(066) 87-010-10 Перезвоните мне
Переводим бухгалтеров в ОНЛАЙН!
  • В избранное
  • Печать
  • Шрифт
  • Цвет фона
  • Комментарии 0
  • В разработке
2/9
Оплата труда
Оплата труда
Декабрь , 2018/№ 24/1

Правила внутрішнього трудового розпорядку: зайвий «папірець» чи важливий документ

Будь-яке підприємство — це складний механізм, у якому ніщо не повинно відбуватися хаотично. Трудова дисципліна — найважливіша його частина, що безпосередньо впливає на результати роботи всього колективу. Спільна господарська діяльність людей потребує чіткої організованості і підпорядкування певним правилам. Ними якраз і є правила внутрішнього трудового розпорядку. Чому мати такі правила необхідно кожному роботодавцеві, а також як їх правильно скласти і затвердити, ви дізнаєтеся із цієї статті.

Що таке ПВТР і навіщо вони потрібні?

Правила внутрішнього трудового розпорядку (далі — ПВТР) — це локальний нормативний акт, який регламентує організацію праці на підприємстві, в установі, організації.

Наявність ПВТР обов’язкова для всіх без винятку роботодавців, оскільки цього вимагає КЗпП. Дивіться:

• згідно з ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену трудовим договором, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку;

ст. 142 КЗпП встановлює, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку;

• до початку роботи роботодавець зобов’язаний ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором (п. 2 ч. 1 ст. 29 КЗпП);

• однією з підстав розірвання трудового договору є систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення (п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП).

До того ж факт наявності ПВТР і ознайомлення з ними всіх працівників перевіряють представники Держпраці. Це входить до переліку питань, які перевіряються під час інспекційного відвідування/невиїзного інспектування (форма відповідного акта, де наведені ці питання, затверджена наказом Мінсоцполітики від 18.08.2017 р. № 1338).

Відсутність ПВТР кваліфікується як порушення трудового законодавства, за яке роботодавець несе фінансову відповідальність відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП (штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати). А посадові особи можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності згідно зі ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х. У загальному випадку розмір адмінштрафу становить від 510 до 1700 грн. (див. листи Мінсоцполітики від 28.12.2017 р. № 568/0/22-17/134, від 21.06.2017 р. № 312/0/22-17/13).

Крім того, сам роботодавець зацікавлений у тому, щоб у нього були правильно складені і затверджені ПВТР. Чому?

Та тому, що перелік випадків, коли трудовий договір укладається обов’язково в письмовій формі, обмежений (див. ст. 24 КЗпП). Зазвичай, трудові договори з працівниками укладають в усній формі, оформляючи лише заяву і наказ про прийняття на роботу. Але ж десь потрібно врегулювати такі питання, як обов’язки працівника і роботодавця, режим роботи і відпочинку, порядок заохочень і стягнень, прийняття і звільнення працівників, відповідальності за порушення трудової дисципліни тощо. Таким документом і є ПВТР.

Якщо працівник порушує трудову дисципліну, саме наявність ПВТР і підтвердження того, що працівник з ними ознайомлений, може допомогти роботодавцеві притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності.

Зміст ПВТР

Отже, ви зрозуміли, що мета ПВТР — зафіксувати домовленості сторін (працівника і роботодавця) у частині організації праці на підприємстві (в установі, організації), зміцнення трудової дисципліни.

Оскільки основні кадрові моменти врегульовані чинним законодавством, ПВТР складають з урахуванням його вимог.

Важливо!

Не слід переписувати до ПВТР усі положення КЗпП. Коротко викладіть головні норми, що регламентують порядок організації праці. А ось особливості функціонування саме вашого підприємства/установи варто розписати детально.

Наприклад, у ПВТР доцільно конкретизувати:

• тривалість щоденної роботи і робочого тижня (ст. 52 КЗпП);

• час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) (ст. 57 КЗпП). У разі потреби можна змінити режим роботи для окремих працівників (за їх заявами). Це оформляють наказом (розпорядженням) керівника установи;

• час початку і закінчення перерви для відпочинку і харчування (ст. 66 КЗпП);

• види заохочень, що застосовуються в установі (ст. 143 КЗпП);

• обов’язок працівників виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці (ст. 159 КЗпП);

• відповідальність працівників за порушення трудової дисципліни.

Крім того, у ПВТР можна прописати:

• необхідність присутності або відсутності працівників на роботі у разі простою (див. лист Мінсоцполітики від 23.10.2007 р. № 257/06/187-07);

• порядок харчування протягом робочого часу на тих роботах, де через умови виробництва не можна встановити перерву (див. лист Мінсоцполітики від 22.06.2007 р. № 199/13/116-07);

• зобов’язання адміністрації організувати облік явки на роботу та залишення роботи (див. лист Мінсоцполітики від 04.10.2013 р. № 179/06/186-13);

• порядок та умови застосування гнучкого режиму робочого часу (п. 2.9 Методрекомендацій щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу, затверджених наказом Мінсоцполітики від 04.10.2006 р. № 359);

• порядок зберігання спецодягу безпосередньо у працівників у тих випадках, коли через умови роботи не може бути застосований установлений порядок його зберігання, наприклад, на лісозаготівлях, геологорозвідувальних роботах (п. 4.17 Положення про порядок забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 24.03.2008 р. № 53) тощо.

Також у ПВТР можна визначити порядок вирішення питань, які недостатньо врегульовані на законодавчому рівні, наприклад:

• період, протягом якого працівник зобов’язаний надати листок непрацездатності після хвороби;

• обов’язок працівника виходити (чи не виходити) на роботу в день вибуття у відрядження (прибуття із відрядження);

• за скільки днів працівниця повинна повідомити роботодавця про бажання перервати відпустку для догляду за дитиною до трьох років;

• обов’язок працівників не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію;

• порядок передачі справ посадовими і матеріально відповідальними особами при звільненні або переведенні на іншу посаду;

• заходи впливу, які застосовуються до працівника у разі порушення дрес-коду, неповажного ставлення до колег, відвідувачів тощо.

У разі потреби окремі організаційні документи (порядки, інструкції, переліки тощо) можна оформити як додатки до ПВТР.

На основі чого розробляють ПВТР?

На практиці розробку ПВТР доручають співробітникам кадрової служби, а вже розроблений проект документа передають на розгляд трудового колективу для внесення зауважень і пропозицій.

При розробці ПВТР установи й організації спираються на типові правила, затверджені окремими міністерствами та відомствами.

Приклади типових і галузевих ПВТР наведені в таблиці.

Галузь (сфера діяльності)

Нормативний документ

Держслужба

Типові правила внутрішнього службового розпорядку, затверджені наказом Нацдержслужби від 03.03.2016 р. № 50

Охорона здоров’я

Галузеві правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров’я України, затверджені наказом МОЗ від 18.12.2004 р. № 204-о

Освіта

Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджені наказом Міносвіти від 20.12.93 р. № 455

Судова система

Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників системи органів державної судової адміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Державної судової адміністрації України, затверджені наказом Державної судової адміністрації України від 30.06.2004 р. № 109/04

Пам’ятайте! До ПВТР не можна включати умови, які погіршують становище працівників порівняно з вимогами чинного законодавства.

Рекомендована структура тексту ПВТР наведена у Збірнику уніфікованих форм організаційно-розпорядчих документів, схваленому Нормативно-методичною комісією Укрдержархіву, протокол від 22.11.2015 р. № 7 (див. нижче).

ЦИТАТА

ПРАВИЛА ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ

1. Загальні положення.

2. Порядок прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників (робітників).

3. Основні обов’язки працівників (робітників).

4. Основні обов’язки керівництва.

5. Робочий час і час відпочинку.

6. Заохочення за успіхи у роботі.

7. Відповідальність за порушення трудової дисципліни.

За необхідності установа може вводити до ПВТР додаткові розділи.

Якщо немає галузевих типових правил, то при розробці ПВТР можна використовувати «старі» універсальні Типові правила внутрішнього трудового розпорядку робочих і службовців підприємств, установ, організацій, затверджені постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.84 р. № 213 (ср. 025069200). Ними ми керуємося в частині, що не суперечить чинному законодавству України,.

І ще один момент. Для окремих категорій працівників разом з ПВТР діють статути і положення про дисципліну (ст. 142 КЗпП). При цьому зверніть увагу: статути і положення про дисципліну містять підвищені вимоги щодо дисципліни і порядку порівняно з ПВТР, а їх дотримання не виключає необхідності дотримуватися діючих в установі ПВТР.

Наприклад, свої дисциплінарні положення і статути мають працівники залізничного транспорту (Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, затверджене постановою КМУ від 26.01.93 р. № 55), аварійно-рятувальних служб (Статут про дисципліну працівників спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб, затверджений постановою КМУ від 12.10.2000 р. № 1540), гірських підприємств (Положення про дисципліну працівників гірських підприємств, затверджене постановою КМУ від 13.03.2002 р. № 294) тощо.

Затверджуємо ПВТР

Згідно зі ст. 142 КЗпП ПВТР затверджуються трудовим колективом за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на підставі типових правил.

Важливо! ПВТР, затверджені одноосібно виконавчим органом (дирекцією, керівником) підприємства, установи, організації, є нелегітимними.

Зазвичай, підготовкою проекту ПВТР займається кадрова служба (особа, відповідальна за роботу з кадрами). Підготовлений проект Правил передається на ознайомлення та внесення за необхідності правок і доповнень представникам трудового колективу установи. Після доопрацювання проект Правил погоджується зі службою охорони праці (інспектором з охорони праці) установи з метою встановити відповідність ПВТР нормам законодавства про охорону праці.

Якщо в структурі і штаті установи не передбачено служби охорони праці (інспектора з охорони праці), то ПВТР погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Оформлені належним чином Правила затверджуються протоколом загальних зборів трудового колективу (з обов’язковим оформленням грифа затвердження) і є додатком до цього документа.

Підписує ПВТР їх укладач, зазвичай, керівник кадрової служби (особа, відповідальна за роботу з кадрами). Візує Правила керівник служби охорони праці (інспектор з охорони праці).

За необхідності Правила погоджують з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. У цьому випадку у ПВТР обов’язково оформляють гриф погодження.

Знайомимо працівників з ПВТР

Кожен новоприйнятий працівник має бути ознайомлений з діючими в установі ПВТР (ст. 29 КЗпП). Зазвичай, заводять спеціальний журнал (або відомість ознайомлення), в якому кожен працівник ставить дату ознайомлення з ПВТР і свій підпис. Як варіант, можна також оформляти аркуш ознайомлення для кожного працівника і підшивати його в особисту справу. У цьому аркуші працівник буде зазначати, з яким документом він ознайомився, ставити дату і підпис.

Незгода працівника з положеннями ПВТР і відмова поставити підпис, що підтверджує ознайомлення з ними, не є підставою для того, щоб не виконувати ПВТР. Це підтверджують і суди (див., наприклад, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26.04.2012 р. у справі № 22-6661/12*).

* http://reyestr.court.gov.ua/Review/24439080.

Положення ПВТР поширюються на всіх працівників установи й обов’язкові для виконання (ст. 21 КЗпП).

Питання, пов’язані із застосуванням ПВТР, вирішуються адміністрацією установи в межах наданих їй прав, а в деяких випадках — відповідно до чинного законодавства, спільно або за погодженням з профспілковим органом.

Висновки

• Трудовий розпорядок підприємств, установ і організацій визначають Правила внутрішнього трудового розпорядку.

• Правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються на загальних зборах трудового колективу, що оформляється протоколом.

• Кожен новоприйнятий працівник має бути ознайомлений з Правилами внутрішнього трудового розпорядку під підпис.

Заинтересовал журнал?
Получайте по подписке больше статей и специальных предложений
правила внутрішнього трудового розпорядку, розробка правил, затвердження правил, ознайомлення працівників добавить теги изменить теги
Добавьте свои теги к статье
Разделяйте метки запятой. Например: бухгалтерия, форма, проценты, НДС, квартальный отчёт. Максимальное количество 10.
или Закрыть
Ваша оценка учтена! Оцените статью :
  • Хорошо
  • Нормально
  • Плохо
Поделиться:
Комментарии к статье