Проєктно-кошторисна документація, авторський і технічний нагляд: розбираємося разом

Загальні вимоги до розроблення ПКД

ПКД за своєю суттю являє собою комплекс документів, які визначають місце будівництва (реконструкції, капремонту), архітектурне, планувальне, конструктивне рішення, необхідність та кількість задіяних матеріальних та людських ресурсів, машин, механізмів, коштів тощо.

За своїм видом це зброшурований текстовий документ із графічними додатками.

Як випливає з ч. 1 ст. 877 ЦКУ*, підрядник зобов’язаний здійснювати будівництво та пов’язані з ним будівельні роботи відповідно до проєктної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, встановлені до робіт та до кошторису, який визначає ціну робіт.

* Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.

Звісно, під будівництвом тут слід розуміти і капітальний ремонт.

Підрядник зобов’язаний виконати усі роботи, визначені у проєктній документації та в кошторисі (ПКД), якщо інше не встановлено договором підряду.

Зауважте: з 01.04.2024 набули чинності нові стандарти для системи проєктної документації в будівництві. Так, наразі основні вимоги до проєктної документації визначено ДСТУ 9243.4:2023*.

* ДСТУ 9243.4:2023 «Система проєктної документації для будівництва. Основні вимоги до проєктної документації», затверджений наказом ДП «УкрНДНЦ» «Про прийняття та скасування національних стандартів» від 03.07.2023 № 175.

Цей стандарт установлює основні вимоги до проєктної документації на:

— нове будівництво;

— реконструкцію;

— капітальний ремонт будівель і споруд різного функціонального призначення, зокрема з урахуванням застосування автоматизованих систем проєктування й використання методів будівельного інформаційного моделювання (ВІМ).

Роботи з розроблення ПКД виконує підрядна організація. Причому це може бути як той самий підрядник, який безпосередньо виконує роботи з капітального ремонту, так і зовсім інший підрядник, який займається розробленням ПКД за окремим договором.

Також звернемо увагу на випадки, коли є обов’язковим проведення експертизи ПКД.

Так, згідно з п. 10 Порядку № 560* обов’язковій експертизі підлягають проєкти будівництва об’єктів, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. грн, а під час дії воєнного стану — 1 млн грн, — щодо кошторисної частини проєкту будівництва.

* Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затверджений постановою КМУ від 11.05.2011 № 560.

З цією метою залучають експертну організацію. Адже сам розробник проєкту будівництва проводити експертизу не може.

Як випливає з п. 12 Порядку № 560, замовником експертизи є:

— замовник будівництва;

— проєктувальник, якщо це передбачено договором на виконання проєктно-вишукувальних робіт.

Авторський і технічний нагляд: навіщо, коли та ким здійснюються?

Передусім визначимо, що таке авторський та технічний нагляд і навіщо вони взагалі потрібні. Для цього звернемося до норм Закону № 687*.

* Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.99 № 687-XIV.

Це передбачено ст. 11 Закону № 687.

При цьому під будівництвом об’єкта архітектури слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об’єкта архітектури (ст. 9 Закону № 687).

У свою чергу, виходячи зі ст. 1 Закону № 687, під об’єктом архітектури слід розуміти будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об’єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Авторський нагляд

Механізм здійснення авторського нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств визначений Порядком авторського нагляду*.

* Порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, затверджений постановою КМУ від 11.07.2007 № 903.

Авторський нагляд, зокрема, передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проєкту та здійснюється відповідно до умов договору із замовником (забудовником).

Це передбачено п. 2 Порядку авторського нагляду.

Авторський нагляд може здійснювати:

— архітектор — автор проєкту об’єкта архітектури;

— інші розробники затвердженого проєкту;

— уповноважені особи відповідно до законодавства.

Групу авторського нагляду утворює генеральний проєктувальник.

Відвідування об’єкта архітектури представниками групи авторського нагляду здійснюється згідно з планом-графіком або за викликом замовника (виходячи з виробничої потреби).

Результат авторського нагляду генеральний проєктувальник фіксує в журналі, який оформлюють у двох примірниках. Один з примірників зберігає у себе замовник, а другий — генеральний проєктувальник.

До обох примірників журналу представник групи авторського нагляду заносить зауваження щодо виявлених відхилень від затвердженого проєкту та пропозиції стосовно їх усунення. Із цими зауваженнями під розписку має бути ознайомлений відповідальний представник підрядника (п. 5 Порядку авторського нагляду).

Зверніть увагу: в разі відмови відповідального представника підрядника виконати роботи з усунення виявлених відхилень, генеральний проєктувальник письмово повідомляє про це замовника та відповідні органи державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів. Це прямо передбачено п. 6 Порядку авторського нагляду.

Технічний нагляд

Механізм здійснення технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств, визначений Порядком технічного нагляду*.

* Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, затверджений постановою КМУ від 11.07.2007 № 903.

Так, технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об’єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проєктних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема, шляхом знесення) такого об’єкта.

Втім, згідно зі ст. 11 Закону № 687 обов’язок щодо здійснення технічного нагляду може бути покладений замовником на спеціалізовану організацію чи спеціаліста з технічного нагляду або на інженера-консультанта. При цьому у договорі підряду мають бути визначені їх повноваження.

Наразі примірні форми договорів про здійснення технагляду та про надання інженерно-консультаційних послуг у будівництві затверджені наказом № 89*.

* Наказ Мінрозвитку громад та територій України «Про затвердження примірних форм договорів про здійснення технічного нагляду та про надання інженерно-консультаційних послуг у будівництві» від 13.04.2020 № 89.

Це чітко передбачено ст. 11 Закону № 687.

Таким чином, замовник (забудовник) може забезпечити здійснення технічного нагляду на підконтрольних об’єктах будівництва у два способи:

1) власними силами — за наявності в його штаті кваліфікованих працівників, які мають виданий відповідно до законодавства кваліфікаційний сертифікат;

2) шляхом залучення на договірних засадах третіх осіб (суб’єктів господарювання, які мають отриману у встановленому порядку ліцензію на провадження такої діяльності).

Саме такої думки свого часу дотримувалась Державна архітектурно-будівельна інспекція у листі «Щодо здійснення технічного нагляду» від 16.01.2009 № 22/7-195 (ср. ).

Відповідальність за відсутність авторського і технічного нагляду

За порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва ст. 96 КупАП* передбачена адміністративна відповідальність.

* Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 № 8073-Х.

Зокрема, за незабезпечення авторського і технічного нагляду, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно з вимогами законодавства, замовнику будівництва загрожує штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 — 17000 грн).

Також ст. 2 Закону № 208* передбачена відповідальність у сфері містобудівної діяльності. Так, незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (121120 грн).

* Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.94 № 208/94-ВР.

А незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством, карається штрафом у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (151400 грн).