Придбали систему оповіщення: як поставити на облік?

Який варіант обліку обрати?

Традиційно у випадках, коли в приміщеннях встановлюють комплекс технічних засобів, призначених для попередження або сповіщення про небезпеку, бухгалтер обирає один із варіантів обліку:

1) обліковувати придбану (створену) систему як окремий об’єкт ОЗ;

2) відобразити придбання (створення) системи як поліпшення приміщення (будівлі).

Такі варіанти обліку цілком справедливі щодо відображення витрат на встановлення пожежної або охоронної сигналізації. Та чи варто їх застосовувати в ситуації читача, коли йдеться про придбання системи оповіщення цивільного захисту населення (далі — система оповіщення)? Для цього з’ясуємо, з чим маємо справу та які особливості облаштування такої системи.

Так, система оповіщення — це сукупність організаційно-технічних заходів, пристосувань і технічних способів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв’язку, призначених для своєчасного доведення сигналів і повідомлень з питань цивільної оборони до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення. При цьому головне завдання системи оповіщення (сирен) — попередити та вчасно проінформувати людей в населеному пункті або на території установи (організації) про небезпеку та необхідність пройти у найближче безпечне місце (укриття).

Наразі системи сповіщення складаються з мікшер-посилювача певної потужності, мікрофона та рупорів-гучномовців різної потужності. Власне, саме від комплектації та потужності складових і залежить вартість такої системи.

Таким чином, система оповіщення цілком відповідає визначенню об’єкта основних засобів (далі — ОЗ). Адже вона фактично є комплексом конструктивно з’єднаних предметів із загальними пристосуванням (приладдям) для її обслуговування та керування ними.

До того ж встановити систему оповіщення абсолютно не складно власними силами. Її встановлення в приміщенні не потребує виконання спеціальних робіт та залучення досвідчених фахівців. Ба більше, за необхідності таке обладнання може без проблем бути перенесене у будь-яке інше місце та встановлене в іншому приміщенні.

З огляду на це, придбання систем оповіщення цивільного захисту населення доцільно розглядати як придбання об’єкта ОЗ або МНМА. Відповідно при оприбуткуванні такий об’єкт слід зараховувати на субрахунок 1014 або 1113.

Передусім в цьому питанні орієнтуємося на вартісний критерій визнання МНМА, прописаний в обліковій політиці установи. Частіше за все установи обирають вартісну межу, передбачену ПКУ*, та обмежують вартість МНМА 20 тис. грн.

* Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Враховувати ПДВ чи ні?

Платники ПДВ вартісний ОЗ-поріг порівнюють із сумою без ПДВ. Це й зрозуміло. Адже вони суму ПДВ включають до податкового кредиту. Інша справа, якщо установа не є платником ПДВ. У такому разі 20-тисячну межу варто порівнювати з вартістю придбання такого активу з урахуванням ПДВ.

З чим пов’язані такі особливості врахування ПДВ? У цьому питанні «ноги ростуть» з правил формування первісної вартості ОЗ та МНМА, прописаних у НП(С)БО 121* та Методрекомендаціях з обліку ОЗ**.

* Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202.

** Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11.

Тому аби не було плутанини з цього приводу, радимо чітко прописати у своєму розпорядчому документі, який вартісний поріг застосовує ваша установа та чи враховано в цій сумі ПДВ.

Але у будь-якому разі пам’ятайте: первісну вартість системи оповіщення визначаємо виходячи з вартості придбання обладнання, суми транспортних витрат, витрат на монтаж і налагодження. Це означає, що всі зазначені витрати (якщо вони мали місце) включаємо до первісної вартості системи оповіщення.

Та будьте уважні: додаткові витрати на транспортування, монтаж, налагодження тощо у жодному разі не враховуємо при порівнянні з вартісним критерієм МНМА.