Загальні процедурні моменти
Благоустрій земельних ділянок, наданих бюджетним установам на правах користування, та утримання прилеглих територій у належному стані — один із обов’язків бюджетних установ-балансоутримувачів. І про це чітко зазначено в ст. 24 Закону № 2807*.
* Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV.
Натомість безпосередньо процедура видалення дерев, кущів, газонів і квітників на території населених пунктів визначена окремим нормативним документом — Порядком № 1045*. Саме в цьому документі зібрано умови та заборони щодо видалення зелених насаджень.
Тож у яких саме випадках установа має право здійснювати видалення зелених насаджень на своїй території? Вичерпний перелік таких випадків наведено в п. 2 Порядку № 1045.
Отже, таку процедуру дозволено здійснювати у разі:
1) будівництва об’єкта архітектури з отриманням відповідних дозвільних документів;
2) знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш ніж 5 см;
3) ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;
4) відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами;
5) проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;
6) досягнення деревом вікової межі;
7) провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів;
8) ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.
Вочевидь, воєнні дії на території України є різновидом надзвичайної ситуації. Тому установа має всі підстави для видалення дерев, пошкоджених внаслідок бойових дій. Крім того, ви маєте повне право видалити дерева, які знаходиться в аварійному стані. Головне — мати документальне підтвердження обґрунтованості таких дій.
Як отримати дозвіл на видалення зелених насаджень?
За загальним правилом, видалення зелених насаджень здійснюють за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі — компетентний орган). Для цього установа має звернутися до компетентного органу із заявою про видалення зелених насаджень (абз. 1 п. 4 Порядку № 1045).
Безпосередньо видалення дерев здійснюють на підставі спеціального дозвільного документа — ордера на видалення зелених насаджень. Утім, Порядком № 1045 передбачено низку випадків, коли не потрібно отримувати такий ордер. Що це за випадки та який документ необхідно оформляти у такому разі, розглянемо далі.
Коли можна обійтись без ордера?
Наведемо в таблиці випадки, коли установі не потрібно отримувати ордер на видалення зелених насаджень.
Видалення зелених насаджень, коли ордер не потрібен
| Випадки видалення зелених насаджень | Підстава для видалення |
| Виконання підготовчих і будівельних робіт у межах будмайданчика за наявності дозволу на виконання будівельних робіт | |
| Видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев | |
| У процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації | |
| Стан зелених насаджень загрожує життю, здоров’ю громадян чи майну громадян або юридичних осіб | |
| Видалення насаджень на території меморіального комплексу та кладовищі |
Тепер щодо документального оформлення видалення зелених насаджень. У вищезазначених випадках оформлюють Акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню. Складають такий акт за формою, наведеною у додатку 1 до Методики визначення відновної вартості зелених насаджень, затвердженої наказом Міністерства з питань ЖКГ від 12.05.2009 № 127.
Утім, у певних випадках Порядок № 1045 дозволяє оформлювати Акт вже після видалення зелених насаджень. Так, цей документ можна скласти постфактум у разі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров’ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб.
З огляду на це, читач цілком правомірно може спочатку зайнятися негайним видаленням таких зелених насаджень, а вже потім подбати про документальне оформлення операції.
Увага! Складає такий акт комісія з питань визначення стану зелених насаджень, призначена компетентним органом. Тоді як представники установи, на території якої здійснюють видалення зелених насаджень, можуть виконувати ролі лише спостерігачів (наприклад, при огляді зелених насаджень, які підлягають видаленню). Але жодних підписів чи записів до акта вони не вносять.
Відновна вартість зелених насаджень: сплачувати чи ні?
До повноважень комісії, призначеної компетентним органом, також належить визначення відновної вартості зелених насаджень, які підлягають видаленню. Таку вартість комісія визначає на етапі оформлення акта.
Ба більше, обов’язок заявника на отримання дозвільного документа для видалення зелених насаджень — сплатити таку вартість до відповідного бюджету.
Проте сплачувати відновну вартість зелених насаджень потрібно не завжди. Зокрема, не сплачують відновну вартість зелених насаджень у разі:
1) ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації;
2) досягнення деревом вікової межі;
3) знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самостійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більше ніж 5 см тощо.
Повний перелік випадків, коли дозволено не сплачувати відновну вартість, наведено у п. 6 Порядку № 1045.
Отже, в нашому випадку читача звільнено від сплати такого платежу.
Варіанти видалення багаторічних насаджень
При видаленні багаторічних насаджень неодмінно постане запитання: хто видалятиме зелені насадження?
І в цьому разі можливі два варіанти:
1) звернутися до сторонніх фахівців, якщо установа має асигнування за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)»;
або
2) самостійно виконати роботи, якщо у штаті є відповідні працівники та обладнання.
