Атестація робочих місць

3.1. Навіщо проводити атестацію

Спершу давайте з’ясуємо, для кого атестація є обов’язковою. Для цього звернемося до Порядку № 442 і Методрекомендацій № 41. Згідно з цими документами атестацію проводять на підприємствах і в організаціях (незалежно від форми власності та господарювання), де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працівників, а також на їх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Зокрема, проводити атестацію робочих місць необхідно, якщо на підприємстві є роботи, професії (посади), зазначені у:

— Списку № 1 і Списку № 2 (у них перелічені роботи, професії (посади), зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах);

— Списку № 1290-1 (установлює, кому надаються щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці);

— Переліку № 163 (визначає виробництва, цехи, професії (посади) зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня).

Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у сфері реалізації прав на здорові та безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах, а також на пільгове пенсійне забезпечення (п. 2 Порядку № 442 і п. 1.1 Методрекомендацій № 41).

Під час проведення атестації визначають умови праці і здійснюють їх оцінку з урахуванням впливу на працівників усіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, передбачених Гігієнічною класифікацією, сукупних факторів технічного та організаційного рівня умов праці, ступеня ризику ушкодження здоров’я.

Здійснюючи атестацію, необхідно (п. 6 Порядку № 442):

1) установити фактори і причини виникнення несприятливих умов праці;

2) провести санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;

3) провести комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним і санітарним нормам та правилам;

4) встановити ступінь шкідливості й небезпечності праці та її характер за Гігієнічною класифікацією;

5) обґрунтувати віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;

6) визначити (підтвердити) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах;

7) скласти перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;

8) проаналізувати реалізацію технічних та організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Результати атестації є підставою для вирішення питань про надання пенсій за віком на пільгових умовах згідно із Законом № 1788, інших пільг та компенсацій, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці.

Детальніше про трудові та соціальні пільги, на які працівник зможе претендувати за результатами атестації, розповімо в табл. 3.1.

Таблиця 3.1. Пільги та компенсації, що надаються за результатами атестації

За результатами атестації у кожному конкретному випадку визначають, чи належить робота на цьому робочому місці до категорії шкідливої (важкої) чи ні.

Результати атестації є доказами необхідності здійснення витрат, пов’язаних з ОП: на лікувально-профілактичне харчування, молоко або рівноцінні харчові продукти, газовану солону воду, спецодяг, спецвзуття та інші ЗІЗ, мийні та знешкоджувальні засоби.

Критерії оцінки умов праці можна знайти в додатку 3 до Методрекомендацій № 41, а їх визначення здійснюють відповідно до Гігієнічної класифікації, а також чинних стандартів, норм і правил з ОП.

3.2. Порядок проведення атестації

Належите до тих суб’єктів господарювання, які зобов’язані проводити атестацію робочих місць за умовами праці? Тоді дізнайтеся, в якому порядку її здійснюють.

Атестацію проводять у строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років (п. 4 Порядку № 442 і п. 1.5 Методрекомендацій № 41)

У зв’язку з цим урахуйте: дату і строки проведення чергової атестації встановлюють з таким розрахунком, щоб вона закінчилася до закінчення строку дії попередньої атестації.

Крім того, у разі докорінної зміни умов і характеру праці може бути проведено позачергову атестацію (п. 4 Порядку № 442). Її можуть ініціювати роботодавець, профспілковий комітет, трудовий колектив (його виборний орган) або органи Держпраці.

Атестацію проводить постійно діюча атестаційна комісія. Її склад і повноваження визначаються наказом керівника підприємства.

До цієї комісії рекомендується включати головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці та заробітної плати, ОП, органів охорони здоров’я підприємства, представників громадських організацій (п. 2.2 Методрекомендацій № 41). Крім того, до її складу обов’язково повинен входити представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності такого — уповноважена найманими працівниками особа (абзац перший п. 4 Порядку № 442). До проведення атестації також можуть залучатися проектні та науково-дослідні організації, технічні інспекції праці профспілок, територіальні органи Держпраці (п. 5 Порядку № 442).

Для проведення атестації керівник підприємства своїм наказом (п. 2.1 Методрекомендацій № 41):

1) визначає підставу та завдання атестації;

2) у разі потреби затверджує склад цехових (структурних) атестаційних комісій;

3) установлює строки і графіки проведення підготовчих робіт у структурних підрозділах підприємства;

4) визначає взаємодію із зацікавленими державними органами і громадськими організаціями. Наприклад, гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводять відповідним чином атестовані лабораторії (п. 7 Порядку № 442);

5) визначає проектні, науково-дослідні установи для науково-технічної оцінки умов праці та участі в розробці заходів щодо усунення шкідливих виробничих факторів.

У процесі проведення атестації атестаційна комісія (п. 2.3 Методрекомендацій № 41):

— здійснює організаційне, методичне керівництво і контроль за проведенням виконавцями відповідної роботи на всіх етапах;

— формує потрібну правову і нормативно-довідкову базу і організує її вивчення;

— визначає і залучає у встановленому порядку відповідні організації до виконання спеціальних робіт;

— організовує виготовлення планів розміщення обладнання по кожному підрозділу з урахуванням його експлікації, визначає межу робочих місць (робочих зон) і надає їм відповідний номер;

— складає перелік робочих місць, що підлягають атестації;

— порівнює застосовуваний технологічний процес, обладнання, використовувані на підприємстві сировину і матеріали із передбаченими в проектах;

— визначає обсяг необхідних досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та організує ці дослідження;

— прогнозує та виявляє утворення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях;

— встановлює на основі Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника відповідність найменування професій і посад працівників, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт. У разі відхилень назва професії (посади) приводиться у відповідність до фактично виконуваної роботи (з урахуванням назви професії (посади) згідно з Класифікатором професій);

— складає Карту умов праці на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних робочих місць (детальніше про неї див. у підрозділі 3.3 нижче);

— проводить атестацію і за її результатами складає перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з несприятливими умовами праці;

— уточнює діючі пільги і вносить пропозиції на встановлення пільг і компенсацій залежно від умов праці, визначає витрати на ці цілі;

— розробляє заходи щодо поліпшення умов праці і оздоровлення працівників;

— виконує свої функції до призначення нового складу комісії при наступній або позачерговій атестації.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства (абзац другий п. 4 Порядку № 442, абзац другий п. 1.5 Методрекомендацій № 41).

А якщо атестацію не провести? Тоді готуйтеся до штрафів, оскільки непроведення атестації робочих місць є порушенням законодавства про працю (детальніше див. у розділі 12 на с. 99).

3.3. Документальне оформлення результатів атестації

Результати атестації робочих місць мають бути в обов’язковому порядку задокументовані. Для цих цілей використовують Карту умов праці (далі — Карта). Форму Карти наведено в додатку 2 до Методрекомендацій № 41.

При оформленні Карти керуйтеся Інструкцією з заповнення Карти умов праці при проведенні атестації робочих місць від 30.11.92 р. № 06-41-48, розробленою Мінпраці спільно з МОЗ. У ній серед іншого ви можете знайти приклад заповнення зазначеної Карти.

У розділі I Карти «Гігієнічна оцінка умов праці» відображають результати гігієнічної оцінки умов праці на робочому місці. Тобто тут зазначають оцінку умов праці з урахуванням дії на працівників всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, передбачених Гігієнічною класифікацією.

При проведенні оцінки слід виходити з того, що

гігієнічна оцінка умов праці дається за найбільш високим класом і ступенем з числа фактично виміряних рівнів цих факторів

Що це означає? Пояснимо на прикладі.

Припустимо, на працюючу особу одночасно впливають декілька факторів: мікроклімат, важкість і шкідливі речовини. При цьому параметри мікроклімату належать до III класу 1 ступеня, за важкістю — до III класу 2 ступеня, за шкідливими речовинами — до II класу. У такому разі інтегральну оцінку необхідно записати так: умови праці належать до III класу 2 ступеня.

Якщо на робочому місці відсутні шкідливі виробничі фактори і фактори трудового процесу або вони не перевищують допустимі норми та не віднесені до 1 ступеня III класу шкідливості і небезпечності, то умови праці слід визнати такими, що відповідають гігієнічним вимогам. А вже наявність хоча б одного фактора виробничого середовища і трудового процесу 1 ступеня III класу шкідливості свідчить про невідповідність робочого місця вимогам Гігієнічної класифікації.

У розділі II Карти «Оцінка технічного та організаційного рівня» наводять результати оцінки технічного та організаційного рівня робочого місця. Її здійснюють за правилами, передбаченими розд. 5 Методрекомендацій № 41.

Так, оцінку технічного рівня робочого місця проводять шляхом аналізу (п. 5.1 Методрекомендацій № 41):

1) відповідності технологічного процесу, будівель і споруд — проектам, обладнання — нормативно-технічній документації, а також характеру та обсягу виконаних робіт, оптимальності технологічних режимів;

2) технологічної оснащеності робочого місця (наявність технологічного оснащення та інструменту, контрольно-вимірювальних приладів і їх технічного стану, забезпеченості робочого місця підіймально-транспортними засобами);

3) відповідності технологічного процесу, обладнання, оснащення інструменту і засобів контролю вимогам стандартів безпеки і нормам ОП;

4) впливу технологічного процесу, що відбувається на інших робочих місцях.

У свою чергу, при оцінці організаційного рівня робочого місця аналізують (п. 5.2 Методрекомендацій № 41):

1) раціональність планування (відповідність площі робочого місця нормам технологічного проектування і раціонального розміщення обладнання та оснащення), а також відповідність його стандартам безпеки, санітарним нормам і правилам;

2) забезпеченість працівників спецодягом і спецвзуттям, засобами індивідуального та колективного захисту і їх відповідність стандартам безпеки праці та встановленим нормам;

3) організацію роботи захисних споруд, пристроїв, контрольних приладів.

На підставі комплексної оцінки робочі місця відносять до одного з трьох видів умов праці (розділ III Карти «Атестація робочого місця»):

— з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці;

— зі шкідливими та важкими умовами праці;

— зі шкідливими умовами праці.

Для атестації робочого місця з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, а також із шкідливими та важкими умовами праці враховуються фактори, що впливають на працівника у процесі праці не менше 80 % робочого часу. Із шкідливими умовами праці оцінюються робочі місця за наявності шкідливих і небезпечних виробничих факторів, тривалість дії яких становить менше 80 % робочого часу. При цьому для встановлення тривалості дії на працівника шкідливих виробничих факторів атестаційна комісія складає фотографію робочого дня (див. лист Держпраці від 20.05.2016 р. № 5602/4/4.6-ДП-16).

У розділі IV Карти «Рекомендації щодо поліпшення умов праці, їх економічне обґрунтування» перелічують розроблені за результатами атестації невідкладні заходи з поліпшення умов та безпеки праці, для розробки і впровадження яких не потрібно залучати сторонні організації та спеціалістів.

У розділі V Карти «Пільги і компенсації» зазначають, на які пільги та компенсації має право працівник, зайнятий на робочому місці, що атестується.

Що це за пільги та компенсації можуть бути, див. у табл. 3.1 на с. 26. При цьому пропозиції на підтвердження права на пенсію на пільгових умовах визначають тільки за показниками, наведеними в додатку 4 до Методрекомендацій № 41, інші пільги та компенсації — відповідно до чинних на сьогодні законодавчих актів.

З результатами атестації ознайомлюють працівників, зайнятих на робочому місці, що атестується

Карту підписують голова і члени комісії.

Крім того, як передбачено п. 6.7 Методрекомендацій № 41, за результатами атестації складаються переліки:

— робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;

— робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства;

— робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи з їх поліпшення.

Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації (зокрема, на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством), підписує голова комісії за погодженням з профспілковим комітетом. Він затверджується наказом по підприємству (організації) і зберігається протягом 50 років. Витяг з наказу додають до трудових книжок працівників, професії та посади яких унесено до переліку (п. 6.8 Методрекомендацій № 41, п. 9 Порядку № 442).

Матеріали атестації робочих місць є документами суворої звітності і зберігаються на підприємстві протягом 50 років.

3.4. Облік витрат на атестацію робочих місць

Проведення атестації робочих місць нерідко потребує певних фінансових витрат. А як же їх облікувати? Дуже просто. Переконайтеся в цьому самі!

У бухгалтерському обліку витрати на ОП, зокрема витрати на атестацію, відображають з урахуванням вимог П(С)БО 16. Звернемося до нього.

Так, відповідно до п. 15.8 цього стандарту витрати на ОП слід відносити до складу загальновиробничих витрат підприємства. А це означає, що в бухгалтерському обліку виробничих підприємств інформацію про суму витрат на проведення атестації в періоді їх здійснення узагальнюють за дебетом рахунка 91 «Загальновиробничі витрати».

А що з податковим обліком? Тут теж ніяких труднощів.

Нагадаємо: на сьогодні об’єкт обкладення податком на прибуток визначають на підставі бухгалтерського фінансового результату до оподаткування. При цьому високодохідники і малодохідники-добровольці* коригують такий фінрезультат на різниці, що виникають відповідно до розд. ІІІ ПКУ (п.п. 134.1.1 ПКУ).

* Високодохідниками ми називаємо платників податків, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн грн. Усі інші платники податків є малодохідниками.

Проте при проведенні атестації робочих місць працівників про жодні різниці турбуватися не потрібно, коригування для такого випадку ПКУ не передбачено. Тобто тут потрібно тримати прямий курс на бухгалтерський облік.

А тепер порядок обліку витрат на проведення атестації покажемо на прикладі.

Приклад 3.1. На підприємстві зі шкідливими умовами праці прийнято рішення про проведення чергової атестації робочих місць за умовами праці. До проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу залучена відповідним чином атестована організація. Вартість послуг з проведення цих досліджень становила 21000 грн. (у тому числі ПДВ — 3500 грн.).

В обліку підприємства витрати на проведення атестації потрібно відобразити таким чином (див. табл. 3.2 на с. 31):

Таблиця 3.2. Облік витрат на атестацію робочих місць

висновки

• Підприємства з потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працівників, проводять атестацію робочих місць.
• За результатами атестації у кожному конкретному випадку визначають, належить робота на цьому робочому місці до категорії шкідливої (важкої) чи ні.
• Атестацію проводять у строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
• Атестацію проводить постійно діюча атестаційна комісія, склад і повноваження якої визначаються наказом керівника підприємства.
• Відомості про результати атестації робочих місць заносять до Карти умов праці.
• У бухгалтерському обліку виробничих підприємств інформацію про суму витрат на проведення атестації в періоді їх здійснення узагальнюють за дебетом рахунка 91 «Загальновиробничі витрати».