Токени — не обов’язкові, але НЕ для всіх

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг» від 07.02.2023 № 2918-IX.

Що цікавого у Законі № 2918?

Головна мета прийняття Закону № 2918 — дозволити платникам податків використовувати кваліфікований електронний підпис (далі — КЕП) або удосконалений електронний підпис (далі — УЕП) для:

— ідентифікації та користування електронним кабінетом (п. 42¹.5 ПКУ);

— підписання податкової звітності (п.п. 48.5.1 ПКУ);

— підписання податкових накладних/розрахунків коригування (п. 201.1 ПКУ).

З цією метою внесено низку змін до відповідних норм ПКУ. Та запрацюють нововведення, продиктовані нормами Закону № 2918, аж із 31.12.2023 (крім пп. 1 та 2 п. 12 розд. I, а також п. 2 розд. II Закону № 2918).

Такий електронний підпис слід отримувати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг з урахуванням вимог Закону № 2155*. При цьому завдяки унесеним змінам у ПКУ відсутня вимога щодо обов’язкового зберігання такого підпису в спеціальному засобі, який забезпечує додатковий захист, тобто у засобі КЕП. Тож це може бути УЕП, який зберігають на звичайних флешках, жорсткому диску комп’ютера тощо.

* Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII.

Нагадаємо: наразі п. 42¹.5 ПКУ надає платникам податків право стати користувачем електронного кабінету, подавати звітність в електронній формі та вести листування засобами електронного зв’язку в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП.

Утім, Кабмін дозволив платникам податків на певний час забути про такі вимоги ПКУ. Так, на період воєнного стану та протягом 6 місяців з дня його припинення чи скасування дозволено (із низкою винятків) використовувати УЕП, видані кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг. Про таку можливість зазначено в п.п. 2 п. 2 Деяких питань забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг, затверджених постановою КМУ від 17.03.2022 № 300.

Отже, наразі платникам податків не обов’язково застосовувати КЕП. Можна спокійно використовувати УЕП.

А ось завдяки прийняттю Закону № 2918 право платників податків використовувати на вибір УЕП чи КЕП уже чітко закріплено в ПКУ.

До речі, Закон № 2918 законодавці прийняли на доповнення до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації» від 01.12.2022 № 2801-IX, яким унесено суттєві зміни щодо правил використання е-підписів. Цей документ також набирає чинності з 31.12.2023, крім пп. 25 та 44 п. 64 розд. I вищезгаданого Закону.

Чи стосується послаблення бюджетників?

Формально — так, але фактично — ні. Здивовані, як таке можливо? Пояснимо.

Почнемо з відповіді «так».

Дійсно, Закон № 2918 поширюється на всіх платників податків, без будь-яких винятків. Відповідно це дозволяє і бюджетним установам, які є самостійними платниками податків, на рівних умовах обрати: використовувати УЕП чи КЕП.

Утім, навряд чи цій категорії платників податків є сенс обирати, який різновид е-підпису застосовувати. Адже вони давно перейшли на захищені носії особистих ключів (тобто КЕП). Наразі бюджетні установи успішно використовують токени як при казначейському обслуговуванні, здійсненні закупівель, так і при користуванні електронним кабінетом платника податків.

Тепер трохи уточнень щодо відповіді «ні». Насправді, розпорядники бюджетних коштів не мають можливості обирати застосування УЕП чи КЕП у своїй діяльності.

Річ у тім, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 17 Закону № 2155 повинні використовувати виключно засоби КЕП чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання, такі суб’єкти державного сектору, як:

— органи державної влади;

— органи місцевого самоврядування;

— установи та організації державної форми власності.

Аналогічну вимогу щодо обов’язкового застосування КЕП бюджетними установами містить і Закон № 2801. Саме цим Законом буде унесено зміни до чинної редакції Закону № 2155 з 31.12.2023.