Що ж, поміркувати є над чим. З одного боку, заклад не потребує послуг гардеробника протягом усього року. З іншого — правове поле містить вичерпний перелік критеріїв, за якими працівник вважається сезонним. Розберемось у такій спірній ситуації.
Для початку поглянемо на Типові штатні нормативи загальноосвітніх навчальних закладів, затверджені наказом МОН від 06.12.2010 р. № 1205. У них зазначено, що посада гардеробника вводиться за наявності обладнаного гардероба на 200 місць. Також передбачена ситуація, коли загальноосвітній навчальний заклад (далі — ЗНЗ) працює у дві зміни. Звідси результат:
Критерії для введення посади гардеробника | Кількість штатних одиниць |
Одна або перша зміна при 200 учнів | 1 |
Друга зміна при 200 учнів | 1 |
Виходить, якщо ЗНЗ працює у дві зміни і на кожній з них навчаються по 200 учнів, то до закладу треба ввести 2 штатні одиниці гардеробника.
Зверніть увагу! Посада гардеробника не є сезонною.
Пояснимо свій висновок. Для цього звернемося до Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.74 р. № 310-IX. Сезонним вважається працівник, який виконує роботи протягом сезону, що не перевищує 6 місяців, & здійснює роботи, передбачені Списком сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженим постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278 (далі — Список № 278).
А ось посада гардеробника не відповідає таким критеріям. По-перше, він виконує свої обов’язки, як правило, від 7 до 9 місяців (тобто в будь-якому випадку більше 6 місяців). По-друге, його робота не згадується у цьому Списку.
По суті, гардеробник — це звичайний працівник без будь-яких «сезонних» статусів. Проте, як ми вже говорили, потреба у гардеробнику відсутня протягом усього року. Як у такому випадку оформити його прийняття? Пропонуємо вам два способи.
Спосіб № 1. Укладаємо із гардеробником строковий трудовий договір. Основна особливість такого договору — при укладанні обов’язково прописують строки його дії. Це можуть бути як конкретні дати (наприклад, з 01.10.2015 р. по 30.04.2016 р.), так і прив’язка до певної події або періоду (наприклад, до опалювального сезону (з посиланням на документ, що згодом підтвердить його закінчення)). Ми вважаємо, що цей спосіб оформлення трудових відносин із гардеробником є найоптимальнішим.
Спосіб № 2. Укладаємо із гардеробником безстроковий трудовий договір. Власне, це випливає із роз’яснення МОНмолодьспорту, викладеного у листі від 30.08.2011 р. № 1/12-4663. Міністерство вважає: гардеробники не є сезонними працівниками і вони вводяться у ЗНЗ на цілий рік. Звісно, така позиція — прямий шлях до укладання безстрокового трудового договору.
Тоді одразу випливає запитання: як забезпечити гардеробника роботою влітку та у міжсезонний період, коли його функції просто не потрібні? Працівнику бажано саме у цей період скористатися правом на щорічну відпустку. Проте вона не покриє увесь період «нероботи» гардероба. Тому, як сказано у вищезгаданому листі, у цей період гардеробники можуть виконувати іншу роботу та доручення керівника ЗНЗ відповідно до потреб закладу на умовах ст. 33 і 34 КЗпП. Що це означає? На період, коли гардероб не працює, можна оформити простій для гардеробника або тимчасово перевести його на іншу роботу у межах закладу (див. таблицю нижче). КЗпП допускає здійснити тимчасове переведення до іншої установи, але, на нашу думку, для вирішення ситуації із гардеробником це досить клопітно.
Основні етапи оформлення | Простій | Тимчасове переведення на іншу роботу у межах закладу |
Загальні моменти | На період нефункціонування гардероба гардеробнику може бути оформлено простій. У цьому випадку слід говорити про простій не з вини працівника | Якщо працівнику загрожує простій, керівник може прийняти рішення про його тимчасове переведення на іншу роботу у тому ж закладі |
Документальне оформлення | Пояснювальна записка (акт), наказ + для тимчасового переведення — згода від працівника | |
Відображення у табелі обліку використання робочого часу (наказ Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489) | Використовують такі позначення: літерне «П» та цифрове «23» | Спеціальне позначення для таких випадків не передбачене. Як варіант для цих ситуацій можна самостійно розробити умовне позначення |
Оплатні тонкощі | Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду/окладу ( ч. 1 ст. 113 КЗпП) | Оплату праці здійснюють згідно із правилами для посади, на яку переведено працівника. Але вона не повинна бути нижче ніж середній заробіток за посадою гардеробника (лист Мінпраці від 23.01.2009 р. № 57/13/84-09 // «ОП», 2009, № 5, с. 4) |
Із оформленням трудових відносин між гардеробником і ЗНЗ визначились. Але не можемо на цьому поставити крапку — хочеться ще відзначити про деталі такого оформлення у професійно-технічних навчальних закладах і вищих навчальних закладах. Для цього ми зазирнули до Типових штатних нормативів професійно-технічних навчальних закладів, затверджених наказом МОН від 06.12.2010 р. № 1204, Типових штатних нормативів вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації, затверджених наказом МОН від 23.01.2014 р. № 60, і Типових штатних нормативів вищих навчальних закладів III — IV рівнів акредитації, затверджених наказом МОН від 11.01.2014 р. № 26.
Важливо! У наведених Типових штатах для професійно-технічних навчальних закладів і вищих навчальних закладів передбачено: посада гардеробника вводиться лише на осінньо-зимовий період.
Це не означає, що посаду гардеробника можна розглядати як сезонну, адже його робота все одно не включена до Списку № 278. Проте нормотворець чітко прописав період роботи гардеробника — осінньо-зимовий період, тобто коли існує потреба у здаванні верхнього одягу у гардероб. Тож оформлення гардеробника на весь рік (спосіб оформлення гардеробника у ЗНЗ № 2) — табу. Тут існує тільки один варіант — укласти із гардеробником строковий трудовий договір (спосіб оформлення гардеробника у ЗНЗ № 1).
