Стаття 220. Порядок висування кандидатів у депутати сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч)

1. Право висування кандидатів у депутати сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) реалізується виборцями через місцеві організації партій або шляхом самовисування у порядку, визначеному цим Кодексом.

Особа може бути висунута кандидатом у депутати шляхом висування організацією лише однієї політичної партії або лише шляхом самовисування.

2. Висування кандидатів у депутати організацією партії у кожному багатомандатному виборчому окрузі відбувається на її конференції, зборах у порядку, встановленому статутом партії та цією статтею.

3. Організація партії може висунути кандидатом у депутати особу, яка є членом цієї партії, або безпартійну особу, яка відповідно до статті 193 цього Кодексу має право бути обраною депутатом.

4. Організація партії висуває кандидатів із числа осіб, зазначених у частині третій цієї статті, у вигляді переліку кандидатів до відповідної ради (із зазначенням номера багатомандатного виборчого округу, в якому висувається кожен кандидат у депутати), який формується та затверджується на конференції, зборах організації партії.

5. Кількість кандидатів у депутати, які включаються до переліку кандидатів у депутати відповідної ради щодо кожного багатомандатного виборчого округу, не повинна перевищувати кількість мандатів, які розподіляються у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.

6. Особа має право надати згоду балотуватися до місцевої ради лише від однієї організації партії (якщо вона не балотується в порядку самовисування).

7. Під час формування переліку кандидатів до відповідної ради організація партії повинна забезпечити представництво не менше 30 відсотків осіб однієї статі у загальній кількості кандидатів до відповідної ради.

8. Рішення конференції, зборів організації партії про висування кандидатів у депутати від організації партії приймається шляхом затвердження переліку кандидатів у депутати відповідної ради (із зазначенням номера багатомандатного виборчого округу, в якому висувається кожен кандидат у депутати), який додається до такого рішення і є його невід’ємною частиною. Рішення зборів, конференції організації партії про висування кандидатів у депутати підписується керівником відповідної організації партії і скріплюється печаткою відповідної організації партії, а в разі її відсутності — печаткою організації партії вищого рівня або печаткою партії.

9. Форма переліку кандидатів у депутати відповідної ради від організації партії затверджується Центральною виборчою комісією і не може бути змінена під час виборчого процесу.

10. У переліку кандидатів у депутати відповідної ради стосовно кожного кандидата зазначаються:

1) номер багатомандатного виборчого округу, в якому висувається кандидат;

2) прізвище, ім’я (усі імена), по батькові (за наявності) кандидата;

3) число, місяць і рік народження;

4) громадянство;

5) відомості про освіту;

6) посада (заняття), місце роботи;

7) партійність;

8) адреса місця проживання;

9) відомості про наявність чи відсутність судимості;

10) відомості про наявність чи відсутність представницького мандата.

11) виключено.

11. Громадянин України, який відповідно до статті 193 цього Кодексу має право бути кандидатом на місцевих виборах, може самовисунутися кандидатом у депутати сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) шляхом подачі заяви про самовисування до відповідної територіальної виборчої комісії.

До заяви про самовисування додаються документи, передбачені частиною другою статті 223 цього Кодексу.

Особа може бути висунута кандидатом у депутати шляхом самовисування лише в одному виборчому окрузі.