Донедавна договір позички був одним із «улюблених» договорів суб’єктів бюджетних відносин. Так відбувалося доти, доки згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX не була встановлена заборона щодо надання державного та комунального майна в безоплатне користування або у позичку. Натомість жодних обмежень щодо отримання майна на умовах позички бюджетними установами немає.
Суть відносин за договором позички
За своєю правовою природою договір позички дуже схожий на договір оренди. Оскільки і той, і інший договори укладають з метою передачі майна в користування на визначений час.
Так, за договором позички одна сторона безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні річ для користування протягом установленого строку (ст. 827 ЦКУ*).
* Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.
Тоді як договір оренди, на відміну від договору позички, є платним. Інакше кажучи, користування майном за договором оренди здійснюється за плату, а за договором позички — безоплатно. Сторонами договору позички є позичкодавець і користувач.
Розглянемо характерні умови такого договору та наведемо пояснення в таблиці нижче.
Договір позички: характеристика та умови укладання
| Умови договору / характерні риси | Пояснення |
| Нормативне (ср. ) регулювання | Правові засади регулювання відносин за договором позички визначено нормами гл. 60 ЦКУ (ст. 827 — 836 цього Кодексу). Важливо! До договору позички також застосовують положення гл. 58 ЦКУ щодо оренди (найму) (ч. 3 ст. 827 ЦКУ) |
| Зміст договору | За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачу) річ для користування протягом установленого строку |
| Безоплатність | Договір позички є безоплатним. Але безоплатність такого договору має бути прямо обумовлена сторонами в тексті договору або ж це повинно випливати із суті відносин між ними (ч. 2 ст. 827 ЦКУ) |
| Строк договору | Сторони самостійно вирішують, на який строк укладають договір позички, та зазначають про це в договорі. Якщо ж сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею (ст. 831 ЦКУ) |
| Форма договору | Договір позички між юридичними особами, а також юрособою і фізособою укладають у письмовій формі (ч. 2 ст. 828 ЦКУ). Увага! Договори позички транспортних засобів (крім наземних самохідних транспортних засобів) з фізособою підлягають нотаріальному посвідченню (ч. 4 ст. 828 ЦКУ) |
| Сторони договору | Позичкодавцем може бути фізична або юридична особа. Особа, яка здійснює управління майном, може бути позичкодавцем за згодою власника (ч. 1 ст. 829 ЦКУ) |
| Права та обов’язки сторін | Користувач зобов’язаний (ст. 833 ЦКУ): — користуватися річчю за її призначенням або відповідно до мети, визначеної у договорі; — користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором; — повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання. У свою чергу, позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо (ст. 834 ЦКУ): — у зв’язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому; — користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору; — річ самочинно передана у користування іншій особі; — у результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена. Конкретні права та обов’язки сторін прописують у договорі |
Крім того, у договорі позички слід обов’язково прописати:
1) характеристику та вартість майна (авто), яке передається у користування установі;
2) хто буде здійснювати видатки на утримання автомобіля, ремонт, страхування тощо.
Вважаємо за доцільне зафіксувати, що такі видатки має здійснювати сторона, яка безпосередньо користуватиметься автомобілем (у випадку читача — селищна рада). Насамперед це зумовлено тим, що до договору позички застосовують положення гл. 58 ЦКУ щодо оренди (найму);
3) порядок повернення майна та правові наслідки неповернення речі після закінчення строку користування нею з урахуванням положень ст. 836 ЦКУ.
Як показати майно, отримане у користування, в бухобліку?
Як ми вже зазначали вище, договір позички має чимало спільного з договором оренди. Зокрема, це стосується і порядку відображення в бухобліку майна, одержаного за договором позички. Адже правила обліку такого майна ґрунтуються на вимогах Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 126 «Оренда», затвердженого наказом Мінфіну від 24.12.2010 № 1629.
Розглянемо особливості обліку такого майна для установи, яка отримала таке майно у безоплатне користування.
1. Майно, отримане за договором позички, слід обліковувати на позабалансовому субрахунку 011 «Орендовані основні засоби розпорядників бюджетних коштів». На цьому субрахунку відображаємо майно за вартістю, зазначеною в договорі позички.
2. Установа-користувач не нараховує амортизацію на майно, отримане у безоплатне користування за договором позички.
3. Майно вважається переданим за договором позички з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі. Такий документ складають у довільній формі. У цьому акті, крім опису самого автомобіля, слід також зазначити інформацію про всі комплектуючі, які передаються разом з автомобілем (наприклад, комплект зимових шин). Також позичкодавець має надати користувачеві всю технічну документацію на передане майно.
ВАЖЛИВО!
На період дії договору позички транспортного засобу установа-користувач має оформити тимчасовий реєстраційний талон, звернувшись до сервісного центру МВС.
4. Установа-користувач не відображає повернення майна позичкодавцю у своєму балансі. Достатньо списати вартість повернутого майна з позабалансового обліку. Для цього кредитуємо субрахунок 011 на відповідну суму.
5. Якщо установа-користувач виконує поточний ремонт для підтримання об’єкта позички в робочому стані, суми таких витрат слід відносити до витрат поточного звітного періоду. Витрати на поліпшення (модернізацію, реконструкцію тощо), здійснені користувачем на підставі договору, відображаємо як капітальні інвестиції у створення інших необоротних матеріальних активів.
Висновки
- Авто, отримане за договором позички, установа-користувач відображає за дебетом позабалансового субрахунку 011 на підставі Акта приймання-передачі.
- Після закінчення строку договору позички майно повертаємо позичкодавцю та списуємо з позабалансового субрахунку 011.
