Укладаємо договір оренди → втрачаємо пільги
Законодавці передбачили низку пільг зі сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі — податок на нерухомість), для бюджетних установ. Перелік таких установ-пільговиків наведено в ст. 266 та 282 ПКУ*. Зокрема, серед таких пільговиків згадуються й заклади освіти.
* Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.
Знайте: в певних випадках ПКУ зберігає за бюджетними установами пільгу зі сплати земподатку та податку на нерухомість. Далі наведемо перелік таких випадків та пояснимо, коли саме такі пільги зберігаються за закладами освіти.
Земельний податок + податок на нерухомість: коли є пільга для закладу освіти
| Показник | Пояснення |
| Земельний податок | |
| Хто має право на пільгу? | Дошкільні та загальноосвітні заклади освіти незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків), освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів |
| Коли зберігається «земельна» пільга? | Якщо будівлі, споруди або їх частини надають у тимчасове користування (оренду) таким орендарям, як: — інші бюджетні установи; — дошкільні, загальноосвітні заклади освіти незалежно від форм власності і джерел фінансування |
| Податок на нерухомість | |
| Які об’єкти нерухомості не є об’єктами оподаткування? | Будівлі дошкільних та загальноосвітніх закладів освіти незалежно від форми власності та джерел фінансування, які використовуються для надання освітніх послуг |
| Коли зберігається пільга? | Звільнення дошкільних та загальноосвітніх закладів освіти, незалежно від форми власності та джерел фінансування, від сплати податку на нерухоме майно зберігається за умови використання ними таких об’єктів нерухомості для надання освітніх послуг. Натомість на передані в оренду об’єкти дошкільних та загальноосвітніх закладів освіти не поширюється дія п.п. «і» п.п. 266.2.2 ПКУ. Адже економічна діяльність з надання в оренду нерухомого майна не є формою доходу від надання освітніх послуг. На цьому наголошують податківці у своєму роз’ясненні у категорії 106.02 ЗІР |
Отже, якщо заклад освіти надає в оренду будівлю або її частину, він втрачає право на пільгу як щодо земельного податку, так і щодо податку на нерухоме майно. Відповідно за таких умов закладу доведеться сплачувати зазначені податки за площі, котрі він надає в оренду.
Земельний податок
Коли починаємо сплачувати?
Вочевидь зобов’язання зі сплати земельного податку пов’язані з укладанням договору оренди. Пряму вказівку на це містить п. 287.7 ПКУ.
Так, у разі надання в оренду будівель (споруд) або їх частин податок за площі, надані в оренду, слід обчислювати з дати укладення договору оренди. Тобто саме дата укладання договору оренди є датою виникнення підстав для нарахування земельного податку. Наприклад, якщо договір оренди укладено 1 вересня 2023 року, то саме з вересня 2023 року орендодавець втрачає пільгу із земподатку.
З якого ж періоду заклад-орендодавець має сплачувати земельний податок? Це слід починати робити з місяця, наступного за місяцем, у якому втрачено право на пільгу (п. 284.2 ПКУ). Тож у разі укладення договору оренди з 1 вересня вперше сплатити земподаток необхідно у жовтні 2023 року.
Як уточнити земельний податок?
Для уточнення даних у річній декларації, поданій на початку 2023 року, закладу слід використовувати загальний механізм виправлення помилок. Такі правила прописано в ст. 50 ПКУ. Зробити це слід шляхом подання уточнюючої декларації. Власне, саме у такий спосіб заклад має уточнити податкові зобов’язання зі сплати земельного податку за майбутні місяці поточного року. У ситуації читача — слід уточнити земельний податок за вересень — грудень 2023 року.
Приклад розрахунку земельного податку для установи-орендодавця ви знайдете в матеріалі «Надаємо приміщення в оренду: як розрахувати земподаток?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 19).
Коли подати уточнюючу декларацію та сплачувати земподаток?
Подати таку декларацію заклад-орендодавець повинен протягом 20 календарних днів місяця, наступного за місяцем, в якому виникли підстави для цього. Тож у випадку читача подати уточнюючу декларацію необхідно не пізніше 20.10.2023. Це граничний строк.
А ось сплачувати земельний податок потрібно рівними частинами щомісячно за місцезнаходженням земельної ділянки під будівлею. Для цього установа має 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (п. 287.3 ПКУ). Відповідно сплатити земподаток за вересень читач має не пізніше 30.10.2023.
Майте на увазі: за несвоєчасне подання уточнюючої декларації закладу загрожують стандартні штрафні санкції, встановлені п. 120.1 ПКУ. Так, за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності (у т. ч. й уточнюючих декларацій) передбачено штраф у розмірі:
— 340 грн — за кожне таке неподання або несвоєчасне подання;
— 1020 грн — за ті ж дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення.
При цьому такі штрафні санкції стосуються будь-якого платника земельного податку, який своєчасно не подав декларацію, у т. ч. й уточнюючий розрахунок. І про це слід пам’ятати всім закладам, котрі надали приміщення в оренду.
Податок на нерухомість
Коли починаємо сплачувати?
Підхід щодо визначення періоду, коли заклад втрачає пільгу з податку на нерухоме майно, подібний ситуації з земельним податком. Власне, втрата пільги напряму пов’язана з укладанням договору оренди. Відповідно зобов’язання зі сплати податку на нерухоме майно також пов’язані з укладанням такого договору.
І хоча про цей факт немає прямого підтвердження в ст. 266 ПКУ, саме на такому підході наполягають податківці у своїх роз’ясненнях стосовно визначення податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно (див. категорію 106.07 ЗІР).
Отже, саме дата укладання договору оренди — це відправний пункт для нарахування податку на нерухомість. Податкові зобов’язання з такого податку заклад-орендодавець має визначати починаючи з першого числа місяця, в якому будівлю передано наймачеві в оренду.
У випадку читача — перший звітний період, за який заклад має звітувати за III квартал 2023 року. При цьому податкові зобов’язання визначаємо за один повний місяць — вересень.
Як розрахувати податок?
Для розрахунку податку на нерухомість закладу потрібно мати такі показники, як:
— площа приміщення, переданого в оренду;
— ставка податку на нерухоме майно.
Розглянемо умовний приклад.
Приклад. Загальна площа будівлі закладу — 750 м2. Установа уклала договір оренди приміщення площею 150 м2. Договір оренди укладено 01.09.2023.
За рішенням місцевої ради на 2023 рік установлено ставки податку на нерухомість у розмірі 1,5 % мінімальної заробітної плати (далі — МЗП) — за об’єкти житлової нерухомості та 1,0 % МЗП — за об’єкти нежитлової нерухомості. Розмір МЗП станом на 01.01.2023 — 6700 грн.
Починаючи з вересня 2023 року установа повинна сплачувати такий податок за площу приміщення, переданого в оренду.
| Показник | Розрахунок | Сума, грн |
| Річна сума податку на нерухомість | 150 м2 х 6700 грн х 1 % | 10050,00 |
| Податкове зобов’язання за квартал | 10050,00 грн : 4 кв. | 2512,50 |
| Податкове зобов’язання III квартал 2023 року (за вересень) | 2512,50 грн : 3 міс. | 837,50 |
Таким чином, оскільки договір оренди було укладено з 1 вересня, за ІІІ квартал 2023 року орендодавець має сплатити податок на нерухомість у сумі 837,50 грн, тобто лише за вересень. Тоді як сума його податкового зобов’язання за IV квартал 2023 року становитиме 2512,50 грн.
Коли подавати декларацію та сплачувати податок на нерухоме майно?
Правила подання декларації з податку за нерухомість прописано в абз. 1 п.п. 266.7.5 ПКУ. Так, платники податку — юридичні особи не пізніше 20 лютого звітного року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Також в абз. 2 п.п. 266.7.5 ПКУ передбачено спеціальний строк подання декларації щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості. У такому разі декларацію подають протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт.
Але в зазначеному вище пункті ПКУ немає жодної згадки про строк подання декларації платниками податку у разі втрати права на пільги зі сплати такого податку. Як бути? Щодо цього приводу варто взяти до уваги роз’яснення податківців (див. категорію 106.07 ЗІР).
Зокрема, вони підтверджують той факт, що нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами не визначено строк подання декларації для такої ситуації. Разом з тим податківці вважають, що зміна cтавок або кодів типу об’єкта, запровадження/скасування пільг, скасування права власності, зміна частки у праві власності на об’єкт тощо — це випадки, на які поширюється п.п. 266.7.5 ПКУ (ср. ).
Отже, декларацію з податку на нерухомість слід подати протягом 30 календарних днів з дня скасування пільг щодо сплати такого податку (тобто з дати укладання договору оренди). Таким чином, у випадку читача — заклад-орендодавець має подати декларацію протягом вересня 2023 року. Останній день подання — 01.10.2023.
Щодо сплати податку на нерухомість є окрема норма ПКУ. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта оподаткування авансовими внесками щокварталу до 30-го числа місяця, наступного за звітним кварталом (п.п. «б» п.п. 266.10.1 ПКУ). Останній день для сплати податку за ІІІ квартал — 31.10.2023.
Висновки
- Зобов’язання зі сплати земельного податку та податку на нерухомість у разі передачі будівлі (або її частини) в оренду виникають з дати укладення договору оренди.
- У разі неподання або несвоєчасного подання податкової звітності на порушників накладають штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ПКУ.
