Відпустка з наступним звільненням: нюанси надання та оформлення

Право на відпустку з наступним звільненням

Якщо у працівника, який звільняється, є дні невикористаних щорічних відпусток, соціальної відпустки на дітей, то:

— йому має бути виплачена компенсація за невикористані дні відпустки в день звільнення або

— за бажанням працівника надана невикористана відпустка з наступним звільненням. У такому разі роботодавець виплатить відпускні до початку відпустки. І якщо на день звільнення відсутні невикористані дні відпусток, то відпускну компенсацію, звісно, не нарахує.

У цій статті розглянемо саме другий варіант — відпустка з наступним звільненням, коли працівник бажає використати відпустку, в останній день якої звільнитися. Таке право працівнику надано ст. 3 Закону про відпустки*.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Зауважте, якщо працівник, який звільняється, виявив бажання використати відпустку з наступним звільненням, то роботодавець не може йому відмовити. Інша річ, коли працівник, якому надана відпустка, хоче звільнитися в останній день такої відпустки. Тоді звільнення відбувається на загальних підставах.

Зверніть увагу, у нормі ст. 3 Закону про відпустки немає деталізації видів відпусток, якими працівник може скористатися перед звільненням. Проте ми вважаємо, що тут йде мова саме про ті відпустки, які роботодавець має компенсувати працівнику при звільненні. А саме, це щорічні відпустки (основна і додаткові) та соцвідпустка на дітей (пп. 1 — 3¹ ч. 1 ст. 4, ст. 19 Закону про відпустки).

Право на відпустку з наступним звільненням поширюється, зокрема, і на строкові трудові договори. Тобто у разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки, але він не переходить в розряд безстрокових.

Не можуть скористатися таким правом працівники, звільнені за порушення трудової дисципліни.

Підраховуємо кількість днів відпустки

Продемонструємо порядок підрахунку днів невикористаної відпустки на прикладі.

Тут можливі два варіанти.

Варіант 1. Працівник виявив бажання використати 32 дні відпустки, в останній день якої звільнитися. Тобто працівник хоче конкретну кількість днів відпустки. Тоді надаємо відпустку і не сперечаємося.

У день звільнення 27.10.2023 (на 32-й день відпустки) роботодавець має провести остаточний розрахунок із працівником. У тому числі виплатити компенсацію за невикористані дні відпустки. Чи накопичуються ці дні під час щорічної основної відпустки? Так! У результаті у день звільнення працівнику треба виплатити компенсацію за невикористані 2 дні відпустки. Адже вони накопичилися протягом 32 днів відпочинку працівника.

Варіант 2. Працівник хоче повністю використати всі дні відпустки, в останній день якої звільнитися. Тоді треба порахувати кількість днів відпустки з урахуванням відпускного стажу, який набіжить за час відпочинку працівника (тобто наперед). За умовами прикладу за час відпочинку працівник накопичить ще 2 дні невикористаної відпустки. З урахуванням цього надаємо відпустку на 34 календарних дні. Ми ж пам’ятаємо, що за час відпустки у працівника накопичується відпускний стаж. Дата звільнення за цим варіантом буде 29.10.2023. На день звільнення у працівника не буде жодного дня невідгуляної відпустки. Отже, компенсацію роботодавець не нараховує.

За яким з варіантів піти, вирішує працівник. І це рішення він висловлює у заяві. Роботодавець лише інформує працівника щодо кількості днів невикористаної відпустки.

Оформлюємо відпустку і звільнення

Заява. Як правило, у ситуації з наданням відпустки з подальшим звільненням в її останній день працівник пише одну спільну заяву (на відпустку + на звільнення). Текст заяви може бути такий:

Наказ. На підставі заяви роботодавець видає наказ. Їх може бути як один (відпустка + звільнення) так і два (окремо на відпустку, окремо на звільнення).

Зверніть увагу, наказ про надання щорічної відпустки (крім «шкідливої») і наказ про звільнення мають різні строки зберігання: 5 і 75 років відповідно (Перелік, затверджений наказом Мін’юсту від 12.04.2012 № 578/5). Тому ми вважаємо, що поєднувати дві події (щорічна відпустка + звільнення) в одному наказі недоречно. Не радимо також поєднувати в одному наказі і таку комбінацію, як соцвідпустка на дітей + звільнення.

Наказ на відпустку має бути виданий до початку відпустки, а на звільнення можна видавати ближче до дати звільнення. Адже під час перебування працівника у відпустці можуть виникнути непередбачувані обставини. Наприклад, працівник може захворіти у відпустці. У зв’язку з цим може її продовжити, а отже, і дата звільнення зміниться.

Також працівник може взагалі відкликати заяву на звільнення після закінчення двотижневого строку попередження про розірвання трудового договору.

У день звільнення роботодавець має провести з працівником остаточний розрахунок, видати йому завірену копію наказу про звільнення, письмово повідомити про суми, нараховані та виплачені під час звільнення, а також, на вимогу працівника, внести запис про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Якщо ж день звільнення припадає на вихідний день, то розрахунки з працівником можна провести напередодні, в останній робочий день підприємства.