 7 червня 2018 року № 2447-VIII (враховуючи зміни, внесені Законом України від 12 липня 2018 року № 2509-VIII),
від 7 червня 2018 року № 2449-VIII,
від 12 липня 2018 року № 2507-VIII (який втрачає чинність одночасно з припиненням дії Угоди між Україною та Королівством Нідерландів про міжнародне правове співробітництво щодо злочинів, пов’язаних зі збиттям літака рейсу МН17 Малайзійських авіаліній 17 липня 2014 року),
від 12 липня 2018 року № 2509-VIII,
від 6 вересня 2018 року № 2531-VIII,
від 18 вересня 2018 року № 2548-VIII,
від 2 жовтня 2018 року № 2577-VIII,
від 2 жовтня 2018 року № 2581-VIII,
від 18 жовтня 2018 року № 2599-VIII,
від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII (враховуючи зміни, внесені законами України від 3 грудня 2019 року № 321-IX, від 17 червня 2020 року № 720-IX),
від 18 вересня 2019 року № 100-IX,
від 18 вересня 2019 року № 101-IX,
від 19 вересня 2019 року № 113-IX (зміни, внесені підпунктом 2 пункту 2 розділу І Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-IX щодо Офісу Генерального прокурора, набирають чинності з 2 січня 2020 року,  враховуючи зміни, внесені Законом України від 4 жовтня 2019 року № 187-IX;зміни, внесені підпунктом 2 пункту 2 розділу І Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-IX щодо обласних прокуратур, набирають чинності з 11 вересня 2020 року, враховуючи зміни, внесені Законом України від 4 жовтня 2019 року № 187-IX; зміни, внесені підпунктом 2 пункту 2 розділу І Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-IX щодо окружних прокуратур, набирають чинності з 15 березня 2021 року, враховуючи зміни, внесені Законом України від 4 жовтня 2019 року № 187-IX),
від 2 жовтня 2019 року № 140-IX,
від 4 жовтня 2019 року № 187-IX,
від 17 жовтня 2019 року № 198-IX,
від 31 жовтня 2019 року № 263-IX,
від 6 грудня 2019 року № 361-IX,
від 18 грудня 2019 року № 388-IX,
від 19 грудня 2019 року № 409-IX,
від 14 січня 2020 року № 440-IX,
від 30 березня 2020 року № 540-IX,
від 13 квітня 2020 року № 558-IX,
від 13 квітня 2020 року № 559-IX (зміни, внесені пунктом 1 розділу І Закону України від 13 квітня 2020 року № 559-IX, в частині накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35¹ Податкового кодексу України, набирають чинності з 1 січня 2021 року),
від 13 травня 2020 року № 590-IX,
від 19 травня 2020 року № 613-IX,
від 4 червня 2020 року № 671-IX,
від 17 червня 2020 року № 720-IX,
від 19 червня 2020 року № 738-IX,
від 21 липня 2020 року № 817-IX,
від 2 грудня 2020 року № 1027-IX,
від 4 грудня 2020 року № 1074-IX,
від 16 грудня 2020 року № 1094-IX,
від 18 лютого 2021 року № 1256-IX,
від 27 квітня 2021 року № 1422-IX,
від 1 червня 2021 року № 1498-IX (який вводиться в дію з 15 грудня 2021 року),
від 15 червня 2021 року № 1542-IX,
від 14 липня 2021 року № 1637-IX,
від 15 липня 2021 року № 1684-IX (який вводиться в дію з 8 листопада 2021 року),
від 17 листопада 2021 року № 1888-IX,
від 15 грудня 2021 року № 1965-IX,
від 3 березня 2022 року № 2108-IX,
від 3 березня 2022 року № 2110-IX,
від 3 березня 2022 року № 2111-IX,
від 15 березня 2022 року № 2125-IX,
від 15 березня 2022 року № 2137-IX,
від 24 березня 2022 року № 2160-IX,
від 14 квітня 2022 року № 2198-IX,
від 14 квітня 2022 року № 2201-IX,
від 3 травня 2022 року № 2236-IX (який застосовується до дня набрання чинності Римським статутом Міжнародного кримінального суду для України з урахуванням умов, визначених Постановою Верховної Ради України від 4 лютого 2015 року № 145-VIII та Заявою Верховної Ради України від 25 лютого 2014 року № 790-VII),
від 19 липня 2022 року № 2429-IX,
від 27 липня 2022 року № 2462-IX,
від 27 липня 2022 року № 2465-IX,
від 28 липня 2022 року № 2472-IX,
від 16 серпня 2022 року № 2531-IX,
від 20 вересня 2022 року № 2598-IX,
від 18 жовтня 2022 року № 2685-IX,
від 18 жовтня 2022 року № 2690-IX (зміни, внесені підпунктами 2 та 11 пункту 3 розділу І Закону України від 18 жовтня 2022 року № 2690-ІХ, набирають чинності з 7 листопада 2023 року),
від 16 листопада 2022 року № 2751-IX,
від 1 грудня 2022 року № 2810-IX,
від 12 січня 2023 року № 2858-IX,
від 21 березня 2023 року № 2997-IX,
від 13 липня 2023 року № 3233-ІХ,
від 23 серпня 2023 року № 3341-ІХ,
від 8 грудня 2023 року № 3509-ІХ,
від 9 грудня 2023 року № 3513-ІХ)

Рішенням Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 положення третього речення частини третьої статті 315 цього Кодексу
визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Рішенням Конституційного Суду України від 24 квітня 2018 року № 3-р/2018 частина шоста статті 216 цього Кодексу визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).

Рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 положення частини другої статті 392 цього Кодексу визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Рішенням Конституційного Суду України від 25 червня 2019 року № 7-р/2019 положення частини п’ятої статті 176 цього Кодексу визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Рішенням Конституційного Суду України від 17 березня 2020 року № 5-р/2020 окремі положення цього Кодексу визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними).

Рішенням Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020 положення частини третьої статті 307 цього Кодексу визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Рішенням Конституційного Суду України від 8 червня 2022 року № 3-р(ІІ)/2022 пункт 4 частини першої статті 284 цього Кодексу визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

З дня набрання чинності Законом України від 17 листопада 2011 року № 4050-VI до цього Кодексу передбачено зміни пунктом 7 розділу I Закону України від 18 вересня 2012 року № 5288-VI. Зміни внесені не будуть, у зв’язку з втратою чинності Законом України від 17 листопада 2011 року № 4050-VI.

З 7 листопада 2023 року до цього Кодексу будуть внесені зміни, передбачені підпунктами 2 та 11 пункту 3 розділу I Закону України від 18 жовтня 2022 року № 2690-IX.

У тексті Кодексу слова «Генеральний прокурор України» в усіх відмінках замінено словами «Генеральний прокурор» у відповідному відмінку згідно із Законом України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII.

У тексті Кодексу слова «Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційний суд області, міст Києва та Севастополя» в усіх відмінках замінено словами «відповідний апеляційний суд» у відповідному відмінку згідно із Законом України від 7 червня 2018 року № 2447-VIII.

У тексті Кодексу слова «Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційний суд області, міст Києва та Севастополя», «Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя», «Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя» в усіх відмінках замінено словами «відповідний апеляційний суд» у відповідному відмінку згідно із Законом України від 12 липня 2018 року № 2509-VIII.

У тексті Кодексу слова «Генеральна прокуратура України» в усіх відмінках і числах замінено словами «Офіс Генерального прокурора» у відповідному відмінку і числі; слова «регіональна прокуратура» в усіх відмінках і числах замінено словами «обласна прокуратура» у відповідному відмінку і числі; слова «місцева прокуратура» в усіх відмінках і числах замінено словами «окружна прокуратура» у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-IX, враховуючи зміни, внесені Законом України від 4 жовтня 2019 року № 187-IX.