ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ
Закон № 1197 — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII.
Порядок — Порядок здійснення моніторингу державних закупівель, затверджений наказом Мінекономрозвитку «Про здійснення моніторингу державних закупівель» від 19.10.2011 р. № 155.
ВИКОРИСТАНІ СКОРОЧЕННЯ
Мінекономрозвитку, Міністерство — Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
ДКТ — документація конкурсних торгів.
Реєстр — Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
Насамперед при розгляді порядку проведення моніторингу закупівель слід відзначити, що моніторинг — це не контроль, хоча він і включає перевірку процедур закупівель.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 моніторинг закупівель — це систематичне спостереження за проведенням замовниками процедур закупівель з метою аналізу їх ефективності та належного дотримання і запобігання порушень законодавства у сфері державних закупівель.
Відмінність моніторингу закупівель від перевірки як функції контролю полягає, у першу чергу, в реалізації результатів моніторингу.
Результатом проведення моніторингу є підготовка висновку щодо відповідності проведеної процедури закупівлі вимогам законодавства у сфері закупівель.
У разі виявлення під час здійснення моніторингу закупівлі порушень законодавства з питань державних закупівель висновок може містити рекомендації Мінекономрозвитку щодо усунення та недопущення таких порушень у майбутньому із зазначенням строку (терміну), протягом якого замовник може усунути ці порушення.
Таким чином, на відміну від перевірок, що здійснюються контролюючими органами, моніторинг має виключно рекомендаційний характер.
Водночас відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 1197 органи, які уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель. У той же час передбачається, що моніторинг закупівлі може здійснюватись у будь-який час незалежно від строків проведення процедур закупівель, укладення та виконання договору, який передбачає придбання товарів, робіт чи послуг, та щодо будь-якого періоду, починаючи з планування і закінчуючи виконанням зобов’язань за договором, укладеним за результатами відповідної процедури закупівлі (п. 1.3 Порядку).
Залежно від виду та періоду, у який здійснюється моніторинг закупівлі, Мінекономрозвитку може:
| 1 | перевірити наявність підстав для застосування визначеної замовником процедури закупівлі |
| 2 | перевірити відповідність документів замовника вимогам законодавства у сфері державних закупівель |
| 3 | перевірити відповідність порядку проведення процедур закупівель вимогам законодавства у сфері державних закупівель |
| 4 | перевірити відповідність законодавству у сфері державних закупівель інших рішень, дій (бездіяльності) замовника, пов’язаних із здійсненням відповідної закупівлі та виконанням договору про закупівлю |
| 5 | провести аналіз ефективності здійснення закупівель |
Сьогодні Мінекономрозвитку має право здійснювати такі види моніторингу закупівлі:
| 1 | за обґрунтованим зверненням замовника |
| 2 | за власною ініціативою |
АЛГОРИТМ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ
Алгоритм проведення моніторингу закупівель за обома видами відносно схожий, тому розглянемо моніторинг закупівлі за обґрунтованим зверненням замовника.
Такий вид моніторингу надає право замовнику самостійно звернутись для проведення моніторингу за обраною ним процедурою закупівлі.
ДОВІДКА
Кожен замовник, зіткнувшись із ситуацією, коли незрозуміло, чи правомірним буде його дія, може направити документи до Мінекономрозвитку для проведення моніторингу та отримати висновок щодо здійснення процедури закупівлі, а у разі встановлення порушень — мати можливість виправити їх до укладення договору та витрат державних коштів.
Замовник направляє до Мінекономрозвитку лист-звернення, який повинен містити відповідну інформацію та документи, передбачені пп. 2.2 — 2.5 Порядку (ср. ).
Увага! Документи для проведення моніторингу закупівлі можуть бути надані як у вигляді копій, так і оригіналів документів, що будуть повернуті замовнику після завершення моніторингу закупівлі.
Якщо при здійсненні моніторингу закупівлі за зверненням замовника виникає необхідність отримання іншої інформації або документів, крім тих, що були надані замовником, Мінекономрозвитку має право звертатися до замовників, учасників, підприємств, установ, організацій, а також контролюючих органів, правоохоронних органів із письмовим запитом щодо отримання такої інформації або документів.
Зазначені особи та органи протягом п’яти днів з дати отримання відповідного запиту зобов’язані надати Мінекономрозвитку інформацію та завірені належним чином копії документів.
ДОВІДКА
Рішення про прийняття Мінекономрозвитку листа-звернення замовника до розгляду оформляється листом, який розміщується на сайті Мінекономрозвитку (http://www.me.gov.ua (рубрика «Державні закупівлі»)) протягом трьох робочих днів із дня реєстрації листа-звернення замовника в Мінекономрозвитку, з подальшим його надсиланням замовнику поштовим або факсимільним зв’язком упродовж двох робочих днів із дня його підписання.
Слід звернути увагу, що при здійсненні моніторингу закупівлі за власною ініціативою Мінекономрозвитку замовнику надсилається відповідний лист-повідомлення, який, крім повідомлення про початок моніторингу обраної закупівлі, також містить перелік документів, що вимагаються для надання замовником. Цей перелік документів залежить від стадії, на якій знаходиться процедура закупівлі, та відповідно наявних у замовника документів.
Для здійснення моніторингу процедури «відкриті торги» Мінекономрозвитку в листі-повідомленні може вимагати інформацію та оригінали або завірені в установленому порядку копії таких документів:
1) річного плану державних закупівель з додатками;
2) протоколів рішень комітету з конкурсних торгів щодо вибору процедури закупівлі, затвердження ДКТ, розкриття пропозицій конкурсних торгів, відхилення пропозицій конкурсних торгів, оцінки пропозицій конкурсних торгів, акцепту пропозиції конкурсних торгів тощо (у разі наявності);
3) ДКТ, змін до ДКТ та роз’яснення до неї (у разі наявності);
4) запитів щодо отримання ДКТ;
5) реєстру отриманих пропозицій конкурсних торгів;
6) пропозицій конкурсних торгів (повних);
7) повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів та повідомлення учасникам про результати процедури закупівлі;
8) підтвердження розміщення оголошення про проведення процедури закупівлі та про результати проведення процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу;
9) рішення щодо оскарження (у разі наявності);
10) укладеного договору про закупівлю;
11) звіту про результати проведення процедури закупівлі.
Зауважте, замовник при оформленні власного звернення щодо проведення моніторингу закупівлі може орієнтуватись на перелік документів, що вимагає Мінекономрозвитку.
Увага! У разі встановлення Мінекономрозвитку, що звернення замовника не відповідає вимогам Порядку та/або питання, викладені у листі-зверненні, не викликають необхідності здійснення моніторингу, моніторинг відповідної закупівлі не здійснюється. Про це замовник повідомляється листом шляхом його розміщення на сайті Мінекономрозвитку з подальшим надсиланням замовнику поштовим або факсимільним зв’язком.
Щоб уникнути такої відмови, при зверненні за моніторингом замовники повинні розуміти, що він проводиться на базі документів, а не проектів документів, тому запити щодо правильності їх дій у ще не розпочатій процедурі скоріше відносяться до роз’яснювальної функції Міністерства.
Датою початку здійснення моніторингу закупівлі за зверненням замовника вважається дата розміщення на сайті Мінекономрозвитку листа про прийняття листа-звернення замовника до розгляду.
Мінекономрозвитку здійснює моніторинг закупівлі за зверненням замовника протягом десяти робочих днів із дня розміщення на сайті Мінекономрозвитку листа про прийняття листа-звернення замовника до розгляду.
За результатами здійснення моніторингу закупівлі за зверненням замовника готується висновок у формі листа за підписом уповноваженої особи Мінекономрозвитку.
ДОВІДКА
При моніторингу за ініціативою Мінекономрозвитку висновок повинен бути підготовлений відповідним структурним підрозділом Мінекономрозвитку, який забезпечує здійснення регулювання та координацію у сфері закупівель, не пізніше ніж через 15 робочих днів із дня надходження до Мінекономрозвитку в повному обсязі інформації та документів від замовника.
У разі виявлення під час здійснення моніторингу закупівлі порушень законодавства з питань державних закупівель висновок може містити рекомендації Мінекономрозвитку щодо усунення та недопущення таких порушень у майбутньому із зазначенням строку (терміну), протягом якого замовник може усунути ці порушення. Про усунення або неусунення таких порушень замовник інформує Мінекономрозвитку у строк (термін), зазначений у висновку, з наданням відповідних документів, що підтверджують факт усунення порушень.
Увага! У разі виявлення під час здійснення моніторингу закупівлі підстав для відміни відповідної процедури, передбачених Законом № 1197, Мінекономрозвитку може у висновку рекомендувати замовнику відмінити процедуру закупівлі.
Моніторинг закупівель здійснюється досить прозоро та може бути доступний усім зацікавленим особам. Висновок оприлюднюється на сайті Мінекономрозвитку не пізніше наступного робочого дня із дня його підписання з подальшим його надсиланням поштовим або факсимільним зв’язком замовнику, відносно якого здійснювався моніторинг закупівлі, протягом двох робочих днів із дня його підписання.
Висновок, наданий Мінекономрозвитку за результатами здійснення моніторингу закупівлі за зверненням замовника, має рекомендаційний характер і може бути самостійно врахований замовником під час проведення відповідної процедури закупівлі.
Замовник може надавати висновок контролюючим органам при здійсненні ними повноважень з контролю у сфері державних закупівель відповідно до законодавства, правоохоронним органам, органу оскарження під час розгляду скарг.
У разі коли за результатами здійснення моніторингу закупівлі за зверненням замовника з певних питань не виявлено порушень законодавства у сфері державних закупівель, моніторинг закупівлі за ініціативою Мінекономрозвитку з цих питань надалі не здійснюється.
Водночас реалізація висновку за результатами моніторингу за ініціативою Мінекономрозвитку має додаткові нюанси.
Так, копія такого висновку протягом двох робочих днів із дня його підписання надсилається Державній казначейській службі (обслуговуючому банку), а в разі необхідності разом з іншими матеріалами про виявлені порушення (у разі їх наявності) — до інших контролюючих та правоохоронних органів, органу оскарження.
У разі проведення під час здійснення моніторингу закупівлі за ініціативою Мінекономрозвитку аналізу ефективності такої закупівлі Мінекономрозвитку перевіряє наявність впливу порушень (у разі їх виявлення) на об’єктивність, правомірність визначення переможця процедури закупівлі та може встановити наявність обґрунтованої підстави вважати, що закупівля, здійснена з такими порушеннями та/або відповідно до умов пропозиції, визнаної замовником найбільш економічно вигідною, завдала або може завдати збитків державі. У цій ситуації Мінекономрозвитку має право звернутися до контролюючих та правоохоронних органів для вжиття ними відповідних заходів, визначених законодавством.
Обрання процедури закупівлі для моніторингу за ініціативою Міністерства відбувається на підставі систематичного аналізу інформації про закупівлі, що підлягають розміщенню на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.
ПОРУШЕННЯ, ЩО ВИЯВЛЯЮТЬСЯ В ХОДІ МОНІТОРИНГУ
Розглянувши порядок проведення моніторингу, варто перейти до порушень, які виявлені в ході його здійснення, оскільки такі порушення мають систематичний характер. Отже, їх упорядкування може слугувати навчальним прикладом для тих, хто розпочинає проведення процедур закупівель.
Слід звернути увагу, що моніторинг закупівель — це перевірка, яка включає не лише перевірку правомірності проведення процедури закупівлі, а ще і правильність оформлення документів під час її проведення.
У ході моніторингу, залежно від процедури закупівлі, опрацьовуються як пропозиції конкурсних торгів, надані учасниками, так і документи, що готуються під час проведення процедури закупівлі замовниками (зокрема, ДКТ, протоколи рішень комітету з конкурсних торгів, звіт про результати процедури закупівлі тощо).
Так, нерідко в ході здійснення моніторингу Міністерство виявляє в ДКТ випадки встановлення дискримінаційних вимог, що призводять до зменшення кола потенційних учасників конкурсних торгів, зокрема встановлення обмежуючих вимог у частині господарської діяльності учасників, наприклад:
| 1 | вимоги щодо можливості подання пропозицій конкурсних торгів виключно платниками ПДВ |
| 2 | необґрунтовані вимоги щодо наявності конкретного річного обороту коштів у учасників у дискримінаційних межах, визначених замовником |
| 3 | вимоги щодо підтвердження в учасника наявності досвіду роботи лише з державними структурами |
| 4 | вимоги щодо підтвердження в учасника наявності досвіду постачання не аналогічних предмету закупівлі товарів (послуг), а виключно ідентичних |
Крім того, враховуючи, що моніторинг закупівель охоплює не тільки перевірку правомірності проведення процедур, а й правильність оформлення документів з процедури, у багатьох висновках 2014 року містяться зауваження стосовно, наприклад, оформлення документів у порушення встановлених форм, затверджених наказом Міністерства економіки України «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель» від 26.07.2010 р. № 922 (з 07.11.2014 р. це наказ Мінекономрозвитку від 15.09.2014 р. № 1106).
Інше питання, що розглядається під час моніторингу, — перевірка пропозицій учасників конкурсних торгів, що також постійно супроводжуються порушеннями в частині допущення до оцінки учасників, пропозиції яких не відповідають кваліфікаційним вимогам Закону № 1197 або вимогам ДКТ.
Разом з тим слід відмітити: невідповідність пропозиції конкурсних торгів учасника — це порушення, що зустрічається найчастіше.
Так, іноді учасники надають документи, строк чинності яких закінчується до дати розкриття пропозицій конкурсних торгів або іншої встановленої дати в ДКТ, що призводить до необхідності відхилення таких учасників.
Систематично мають місце випадки, коли учасники ігнорують вимогу ДКТ завіряти документи, в тому числі у нотаріуса, що не дає можливості при оцінці пропозицій конкурсних торгів замовнику перевірити відповідність наданих документів та призводить до необхідності відхилення таких учасників.
Одним із найтиповіших порушень є те, що учасники не зазначають інформацію, яка встановлена для надання, у пропозиціях конкурсних торгів в повній мірі та у спосіб, визначений ДКТ. У результаті, не отримавши відповідної інформації, замовник не має можливості здійснити якісну оцінку пропозицій конкурсних торгів учасників.
Усі вищезазначені ситуації, зустрічаючись у пропозиції конкурсних торгів учасника, призводять до виникнення підстав для відхилення такої пропозиції. Зокрема, такими підставами відповідно до ст. 29 Закону № 1197 є те, що:
| 1 | учасник не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим ст. 16 Закону № 1197 |
| 2 | наявні підстави, зазначені у ст. 17 та ч. 7 ст. 28 Закону № 1197 |
| 3 | пропозиція конкурсних торгів не відповідає умовам ДКТ |
При цьому досить часто замовник у порушення вимог Закону № 1197 не відхиляє такі пропозиції учасників, а допускає їх до оцінки та визначає переможця. Це в результаті впливає на якість та повноту виконання укладеного з таким учасником договору, а від цього, зрозуміло, залежить і подальше витрачання державних коштів.
Укладання та виконання договору за результатами процедури закупівлі, проведеної із порушенням вимог законодавства, може завдати збитків державі у зв’язку з тим, що переможця процедури закупівлі та ціну договору визначено неправомірно та в умовах обмеженої конкуренції.
Крім того, у разі застосування переговорної процедури закупівлі найчастіше зустрічається ситуація, коли замовник безпідставно обирає цю неконкурентну процедуру закупівлі або коли його документи не підтверджують підставу для проведення такої процедури.
Деякі з прикладів порушень, виявлених у ДКТ та інших документах замовників, що встановлені Мінекономрозвитку під час моніторингу закупівель у 2014 році, наведено нижче в таблиці.
| Вимога | Порушення |
| Відповідність документів замовника вимогам законодавства у сфері державних закупівель | |
| Пунктом 3 ч. 1 ст. 17 Закону № 1197 встановлено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику, учаснику попередньої кваліфікації в участі у процедурі закупівлі, попередній кваліфікації учасників та зобов’язаний відхилити пропозицію конкурсних торгів (кваліфікаційну, цінову пропозицію) учасника (учасника попередньої кваліфікації), у разі якщо суб’єкт господарювання (учасник або учасник попередньої кваліфікації) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). Пунктом 3 ч. 2 ст. 17 Закону № 1197 встановлено, що замовник може прийняти рішення про відмову учаснику, учаснику попередньої кваліфікації в участі у процедурі закупівлі, попередній кваліфікації учасників та може відхилити пропозицію конкурсних торгів (кваліфікаційну, цінову пропозицію) учасника (учасника попередньої кваліфікації) у разі, якщо учасник або учасник попередньої кваліфікації зареєстрований в офшорних зонах. Перелік офшорних зон встановлюється Кабінетом Міністрів України | При цьому у ДКТ замовника не встановлено способу документального підтвердження відсутності підстав для прийняття рішення про відмову учаснику, передбачених п. 3 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 17 Закону № 1197. Таким чином, відсутність зазначених вимог у ДКТ та відповідної інформації у замовника, яка має міститися в такому документальному підтвердженні відповідності учасника цим вимогам, призводить до неможливості об’єктивного та неупередженого прийняття рішення замовником про відмову учаснику у процедурі закупівлі та обов’язку відхилити пропозицію конкурсних торгів учасника (у разі наявності таких підстав) |
| Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону № 1197 ДКТ повинна містити вимоги, встановлені ст. 17 цього Закону, та інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством. У ДКТ встановлено, що учасник для підтвердження того, що службову (посадову) особу учасника або учасника попередньої кваліфікації, яку уповноважено учасником або учасником попередньої кваліфікації представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником або учасником попередньої кваліфікації, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері державних закупівель корупційного правопорушення, надає довідку з Міністерства внутрішніх справ України | Слід зазначити: відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 11.01.2012 р. № 39/5 затверджено Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Реєстр — це електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Відомості з Реєстру безоплатно надаються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та Севастополі у вигляді витягу з Реєстру та інформаційної довідки |
| Частиною 2 ст. 16 Закону № 1197 встановлено, що замовник може встановлювати такі кваліфікаційні критерії, зокрема наявність фінансової спроможності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами) | Замовником у порушення вимог ч. 2 ст. 16 Закону № 1197 встановлено кваліфікаційний критерій «наявність фінансової спроможності» та при цьому не встановлено в ДКТ вимогу до учасників надати баланс та звіт про фінансові результати |
| Пунктом 19 ч. 2 ст. 22 Закону № 1197 зазначено, що ДКТ повинна містити у разі закупівлі робіт або послуг вимогу про зазначення учасником у пропозиції конкурсних торгів інформації (повне найменування та місцезнаходження) про кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю | ДКТ замовника не містить вимог, передбачених п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону № 1197 |
| Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону № 1197 строк для подання пропозицій конкурсних торгів не може бути меншим, ніж 20 робочих днів із дня оприлюднення оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу. У разі обґрунтованої нагальної потреби у закупівлі продукції харчової промисловості, лікарських засобів і виробів медичного призначення строк для подання пропозицій конкурсних торгів може бути скорочено до 10 робочих днів. Причиною скорочення строку не може бути бездіяльність замовника щодо проведення відповідних процедур закупівель. Обґрунтування нагальної потреби зазначаються в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів та у звіті про результати проведення процедури закупівлі і не повинні свідчити про наміри замовника послабити конкуренцію між учасниками | Звіт про результати процедури закупівлі не містить обґрунтування нагальної потреби, що призвела до скорочення строку для подання пропозицій конкурсних торгів |
| Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону № 1197 ДКТ має містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, в тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби — плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, в тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі, у разі якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретні торгову марку чи фірму, патент, конструкцію чи тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, специфікація повинна містити вираз «або еквівалент» | Водночас технічне завдання ДКТ містить посилання на конкретну торгову марку без відповідного посилання на еквівалент, що передбачено п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону № 1197 |
