Стаття 58. Вимоги до тимчасового адміністратора

1. Тимчасовим адміністратором може бути:

1) незалежний експерт (за договором);

2) службовець Регулятора.

Регулятор встановлює кваліфікаційні вимоги до осіб, які можуть бути призначені для виконання функцій тимчасової адміністрації. Відповідність особи таким кваліфікаційним вимогам підтверджується сертифікатом Регулятора на право здійснення тимчасової адміністрації небанківської фінансової установи (далі у цій статті — Сертифікат).

Регулятор приймає рішення про видачу або про відмову у видачі Сертифіката на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Регулятора. Строк прийняття Регулятором такого рішення становить 30 робочих днів з дня отримання заяви. Регулятор залишає заяву, подану для отримання Сертифіката, без руху з підстав, у порядку та строки, визначені частиною другою статті 13 цього Закону.

Регулятор приймає рішення про відкликання Сертифіката протягом 30 робочих днів з дати виявлення/встановлення фактів, що визначені в нормативно-правовому акті Регулятора як підстава для прийняття рішення Регулятором про відкликання Сертифіката, або з дня отримання заяви особи, яка отримала Сертифікат, про відкликання Сертифіката.

Регулятор має право продовжити строк прийняття рішень, передбачених абзацами п’ятим і шостим цієї частини, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Регулятор повідомляє особу не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною.

2. Тимчасовим адміністратором не може бути особа, яка:

1) є кредитором, пов’язаною особою або власником істотної участі у страховику, в якому призначено тимчасову адміністрацію;

2) має судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку, або є обвинуваченою у кримінальному провадженні;

3) має прострочені зобов’язання перед будь-якою фінансовою установою;

4) має конфлікт інтересів із страховиком, у якому призначено тимчасову адміністрацію.

3. На тимчасового адміністратора поширюються обмеження, передбачені законодавством у сфері запобігання корупції, у тому числі щодо запобігання конфлікту інтересів.

4. Конфліктом інтересів є наявність у тимчасового адміністратора або його подружжя, батька, матері, дітей, рідних братів чи сестер особистих або ділових інтересів у страховику, в якому призначена тимчасова адміністрація, зокрема:

1) заборгованості перед страховиком або заборгованості страховика, володіння будь-якими майновими правами щодо майна страховика;

2) володіння майном, яке конкурує з майном страховика;

3) перебування у трудових відносинах із страховиком протягом останніх п’яти років;

4) інших інтересів, що можуть зашкодити неупередженому виконанню функцій тимчасової адміністрації.

5. Регулятор зобов’язаний переконатися у відсутності конфлікту інтересів у особи, яка призначається тимчасовим адміністратором, у визначеному ним порядку. У разі виявлення обставин, що становлять конфлікт інтересів, після початку тимчасової адміністрації Регулятор зобов’язаний негайно відсторонити тимчасового адміністратора від виконання обов’язків і призначити нового тимчасового адміністратора.

6. Регулятор має право достроково припинити повноваження тимчасового адміністратора в будь-який час протягом строку, на який його призначено, і призначити нового тимчасового адміністратора.

7. Невиконання або неналежне виконання тимчасовим адміністратором своїх повноважень відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Регулятора, що завдало збитків страховику, кредиторам страховика, є підставою для припинення виконання ним повноважень тимчасового адміністратора.

8. Тимчасовий адміністратор не несе відповідальності за будь-які дії чи бездіяльність, якщо він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.