(066) 87-010-10 Перезвоните мне
Переводим бухгалтеров в ОНЛАЙН!
Перейти к номеру...
  • № 44
  • № 43
  • № 42
  • № 41
  • № 40/1
  • № 40
  • № 39
? С помощью этой функции вы можете перейти в номер, который вас интересует
  • В избранное
  • Печать
  • Шрифт
  • Цвет фона
  • Комментарии 0
  • В разработке
1/2
Бюджетная бухгалтерия
Бюджетная бухгалтерия
Ноябрь , 2014/№ 44/1

Планування державних закупівель як обов’язкова передумова для їх здійснення

Як і обіцяли в попередньому номері «Спецвипуску», в цій статті ми поговоримо про механізм планування державних закупівель. У вас буде змога ознайомитися з певними нюансами такого планування та отримати практичні поради щодо цього. Зважаючи на те, що у «держзакупівельному» законодавстві не визначено відповідний механізм планування, сподіваємося, що завдяки цій статті ви зможете знайти відповіді хоча б на частину своїх запитань.

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

БК  Бюджетний кодекс України.

Закон № 2289 — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI.

Закон № 1197 — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197- VII.

Закон № 4851 — Закон України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» від 24.05.2012 р. № 4851-VI.

Постанова № 899 — постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок здійснення витрат суб’єктами господарювання державного сектору економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку» від 03.10.2012 р. № 899.

Наказ № 921 — наказ Міністерства економіки України «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» від 26.07.2010 р. № 921.

Наказ № 922 — наказ Міністерства економіки України «Про затвердження форм документів
у сфері державних закупівель» від 26.07.2010 р. № 922.

Наказ № 1106 — наказ Міністерства економічного розвитку i торгівлі України «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель» від 15.09.2014 р. № 1106.

Наказ № 1112 — наказ Міністерства економічного розвитку i торгівлі України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актiв та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказiв щодо здійснення державних закупівель» від 16.09.2014 р. № 1112.

Порядок Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 921.

 

ВИКОРИСТАНІ СКОРОЧЕННЯ

Мінекономіки  Міністерство економіки України.

Мінекономрозвитку, Уповноважений орган — Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Підприємство — Державне підприємство «Зовнішторгвидав України».

 

Про необхідність затвердження річного плану державних закупівель ми вже зазначили в попередньому номері «Спецвипуску». Отже, комітетам з конкурсних торгів доведеться попрацювати. Але необхідно враховувати, що не завжди затверджений річний план залишається в тому вигляді, в якому його було складено початково. Життя вносить свої корективи.

Припустимо, замовник затвердив річний план закупівель, керуючись очікуваною вартістю закупівлі, а не затвердженими асигнуваннями. Проводить такий замовник закупівлю, й настає момент укладання договору про закупівлю, а асигнування ще не затверджено в установленому законодавством порядку. На жаль, на цьому етапі процес закупівель може зупинитися.

Нагадаємо, ч. 1 ст. 48 БК встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації — після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

 

ДОВІДКА

Бюджетне зобов’язання — це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (п. 7 ст. 2 БК).

 

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 48 БК передбачено, що розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених БК та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов’язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Увага! Зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених БК та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до ч. 6 ст. 48 БК) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов’язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов’язань не здійснюються (ч. 4 ст. 48 БК).

Зауважте, що положення законодавства у сфері державних закупівель надають можливість замовнику планувати здійснення закупівель, виходячи з очікуваної вартості та не зобов’язують керуватися, як раніше, затвердженими кошторисними призначеннями, фінансовим планом тощо. Проте норми бюджетного законодавства при укладанні договору про закупівлю (до затвердження відповідних бюджетних асигнувань замовнику або на суму, що перевищує затверджені бюджетні асигнування) можуть завадити замовнику й створити певні проблеми в частині завершення торгів згідно з чинним законодавством.

Тож, на жаль, ті замовники, які оголошують торги наприкінці року, можуть стати заручниками ситуації, коли існує певна неузгодженість між нормами законодавства у сфері державних закупівель і бюджетного законодавства. Гірше те, що така ситуація існує не місяць і не два. І прописування замовником у договорі про закупівлю умови щодо виникнення бюджетних зобов’язань залежно від реального фінансування видатків нині не рятує ситуацію, адже, як свідчить практика, органи Державної казначейської служби України відмовляють замовникам у реєстрації таких договорів, посилаючись на норми БК.

Та, як кажуть у народі, з кожної ситуації є, принаймні, два виходи. Тож проаналізуймо, що варто зробити замовнику, щоб уникнути порушення чинного законодавства й при цьому забезпечити потребу в товарах, роботах чи послугах у наступному році.

 

КРОК 1. Варто застосувати норму ч. 6 ст. 40 Закону № 1197 і продовжити дію попереднього договору про закупівлю. Слід зазначити, що застосування цієї норми має свої нюанси, на яких зупинимо вашу увагу:

 

Особливості продовження договору на підставі ч. 6 ст. 40 Закону № 1197

попередній договір повинен бути укладений за результатами процедур державних закупівель

станом на момент укладання додаткової угоди строк дії попереднього договору не завершився

20 % має відраховуватися від остаточної (кінцевої) вартості попереднього договору з урахуванням усіх внесених змін

платіжні зобов‘язання замовника виникають за умови затвердження відповідних видатків

у разі внесення змін до договору в частині зменшення обсягів закупівлі, 20 % відраховується від кінцевої зменшеної суми договору

обсяг закупівлі за продовженим договором може бути й меншим 20 %, але не більшим

 

КРОК 2. Укласти договір після затвердження тимчасового кошторису (або кошторису). При цьому замовнику варто розрахувати строк проведення торгів таким чином, щоб договір укладався за наявності затверджених асигнувань.

Увага! Норма ч. 6 ст. 40 Закону № 1197 не передбачає, що замовник зобов’язаний розпочинати торги одночасно з моментом продовження дії попереднього договору (тобто наприкінці року).

До відома. Законом № 1197 передбачено, що в разі проведення відкритих торгів (двоступеневі торги і попередня кваліфікація на другому етапі проводяться як відкриті торги) замовник укладає договір про закупівлю з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано, не пізніше ніж через 30 календарних днів з дня акцепту пропозиції.

Для запиту цінових пропозицій цей строк скорочено: не пізніше ніж через 14 календарних днів з дня визначення переможця (так само, як при скороченій процедурі закупівлі).

Тож при проведенні конкурсних торгів замовник обмежений кінцевим строком для укладення договору про закупівлю, тоді як при здійсненні переговорної процедури закупівлі Закон № 1197 таких обмежень не містить.

 

ДОВІДКА

Відповідно до постанови № 899 суб’єкти господарювання державного сектора економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку можуть здійснювати витрати, які безпосередньо пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). При цьому забороняється здійснювати витрати на придбання та оренду легкових автомобілів, маркетингові та інформаційно-консультаційні послуги; представницькі заходи; виробництво та розповсюдження реклами; аудиторські та консалтингові послуги; благодійну, спонсорську та іншу допомогу.

 

НЮАНСИ ПРИ СКЛАДЕННІ РІЧНОГО ПЛАНУ ЗАКУПІВЕЛЬ

Сьогодні форма річного плану закупівель затверджена наказом № 1106, який набрав чинності з 7 листопада цього року. Цим же документом затверджена Інструкція щодо заповнення форми річного плану закупівель.

При цьому варто звернути увагу, що п. 4 наказу № 1106 передбачено визнати таким, що втратив чиннiсть, наказ № 922.

Примітно, що новим наказом № 1106 затверджено форми документів саме з урахуванням змін у «держзакупівельному» законодавстві (які ми отримали 20.04.2014 р.). Тож нині річний план закупівель замовники мають складати та заповнювати, керуючись чинним наказом № 1106.

Увагу як замовників, так і контролюючих органів варто звернути на те, що після набрання чинності Законом № 1197 змінилася процедура оприлюднення річного плану закупівель. Розглянемо різницю норм у таблиці нижче.

 

Зміст положення (норми)

Закону № 2289 (попередня редакція)

Зміст відповідного положення (норми)

Закону № 1197 (нова редакція)

1

2

Стаття 4. Планування закупівель та інші передумови здійснення процедур закупівель

1. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, зміни до нього надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, річний план, кошторис (тимчасовий

кошторис), фінансовий план (план асигнувань, план використання бюджетних (державних) коштів), зміни до них надсилаються Уповноваженому органу протягом 5 робочих днів з дня їх затвердження.

Річний план закупівель та зміни до нього оприлюднюються замовником шляхом розміщення на власному веб-сайті або за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів протягом п’яти робочих днів з дня їх затвердження.

2. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Стаття 4. Планування закупівель та інші передумови здійснення процедур закупівель

1. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, зміни до нього надсилаються до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, або обслуговуючого банку за місцем обслуговування замовника протягом п’яти робочих днів з дня їх затвердження.

2. Річний план, зміни до нього обов’язково безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (далі — веб-портал Уповноваженого органу) протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану або змін до нього. Річний план та зміни до нього також оприлюднюються замовником на власному веб-сайті або за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів.

Стаття 2. Сфера застосування Закону

<…>

5. Забороняється укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування
цього Закону.

 

Як бачимо, наразі замовнику не потрібно надсилати річний план Мінекономрозвитку, як було раніше. При цьому нині протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану або змін до нього план (зміни) обов’язково мають бути оприлюднені на веб-порталі з питань державних закупівель Мінекономрозвитку, а саме: на офіційному загальнодержавному веб-порталі «Державні закупівлі» за адресою в мережі Інтернет: www.tender.me.gov.ua.

Оприлюднення річного плану (змін до нього) не в зазначений строк буде кваліфікуватися як порушення вимог Закону № 1197. Як наслідок, якщо порушення сталося з вини посадових осіб замовника, то на таких осіб чи особу (наприклад: голову та секретаря комітету з конкурсних торгів) може бути складено адміністративний протокол за ст. 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Слід зауважити, що п. 9 Порядку розміщення інформації для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань державних закупівель, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 25.06.2014 р. № 743, передбачено, що підприємство забезпечує оприлюднення на веб-порталі поданої замовником/суб’єктом господарювання інформації для оприлюднення протягом трьох робочих днів з наступного дня після подання замовником/суб’єктом господарювання такої інформації.

З огляду на зазначене, замовникам при поданні для оприлюднення річного плану закупівель (змін до нього) варто не подавати їх в останню хвилину 5-денного строку, встановленого у ст. 4 Закону № 1197, а враховувати зазначений триденний строк, в який може опрацьовуватися підприємством отримана для оприлюднення інформація.

Також, як бачимо з норми, річний план та зміни до нього замовник має оприлюднити на власному веб-сайті або за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів. При цьому нині для такого оприлюднення відсутні обмеження певним строком, як було раніше згідно з Законом № 2289.

Звертаємо увагу, що Мінекономрозвитку 17.07.2014 р. на офіційному сайті розмістило лист інформативного характеру щодо оприлюднення інформації про закупівлі. В ньому, зокрема, звернуто увагу в тому числі й на питання оприлюднення річного плану закупівель:

http://www.me.gov.ua/Documents/MixedList?tag=ListiInformativnogoKharakteru

 

НЮАНСИ ПЛАНУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ

Отже, ми з’ясували, що нині замовники мають керуватися при складанні й заповненні річного плану закупівель новим наказом № 1106.

Водночас тим замовникам, які підпадають під дію Закону № 4851, варто пам’ятати, що вони мають складати річний план закупівель, які згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 4851 здійснюються без застосування процедур, передбачених Законом № 1197 та Законом № 4851.

При цьому форма річного плану, як передбачено Законом № 4851, має бути затверджена Мінекономрозвитку. Наразі така форма затверджена наказом № 1106.

 

НОВАЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАПОВНЕННЯ ФОРМИ РІЧНОГО ПЛАНУ, ЯКІ ОТРИМАЛИ ЗАМОВНИКИ

Варто відмітити, що форма річного плану закупівель, яка була затверджена наказом № 922, відрізняється від форми, визначеної у наказi № 1106.

І тут насамперед необхідно звернути увагу на те, що згідно з новою формою передбачене складання не тільки річного плану щодо закупівель, які підпадають під дію Закону № 1197, а й щодо тих, які здійснюються за Законом № 4851. При цьому нова форма річного плану включає й ті закупівлі, що здійснюються відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 4851 без проведення процедур закупівель.

Що ж до тих закупівель, які за вартісними межами не підпадають під дію Закону № 1197, то згідно з наказом № 1106 такі закупівлі відображаються в додатку до річного плану, який є його невід’ємною частиною. Складається цей додаток за формою річного плану закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель (попередньо згідно з наказом № 922 додаток до річного плану закупівель складався у довільній формі), підписується уповноваженою особою замовника (головою комітету з конкурсних торгів або особою, яка виконує його обов’язки).

Слід звернути увагу як замовників, так і контролюючих органів, що наказом № 1106 передбачено, що додаток до річного плану має бути оприлюднений замовником щокварталу на власному веб-сайті або за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів (попередньо наказ № 922 такої вимоги не передбачав).

При цьому нині спрощується заповнення річного плану. Так, з восьми колонок річного плану, які замовник заповнював раніше, в новій формі залишилося лише шість, а саме:

 

Предмет закупівлі

Код КЕКВ (для бюджетних коштів)

Очікувана вартість предмета закупівлі

Процедура закупівлі

Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі

Примітки

1

2

3

4

5

6

 

Варто звернути увагу на новацію щодо оприлюднення очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, Iнструкцiя щодо заповнення форми річного плану закупівель, затверджена наказом № 1106, не мiстить положення про те, що при оприлюдненнi рiчного плану колонка з очікуваною вартістю не заповнюється, як було раніше передбачено відповідною Iнструкцiєю, затвердженою наказом № 922. Тож з моменту набрання чинності наказом № 1106, а саме з 07.11.2014 р., очiкувана вартість закупівлі замовника не буде вже «секретом» і повинна бути оприлюднена.

Також слiд зважати на те, що предмет закупівлі за «новими правилами» заповнення рiчного плану закупівель має вказуватися з зазначенням за наявності показника десятого знака вiдповiдного державного класифікатора (незалежно від того, визначено замовником лоти чи нi).

Водночас якщо аналізувати положення наказу № 921 (яким затверджений Порядок визначення предмета закупівлі), то бачимо, що цей наказ таких положень (щодо зазначення показника десятого знака, якщо замовником предмет закупівлі не дiлиться на лоти) не мiстить.

Так, зокрема, згідно з п. 2.1 розд. II Порядку передбачено, що предмет закупівлі товарів та послуг визначається замовником згідно з пп. 20 i 27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та на основі Державного класифікатора продукцiї та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої полiтики від 11.10.2010 р. № 457, за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорiя») iз зазначенням у дужках конкретноi назви товару чи послуги.

Зауважте також, що при визначенні предмета закупівлі на засіданні комітету з конкурсних торгів першочергово замовник повинен керуватися Законом № 1197 i наказом № 921, а вже потiм при оформленнi рiчного плану закупівель зважати на вимоги наказу № 1106. Але ж, як бачимо, тут присутня деяка неузгодженість норм наказiв № 921 та № 1106. Тож з цього приводу чекаємо роз’яснення Уповноваженого органу (Мінекономрозвитку).

 

ДОВІДКА

З 4 листопада цього року набрав чинності наказ № 1112, яким внесено зміни в тому числі й до наказу № 921.

 

Якщо ж замовник визначатиме частини предмета закупівлі (лоти) згідно з п. 33 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197, то в рiчному планi необхідно буде зазначити кiлькiсть лотiв та найменування кожного з них.

Відповідно до наказу № 1106 в разі складання річного плану закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель, графа 4 форми не заповнюється.

При цьому якщо торги не проводяться, то в графі 5 зазначається місяць поточного року, в якому замовник планує укласти договір без проведення процедур закупівель.

Водночас у графі 6 зазначається інформація про намір укласти рамкову угоду за результатами процедури закупівлі. А в разі укладання рамкової угоди генеральним замовником зазначаються його найменування та рішення про визначення генерального замовника (генеральних замовників) для організації та проведення торгів в інтересах замовників за рамковими угодами. Разом з тим наказом № 1106 передбачено, що у графі 6 обов’язково вказуються відповідний пункт ч. 1 ст. 4 Закону № 4851, що є підставою для укладення договору без застосування процедур закупівель, а також кількість товару або обсяг виконання робіт чи надання послуг.

 

До річного плану закупівель включаються закупівлі з такою очікуваною вартістю

1

без урахування податку на додану вартість дорівнює або більше сум, зазначених у ч. 1 ст. 2 Закону № 1197

для процедур: відкриті торги, двоступеневі торги, попередня кваліфікація учасників, переговорна процедура

2

з урахуванням податку на додану вартість не перевищує суми, зазначеної у ч. 1 ст. 35 Закону № 1197

для процедури запиту цінових пропозицій

3

з урахуванням податку на додану вартість дорівнює або більше сум, що зазначені в ч. 3 ст. 2 Закону № 4851

 

Увага! Як передбачено наказом № 1106, замовник визначає очікувану вартість предмета закупівлі на момент, що передує проведенню певної процедури закупівлі. Очікувана вартість не потребує коригування за результатами здійснення торгів.

Цікаво, що попередньо згідно з наказом № 922 було передбачено, що в разі якщо очікувана вартість закупівлі є меншою вартісних меж, згідно з якими проводяться процедури закупівель, то замовник не створює комітет з конкурсних торгів і може складати реєстр таких закупівель у довільній формі за підписом уповноваженої особи замовника. Натомість нині наказом № 1106 передбачається обов’язкове складання реєстру таких закупівель.

Тож, як бачимо, для замовників пiсля набрання чинності новим наказом № 1106 з’явилося багато новацій при заповненні річного плану закупівель. Як кажуть, «Попереджений — значить озброєний»!

А контролерам, враховуючи те, що перевірятися можуть закупівлі за рiзнi перiоди, варто «тримати руку на пульсi», щоб не сплутати, в який період за якими нормами замовник мав складати річний план закупівель.

 

ПЛАНУЄМО. ВНОСИМО ЗМІНИ

Примітно, що чинне законодавство у сфері державних закупівель не регламентує порядок внесення змін до річного плану закупівель. Не передбачено таких положень й у наказi № 1106. Разом з тим у ході здійснення закупівель у замовника може виникнути необхідність або відкоригувати певну інформацію у річному плані, або внести до нього нові дані. Як діяти в такому випадку?

Важливо! Зміни до річного плану закупівель замовник може внести, виклавши відповідну інформацію (позиції, графи тощо) плану в новій редакції. Також такі зміни можна внести й у спосіб, коли план викладається у новій редакції.

Закон № 1197 не обмежує замовника в кількості та строках внесення змін до річного плану закупівель.

 

Приклад 1. Замовник вирішив спланувати закупівлі наприкінці року на наступний рік. Як відомо, проведення торгів займає певний час, тож на початку року може виникнути ситуація, що торги ще тривають, а замовнику вже конче необхідний якийсь товар. Тож задля забезпечення потреби в певних товарах на початку наступного року замовник продовжив дію договору про закупівлю, скориставшись частиною 6 статті 40 Закону № 1197.

Чи відображається інформація щодо такої закупівлі в річному плані закупівель?

 

Для початку нагадаємо, що згідно з ч. 6 ст. 40 Закону № 1197 дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Варто акцентувати, що річний план закупівель на відповідний рік (наприклад, на 2015 рік) замовник складає щодо тих закупівель, які він планує провести за процедурами, передбаченими у Законі № 1197. У вказаній ситуації є факт зміни істотних умов договору, а не нова закупівля, якщо навіть 20 відсотків суми від попереднього договору дорівнюватиме або перевищуватиме 100 тис. грн. При цьому інформацію стосовно продовження дії договору на 20 відсотків замовник може відобразити в додатку до річного плану закупівель під певним заголовком, наприклад: «Зобов’язання 2014 року», та зазначити посилання на ч. 6 ст. 40 Закону № 1197.

 

Приклад 2. Під час здійснення торгів замовнику зменшено суму закупівлі згідно з кошторисом.

 

Якщо процедура закупівлі ще не закінчилася, то замовнику варто внести певні зміни до річного плану та протягом п’яти робочих днів з дня їх затвердження надіслати зміни до плану до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, або обслуговуючого банку, а також забезпечити оприлюднення зміненого річного плану на веб-порталах Уповноваженого органу та власному.

Якщо ж зменшення асигнувань замовнику відбулося після того, коли за результатами торгів укладено договір, то не слід вносити зміни до річного плану, при цьому в колонці «Примітка» можна зазначити відповідну інформацію. Водночас замовник вносить зміни до істотних умов договору про закупівлю, керуючись ч. 5 ст. 40 Закону № 1197.

 

Приклад 3. Ціна пропозиції учасника-переможця виявилася меншою, ніж виділено замовнику асигнувань на певний предмет закупівлі й менша очікуваної вартості закупівлі, зазначеної по цьому предмету закупівель у річному плані закупівель.

 

У такій ситуації в колонці «Примітка» напроти такого предмета закупівлі замовник може вказати суму укладеного договору.

 

Слід зазначити, що ще до Закону № 2289 Мінекономрозвитку було надано роз’яснення від 27.12.2013 р. № 3302-05/46114-06 щодо здійснення закупівель у разі так званих «додаткових» коштів (зекономлені внаслідок проведення торгів, з’явилися після перерозподілу коштів, у разі зміни ціни договору в бік зменшення, розірвання договору тощо). Згідно з цим роз’ясненням запланований на такі кошти предмет закупівлі буде новим предметом закупівлі. Роз’яснення розміщено на офіційному сайті Мінекономрозвитку:

http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel

Разом з тим зазначене роз’яснення варто аналізувати в контексті викладення в новій редакції певних норм Закону № 2289, ураховуючи положення Закону № 1197.

 

Приклад 4. Замовником відмінено торги по певному предмету закупівлі на підставі ч. 1 ст. 30 Закону № 1197. Пізніше по цьому предмету закупівлі замовнику зменшено асигнування, внаслідок чого такий предмет закупівлі за вартісними межами не підпадає під дію Закону № 1197. Які подальші дії замовника?

 

У такому випадку замовник зазначає в додатку до річного плану закупівель інформацію щодо закупівлі по вказаному предмету, а в колонці «Примітка» річного плану може зазначити, що торги відмінено. Якщо ж, наприклад, асигнування зменшено ще до проведення торгів, внаслідок чого з урахуванням нової очікуваної вартості Закон № 1197 не застосовується, то в такій ситуації замовник вносить зміни до річного плану, вилучивши графу щодо запланованої попередньо закупівлі, а також вносить зміни до додатка до річного плану шляхом доповнення інформацією про новий предмет закупівлі.

При цьому не слід забувати, що усі рішення про внесення змін до річного плану закупівель, а також у додаток до нього приймаються комітетом з конкурсних торгів на його засіданні й оформляються протокольно.

 

ТИПОВІ ПОРУШЕННЯ ПРИ СКЛАДАННІ РІЧНОГО ПЛАНУ ЗАКУПІВЕЛЬ

Одним з органів, що контролюють сферу державних закупівель, є Державна фінансова інспекція України. Статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.93 р. № 2939-XII передбачено, що перевірка державних закупівель полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання підконтрольними установами законодавства про державні закупівлі та проводиться органом державного фінансового контролю на всіх стадіях державних закупівель.

Слід зазначити, що питання планування здійснення держзакупівель є одним з питань, які перевіряються фінінспектором в ході контрольного заходу. Як свідчить практика, порушення закупівельного законодавства виявляються не тільки в частині проведення процедур, а й в частині їх планування. І навіть якщо за результатами контрольного заходу не буде виявлено жодних інших порушень, окрім порушень законодавства у сфері держзакупівель з питань їх планування, на секретаря і голову комітету з конкурсних торгів, які за законом підписують річний план закупівель, фінінспектором може бути складено адміністративний протокол відповідно до ст. 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тож звернемо увагу на типові порушення, яких слід уникати замовникам, плануючи закупівельний процес.

По-перше. Замовнику не варто змінювати затверджену підзаконним актом (сьогодні — це наказ № 1106) форму річного плану закупівель (необхідно зазначати всі колонки та їх назви, як у формі), адже недотримання форми може кваліфікуватися як порушення.

По-друге. При заповненні затвердженої форми варто дотримуватися затвердженої нині наказом № 1106 Інструкції щодо такого заповнення. Оскільки, якщо аналізувати типовi порушення при складанні річного плану закупівель за формою, яка була затверджена наказом № 922, то часто-густо замовники «попадались» на тому, що не зазначали очікувану вартість предмета закупівлі цифрами та словами із зазначенням ПДВ (колонка 4 форми), місяць поточного року, в якому планується розпочати процедуру закупівлі (колонка 6 форми), назву підрозділу (або підрозділів) та прізвище, ім’я і по батькові посадової особи/посадових осіб, відповідальних за підготовку документації (колонка 7 форми).

По-третє. Варто не допускати порушень ч. 5 ст. 2 Закону № 1197, відповідно до якої передбачено, що замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

 

Як бачимо, здійснюючи закупівлю, можна спіткнутися ще на етапі її планування. Тож на згадку приходять слова давньогрецького філософа Демокріта: «Краще радитися перед дiями, анiж потiм роздумувати над ними» та «Краще думати перед тим, як діяти, аніж опісля».

Державні закупівлі добавить теги изменить теги
Добавьте свои теги к статье
Разделяйте метки запятой. Например: бухгалтерия, форма, проценты, НДС, квартальный отчёт. Максимальное количество 10.
или Закрыть
Ваша оценка учтена! Оцените статью :
  • Хорошо
  • Нормально
  • Плохо
Поделиться:
Комментарии к статье