У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто ваше звернення і повідомляється.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, що відлічується з дня укладення трудового договору.
Відповідно до частини шостої цієї ж статті керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України.
Зазначений порядок визначений постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97 р. № 346 «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам». Проте розділом IV «Вищі навчальні заклади, заклади післядипломної освіти, професійно-технічні навчальні заклади» додатка до зазначеного Порядку культорганізатору не передбачено надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів.
Щорічна основна відпустка працівників, не передбачених додатком до зазначеної постанови, має становити 24 календарних дні.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Закону України «Про відпустки» працівникам з ненормованим робочим днем може надаватися щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Директор Департаменту О. Товстенко
Коментар редакції
Тривалість щорічної відпустки культорганізатора: «протистояння» Мінсоцполітики і МОН
Посада культорганізатора віднесена до педагогічних посад ( Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджений постановою КМУ від 14.06.2000 р. № 963). Тому особи, які обіймають посаду культорганізатора у вищих навчальних закладах I — II рівнів акредитації, як педагогічні працівники можуть претендувати на подовжену тривалість щорічної відпустки ( ст. 55 Закону України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII).
Як відомо, при визначенні тривалості щорічної основної відпустки для педпрацівників слід керуватися додатком до Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою КМУ від 14.04.97 р. № 346 (далі — Порядок № 346). Проте через прогалини у цьому документі позиції МОН і Мінсоцполітики з приводу тривалості щорічної основної відпустки для посади культорганізатора вишу I — II рівнів акредитації розділилися і є геть протилежними. Чому і яку безпечну тактику обрати зараз у цьому питанні? Про це і поговоримо далі.
Позиція МОН. Міністерство освіти уже надавало роз’яснення з приводу окресленого питання — див. лист МОН від 03.11.2015 р. № 1/11-15887, консультацію фахівця МОН в «ОП», 2016, № 1, с. 28.
Увага! МОН вважає: тривалість щорічної відпустки для працівника, який обіймає посаду культорганізатора у виші I — II рівнів акредитації, становить 42 календарних дні.
А тепер про аргументи, якими оперує МОН на користь цього висновку. У додатку до Порядку № 346 про тривалість щорічної основної відпустки для культорганізатора навчального закладу згадується лише один раз — у розд. II «Позашкільні навчальні заклади». Згідно з цією нормою тривалість щорічної основної відпустки за посадою культорганізатора становить 42 календарних дні. Далі МОН звертається до примітки 3 до вказаної позиції, де сказано: щорічна основна відпустка зазначеної тривалості надається працівникам, на яких поширюються умови оплати праці працівників навчальних закладів та установ освіти.
Про тарифний розряд для посади культорганізатора знову ж таки позашкільного закладу йдеться у п. 10 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102 (ср. ). Однак згідно із приміткою 7 до п. 10 цієї Інструкції умови визначення тарифних розрядів культорганізаторів поширюються на всі типи установ освіти. На цей час тарифні розряди для посади культорганізатора установлюють на рівні, вказаному у додатку 8 до наказу МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557.
Із цього найважливіший момент такий: на працівників, які обіймають посадку культорганізатора у виші I — II рівнів акредитації, поширюються умови оплати праці працівників навчальних закладів. Саме тому МОН, спираючись на примітку 3 до розд. II додатка до Порядку № 346, доходить висновку: тривалість щорічної відпустки культорганізатора вишу I — II рівнів акредитації становить 42 календарних дні.
Позиція Мінсоцполітики. Головне «трудове» відомство має власний погляд на ситуацію, яка розглядається. Про це й відзначено у листі, що коментується.
Мінсоцполітики дотримується такої думки: працівнику, який обіймає посаду культорганізатора у виші I — II рівнів акредитації, має надаватися щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні.
Чим керувалося Мінсоцполітики при наданні роз’яснення, представленого у листі, що коментується? Дивіться: у додатку до Порядку № 346 є розд. IV «Вищі навчальні заклади, заклади післядипломної освіти, професійно-технічні навчальні заклади». Так от, у цьому «профільному» розділі не передбачена посада культорганізатора.
У зв’язку із цим Мінсоцполітики констатує: тривалість щорічної основної відпустки для посади культорганізатора вишу прямо не вказана у розд. IV додатка до Порядку № 346. Тому працівники, що обіймають цю посаду у вишах, мають право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні. Нагадаємо: 24 календарні дні — це мінімальна тривалість щорічної основної відпустки, яка гарантована усім працівникам за повністю відпрацьований робочий рік ( ч. 1 ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, далі — Закон № 504).
Оскільки згідно із позицією Мінсоцполітики педпрацівники, що обіймають посаду культорганізатора у вишах, мають право на щорічну основну відпустку «звичайної» тривалості, їм може бути надана щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день максимальною тривалістю 7 календарних днів ( п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 504). Для цього посада культорганізатора має бути прописана у списку посад, робіт та професій з ненормованим робочих днем колективного договору. Також у колективному договорі слід зафіксувати конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день (у межах 7 календарних днів), яка належить за посадою культорганізатора.
Яку позицію обрати? З одного боку, позицією МОН враховано право працівника, який обіймає посаду культорганізатора, на щорічну основну відпустку подовженої тривалості (42 календарні дні), як це і гарантовано педагогічним працівникам. З іншого — МОН у своїх висновках спирається не на пряму норму.
Саме тому у контролюючих органів є формальні підстави наполягати на наданні щорічної основної відпустки тривалістю 24 календарних дні за посадою культорганізатора вишу. Тож зараз ми радимо дослухатися до позиції Мінсоцполітики і надавати педпрацівникам, які обіймають посаду культорганізатора у вишах, щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні, а також щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день максимальною тривалістю 7 календарних днів у разі роботи у таких умовах.
Людмила БЄЛЄВЦОВА, експерт з питань оплати праці (e-mail: l.belevtsova@id.factor.ua)
