Пальне з матрезерву для ліквідації наслідків повені

Хто і для чого створює матрезерв?

В умовах воєнного стану питання створення матеріальних резервів на місцевому рівні стоять на порядку денному всіх органів місцевого самоврядування (далі — ОМС).

Що взагалі мають на увазі під матеріальним резервом?

Йдеться про запаси матеріальних цінностей, зокрема будівельних і пально-мастильних матеріалів (далі — ПММ), лікарських засобів та виробів медичного призначення, продовольства, техніки, технічних засобів та інших матеріальних цінностей, призначених для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, надання допомоги постраждалому населенню, проведення невідкладних відновлювальних робіт і заходів.

Повноваження на створення та використання матеріальних резервів на місцевому рівні мають органи виконавчої влади та ОМС. Крім того, посадові особи таких органів уповноважені контролювати наявність цих резервів на місцевому (регіональному) рівні та несуть відповідальність, передбачену законодавством.

Тож для того, аби такі органи могли швидко та злагоджено відреагувати на ту чи іншу надзвичайну ситуацію у своєму регіоні і надати відповідну допомогу населенню, доцільно передусім затвердити порядок формування та використання місцевого матеріального резерву. Також не завадить затвердити Програму заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків та паспорт відповідної бюджетної програми. При розробці зазначених документів варто орієнтуватись на вимоги Порядку № 775*.

* Порядок створення та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, затверджений постановою КМУ від 30.09.2015 № 775.

Куди можна використовувати пальне з матрезерву?

У разі створення матрезервів для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків ці резерви можна використовувати виключно на певні цілі. Перелік напрямків використання цінностей з такого резерву прописано в п. 12 Порядку № 775.

Зокрема, матеріальні цінності з матеріального резерву можуть бути використані на такі цілі, як:

— забезпечення пально-мастильними та іншими витратними матеріалами транспортних засобів підприємств, залучених для евакуації постраждалого населення із зони надзвичайної ситуації та можливого ураження;

— розгортання та забезпечення діяльності пунктів незламності в разі загрози та/або виникнення надзвичайних ситуацій.

З огляду на це, Порядок № 775 не обмежує місцеву раду щодо напрямку використання пального. Тобто пальне, придбане місцевою радою з метою формування регіонального матеріального резерву, дозволено використати як для забезпечення діяльності пунктів незламності, так і для заправки транспортних засобів, залучених для евакуації населення.

Таким чином, місцева рада (управління цивільного захисту місцевої ради) цілком може передати ПММ для забезпечення роботи транспортних засобів підрозділів ДСНС, залучених до ліквідації наслідків повені.

Як передати пальне?

Крок 1. Прийняття рішення про передачу пального. Зазвичай з ініціативою/проханням про безоплатну передачу комунального майна в державну власність до місцевої ради звертається територіальний орган (керівництво місцевого підрозділу) ДСНС. Мета — оперативна ліквідація наслідків надзвичайної ситуацій (у ситуації читача — повені) на території відповідної територіальної громади. Тож наявність листа-прохання не буде зайвим папірцем для прийняття подальших рішень відповідним ОМС.

Підставою для передачі матеріальних цінностей буде рішення місцевої ради (виконкому, військово-цивільної або військової адміністрації) про виділення пального з місцевого матеріального резерву. Зокрема, у такому документі визначають:

— установу, яка передає пальне;

— установи, які приймають пальне;

— найменування та кількість пального, яке підлягає передачі;

— відповідальних за облік, зберігання та використання пального;

— осіб, на яких покладено контроль за виконанням цього документа.

Крок 2. Передача пального. Організаційні питання з передачі-приймання матеріальних цінностей доручають комісії, створеній ОМС (виконкомом, військово-цивільною чи військовою адміністрацією тощо). До складу такої комісії включають представників обох сторін, що приймають та передають цінності.

Таку операцію оформляють Актом приймання-передачі запасів. Типова форма цього документа затверджена наказом № 431*.

* Наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм з обліку та списання запасів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.12.2022 № 431.

В Акті зазначають:

— назви сторін, що передають та приймають пальне;

— склад комісії (або відповідальних осіб), що передає та приймає матеріальні цінності;

— детальну інформацію про передане пальне (найменування, кількість, одиницю виміру, ціну та загальну вартість).

Оформлюють зазначений документ у двох примірниках: по одному примірнику для кожної сторони, що приймає та передає активи. Всі примірники Акта мають бути підписані представниками обох сторін. А от затвердити такий Акт має саме керівник установи, яка передає матеріальні цінності.

Крок 3. Списання пального. Безпосередньо факт передачі пального підрозділу МНС є підставою для списання запасів у бухобліку місцевої ради. Адже така операція здійснена між установами, які підпорядковані різним суб’єктам управління та утримуються за рахунок коштів різних бюджетів. Це означає, що така передача ПММ не може вважатися внутрівідомчою і внутрішні розрахунки між цими установами не виникають.

З огляду на це, віднести вартість переданого пального на витрати ОМС має одразу після його передачі підрозділам МНС. Підставою для цього буде безпосередньо Акт приймання-передачі запасів, оформлений за типовою формою.

Крок 4. Перерозподіл видатків за КЕКВ. У цій ситуацій маємо факт зміни напрямів використання пального. Тому місцевій раді (управлінню з питань цивільного захисту) доведеться перерозподілити видатки за відповідними КЕКВ. Так, наприклад, це стосується ситуації, коли пальне було придбано для генераторів за КЕКВ 2275, а використано для транспортних засобів за КЕКВ 2210.

Як це зробити правильно, читайте у матеріалі «Пальне для генератора використовуємо на інші цілі» («Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 17).

Як показати в бухобліку?

ПММ, придбані для формування матеріального резерву, ОМС (управління з питань цивільного захисту) має обліковувати у складі запасів. Зокрема, Планом рахунків* для обліку активів, що становлять державні матеріальні резерви та запаси (резерви нафтопродуктів, зерна тощо), передбачено субрахунок 1814 «Державні матеріальні резерви та запаси». Втім, не буде помилкою, якщо таке пальне установа обліковуватиме на субрахунку 1514 «Пально-мастильні матеріали». При цьому головне — відокремити пальне, придбане для створення матеріального резерву, від ПММ, закуплених безпосередньо для потреб місцевої ради. Для цього аналітичні рахунки вам у поміч.

* План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2013 № 1203.

Вартість пального, переданого для ліквідації наслідків повені, ОМС має віднести на витрати звітного періоду за Дт субрахунку 8511 «Витрати за необмінними операціями». Оскільки у цьому разі передача пального з матрезерву не передбачає виникнення зустрічних зобов’язань в обмін на отриманий дохід.

Які бухгалтерські наслідки матиме ця операція для установи-отримувача пального? При отриманні майна від бюджетних установ, підпорядкованих іншим суб’єктам управління, операції здійснюють у порядку звичайного безоплатного отримання майна. Власне, на такому підході наполягав Мінфін ще у 2018 році у своєму листі від 05.01.2018 № 35200-02-2/609 (ср. ). Відтоді нових роз’яснень щодо цього Мінфін не надавав. Тому припускаємо, що його позиція лишалася незмінною. З огляду на це, установа, яка отримує майно, має визнати доходи від безоплатно отриманих активів і показати їх у складі доходів від необмінних операцій.