(066) 87-010-10 Перезвоните мне
Переводим бухгалтеров в ОНЛАЙН!
  • В избранное
  • Печать
  • Шрифт
  • Цвет фона
  • Комментарии 0
  • В разработке
2/3
Бюджетная бухгалтерия
Бюджетная бухгалтерия
Март , 2016/№ 12/1

Державні закупівлі у сфері будівництва

Розумна обережність людини виражається не стільки в тому, що вона ніколи не робить помилок, скільки в тому, що вона не допускає їх повторення. Крістіан Боуві
Погодьтеся, питання державних закупівель у сфері будівництва — це найменш висвітлена тема з усіх інших закупівельних тем. Така ситуація та останні зміни у держзакупівельній сфері породжують ще більше запитань. Тож сьогодні ми надаємо відповіді на найбільш актуальні запитання, у тому числі й шляхом порівняльного аналізу, з урахуванням тих змін, що вже діють з початку цього року, та тих, які ще чекають на замовників-бюджетників у цьому році.

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

ГК Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

ЦК — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон № 1197 — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197.

Закон № 922 — Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922.

Порядок — Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 921.

ДК 021:2015 — ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затверджений наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 р. № 1749.

ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затверджені наказом Мінрегіону від 05.07.2013 р. № 293.

ДБН А.2.2-3-2014 — ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджені наказом Мінрегіону від 04.06.2014 р. № 163.

ГБН Г.1-218-182:2011ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджені наказом Держслужби автомобільних доріг України від 23.08.2011 р. № 301.

Примірний перелік — Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Держкомітету з питань ЖКГ від 10.08.2004 р. № 150.

Загальні умови — Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою КМУ від 01.08.2005 р. № 668.

ВИКОРИСТАНІ СКОРОЧЕННЯ

Мінекономрозвитку, Уповноважений орган з питань закупівель — Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Мінрегіон Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Найперше, що здійснює комітет з конкурсних торгів замовника — це планування закупівель. Щоб правильно скласти річний план закупівель, замовник має правильно визначити предмет закупівлі. Нині питання планування закупівель та визначення предмета закупівель регламентує Закон № 1197 та підзаконні нормативно-правові акти.

Нагадаємо, що зовсім скоро, з 1 квітня цього року, для певної категорії замовників-бюджетників (а саме центральних органів виконавчої влади) будуть введені в дію новації щодо планування, передбачені Законом № 922, адже з цього часу такі замовники мають здійснювати закупівлі по-новому. Всі інші замовники-бюджетники такі новації повинні враховувати з 1 серпня цього року.

ДОВІДКА

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 922 замовники матимуть оприлюднювати на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель річний план, додаток до річного плану та зміни до них протягом 5 календарних днів із дня їх затвердження.

Сьогодні Закон № 1197 вимагає оприлюднення річного плану та змін до нього в строк 5 робочих днів з дня затвердження річного плану або змін до нього. При цьому згідно з Інструкцією щодо заповнення форми річного плану закупівель/річного плану закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель, затвердженою наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2014 р. № 1106, додаток до річного плану оприлюднюється замовником на власному веб-сайті або за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів щокварталу.

Як бачимо, строки оприлюднення річного плану закупівель і додатка до нього буде змінено.

Проаналізуємо далі, як ще на етапі планування визначати предмет закупівлі робіт та послуг, які часто плутають з роботами, наприклад роботи з капітального ремонту та послуги з поточного ремонту тощо.

Предмет закупівлі — роботи

Так, відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 предмет закупівлі — це товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

При цьому роботами у розумінні законодавця є проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт ( п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197).

А послугами вважають будь-який предмет закупівлі (крім товарів і робіт), зокрема, транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-технічні (експериментальні) розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт ( п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197).

ДОВІДКА

Визначення таких термінів, як «предмет закупівлі», «роботи», «послуги», не змінилося по своїй суті в Законі № 922.

При цьому законодавець передбачив, що предмет закупівлі замовник визначає у порядку, встановленому Уповноваженим органом з питань закупівель. До предмета закупівлі послуг з поточного ремонту ми ще повернемося, а зараз проаналізуємо особливості визначення предмета закупівлі робіт.

Так, розд. ІІІ Порядку передбачено, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, а також ГБН Г.1-218-182:2011 (ср. 025069200), із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої — п’ятої цифр основного словника ДК 021:2015.

ДОВІДКА

ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 установлює основні правила з визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування.

Ознайомитися з ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 можна на офіційному сайті Мінрегіону в мережі Інтернет за адресою:

http://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2015/12/DSTU1.1-1_z_-Zm_noyu-1.pdf

Увага! ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 носить обов’язковий характер при визначенні вартості будівництва об’єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

При цьому ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 не містить визначення терміна «об’єкт будівництва». Разом з тим, у розд. 3 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 закріплено, що в цьому стандарті використано терміни відповідно до ДБН А.2.2-3-2014.

Тож далі розглянемо питання, що ж включає в себе поняття «об’єкт будівництва», а отже, що ж буде вважатися предметом закупівлі робіт.

Так, відповідно до п. 3.12 розд. 3 ДБН А.2.2-3-2014 об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або їх частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

ДОВІДКА

Ознайомитися з ДБН А.2.2-3-2014 можна на офіційному сайті Мінрегіону, а також у мережі Інтернет за посиланням:

http://dbn.at.ua/_ld/11/1168__.2.2-3-2014.pdf

Як передбачено п. 3.3 ДБН А.2.2-3-2014, будинок — це різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей.

Будівля — це різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції (п. 3.1 ДБН А.2.2-3-2014).

При цьому згідно з п. 3.22 ДБН А.2.2-3-2014 споруда — це штучно створений об’ємний, площинний або лінійний об’єкт, що має природні або штучні просторові межі, призначений для досягнення певних цілей.

Комплекс (будова) — це сукупність будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об’єднаних цільовим призначенням, зведення яких здійснюється, як правило, за єдиною проектною документацією (п. 3.8 ДБН А.2.2-3-2014).

При цьому, як передбачено п. 3.25 ДБН А.2.2-3-2014, частина будинку, будівлі, споруди — це визначена проектною документацією на реконструкцію або капітальний ремонт частина існуючого об’єкта, введеного в експлуатацію в установленому порядку.

А лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури вважають наземні, надземні або підземні лінійні об’єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо (п. 3.9 ДБН А.2.2-3-2014).

ДОВІДКА

ДБН А.2.2-3-2014 містить також визначення таких термінів, як «проектні роботи», «будівництво», «нове будівництво», «об’єкт виробничого призначення», «об’єкт невиробничого призначення», «реконструкція», «технічне переоснащення», «капітальний ремонт» тощо.

Варто зазначити, що на будівництво об’єкта має бути складений окремий проект і кошторис або кошторисний розрахунок (об’єктний кошторис або об’єктний кошторисний розрахунок).

При цьому в разі складання кошторису або кошторисного розрахунку на об’єкт будівництва (об’єктний кошторис або об’єктний кошторисний розрахунок) потрібно враховувати таке:

1

відповідно до п. 3.8 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 об’єктний кошторис — це кошторисний документ, який визначає кошторисну вартість будівництва будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, лінійного об’єкта інженерно-транспортної інфраструктури у цілому і об’єднує у своєму складі підсумкові дані з локальних кошторисів на окремі види будівельних робіт

2

згідно з п. 3.9 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 об’єктний кошторисний розрахунок об’єднує у своєму складі на об’єкт у цілому дані з локальних кошторисів і локальних кошторисних розрахунків та підлягає уточненню

ДОВІДКА

Якщо вартість будівництва будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, лінійного об’єкта інженерно-транспортної інфраструктури може бути визначена за одним локальним кошторисом, то об’єктний кошторис не складається. У такому випадку роль об’єктного кошторису виконує локальний кошторис.

Таким чином, згідно з ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 на окремі види робіт складаються локальні кошториси або локальні кошторисні розрахунки, дані з яких об’єднуються при складанні об’єктних кошторисів або об’єктних кошторисних розрахунків. А отже, на кожен з об’єктів будівництва складається окремий об’єктний кошторис або об’єктний кошторисний розрахунок.

Як ми зазначали вище, згідно з Порядком предмет закупівлі робіт визначають за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013.

Підсумуємо. Якщо роботи проводять по окремих об’єктах, на які складені окремі об’єктні кошториси або об’єктні кошторисні розрахунки, вартість яких є меншою вартісної межі для закупівлі робіт, як передбачено ч. 1 ст. 2 Закону № 1197, а саме: менше 1,5 млн грн. (з ПДВ), то замовник-бюджетник може здійснювати закупівлю таких робіт без застосування Закону № 1197, а отже, без проведення процедур закупівель.

Нагадаємо, що вартісна межа для застосування Закону № 922 при закупівлі робіт така ж сама, тобто 1,5 млн грн.

Увага! Установлену ч. 1 ст. 2 Закону № 1197 вартісну межу для закупівлі робіт застосовують саме до об’єкта будівництва, визначеного відповідно до ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 і ДБН А.2.2-3-2014, а не до окремого виду робіт, які включені до кошторисного розрахунку вартості такого об’єкта.

Водночас не забуваймо, що об’єктом будівництва згідно з ДБН А.2.2-3-2014 є не тільки будинок, будівля, споруда, а й їх частина, на що ми звертали увагу вище. Тож якщо, наприклад, проектною документацією на реконструкцію або капітальний ремонт визначено частину будівлі, введеної в експлуатацію в установленому порядку, то ця частина будівлі буде окремим об’єктом будівництва. А отже, предмет закупівлі робіт визначатимуть за таким об’єктом будівництва.

Одночасно не забуваймо, що при визначенні предмета закупівлі робіт замовник має зазначити в дужках предмет закупівлі відповідно до показників другої — п’ятої цифр основного словника ДК 021:2015. Далі для прикладу вкажемо декілька назв можливих предметів закупівель робіт. При цьому спочатку в назві зазначаємо назву предмета закупівлі за об’єктом будівництва, а потім в дужках цифровий код ДК 021:2015. Зауважимо, що зазначати в предметі закупівлі ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 законодавець не вимагає, а лише вказує на те, що предмет закупівлі робіт визначають з урахуванням цього держстандарту. Водночас відсутні вимоги зазначати крім цифрового значення показників другої — п’ятої цифр основного словника ДК 021:2015 ще й словесний вираз таких показників. Як наслідок, при правильному визначенні предмета закупівлі одних і тих же робіт у різних замовників можемо спостерігати різне формулювання назви такого предмета закупівлі в оголошеннях про заплановані закупівлі.

Приклади:

— «ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013. Реконструкція будівлі закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» (код ДК 021:2015 — 45214000-0 Будівництво освітніх та науково-дослідних закладів)»;

— «Будівництво дамб і колекторно-дренажної мережі у підніжжя розподільчої дамби (код ДК 021:2015 — 45113000-2)»;

— «Капітальний ремонт приміщень компресорної станції (код ДК 021:2015 — 45000000-7 Будівельні роботи)»;

— «ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013. Реконструкція вул. Святкової від просп. Перемоги до вул. Миру (код ДК 021:2015 — 45233000-9 Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг)»;

— «Термомодернізація будівлі комунального закладу «Сонечко» (код ДК 021:2015 — 45215100-8 Інше (реконструкція)»;

— «ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. Нове будівництво магістрального водогону (код ДК 021:2015 — 45231300-8 — інше».

Отже, з визначенням предмета закупівлі робіт загалом розібралися. Тож далі проаналізуємо, яким чином визначити предмет закупівлі послуг з поточного ремонту, щоб не сплутати такі послуги з роботами, а саме: роботами з капітального ремонту.

Послуги з поточного ремонту

Абзацом 1 п. 2.1 розд. ІІ Порядку передбачено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пп. 2 і 27 ч. 1 ст. Закону № 1197 та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457, за показником п’ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої — п’ятої цифр основного словника Національного класифікатора України ДК 021:2015, а також конкретної назви товару чи послуги.

Разом з тим для закупівлі послуг з поточного ремонту Уповноважений орган з питань закупівель передбачив окреме визначення предмета такої закупівлі.

Так, з 15 грудня 2015 року, з огляду на зміни до Порядку, відповідно до п. 2.2 розд. ІІ Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією ДБН А.2.2-3-2014 та/або ГБН Г.1-218-182:2011.

Увага! Попередньо Порядок передбачав визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту за об’єктом будівництва лише з посиланням на ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 без уточнення поняття «об’єкт будівництва».

Разом з тим, як бачимо, нині п. 2.2 розд. ІІ Порядку для визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту містить лише вказівку на такі об’єкти будівництва, як будинок, будівля, споруда, лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури. При цьому відсутня вказівка щодо можливості визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту за частинами зазначених об’єктів будівництва, як це передбачено для визначення предмета закупівлі робіт.

Слід зазначити, що в контексті законодавства з питань державних закупівель поточний ремонт відноситься до послуг, тоді як капітальний ремонт відноситься до робіт.

Так, капітальний ремонт передбачає наявність проектно-кошторисної документації, а поточний ремонт можна проводити на підставі дефектних актів.

Разом з тим у силу ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 передбачено, що при визначенні вартості окремих видів капітальних ремонтів (при поліпшенні експлуатаційних показників введених в експлуатацію в установленому порядку об’єктів будівництва) кошторисна документація укладається за дефектним актом (додаток Р (форма дефектного акта) до ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013).

Слід зазначити, що Державний комітет України з будівництва та архітектури в листі від 30.04.2003 р. № 7/7-401 надав роз’яснення щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонту.

Так, капітальний ремонт будівлі — це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшенням експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об’єкта.

ДОВІДКА

Відповідно до п. 3.7 ДБН А.2.2-3-2014 капітальний ремонт — це сукупність робіт на об’єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

При цьому важливою ознакою капітального ремонту є те, що при таких роботах передбачається призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).

Разом з тим, поточний ремонт — це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій та інженерного обладнання.

Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен провадитися з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об’єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).

Увага! На сьогодні є чинним Примірний перелік.

Далі для порівняння та аналізу наведемо приклади різних видів робіт з капітального ремонту та різних видів послуг з поточного ремонту.

Так, згідно з розд. 2 Примірного переліку до капітального ремонту відносяться, зокрема, такі роботи, як:

1

розбирання існуючих внутрішніх стін та мурування нових, пов’язане з переплануванням приміщень

2

відновлення зовнішньої штукатурки з подальшим фарбуванням фасадів будівель

3

ремонт облицювання перегородок плитковим матеріалом

4

відновлення дерев’яних сходів

5

ремонт та заміна перил та поручнів сходів

6

заміна старих міжповерхових перекриттів та перекриттів горищ новими конструкціями або підсилення старих несучих елементів

7

перестилання паркетних підлог з виправленням або заміною настилу

9

заміна старих конструкцій даху готовими залізобетонними елементами з покриттям толем, руберойдом та іншими покрівельними матеріалами

10

ремонт м’якої, шиферної, металевої та інших покрівель з використанням нових матеріалів або суцільна заміна їх іншими матеріалами

11

заміна віконних рам, дверних полотен та підвіконних дощок з фарбуванням та встановленням нових приладів і склінням

12

фарбування віконних рам, дверей, стель, стін та підлог після проведеного капітального ремонту цих конструкцій

13

заміна шпалер

14

заміна приладів опалення, що зробились непридатними, встановлення додаткових секцій та нових приладів опалення

При цьому згідно з п. 1.2 розд. 1 Примірного переліку до поточного ремонту відносять, зокрема, такі роботи, як:

1

усунення дрібних несправностей у фундаментних стінах, що не пов’язані з підсиленням або перемуруванням фундаменту

2

усунення різних дрібних несправностей у зовнішніх та внутрішніх (капітальних) стінах, що не пов’язане з перемуруванням або кріпленням стін, а також із зміною вінців по периметру (у дерев’яних будинках)

3

ремонт зовнішньої штукатурки в окремих місцях з відбиванням відсталої штукатурки

4

частковий ремонт або відновлення окремих місць облицювання фасадів будівель

5

ремонт та заміна окремих місць в облицюванні стін

6

ремонт перекриттів в окремих місцях з частковою заміною чорної підлоги, мастила та засипки

7

дрібний ремонт паркетних підлог та підлог з лінолеуму з переклеюванням окремих клепок та полотен лінолеуму

8

ремонт бетонної основи підлог в окремих місцях

9

заміна окремих плиток в етернітовій, черепичній або шиферній покрівлі

10

часткове виправлення дранкової покрівлі в місцях протікання, ремонт тесової покрівлі та покрівлі з покрівельної стружки з частковою заміною трухлявих дощок

11

частковий ремонт покрівлі із рулонних матеріалів

12

частковий ремонт настінних жолобів, карнизних звисів та водостічних труб

13

вибірковий ремонт металевої покрівлі

14

ремонт та заміна окремих віконних коробок та підвіконь

15

часткове побілення та фарбування стін та стель

Як бачимо, однією із визначальних ознак віднесення закупівлі до поточного, а не капітального ремонту є те, що при поточному ремонті це частковий, вибірковий або дрібний ремонт чи ремонт в окремих місцях.

Підсумуємо. З огляду на зазначене, у разі якщо по такому об’єкту будівництва, як будинок, будівля, споруда або лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури, замовник закуповує різні послуги з поточного ремонту (наприклад, 1 — ремонт та заміна окремих місць в облицюванні стін; 2 — ремонт та заміна окремих віконних коробок та підвіконь; 3 — часткове побілення та фарбування стін та стель), які кожна окремо мають очікувану вартість менше 200 тис. грн. (з ПДВ), але в сумі очікувана вартість таких послуг з поточного ремонту перевищує вартісну межу застосування Закону № 1197 для закупівлі послуг, а саме 200 тис. грн. (з ПДВ), то замовник має застосовувати процедуру закупівлі виходячи із загальної вартості таких послуг з поточного ремонту по зазначеному нами вище об’єкту будівництва та не повинен ділити їх на частини з метою уникнення проведення процедури.

Разом з тим замовник може в межах єдиної процедури закупівлі відокремити різні види послуг з поточного ремонту, поділивши предмет закупівлі на частини (лоти).

Одночасно зауважимо: в разі якщо по об’єкту будівництва, визначеному згідно з ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 і ДБН А.2.2-3-2014, при закупівлі робіт з капітального ремонту замовник закуповує різні види таких робіт, він має проводити процедуру закупівлі, якщо загальна очікувана вартість цих робіт по об’єкту будівництва дорівнює або перевищує 1,5 млн грн.

Далі для прикладу вкажемо декілька назв можливих предметів закупівель послуг з поточного ремонту. Зауважимо: зазначати в такому предметі закупівлі послуг як послуги з поточного ремонту показник п’ятого знака ДК 016:2010, показники третьої — п’ятої цифр ДК 021:2015 Порядок не зобов’язує. Водночас нормотворець не вимагає зазначати при формулюванні предмета закупівлі послуг з поточного ремонту посилання на ДБН А.2.2-3-2014 або ГБН Г.1-218-182:2011, а лише вказує на те, що такий предмет закупівлі, як послуги з поточного ремонту, визначають з урахуванням термінології ДБН А.2.2-3-2014 та/або ГБН Г.1-218-182:2011.

Приклади:

— «ГБН Г.1-218-182:2011. Поточний середній ремонт автомобільної дороги Ковель — Чернівці на ділянці км…)»;

— «ДБН А.2.2-3:2014. Поточний ремонт будівельних конструкцій головного корпусу блок № 2»;

— «Поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення в межах Київської області».

Приклади (для порівняння визначення предмета закупівлі робіт з капітального ремонту доріг):

— «ГБН Г.1-218-182:2011. Капітальний ремонт дорожнього огородження центрального мосту (ДК 021:2015 — 34928000-8 Облаштування для доріг)»;

— «Капітальний ремонт дорожнього покриття зі сторони проспекту Перемоги до ЗОШ № 5 (ДК 021:2015 — 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)».

Практичні ситуації

Далі розглянемо ситуації, що можуть виникнути в замовника при закупівлі робіт і послуг в будівництві, та порадимо, як їх практично вирішити.

Ситуація 1

У замовника виникла необхідність провести поточний ремонт декількох будівель. Вартість такого ремонту по кожному із об’єктів не перевищує 200 тис. грн. Предмет закупівлі можна поділити по кожному з таких об’єктів чи весь поточний ремонт по усіх об’єктах разом і буде одним предметом закупівлі?

Вирішення

Поточний ремонт є послугою відповідно до Закону № 1197. Як передбачено ч. 1 ст. 2 цього Закону, він застосовується за умови, що вартість предмета закупівлі послуг дорівнює або перевищує 200 тис. грн.

Згідно з Порядком під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожною окремою будівлею (згідно з термінологією ДБН А.2.2-3-2014).

Отже, поточний ремонт кожної окремої будівлі є окремим предметом закупівлі та не потребує застосування Закону № 1197 у випадку, якщо по кожній будівлі вартість поточного ремонту не буде дорівнювати або ж перевищувати 200 тис. грн.

У зазначеній ситуації замовник включає предмети закупівель послуг з поточного ремонту по кожній окремій будівлі в додаток до річного плану закупівель як такі, що не потребують застосування процедур, передбачених Законом № 1197, та укладає «прямі» договори.

При цьому зауважимо, що предмет закупівлі послуг з поточного ремонту визначають саме за об’єктом будівництва (в цій ситуації — будівля), а не за приміщенням. Тож вартість послуг з поточного ремонту усіх приміщень будівлі додають (тобто обсяги ремонтних робіт по будівлі мають бути зібрані в один дефектний акт), визначають їх загальну очікувану вартість, і якщо вона буде дорівнювати або перевищувати 200 тис. грн., то замовник повинен застосувати Закон № 1197 для закупівлі поточного ремонту такої будівлі.

Ситуація 2

Чи необхідно проводити процедуру закупівлі робіт, якщо було передчасно розірвано договір за результатами торгів з попереднім підрядником (у зв’язку з його незадовільною роботою) й залишилися при цьому невиконані роботи на суму 550 тис. грн.?

Вирішення

У зазначеній ситуації, якщо замовник передчасно розірвав договір підряду, то залишкові будівельні роботи він визначає як окремий предмет закупівлі.

Разом з тим очікувану вартість залишкових будівельних робіт розраховують виходячи з їх повного обсягу, який необхідно виконати для введення об’єкта в експлуатацію.

При цьому замовник має враховувати вартісну межу застосування Закону № 1197 для закупівлі робіт, а саме: 1,5 млн грн. (з ПДВ).

У разі, якщо очікувана вартість усіх залишкових будівельних робіт буде менша ніж 1,5 млн грн. (з ПДВ), замовник відображає такий предмет закупівлі робіт у додатку до річного плану закупівель як такий, що не потребує застосування процедури закупівлі, та укладає «прямий» договір з новим виконавцем робіт.

Варто зазначити, що факт передчасного розірвання договору з попереднім підрядником повинен бути документально підтвердженим, а таке розірвання має бути обґрунтованим.

Водночас зауважимо, що у цій ситуації відсутні підстави вважати зазначені дії замовника поділом предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону № 1197, оскільки виникнення необхідності закупівлі залишкових робіт внаслідок передчасного розірвання договору замовник не міг об’єктивно передбачити на момент здійснення первинної закупівлі.

Ситуація 3

Які ще критерії, крім ціни, може застосовувати замовник при проведенні закупівельних робіт з капітального ремонту та послуг з поточного ремонту?

Вирішення

Як передбачено ч. 5 ст. 28 Закону № 1197, замовник визначає переможця торгів з числа учасників, пропозиції конкурсних торгів яких не було відхилено згідно з цим Законом (у кількості не менше двох), на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених у документації конкурсних торгів.

Критеріями оцінки є:

у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок

ціна

у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок)

ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема такими, як:

— якість виконання робіт, послуг;

— умови оплати;

— строк виконання;

— гарантійне обслуговування;

— експлуатаційні витрати

 

передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, включаючи використання місцевих ресурсів, у тому числі засобів виробництва, робочої сили і матеріалів для виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг, що пропонуються учасником

Зауважимо: відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону № 1197 якщо для визначення найбільш економічно вигідної пропозиції конкурсних торгів, крім ціни, застосовуються й інші критерії оцінки, у документації конкурсних торгів визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці пропозицій конкурсних торгів. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 50 %.

Варто зазначити, що закупівля робіт з капітального ремонту, будівництва, реконструкції, реставрації здійснюється відповідно до видів та обсягів робіт, які визначено у кошторисах проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт, будівництво, реконструкцію або реставрацію відповідної будівлі чи споруди, що свідчить про виконання робіт за окремо розробленою специфікацією.

Разом з тим складний або спеціалізований характер закупівлі підтверджується проектно-кошторисною документацією, оскільки при закупівлі робіт передбачається виконання комплексу будівельно-монтажних, ремонтно-будівельних або реставраційних робіт відповідно до затвердженого проекту.

З огляду на зазначене, застосування замовником у разі закупівлі робіт з капітального ремонту, окрім такого критерію оцінки, як «ціна», й інших критеріїв оцінки буде правомірним.

Разом з тим при встановленні інших критеріїв оцінки, крім ціни, при закупівлі послуг з поточного ремонту варто виходити також із того, чи такі послуги будуть надаватися за окремо розробленою специфікацією, чи така закупівля матиме складний або спеціалізований характер.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 922 законодавець передбачив такі ж умови встановлення інших критеріїв оцінки, ніж «ціна».

Ситуація 4

Чи можливо закуповувати обладнання під час закупівлі робіт, а також включати вартість товарів (матеріалів) у вартість робіт, передавати підряднику матеріали, закуплені замовником для виконання робіт?

Вирішення

Відповідно до ч. 2 ст. 317 ГК для здійснення робіт у капітальному будівництві можуть укладатися договори підряду на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду), на виконання проектних і досліджувальних робіт, на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва, а також інші договори.

Загальні умови договорів підряду визначають відповідно до положень ЦК про договір підряду, якщо інше не передбачено ГК.

Відповідно до ч. 3 ст. 317 ГК господарські відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва регулюються відповідними договорами підряду, якщо інше не передбачено законодавством або договором між сторонами.

При цьому за згодою сторін будівельні поставки може бути здійснено на основі договорів поставки.

В силу норми ч. 3 ст. 318 ГК забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором.

В свою чергу, ч. 1 ст. 839 ЦК передбачено, що підрядник зобов’язаний виконати роботу, визначену договором підряду, зі свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Зауважимо: ч. 1 ст. 840 ЦК передбачено, що якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, то підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. При цьому підрядник зобов’язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Також ч. 2 ст. 840 ЦК визначено: якщо роботу виконують з матеріалу замовника, то в договорі підряду має бути встановлено норми витрат такого матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків.

Пунктом 56 Загальних умов передбачено, що сторона, яка відповідно до договору підряду забезпечує роботи матеріальними ресурсами, відповідає за їх якість і відповідність вимогам, установленим нормативними документами та проектною документацією. Договором підряду може передбачатися узгодження з іншою стороною питання щодо вибору продавців (постачальників) матеріальних ресурсів.

В п. 57 Загальних умов визначено, що у разі коли зобов’язання щодо забезпечення робіт матеріальними ресурсами покладено на замовника, підрядник зобов’язаний прийняти та вжити заходів до їх збереження.

З огляду на зазначене, сторони визначають у договорі підряду, на кого саме (підрядника чи замовника) покладають забезпечення будівництва матеріалами.

При цьому, коли матеріали (будівельні матеріали, інвентар, обладнання, інструменти для господарської діяльності тощо) закуповує замовник (бюджетна організація) самостійно, то в договорі підряду необхідно встановити норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання ним своїх обов’язків.

Придбані будівельні матеріали замовник передає підряднику за накладними та актами передання будівельних матеріалів. У свою чергу, підрядник має відзвітувати перед замовником за використання отриманих від нього будівельних матеріалів.

Разом з тим, якщо для виконання робіт необхідно здійснити поставку та монтаж відповідного обладнання, таке обладнання або закуповується замовником окремо, або ж включається до вартості робіт. Водночас зауважимо: в документації варто прописувати вимоги до такого обладнання та документальне підтвердження відповідності того обладнання, що запропонує учасник, вимогам, встановленим замовником, щоб не купити «кота в мішку».

Ситуація 5

Які кваліфікаційні критерії та яке документальне підтвердження можна прописати в документації при закупівлі робіт? Які вимоги до обладнання (документальне підтвердження), що закуповується в межах торгів по роботах, можна прописати в документації?

Вирішення

Кваліфікаційні критерії до учасників замовник встановлює згідно зі ст. 16 Закону № 1197. При цьому замовник може встановити як один, так і декілька кваліфікаційних критеріїв, перелік яких передбачено в ч. 2 ст. 16 цього Закону.

Зауважимо, що у документації замовник обов’язково має передбачити спосіб документального підтвердження відповідності учасників встановленим кваліфікаційним критеріям.

Так, для підтвердження відповідності учасника такому кваліфікаційному критерію, як «наявність обладнання та матеріально-технічної бази», замовник може передбачити такі документи:

1

довідка, складена за зазначеною у цій документації формою, яка повинна свідчити, що учасник має обладнання (власне або орендоване) та відповідну матеріально-технічну базу для виконання робіт, що є предметом закупівлі

2

документальне підтвердження обладнання та матеріально-технічної бази, інформація про які вказана у зазначеній довідці (копії документів, що підтверджують перебування відповідного обладнання на балансі учасника, а в разі оренди — копії договорів оренди)

А для підтвердження відповідності учасника такому кваліфікаційному критерію, як «наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід», замовник може передбачити наступні документи:

1

довідка про наявність, кваліфікацію, досвід керівників та ІТП, а також працівників згідно з формою, передбаченою у додатку ___ до документації конкурсних торгів, яка повинна свідчити про те, що учасник має працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для виконання робіт, передбачених документацією конкурсних торгів

2

копії дипломів щодо освіти та/або спеціальності працівників, інформація про яких вказана у зазначеній довідці, а також копії документів, що підтверджують перебування працівників у штаті (копії наказів про прийняття на роботу, копії трудових книжок з відповідними записами про прийняття на роботу) або у трудових/цивільно-правових відносинах з учасником (копії трудових договорів, цивільно-правових угод)

Наявність «документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів» замовник може перевірити наступними вимогами щодо документального підтвердження:

1

довідка, складена за формою додатка __, яка повинна свідчити, що учасник має досвід виконання аналогічних договорів (аналогічними договорами є договори щодо виконання робіт з реконструкції об’єктів ______)

2

копії договорів, інформація про які вказана у зазначеній довідці, з усіма додатками до них та копії актів виконаних робіт, які підтверджують досвід учасника при виконанні вказаних у цій документації конкурсних торгів (або аналогічних) видів робіт по предмету закупівлі та фактичне виконання по таких договорах

При цьому в додатках до документації замовник встановлює відповідні форми зазначених вище довідок.

Зауважимо, що у Законі № 922 перелік зазначених трьох кваліфікаційних критеріїв не змінився. При цьому такий кваліфікаційний критерій, як «наявність фінансової спроможності», у цьому Законі відсутній.

Водночас нагадаємо, що в силу норм Закону № 1197 замовник не повинен встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників торгів.

У документації на закупівлю робіт у разі, якщо закуповується у складі робіт і обладнання, замовник також прописує технічні, якісні та кількісні характеристики такого обладнання.

Тож замовник може, наприклад, вимагати від учасника надати в складі пропозиції копію технічного паспорта на запропоноване обладнання, таблицю відповідності запропонованого учасником обладнання вимогам документації конкурсних торгів із зазначенням у таблиці вимог замовника та параметрів запропонованого учасником обладнання, інформацію про виробника обладнання, країну походження, гарантійний строк його експлуатації.

Разом з тим для підтвердження відповідності запропонованих учасником робіт умовам документації конкурсних торгів замовник може передбачити надання учасниками процедури закупівлі в складі їх пропозиції конкурсних торгів, наприклад, оригіналу гарантійного листа виробника (представництва, філії виробника — якщо їх відповідні повноваження поширюються на територію України) або офіційного представника, дилера, дистриб’ютора, уповноваженого на це виробником, яким підтверджується можливість поставки запропонованого обладнання, зазначеного в документації.

При цьому для підтвердження дійсності повноважень такого представництва можна передбачити надання учасниками в складі пропозиції документального підтвердження таких повноважень, наприклад: копії листа виробника, копії договору з виробником або копії іншого документа виробника, що підтверджує статус офіційного представника, дилера, дистриб’ютора.

Ситуація 6

Чи буде порушенням Закону № 1197 встановлення динамічної договірної ціни в договорі про закупівлю робіт, укладеному за результатами процедури закупівлі?

Вирішення

Як передбачено ч. 1 ст. 40 Закону № 1197, договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень ЦК та ГК з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до абз. 5 п. 3 Загальних умов договірна ціна — це визначена на основі кошторису, узгоджена сторонами і обумовлена у договорі підряду ціна (вартість) робіт.

При цьому договірна ціна може бути приблизна (динамічна). Як передбачено Загальними умовами, динамічна договірна ціна — це договірна ціна, визначена на основі кошторису, що підлягає коригуванню з урахуванням уточнення обсягів робіт, цін на ресурси та інших підстав, визначених умовами договору підряду.

Отже, застосування динамічної ціни договору підряду передбачає можливість її уточнення відповідно до зміни рівня цін на матеріальні ресурси, що пред’явлені підрядником для взаєморозрахунків за виконані роботи (тобто цін на фактично придбані ним матеріали). Зауважимо, що таке уточнення призводить до зміни вартості договору підряду протягом його виконання.

При цьому відповідно до Закону № 1197 передбачено, що істотні умови договору про закупівлю (згідно з ЦК і ГК однією з істотних умов договору є сума договору, тобто вартість робіт за договірною ціною) не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 40 цього Закону.

Отже, істотні умови договору про закупівлю, укладеного за результатами торгів, в тому числі й договору підряду, замовник може змінити лише в передбачених Законом № 1197 виключних випадках, а інші умови такого договору, які не є істотними, законодавець не забороняє змінювати.

ДОВІДКА

Відповідно до п. 5 Загальних умов істотними умовами договору підряду є такі:

— найменування та реквізити сторін;

— місце і дата укладення договору підряду;

— предмет договору підряду;

— договірна ціна;

— строки початку та закінчення робіт (будівництва об’єкта);

— права та обов’язки сторін;

— порядок забезпечення виконання зобов’язань за договором підряду;

— умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об’єкта будівництва;

— порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами;

— порядок залучення субпідрядників;

— вимоги до організації робіт;

— порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів;

— умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт;

— джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об’єкта);

— порядок розрахунків за виконані роботи;

— порядок здачі-приймання закінчених робіт (об’єкта будівництва);

— гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об’єкта будівництва), порядок усунення недоліків;

— відповідальність сторін за порушення умов договору підряду;

— порядок врегулювання спорів;

— порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.

З огляду на зазначене, замовник може встановити в договорі про закупівлю робіт, укладеному за результатами процедури закупівлі, динамічну договірну ціну, але змінити таку ціну він зможе лише у випадках, встановлених ч. 5 ст. 6 Закону № 1197.

Зауважимо: визначеною п. 2 ч. 5 ст. 6 цього Закону підставою для зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, замовник не зможе скористатися при закупівлі робіт (наприклад, при зміні ціни на обладнання, що закуповується для виконання робіт), оскільки зазначений випадок поширюється на закупівлі, коли предметом є виключно товар.

А от змінити ціну договору, керуючись п. 7 ч. 5 ст. 6 Закону № 1197, замовник зможе.

ДОВІДКА

Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 6 Закону № 1197 передбачена можливість внести зміни до істотних умов договору у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти або показників Platts у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу або таких показників, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю.

Така зміна загальної вартості робіт за договором може здійснюватися лише за згодою Сторін (за наявності необхідних документальних розрахунків та інших матеріалів, що обґрунтовують такі зміни), наприклад, у разі зміни системи заробітної плати, що затверджується Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України та іншими уповноваженими державними органами.

Ситуація 7

Якщо замовник закуповує роботи, як застосовувати й чим обґрунтовувати наявність підстав для внесення змін до договору підряду на підставі п. 1 ч. 5 ст. 40 Закону № 1197, якщо зменшення обсягів закупівлі не пов’язано з обсягом видатків замовника, а пов’язано, наприклад, з технічними причинами?

Вирішення

Пунктом 1 ч. 5 ст. 40 Закону № 1197 визначено, що істотні умови договору про закупівлю може бути змінено у випадку зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

Зауважимо, що зазначена норма не обмежує замовника зменшувати обсяг закупівлі виключно у випадку зменшення фактичного обсягу його видатків, тобто підставами для зменшення обсягу закупівлі можуть бути й інші підстави, крім зазначеної законодавцем.

Отже, якщо в замовника після укладення договору на закупівлю робіт відпала необхідність у виконанні робіт у повному обсязі, передбаченому таким договором, зазначене підтверджується змінами до проектно-кошторисної документації на підставі технічних рішень учасників процесу будівництва.

У зазначеній ситуації відповідно до зменшених обсягів закупівлі коригується договірна ціна як істотна умова договору та укладається додаткова угода до договору про закупівлю, яка зменшує загальну суму, визначену в договорі підряду (тобто вартість договору).

Ситуація

Чи має замовник передбачати в документації вимоги щодо залучення підрядником субпідрядних організацій? Яке документальне підтвердження передбачити в такому випадку?

Вирішення

Відповідно до п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону № 1197 законодавець визначив, що документація конкурсних торгів має містити у разі закупівлі робіт або послуг вимогу про зазначення учасником у пропозиції конкурсних торгів інформації (повне найменування та місцезнаходження) про кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 % від вартості договору про закупівлю.

Зауважимо, що у Законі № 922 законодавець залишив (п. 17 ч. 2 ст. 22 цього Закону) зазначену вимогу лише щодо закупівлі робіт (для послуг не передбачено).

При цьому в документації конкурсних торгів замовник може передбачити таке документальне підтвердження:

— в разі залучення до виконання робіт субпідрядних організацій, у тому числі до виконання робіт субпідрядниками в обсязі не менше ніж 20 % від вартості договору про закупівлю, учасник надає довідку за передбаченою в цій документації формою з переліком субпідрядних організацій, які будуть залучені до виконання робіт, з обов’язковим наданням копій дозволів та копій ліцензій таких субпідрядних організацій (з переліком робіт) на провадження господарської діяльності, необхідних для виконання робіт (дозволи та ліцензії повинні бути чинними на дату розкриття пропозицій конкурсних торгів), передбачених документацією конкурсних торгів.

Разом з тим у разі залучення до виконання робіт субпідрядних організацій можна вимагати надання у складі пропозиції конкурсних торгів учасником договору (копії договору) про співпрацю/наміри з такими субпідрядними організаціями, який повинен містити положення щодо участі субпідрядника у виконанні робіт, що закуповуються.

Одночасно замовник може передбачити, що в разі залучення субпідрядної організації до виконання робіт учасник повинен надати у складі пропозиції конкурсних торгів:

1

довідку субпідрядної організації про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, підписану керівником субпідрядної організації і скріплену відбитком печатки субпідрядної організації

2

довідку субпідрядної організації про наявність працівників відповідної кваліфікації, підписану керівником субпідрядної організації і скріплену відбитком печатки субпідрядної організації

Як бачимо, державні закупівлі у сфері будівництва — досить цікава тема, тому, щоб діяти розумно й обережно, не припускаючись помилок, важливо розібратися в різних нюансах таких закупівель!

державні закупівлі, будівництво добавить теги изменить теги
Добавьте свои теги к статье
Разделяйте метки запятой. Например: бухгалтерия, форма, проценты, НДС, квартальный отчёт. Максимальное количество 10.
или Закрыть
Ваша оценка учтена! Оцените статью :
  • Хорошо
  • Нормально
  • Плохо
Поделиться:
Комментарии к статье