Плануємо видатки правильно
Часто-густо вже після виконання ремонтних робіт бухгалтер замислюється над тим, як відобразити такі витрати в бухобліку. Звісно, це стосується не дрібних ремонтів, а таких, на які установа спрямувала кругленьку суму бюджетних коштів. І ось тут виникають сумніви щодо правильності віднесення таких видатків на витрати звітного періоду. А може, все-таки на суму понесених витрат необхідно збільшити первісну вартість будівлі, приміщення? Чи взагалі взяти такий об’єкт (у випадку читача — котел) на облік як окремий об’єкт основних засобів (далі — ОЗ)?
Воно то може й так. І на деякі питання, дійсно, можна дати ствердну відповідь. Але якщо установа вже заплановувала такі видатки та здійснила їх оплату за певним КЕКВ, то «перекинути» їх на інший КЕКВ не вийде. Ба більше, якщо з підрядником вже підписано документи на проведення робіт саме з капремонту, тоді, як то кажуть, «пізно пити боржомі».
Тож запам’ятайте: про характер робіт, пов’язаних із заміною опалювального обладнання, необхідно замислитися одразу ж після прийняття рішення щодо проведення таких робіт. Звісно, вирішення цього питання варто доручити кваліфікованим фахівцям. Тоді як першочергове завдання бухгалтера — правильно запланувати та провести такі видатки за відповідними КЕКВ. І лише потім можна приступати до документального оформлення операції та її відображення в бухобліку.
Варіанти обліку заміни котла
Існує декілька варіантів відображення робіт зі встановлення (заміни) котла.
Варіант 1. Заміна котла — капремонт будівлі
Зазвичай котел є складовою опалювальної системи певної будівлі. У такому разі кожна окрема будівля є інвентарним об’єктом. До її складу входять усі потрібні для експлуатації і розміщені всередині неї комунікації, у т. ч. система опалення приміщення, включаючи котельну установку для опалення (якщо остання знаходиться в самому приміщенні). Це чітко прописано в п. 11 розд. ІІІ Методрекомендацій з обліку ОЗ*.
Водночас заміна індивідуальних котлів, насосів та вентиляторів новими належить саме до робіт з капітального ремонту будівель. Про це свідчить п.п. 2.11.1 Переліку № 150*.
З огляду на це, ремонт та/або заміну будь-якої частини (комунікації) такого об’єкта ОЗ, як будівля, слід розглядати як ремонт саме будівлі.
Варіант 2. Заміна котла — поліпшення будівлі
Такий варіант цілком має право на життя у разі, якщо заплановані роботи із заміни котла є різновидом енергоощадних заходів. Наприклад, якщо такі роботи пов’язані із заміною пічного опалення будівлі на твердопаливне.
Нагадаємо: у будь-якому разі остаточно визначити вид запланованих робіт повинен керівник установи. Оскільки саме він вирішує, чи спрямовані зазначені роботи на збільшення потенціалу корисності такого об’єкта, чи лише на підтримання його в робочому стані.
Варіант 3. Котел — окремий об’єкт ОЗ
Існують випадки, коли установи визнають котел окремим об’єктом обліку. Але це, швидше, теоретичний варіант. Застосовувати його на практиці ми не рекомендуємо. Адже система опалення будівлі, як і безпосередньо котел, навряд чи може повноцінно працювати поза будівлею чи окремо від неї.
Всі варіанти обліку заміни котла передбачають різний порядок здійснення видатків, документального оформлення і відображення в бухобліку. Для наочності покажемо особливості застосування кожного з цих підходів у таблиці нижче.
Заміна котла: КЕКВ + бухоблік
| Варіант обліку | Застосування КЕКВ | Правила бухобліку |
| Капітальний ремонт будівлі | За КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів» проводимо видатки на: — капремонт окремих вузлів та систем, які є складовою будівлі; — видатки на придбання обладнання, що підлягає встановленню, і, зокрема, обладнання для опалювальної системи; — виготовлення проєктно-кошторисної документації на капремонт та виконання супровідних робіт, які є складовою загальної вартості таких робіт | Усі витрати на проведення ремонту визнаємо витратами звітного періоду, в якому вони були понесені. Тобто незалежно від вартості таких робіт вони не збільшують первісну вартість відремонтованого об’єкта — будівлі. У бухобліку суми витрат на ремонт відображаємо за дебетом субрахунку 8013 (8113) |
| Поліпшення об’єкта будівлі | За КЕКВ 3142 «Реконструкція та реставрація інших об’єктів» проводимо видатки на: — реконструкцію та модернізацію інших об’єктів або їх складових частин; — придбання обладнання, що підлягає встановленню, у т. ч. обладнання для опалювальної системи; — виготовлення проєктно-кошторисної документації на реконструкцію та виконання супровідних робіт, які є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт | Витрати на поліпшення системи опалення збільшують первісну вартість такої будівля. Із початку і до закінчення робіт такі витрати визнають незавершеними капітальними інвестиціями. Інформацію про них накопичуємо за дебетом субрахунку 1311. Після введення такого котла в експлуатацію показуємо збільшення первісної вартості будівлі за дебетом субрахунку 1013 |
| Котел — окремий об’єкт обліку ОЗ | За КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» здійснюємо видатки на придбання виробничого обладнання і предметів довгострокового користування для установ та створення комплексних систем. Також за КЕКВ 3110 слід планувати та проводити видатки на транспортування, монтаж та пусконалагоджувальні роботи за умови включення вартості цих робіт до вартості придбання обладнання. Якщо ж роботи зі встановлення котла виконують за окремим договором, тоді їх оплату слід проводити за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» | Витрати на придбання котла, виготовлення проєктно-кошторисної документації, монтаж та налагодження накопичуємо на субрахунку 1311. Після введення в експлуатацію котел обліковують на субрахунку 1014 |
Підіб’ємо підсумки
З огляду на вищезазначене, можна зробити два ключові висновки.
По-перше, роботи із заміни котла, дійсно, у переважній більшості випадків слід розглядати саме як проведення капремонту будівлі. Відповідно, виходячи з економічної суті цієї операцій, видатки необхідно планувати і проводити за КЕКВ 3132.
По-друге, оскільки витрати, пов’язані із заміною котла, ми розглядаємо як витрати на капремонт, їх слід визнавати витратами звітного періоду. При цьому до складу таких витрат відносимо вартість як проєктних, монтажних та налагоджувальних робіт, так і самого котла.
Приклад. Бюджетна установа укладала договір на проведення капітального ремонту котельні із заміною твердопаливного котла. Котельна розташована в будівлі установи та не є самостійним об’єктом обліку. Загальна вартість договору підряду — 380000 грн. Видатки заплановано та проведено за КЕКВ 3132 за рахунок коштів загального фонду кошторису.
Договором передбачено внесення авансу в сумі 125000 грн. Остаточний розрахунок із підрядником здійснено після підписання Акта приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідки за формою № КБ-3.
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума, грн | № м/о | |
| дебет | кредит | ||||
| 1 | Отримано асигнування на проведення капітального ремонту котельні | 2313 | 7011 | 380000 | 2 |
| 2 | Перераховано аванс підрядній організації згідно з договором | 2113 | 2313 | 125000 | 4 |
| 3 | Виконано роботи з капітального ремонту підрядною організацією | 8013 | 6211 | 380000 | 6 |
| 4 | Зменшено суму заборгованості перед підрядником на суму сплаченого авансу | 6211 | 2113 | 125000 | 4, 6 |
| 5 | Проведено остаточний розрахунок із підрядником | 6211 | 2313 | 255000 | 2, 6 |
