Застосовуємо ПСП: актуальні та корисні поради

Пільги в оподаткуванні громадян — завжди приємно. Для працівників найпопулярнішою пільгою є ПСП, що дозволяє зекономити на ПДФО. Але щоб скористатися нею, необхідно виконувати певні правила. Що це за правила та як їх застосовувати, дізнаєтеся далі.

Десятка правил застосування ПСП

Перш ніж розглянути основні правила застосування пільги, нагадаємо, що ПСП:

це сума, на яку може бути зменшений загальний місячний оподатковуваний дохід платника податку, отриманий від одного роботодавця у вигляді заробітної плати.

ПСП буває різних видів. Залежно від категорії платник податків може претендувати на звичайну, підвищену та максимальну ПСП. Залежно від виду пільги і розмір її теж різний.

У загальному випадку ПСП застосовують до зарплати працівників, яка у 2015 році не перевищує 1710 грн. Виходить, що перша (і мабуть, наймасовіша) категорія фізосіб, які можуть розраховувати на ПСП, — це працівники з невеликою зарплатою. Окремі категорії працівників мають право претендувати на ПСП у підвищеному та максимальному розмірах.

Розмір ПСП із року в рік змінюється, оскільки залежить від прожиткового мінімуму. Зауважимо, що у 2015 році розмір звичайної ПСП повинен був скласти 100 % прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи станом на 1 січня цього року, тобто 1218 грн. Але дію цієї норми «заморозили» до 1 січня 2016 року ( абз. 8 п. 1 розд. XIX ПКУ). Що ж, сподіватимемося, що серця законотворців відтануть і вони не вигадають ще якийсь підступ.

«Розмірну сітку» ПСП наведемо нижче в таблиці.

А тепер перейдемо до правил застосування ПСП.

У свою чергу, зарплата — це основна і додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму ( п.п. 14.1.48 ПКУ). Правильно віднести до зарплати ті чи інші виплати допоможе Інструкція № 5.

Тому, незважаючи на те що лікарняні — це «позафондові» виплати, вони вважаються зарплатою для ПДФО- та ПСП-цілей ( абз. 1 і 3 п.п. 169.4.1 ПКУ, лист ДПАУ від 19.01.2011 р. № 697/6/17-0715).

Це:

— доходи працівника, інші, ніж заробітна плата. Із цієї причини при визначенні права працівника на ПСП не враховують, зокрема, суму вихідної допомоги (див. «ОП», 2014, № 14, с. 14);

— зарплата працівника, якщо протягом звітного податкового місяця вона отримана одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

— підприємницький дохід і дохід від іншої незалежної профдіяльності. Але! Якщо у вас є працівник, який одночасно є підприємцем, то до його зарплати ПСП застосовуєте на загальних підставах у разі дотримання інших необхідних умов.

Тобто при нарахуванні та виплаті зарплати в одного роботодавця ( п.п. 169.2.1 ПКУ). Так, якщо працівник працює у декількох роботодавців (в одного за основним місцем роботи, в іншого — за сумісництвом), то тільки в одного з них до зарплати буде застосовано пільгу. При цьому де її застосовувати, вирішує працівник. Для цього він подає заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП. Окремі категорії працівників разом із заявою надають роботодавцю підтвердні документи*.

* Дізнатися детальніше про всі документи, необхідні для застосування ПСП, можна в «ОП», 2015, № 6, с. 29.

При цьому для того, щоб визначити, чи перевищує сума зарплати граничну величину, до якої застосовують ПСП, підсумовувати загальний заробіток за двома місцями роботи не потрібно. Водночас якщо працівник в одного роботодавця працює як основний працівник і як внутрішній сумісник, то загальний заробіток підсумовують і потім визначають, перевищив він установлену межу чи ні.

Якщо зарплата працівника не перевищує граничний розмір, то ПСП застосовують. Якщо зарплата працівника перевищила встановлену межу, то він втрачає право на застосування ПСП цього місяця.

У 2015 році граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, у загальному випадку становить 1710 грн. ( п. п 169.4.1 ПКУ). Виняток передбачено для платників податків, які мають право на ПСП «на дітей». У цьому випадку для одного з батьків граничний розмір зарплати визначають кратно кількості дітей. Для другого з батьків, який має право на ПСП «на дітей» за зазначеними підставами, граничний розмір визначається в загальному порядку.

Для цілей визначення граничного розміру зарплати, що дає право на ПСП, «перехідні» виплати (відпускні та лікарняні) відносять до місяців, за які їх нараховано ( абз. 3 п.п. 169.4.1 ПКУ). Далі розподілені виплати відпускних і лікарняних за кожен місяць підсумовують з нарахованою зарплатою за такі місяці (якщо її нараховано) і порівнюють із граничним розміром.

Межу перевищено? У такому місяці працівник автоматично втрачає пільгу (див. правило 4). Якщо в наступному місяці зарплата знову буде в допустимому діапазоні — право на пільгу поновлюється.

Зверніть увагу: розподіляти виплати можна одразу при їх нарахуванні (адже роботодавцю надано право проводити добровільний перерахунок у будь-який час та за будь-який період) або при проведенні річного перерахунку.

Платник податків може претендувати на одну з пільг (види пільг ми наводили на с. 13). Тобто якщо працівник має право на застосування ПСП за двома та більше підставами, то до його заробітної плати застосовується одна ПСП за підставою, що передбачає її найбільший розмір. Виняток установлено п.п. 169.3.1 ПКУ тільки для осіб, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів) ( п.п. «б» п.п. 169.1.3 ПКУ). У цьому випадку ПСП підсумовуються: на дитину-інваліда (дітей-інвалідів) надається підвищена ПСП, на дитину, яка не є інвалідом (дітей, які не є інвалідами), — звичайна ПСП. А ось батькам, які скористалися ПСП «на дітей», додаткова пільга «на себе» не надається.

Це означає, що, наприклад, до зарплати за першу половину місяця ПСП не застосовують. Річ у тім, що аванс є частиною загального місячного доходу працівника у вигляді заробітної плати (див. також консультацію в підкатегорії 103.08.04 «ЗІР»). Його виплачують без нарахування в бухобліку. Тому при виплаті авансу ПДФО перераховують у розмірі, визначеному без застосування пільги. А ось при нарахуванні зарплати наприкінці місяця ви розрахуєте суму податку щодо кожного працівника вже з урахуванням ПСП (за наявності права на неї).

Окремо хотілося б зупинитися на ситуації, коли у працівників нарахована зарплата за місяць не перевищує граничний розмір, що дає право на ПСП (а то й дорівнює або менше її суми). При виплаті авансу ПДФО визначають без урахування ПСП. А під час нарахування зарплати за місяць (як ми вже зазначили вище) ПДФО розрахуєте з урахуванням такої пільги. Відповідно, при виплаті зарплати за другу половину місяця до бюджету перерахуєте різницю між загальною сумою ПДФО, утриманого з місячної зарплати працівників, і сумою ПДФО, сплаченого в аванс. Таким чином, ПДФО, сплачений в аванс за працівників, які мають право на ПСП, буде враховано при визначенні загальної суми ПДФО, що підлягає сплаті за підсумками місяця*.

* Див. також статтю «Зарплата за першу половину місяця: усе, що потрібно знати» // «ОП», 2015, № 8, с. 17.

Роботодавець починає застосовувати пільгу до зарплати працівника тільки після отримання від нього заяви про застосування ПСП і підтвердних документів (у разі необхідності їх надання). При цьому заява може бути датована будь-яким днем місяця — пільгу застосовуємо до всієї нарахованої зарплати за місяць (а не за відпрацьовані дні після подання заяви). Таку заяву складають у довільній формі. Як орієнтир податківці пропонують узяти форму заяви, затверджену скасованим наказом ДПАУ від 30.09.2003 р. № 461 (та адаптувати її під норми ПКУ).

Якщо працівник претендує на звичайну ПСП, то заяви буде достатньо. Якщо він хоче скористатися ПСП «на дітей» або на ПСП у підвищеному чи максимальному розмірі, то разом із заявою обов’язково подає підтвердні документи, перелік і порядок подання яких установлено Порядком № 1227. Про те, кому та які документи подавати, ми писали в «ОП», 2015, № 6, с. 29.

Зверніть увагу: до зарплати держслужбовців ПСП застосовують без подання заяви. Якщо ж така особа має право на підвищену пільгу (максимальну чи «на дітей»), то їй треба надати підтвердні документи ( п.п. 169.2.3 ПКУ).

Строки закінчення надання пільги різні. Так, у загальному випадку ПСП не застосовують до зарплати за місяць, в якому:

— працівник подав заяву про відмову від застосування ПСП;

— сума нарахованої працівнику заробітної плати перевищила граничний розмір;

— порушено порядок застосування ПСП.

Урахуйте, що пільгу надають за місяць, в якому працівник помер, оголошується судом померлим, визнається судом безвісно відсутнім, втрачає статус резидента, був звільнений з місця роботи ( п.п. 169.3.4 ПКУ). Це означає, що, наприклад, у місяці звільнення працівник також має право на ПСП, якщо його зарплата не перевищить установлену межу.

Особливі строки дії ПСП установлено для платників податків, які мають право на «дитячу» ПСП (детальніше про ПСП «на дітей» — в «ОП», 2014, № 3, с. 20).

Особам, переліченим у пп. «в» — «е» п.п. 169.1.3 ПКУ, ПСП не надається з місяця, наступного за місяцем, в якому вони втрачають спецстатус.

Про зміну статусу, що дає право на застосування до заробітної плати ПСП «на дітей», а також ПСП у підвищеному та максимальному розмірах за іншими підставами, працівник зобов’язаний повідомити роботодавця за місцем застосування такої пільги.

Крім цього, існують особливості застосування ПСП при прийнятті/звільненні в одному місяці (див. додатково с. 17 цього номера).

Якщо до зарплати працівника застосовувалася ПСП, то про це роботодавець зазначає у графі 8 Податкового розрахунку за формою № 1ДФ. Для кожного виду ПСП передбачено свою ознаку, усі вони наведені в додатку до Порядку № 4 (див. таблицю нижче).

Якщо працівник у звітному кварталі не мав права на пільгу, то у графі 8 проставляйте прочерк.

До зарплати працівника в різних місяцях звітного кварталу застосовувалися ПСП за різними підставами? У такому разі в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ кількість рядків, заповнених на цього працівника (з однією ознакою доходу), має відповідати кількості ознак наявних у нього пільг. А ось у ситуації, коли пільгу застосували за різними підставами, але їй присвоєно одну й ту саму ознаку, у формі № 1ДФ заповнюєте тільки один рядок. Так само діють, якщо в одному або двох місяцях кварталу працівник не мав права на отримання ПСП.

Такі ось основні правила застосування ПСП. Як застосувати їх у певних умовах, читайте далі.

Пільга працівнику зі статусом УБД: афганцю — так, АТОвцю — ні

На жаль, але останнім часом ми все частіше стикаємося з працівниками, яким присвоєно статус «учасник бойових дій». На яку ПСП можуть розраховувати працівники з таким статусом? Відповідь порадує не всіх, але знати її потрібно.

Відповідно до п.п. «е» п.п. 169.1.3 ПКУ платники податків — учасники бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 3551, мають право на підвищену ПСП (у 2015 році — 913,50 грн.).

При цьому інваліди I і II груп із числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 3551, мають право на суму ПСП у максимальному розмірі (у 2015 році — 1218 грн.). На це вказує п.п. «б» п.п. 169.1.4 ПКУ.

А ось і найцікавіше! Згідно зі ст. 6 розд. II Закону № 3551 учасниками бойових дій визнаються, зокрема, учасники бойових дій на території інших країн — військовослужбовці Радянської Армії, Військово-морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу та військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових і технічних фахівців і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали або перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях або забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік таких країн та періоди ведення бойових дій на їх території затверджено постановою КМУ від 08.02.94 р. № 63.

Зауважимо: до цього переліку включено, зокрема, Афганістан (період бойових дій: квітень 1978 року — грудень 1989 року). Тому особи, які служили в Афганістані в зазначений період, мають право на ПСП у підвищеному або максимальному (якщо вони інваліди I або II групи) розмірі. Щоправда, для цього необхідне посвідчення учасника бойових дій* і дотримання інших умов для надання ПСП.

* Процедуру видачі встановлено Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою КМУ від 12.05.94 р. № 302.

Які документи (крім заяви) має принести працівник зі статусом «учасник бойових дій», щоб скористатися підвищеною або максимальною ПСП, ми розглянули в «ОП», 2015, № 6, с. 29.

Зауважимо, що скористатися ПСП у розмірах, установлених п.п. «е» п.п. 169.1.3 або п.п. «б» п.п. 169.1.4 ПКУ, працівник-афганець зможе за умови, що його зарплата за місяць не перевищить граничного розміру (у 2015 році — 1710 грн.). Початок і закінчення застосування пільги підпорядковуються загальним правилам.

Приклад. 10 серпня 2015 року до установи був працевлаштований працівник — учасник бойових дій в Афганістані. У цьому ж місяці ним було подано заяву про застосування ПСП і документи, що підтверджують його право на ПСП у розмірі, установленому п.п. «е» п.п. 169.1.3 ПКУ. Зарплата, нарахована працівнику за фактично відпрацьовані дні серпня 2015 року, становить 1120 грн.

Розрахуємо суму ЄСВ, яка має бути утримана із зарплати працівника за серпень 2015 року: 1120 х х 3,6 : 100 = 40,32 (грн.).

Визначимо суму ПДФО, що буде утримана з доходу працівника за серпень 2015 року: (1120 - - 40,32 - 913,50) х 15 : 100 = 24,93 (грн.).

Також із зарплати афганця потрібно утримати військовий збір у сумі 16,80 грн. (1120 х 1,5 : 100).

А ось про працівників зі статусом «учасник бойових дій», які брали участь в АТО, у ПКУ, на жаль, поки що жодного слова. Перешкодою для застосування ПСП для демобілізованих працівників — учасників АТО зі статусом «учасник бойових дій» є саме чинне формулювання «на території інших країн». Це означає, що:

працівник установи — учасник АТО, навіть зі статусом «учасник бойових дій», не має права на підвищену ПСП згідно з п.п. «е» п.п. 169.1.3 ПКУ.

Ані спеціальних застережень у ПКУ, ані роз’яснень в «ЗІР» поки що немає. Якщо й застосовувати пільгу до зарплати АТОвця, то на загальних підставах. Залишається тільки сподіватися на зміни.

ПСП до середнього заробітку «солдата підприємства» застосовують не завжди

Застосовувати чи не застосовувати ПСП до мобілізаційного заробітку працівників? Відповідь залежить від джерела фінансування та оподаткування цієї виплати.

Середній заробіток оплачує роботодавець «зі своєї кишені». Якщо ви обрали цей шлях і не збираєтеся отримувати бюджетну компенсацію, то маєте бути в курсі, що середня зарплата мобілізованого працівника у складі додаткової зарплати належить до фонду оплати праці ( п.п. 2.2.12 Інструкції № 5). А отже, вона підлягає оподаткуванню за зарплатними правилами. Відповідно, при визначенні суми ПДФО потрібно враховувати, чи користувався працівник правом на ПСП до призову (чи є заява про застосування ПСП, а також необхідні підтвердні документи в бухгалтерії установи). Якщо так, то за умови, що сума середнього заробітку мобілізованого не перевищує граничний розмір доходу (у 2015 році в загальному випадку він дорівнює 1710 грн.), можна застосовувати ПСП. Аналогічна консультація була раніше в підкатегорії 103.08.04 «ЗІР». Вважаємо, що її просто не відновили після набуття чинності Порядком № 105 (але навряд чи позиція податківців змінилася).

Середній мобілізаційний заробіток компенсують із бюджету. Такий середній заробіток не є зарплатою для цілей ПКУ. Виплата зазначена у звільняючому від оподаткування п.п. «и» п.п. 165.1.1 ПКУ, тоді як ПСП застосовується тільки до зарплатних доходів, вказаних у п.п. 164.2.1 цього Кодексу (ср. ). Тому в разі, якщо ви отримуєте компенсацію середнього заробітку мобілізованих з бюджету, мови про ПСП бути не може.

Звільнення + нове працевлаштування: де застосовувати ПСП

На практиці часто трапляються випадки, коли працівник в одному місяці звільняється від одного роботодавця і працевлаштовується до іншого. При цьому в місяці прийняття на новому місці роботи він подає заяву про застосування ПСП. Як діяти новому роботодавцю; чи застосовувати пільгу в першому місяці роботи?

Наша порада: поцікавтеся у новоприйнятого працівника, чи застосовувалася до його зарплати ПСП у місяці звільнення на попередньому місці роботи. Якщо таке право було реалізоване там, то на новому місці роботи працівник не має права на отримання такої пільги. Пов’язано це з тим, що платник податків має право на отримання ПСП тільки від одного роботодавця. На новому місці роботи пільгу слід застосовувати починаючи з наступного місяця після прийняття на роботу.

Зауважте, що відповідальність за застосування ПСП за декількома місцями роботи несе сам працівник. При цьому «подвійна гра» загрожує для нього доплатою ПДФО і штрафом у розмірі такої недоплати. І хоча роботодавець не зобов’язаний відстежувати місця застосування ПСП, рекомендуємо все ж попереджати працівників про можливі наслідки.

А тепер ваші запитання щодо застосування ПСП і наші відповіді — усе у форматі «бліц».

Використані документи і скорочення

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 3551 — Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-ХII.

Закон № 1636 — Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 р. № 1636-VII.

Порядок № 1227 — Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227.

Порядок № 4 — Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4.

Порядок № 105 — Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 105.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

ПСП — податкова соціальна пільга.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

ЦПД — цивільно-правовий договір.