Нагадаємо: відповідно до ст. 35 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів. Крім того, згідно зі ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) при звільненні незалежно від підстав працівнику має бути виплачено грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток.
У разі переведення працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток може бути перерахована на рахунок установи, до якої він перейшов ( ст. 83 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) і ч. 3 ст. 24 Закону про відпустки). Щоб компенсація за невикористану відпустку була перерахована на рахунок нового роботодавця, працівник повинен подати установі, з якої він звільняється, відповідну заяву із зазначенням у ній реквізитів для перерахування суми компенсації. При цьому розрахунок та нарахування суми компенсації здійснює роботодавець за попереднім місцем роботи і перераховує новому роботодавцю «чисту» суму компенсації, належної до виплати працівнику. Він же і сплачує єдиний внесок, військовий збір та податок на доходи фізосіб із суми компенсації у строки, установлені для виплати зарплати.
Тепер давайте розглянемо, які переваги передбачено для працівників у разі звільнення за переведенням, якщо грошова компенсація за невикористану відпустку буде переведена до іншої установи. Для працівників у такому разі передбачено певні бонуси щодо надання їм за новим місцем роботи щорічних відпусток. Так, такий працівник має право на отримання щорічної відпустки повної тривалості до настання шестимісячного строку безперервної роботи в перший рік роботи в цій установі ( ст. 81 КЗпП). А до стажу роботи, що дає право на ці відпустки, зараховується час, за який працівник не використав відпустки за попереднім місцем роботи.
А чи можна отримати грошову компенсацію і при цьому не ходити у відпустку?
У цій ситуації, на нашу думку, необхідно виходити із загальних положень, закріплених у чинному законодавстві. Так, згідно зі ст. 24 Закону про відпустки за бажанням працівника частина щорічної відпустки може бути замінена грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівнику щорічної та додаткової відпусток не повинна бути менше 24 календарних днів.
Звертаємо увагу: виплата компенсації здійснюється тільки після використання працівником 24 календарних днів відпустки за робочий рік, за який надається відпустка (див. листи Мінпраці від 24.01.2007 р. № 9/13/133-0 і від 25.06.2014 р. № 248/13/116-14). За останні дні невикористаної щорічної відпустки (у нашому випадку — 6 календарних днів) працівнику може бути надано грошову компенсацію за умови його забезпечення в цей період роботою.
Підсумуємо: за бажанням працівника (за його письмовою заявою) у разі фактичного використання ним за відповідний робочий рік, за який надається відпустка, 24 календарних днів щорічної відпустки за дні невикористаної щорічної відпустки, що залишилися, йому може бути виплачено грошову компенсацію.
