1. Декларація про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном подається у паперовій чи електронній формі за формою та у порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України. У декларації зазначається інформація про:
1) державну реєстрацію у встановленому законом порядку;
2) адресу місця провадження господарської діяльності;
3) керівника суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (реквізити (за наявності) та номер паспорта громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
4) укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) та реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання — роботодавця у державі місцезнаходження.
2. Посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, забороняється вимагати від суб’єктів господарювання, що подають декларацію про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном, документи, не передбачені цим Законом.
3. Суб’єкт господарювання, що має намір надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, включається до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом 10 робочих днів з дня подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном.
4. Відмова в реєстрації декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном не допускається.
5. Суб’єкт господарювання має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в адміністративному порядку відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або до адміністративного суду.