Темы статей
Выбрать темы

Щодо відповідальності за неподання Повідомлення про прийняття працівника на роботу

Державна служба України з питань праці
Лист від 29.04.2016 р. № 5043/4/4.1-ДП-16

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

Відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без відповідного повідомлення Державної фіскальної служби для посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, визначена ч. 3 та 4 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (штраф від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 до 17000 гривень), при повторному — від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 до 34000 гривень)).

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП) адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Виходячи із викладеного вище, фактичний допуск працівника до роботи без повідомлення Державної фіскальної служби, при тому, що особа продовжує працювати, є триваючим порушенням, а тому повинні застосовуватись норми ч. 1 ст. 38 КпАП щодо притягнення до адміністративної відповідальності не пізніш як через два місяці з дня його виявлення. <…>

Директор В. Сажієнко

Коментар редакції

Працівника прийнято без повідомлення фіскалів: коли можуть «наздогнати» штрафи

При укладенні трудового договору (в усній чи письмові формі) із працівником роботодавець зобов’язаний видати наказ про прийняття на роботу та подати до органу фіскальної служби Повідомлення про прийняття працівника на роботу за формою, наведеною в додатку до постанови КМУ від 17.06.2015 р. № 413 ( ч. 3 ст. 24 КЗпП). Нехтування такими діями погрожує роботодавцю штрафами.

Розмір штрафів. У листі, що коментується, фахівці Держпраці зосередилися саме на роз’ясненні застосування адмінштрафів за неподання Повідомлення. Причому, судячи з наведених розмірів адмінштрафів, цей контролюючий орган не відмовився від своєї позиції про застосування максимальних санкцій при неподанні Повідомлення.

Нагадаємо, що таку думку Держпраці уже виказувала, зокрема, у листі від 03.08.2015 р. № 1364/24/21/01/2298-15 і її розділило Мінсоцполітики у листі від 19.08.2015 р. № 1069/13/84-15. Позиція працеконтрольного органу ґрунтується на тому, що видання наказу про прийняття на роботу + подання Повідомлення — невід’ємні частини оформлення трудових відносин. Тому неподання Повідомлення (навіть за наявності наказу про прийняття на роботу) — порушення, яке розглядається як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Якщо неподання Повідомлення кваліфікувати саме так, то таке правопорушення загрожує:

— для роботодавцяфінансовими санкціями у вигляді штрафу в розмірі 30 мінзарплат, установлених законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення ( абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП);

— для посадових осіб установи — адміністративною відповідальністю у вигляді штрафу від 8500 до 17000 грн. ( ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X, далі — КпАП). А за повторне протягом року вчинене правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 41 КпАП і за яке особу вже було піддано адмінстягненню, адмінштраф становить від 17000 до 34000 грн.

Окремо відзначимо, що ми дотримуємось іншої точки зору (див. «ОП», 2015, № 18, с. 16). Вважаємо, що видання наказу про прийняття на роботу та подання Повідомлення варто розглядати як окремі етапи працевлаштування нового працівника. Тоді ситуація, коли роботодавець видав наказ про прийняття на роботу, але не подав / несвоєчасно подав Повідомлення, повинна трактуватися як порушення інших вимог трудового законодавства. А при цьому правопорушенні уже йдеться про зовсім інші розміри штрафів:

для роботодавця — штраф у розмірі 1 мінзарплати відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП;

— для посадових осіб установи — штраф у розмірі від 510 до 1700 грн. відповідно до ч. 1 ст. 41 КпАП (штраф від 1700 до 5100 грн. — за повторне протягом року вчинене правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КпАП, за яке особу уже було піддано адмінстягненню, або ті самі дії по відношенню до окремих категорій осіб ( ч. 2 ст. 41 КпАП)).

До речі, Держпраці у Хмельницькій області на своєму офіційному сайті (http://km.dsp.gov.ua) розмістила роз’яснення про розмір штрафів за неподання Повідомлення при наявності наказу про прийняття на роботу, де, як і ми, схиляється до думки про «ліберальні» розміри штрафів. На жаль, це лише думка регіонального управління Держпраці. Інформації про підтримку такого підходу «головним офісом» Держпраці немає.

Неподання Повідомлення — триваюче порушення для цілей застосування адмінштрафів. Про розміри штрафів за неподання Повідомлення і непорозуміння, які вирують коло них, поговорили. Тепер власне переходимо до «родзинок» листа, що коментується. Ще раз відзначимо, що у ньому йдеться про адмінштрафи.

Фактичний допуск працівника до роботи без повідомлення Державної фіскальної служби при тому, що особа продовжує працювати, є триваючим порушенням, а тому повинні застосовуватись норми ч. 1 ст. 38 КпАП щодо притягнення до адміністративної відповідальності не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

Розберемо наведений висновок. Так, Держпраці визнає неподання Повідомлення триваючим порушенням для цілей притягнення посадової особи установи до адмінвідповідальності. У листі від 02.08.2013 р. № 6802-0-4-13/11 Мін’юст зазначає: «КпАП не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення. Проте в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином».

Тут ми солідарні із Держпраці. Дійсно, посадова особа установи, не подавши Повідомлення, не виконує покладений на неї обов’язок. Тож з моменту неподання Повідомлення вона знаходиться у протиправному становищі. Відповідно таке порушення можна вважати триваючим.

Визнання неподання Повідомлення триваючим порушенням важливе для визначення строку, протягом якого особа може бути притягнена до адмінвідповідальності.

Нагадаємо: справи про адмінправопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1 — 4 ст. 41 КпАП (до яких віднесено і неподання Повідомлення), розглядаються у суді ( ст. 221 КпАП). Тому при визначенні строку, протягом якого винна особа може бути притягнута до адмінвідповідальності за порушення, вказані у ч. 1 — 4 ст. 41 КпАП, спираємось на ч. 2 ст. 38 цього Кодексу. Так, стягнення може бути накладене (крім справ про адмінправопорушення, зазначені у ч. 3 ст. 38 КпАП):

— при разовому правопорушенні — не пізніш як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення;

— при триваючому правопорушенні — не пізніш як через 3 місяці з дня виявлення правопорушення.

Увага! Оскільки неподання Повідомлення визнано триваючим правопорушенням, посадова особа установи, винна у його скоєнні, може бути притягнута до адмінвідповідальності не пізніш як через 3 місяці з дня виявлення правопорушення.

Із незрозумілих причин Держпраці у листі, що коментується, спирається на ч. 1 ст. 38 КпАП і вказує на притягнення до адмінвідповідальності через неподання Повідомлення протягом двох місяців із дня виявлення правопорушення. Вважаємо, що це «недогляд» контролюючого відомства. Адже, як ми вже з’ясували, справи про притягнення посадової особи установи до адмінвідповідальності через неподання Повідомлення розглядає суд, а тому і при визначенні строків накладення адмінштрафів керуємося ч. 2 ст. 38 КпАП.

Ще один момент, на якому варто акцентувати увагу. Річ у тім, що Держпраці визнає неподання Повідомлення триваючим порушенням, якщо працівник, щодо якого воно скоєне, продовжує працювати. Виходить, як тільки працівник звільняється, посадова особа установи припиняє здійснювати правопорушення. Тоді 3-місячний строк слід відлічувати з дати звільнення такого працівника й по закінченню такого строку, якщо правопорушення так і не виявлять, винну посадову особу вже не можна притягнути до адмінвідповідальності.

Напрошується ще одна ситуація із практики: уповноважена особа установи не подала Повідомлення безпосередньо при оформленні трудових відносин із новим працівником, але через деякий час усе ж таки повідомила фіскалів про прийнятого працівника, який на той момент уже працює певний час (тобто Повідомлення подане несвоєчасно). У такому разі посадову особу установи, винну у несвоєчасному поданні Повідомлення, можна притягнути до адмінвідповідальності протягом 3 місяців із дати подання Повідомлення.

Фінансові санкції: строки для застосування необмежені. У листі, що коментується, Держпраці не торкнулася питання про строки застосування штрафів за неподання Повідомлення, передбачені ст. 265 КЗпП. Тож ми заповнимо цю прогалину.

Почнемо з норми ч. 3 ст. 265 КЗпП: штрафи, передбачені ч. 2 ст. 265 цього Кодексу (у тому числі і за неподання Повідомлення), є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій. Тобто фахівці Держпраці при виявленні правопорушення можуть прийняти рішення про накладення штрафів, передбачених ст. 265 КЗпП, на роботодавця, і «перешкодою» для цього не може бути строк, що сплинув з дати вчинення правопорушення та/або з дати його виявлення.

Пам’ятайте! Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю ( ч. 7 ст. 265 КЗпП). Тобто роботодавець зобов’язаний подати Повідомлення навіть у разі застосування фінансових санкцій.

Людмила БЄЛЄВЦОВА, експерт з питань оплати праці (e-mail: l.belevtsova@id.factor.ua)

App
Скачайте наше мобильное приложение Factor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Мы принимаем
ic-privat ic-visa ic-visa

Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.

Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше